06 жовтня 2025 року Справа 160/26473/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанова О.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, до Криворізької північної окружної прокуратури про виключення вимог позивача до відповідача, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Керівника Криворізької північної окружної прокуратури Карленко Юрія Костянтиновича до Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 22 вересня 2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні).
На адресу суду 29.09.2025 року через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява від ОСОБА_1 (підписана представником позивача - Придачим Юрієм Миколайовичем) до Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, до Криворізької північної окружної прокуратури з вимогою виключити повністю задоволення вимог позивача.
Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом позовної заяви, суддя дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам КАС України.
Відповідно до п.1 статті 49 КАС України Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред'явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку.
Тобто третя особа набуває статусу позивача за своїм позовом.
Частиною 6 ст.7 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Згідно з ч.1 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем адміністративного позову немайнового характеру, встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 1 січня 2025 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 3028,00 грн.
Отже, позивачу за подання даного адміністративного позову необхідно сплатити судовий збір у відповідному до кількості позовних вимог розмірі.
Однак, позивачем не надано до суду докази сплати судового збору.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору.
Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається, в тому числі, зміст позовних вимог.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пп.2-4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
При цьому позовні вимоги третьої особи , відповідно ч.1 ст.49 КАС України можуть бути заявленими до однієї або декількох сторін.
Третя особа у заявленому позові зазначила відповідачами як позивача за первісним позовом так і відповідача, проте вимог до кожного з них заявлена позовна заява на містить, окрім вимоги «виключити задоволення вимог позивача до відповідача».
Таким чином, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги та викласти їх у відповідно до ст.5 КАС України.
При цьому, суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
Відповідно до положень ч.2 ст.173 КАС України остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті є завданням підготовчого провадження.
Відтак, системно проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та дослідивши позовну заяву, судом з'ясовано, що при подачі позовної заяви третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, як позивачем за цим позовом не було виконано вимог, передбачених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, встановивши позивачу за цим позовом строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду уточненого позову та доказів сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, до Криворізької північної окружної прокуратури про виключення вимог позивача до відповідача, - залишити без руху.
Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Єфанова