про повернення позовної заяви
08 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/18299/25
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Єфіменко О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 у якій просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Житомирській області, яка призвела до ненарахування та невиплати йому відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за період з 18.02.2021 по 29.05.2025 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати (грошового забезпечення), нарахованої та виплаченої мені із затримкою, в т.ч. добровільно 29.09.2022 - 170 467,35 грн, 24.12.2022 - 223 290 грн та на виконання судових рішень, а саме: на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.02.2023 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023 у справі №240/25473/22 від 22.09.2023 - 39 971,99 грн, 28.10.2023 - 718,78 грн, 13.12.2023 - 25 436,11 грн, 25.04.2025 - 955,48 грн, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 у справі №240/29940/22 29.05.2025 - 32 878,17 грн;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області провести йому відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" нарахування та виплату за період з 18.02.2021 по 29.05.2025 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати (грошового забезпечення), нарахованої та виплаченої йому із затримкою, в т.ч. добровільно 29.09.2022 - 170 467,35 грн, 24.12.2022 - 223 290 грн та на виконання судових рішень, а саме: на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.02.2023 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023 у справі №240/25473/22 від 22.09.2023 - 39 971,99 грн, 28.10.2023 - 718,78 грн, 13.12.2023 - 25 436,11 грн, 25.04.2025 - 955,48 грн, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 у справі №240/29940/22 від 29.05.2025 - 32 878,17 грн.
Ухвалою суду від 24.07.2025 адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків шляхом подання до суду окремої заяви відповідно до вимог ч. 6 ст. 161 КАС України про поновлення строку звернення із вказанням обґрунтувань строку пропуску звернення до суду, в частині позовних вимог щодо встановлення права на виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати (грошового забезпечення) на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.02.2023 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023 прийнятих у справі №240/25473/22.
13.08.2025 на виконання вимог ухвали суду позивач подав до суду заяву, в якій просить поновити строку звернення до адміністративного суду.
Заява мотивована тим, що позивач про порушення свого права дізнався лише з листа-відповіді на адвокатський запит щодо здійснення донарахування грошового забезпечення.
Розгляд поданої у даній справі заяви судом відкладався, у зв'язку із перебуванням судді Єфіменко О.В. у відпустці у період з 07.08.2025 по 07.10.2025.
Оцінивши наведені підстави для поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Згідно із п.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як вже зазначалося судом, позивач отримав виплати на виконання рішення суду Житомирського окружного адміністративного суду від 23.02.2023 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023 прийнятих у справі №240/25473/22: 29.09.2022, 24.12.2022, 22.09.2023, 28.10.2023, 13.12.2023.
Тобто починаючи з 2022 року позивач мав знати про порушення свого права та як наслідок право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати (грошового забезпечення), однак до суду звернувся лише в липня 2025 року, тобто з порушенням встановленого строку звернення до суду.
При цьому, слід відмітити, що при зверненні до суду особа повинна довести той факт, що вона не могла дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернулася за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення її прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
Суд критично ставиться до твердження позивача, про те, що визначаючи строки звернення до суду із заявленими позовними вимогами, слід вважати, що про порушення своїх прав позивач дізнався лише після отримання відповіді на заяву, вказана дата свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, а є лише фактично штучно створеною новою часовою передумовою звернення з позовом до суду. Небажання особи дізнатися про порушення своїх прав та не вчинення активних дій для їх відновлення не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 в справі № 240/12017/19 зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Таким чином, щодо відліку строку звернення до адміністративного суду, слід зазначити, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. Відтак при визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності).
Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 06.11.2020 у справі №826/14116/18 та інших.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.
Правова позиція аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 120/5780/20-а.
Зважаючи на це, наведені позивачем у своїй заяві причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом не можуть вважатися поважними, адже вони непідтверджені належними доказами.
Враховуючи наведене вище, вважаю, що позивачем не вжито належних заходів на виконання ухвали суду від 24.07.2025.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
При цьому, згідно ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд, -
ухвалив:
Визнати неповажними, вказані у заяві від 11.08.2025 підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, повернути позивачу без розгляду.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Єфіменко