08 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/12215/25
категорія 113080000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся представник ОСОБА_1 - адвокат Нестеренко М.М. із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про ступінь його придатності до військової служби, оформлену довідкою від 19.03.2025;
- зобов'язати Військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно провести його медичний огляд та прийняти відповідне рішення щодо визначення ступені придатності до військової служби відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.
Обґрунтовуючи позовні вимоги представник вказав, що позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де отримав направлення для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я у Збройних Силах України, за результатами якого військово-лікарська комісія дійшла висновку про його придатність до військової служби в частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних закладах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. Представник вважає, що військово-лікарською комісією допущено формальну процедуру медичного огляду, порушено процедуру його проведення та не враховано зауважень стосовно до його скарг на здоров'я, так як позивач переніс інсульт.
Ухвалою суду від 07.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Вказану ухвала доставлена в електронному кабінеті учасникам справи.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ТЦК) не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на позов.
Положення ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де отримав направлення на проходження медичного огляду для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я у Збройних Силах України
19.03.2025 військово-лікарська комісія провела медичний огляд позивача, за а результатами якого позивача визнано придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних закладах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Позивач не погоджується із висновками ВЛК та вважає порушеною процедуру проведення медичного огляду, у зв'язку із чим звернувся до суду за захистом порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ від 20 грудня 1991 року (далі - Закон № 2011-ХІІ).
Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі (ст.1 Закон № 2011-ХІІ).
Дія цього Закону поширюється на членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти (пункт 2 частини першої статті 3 Закону № 2011-ХІІ).
У той час, дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов'язаним чи резервістом тілесного ушкодження (ч.1 ст.3 Закон № 2011-ХІІ).
Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 розділу 1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (далі - Положення № 402, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до пунктів 1.1.-1.2 розділу Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Відповідно до пункту 3.1. глави 3 розділу II Положення № 402 медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.
Відомості з направлення, сформованого за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, надсилаються до інформаційно-комунікаційної системи "Медична інформаційна система Збройних Сил України" шляхом електронної інформаційної взаємодії.
Контроль за направленням та проходженням військовозобов'язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.
ВЛК при ТЦК та СП заводить на кожного військовозобов'язаного картку обстеження та медичного огляду (додаток 13) у паперовій формі за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності. Картка обстеження та медичного огляду скріплюється печаткою закладу охорони здоров'я (установи), в якому ця ВЛК проводить медичні огляди.
Згідно з пунктом 3.2. глави 3 розділу II Положення № 402 Повторний медичний огляд військовозобов'язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення. Військовозобов'язані, які в мирний час були призначені на комплектування військових частин (установ) з врученням мобілізаційних розпоряджень під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил України та інших військових формувань, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період за результатами раніше пройдених медичних оглядів та їх опитування про наявність або відсутність скарг на стан здоров'я. Військовозобов'язані, у яких відсутні скарги на стан здоров'я, на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються.
Кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Ступінь придатності військовозобов'язаних до військової служби за станом здоров'я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність військовозобов'язаних до військової служби, подані ними скарги та об'єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду.
Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
Пунктом 3.4. глави 3 розділу II Положення № 402 передбачено, що перед оглядом військовозобов'язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту "С" (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов'язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.
Відповідно до пункту 3.5. глави 3 розділу II Положення № 402 до початку проведення медичного огляду ТЦК та СП отримує дані від органів соціального забезпечення щодо осіб з інвалідністю.
Військовозобов'язаний під час проведення медичного огляду зобов'язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14.02.2012 № 110 "Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.
Зазначені документи, а також особові справи офіцерського, сержантського, старшинського і рядового складу запасу ТЦК та СП до початку огляду подає для вивчення у ВЛК.
Згідно пункту 3.6. глави 3 розділу II Положення № 402 картка обстеження та медичного огляду на солдатів, матросів, сержантів і старшин зберігається у ТЦК та СП до чергового огляду, а на офіцерів у їх особових справах - постійно.
Пунктом 3.8. глави 3 розділу II Положення № 402 передбачено, що постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов'язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу. Документально оформлені результати проходження військовозобов'язаним медичного огляду ВЛК доставляються до районного (міського) ТЦК та СП не пізніше наступного дня після прийняття постанови про придатність військовозобов'язаного до військової служби. Постанова ВЛК щодо придатності військовозобов'язаного до проходження військової служби вноситься до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів не пізніше наступного дня з дня надходження відповідної постанови до районного (міського) ТЦК та СП.
Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду (абз. 3 п. 3.8 глави 3 розділу II).
Також Пунктом 3.9. глави 3 розділу II Положення № 402 визначено, що за статтями Розкладу хвороб, що передбачають потребу у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) або необхідність у лікуванні, приймається постанова про надання офіцерам запасу відстрочки від прийняття на військову службу, а щодо тих військовозобов'язаних, яких викликають на збір, - про тимчасову непридатність для проходження збору.
При цьому, у додатку 1 до Положення №402 вказано назви хвороб/станів здоров'я і їхнє співвідношення з придатністю чи непридатністю до служби. Перелік захворювань/станів здоров'я, які дають можливість бути непридатним до військової служби у мирний час, є значно ширшим, ніж у воєнний.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до довідки ВЛК від 19.03.2025 на підставі статті 41-б та 61-б позивача визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних закладах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Натомість, представник позивача посилається на протиправність висновку ВЛК з підстав порушення процедури проведення медичного огляду. Позивачу перед оглядом взагалі не досліджено загальний аналіз крові, не визначено групу крові та резус-належність, не проводилося ЕКГ та дослідження сечі. Відповідачем не витребовувалися дані із психоневрологічних, протитуберкульозних, шкірно-венеричних диспансерів, наркологічних закладів, тощо. Разом із тим, вважає, що такі дослідження відповідач зобов'язаний зробити відповідно до Положення про Військово-Лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства Оборони України від 14.08.2008 № 402. Крім того, стверджує, що військово-лікарською комісією допущено формальну процедуру медичного огляду, не враховано зауваження стосовно до скарг позивача на здоров'я та перенесений інсульт та заключення лікаря-члена ВЛК про непридатність до військової служби.
У матеріалах справи містяться консультативні висновки спеціалістів, зокрема: лікуючого лікаря ОСОБА_2 - виписка від 25.03.2025; лікаря невролога - виписка від 18.03.2025; лікуючого лікаря ОСОБА_3 - виписка від 25.03.2025; лікуючого лікаря ОСОБА_4 - виписка від 25.03.2025. Такі висновки не містять відомостей про придатність/непридатність позивача до проходження військової служби, а лише встановлений діагноз та рекомендації. Втім представник позивача стверджує, що такі висновки
Однак, суд позбавлений можливості надавати оцінку діям конкретних лікарів-членів ВЛК в т.ч. при визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб.
З приводу таких доводів позивача суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду у цій категорії справ. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.04.2025 у справі № 160/31586/23 дійшов правового висновку про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду. Ппитання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Суд вважає за необхідне наголосити, що у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.
Таким чином, суд відзначає, що позивач не був позбавлений права звернутися до ЦВЛК для перегляду висновку або надати лікарям ВЛК свої медичні документи, що свідчать про наявність захворювань, які унеможливлюють проходження ним військової служби за станом здоров'я. Відповідно до Положення № 402 ЦВЛК має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК.
Однак в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач звертався до ЦВЛК для перегляду висновку ВЛК.
Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію конкретних статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду. Суд не може здійснювати власну оцінку обґрунтованості прийняття певного висновку, оскільки, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка обґрунтованості висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що придатний чи не придатний (обмежено придатний) до військової служби. У той час, суди вправі перевіряти законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.
Крім того, з матеріалів справи судом не встановлено порушення процедури проведення військово-лікарської експертизи, наявність окремих думок голови або членів комісії, на момент складення довідки ВЛК (19.03.2025), також не встановлено. Довідка ВЛК від 19.03.2025 підписана головою ВЛК та секретарем ВЛК.
Як вже зазначалося, у разі наявності сумніву у позивача щодо правильності ступеня його придатності до військової служби, він мав право звернутися до ВЛК вищого рівня, чи Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідної постанови. Позивач до комісії вищого рівня не звертався, доказів протилежного суду не надано.
З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позивачем та представленими ним доказами наразі не доведено неправильність інформації викладеній у оскаржуваній довідці ВЛК, якою позивача визнано придатним до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Враховуючи викладене, підстави для визнання оскаржуваного рішення таким, що не відповідає вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України та ч.2 ст. 2 КАС України відсутні.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з ч.1-2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч.1-2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Наведене свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати не підлягають розподілу відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст. ст.241-246,250, 262 КАС України,
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Єфіменко
Повний текст складено: 08 жовтня 2025 р.
08.10.25