08 жовтня 2025 рокуСправа №160/22181/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної інспекції ядерного регулювання України (01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11, код ЄДРПОУ 21721086) про визнання протиправною та скасування постанови
31 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції ядерного регулювання України, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Державної інспекції ядерного регулювання України № ПсЮО-1/35 від 21 січня 2025 року про накладення штрафу за порушення вимог Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що постанова є незаконною та необґрунтованою, враховуючи допущені посадовими особами істотні порушення встановленої законом процедури винесення постанови про притягнення до відповідальності та власне незаконне притягнення до відповідальності за відсутності складу правопорушення, оскільки в протоколі № ПрЮО-34/25 про порушення вимог Закону України «Про дозвільну систему у сфері використання ядерної енергії» від 12 листопада 2024 року, на підставі якого винесена оскаржувана постанова, в якій зазначено, що факт порушення встановлено листом УСБУ у Дніпропетровській області від 09.10.2024 року № 55/2- 5864 нт вих.
На думку позивача, законодавством не передбачене складання протоколу на підставі листа правоохоронного органу, як це відбулось у випадку складання протоколу від 12.11.2024 року.
Ухвалою від 21 серпня 2025 року суд відкрив справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
04.09.2025 року відповідач подав відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що під час складання протоколу, винесення Постанови та визначення розміру штрафу державними інспекторами враховувався рівень впливу виявленого порушення на стан безпеки та ступінь ризику для персоналу, населення та навколишнього природного середовища з урахуванням категорії ДІВ за рівнем потенційної небезпеки, проте порушення процедур, передбачених законодавством, в тому числі Порядком розгляду справ, щодо виявлення та оформлення факту порушення вимог Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», складання протоколу та провадження у справі про порушення, під час розгляду справи не було.
Твердження позивача про «відсутність складу порушення» є необґрунтованим, оскільки позивач в порушення вимог законодавства не повідомляв Держатомрегулювання про свій намір провадити діяльність з використання ДІВ та не надавав інформацію, що підтверджує відповідність Критеріям звільнення пристроїв, що генерують іонізуюче випромінювання (Point 3D Combi 500 та NEWTOM GO 3D), зокрема про кількість знімків на тиждень, які планується здійснювати. Також ця інформація не надавалась позивачем під час розгляду справи, у зв'язку з нез'явленням на розгляд справи. Таким чином, на думку відповідача, у діях позивача наявний склад правопорушення, оскільки він провадив діяльність з використання ДІВ, не отримавши відповідного дозволу та не підтвердивши право на звільнення від ліцензування в порядку, встановленому законодавством.
10.09.2025 року позивач надав відповідь на відзив , де вказав, що відповідач у своєму відзиві фактично визнає, що протокол та оскаржувана постанова відносно ОСОБА_1 винесені не за результатами заходів державного нагляду, а лише на підставі інформації, наданої УСБУ в Дніпропетровській області від 09.10.2024 року № 55/2-5864 нт вих. Позивач звертає увагу, що СБУ не являється органом виконавчої влади, який здійснює нагляд у сфері використання джерел іонізуючого випромінювання, а відомості у листі фактично зводяться до порівняння відомостей з Державного регістру джерел іонізуючого випромінювання та індивідуальних доз опромінення та відомостей про видані ліцензії на джерела іонізуючого випромінювання, при цьому, жодної оцінки тому, чи взагалі для рентгенівських апаратів, вказаних у листі потрібна ліцензія, у зазначеному листі не надано.
Не перевіривши інформацію, зазначену в листі УСБУ в Дніпропетровській області, відповідач не виходячи з кабінету складено протокол № ПрЮО-34/25 про порушення вимог Закону України «Про дозвільну систему у сфері використання ядерної енергії» від 12 листопада 2024 року, на підставі якого винесена оскаржувана постанова, зазначено, що факт порушення встановлено листом УСБУ у Дніпропетровській області від 09.10.2024 року № 55/2-5864 нт вих, що відповідач фактично визнає у відзиві на позовну заяву, прямо зазначаючи, що всі заходи державного нагляду у даному випадку полягали в аналізі листа УСБУ в Дніпропетровській області. Водночас, зважаючи на те, що притягнення власника джерела іонізуючого випромінювання до відповідальності за провадження діяльності без ліцензії, вимагає перш за все з'ясувати чи взагалі потребує ліцензування така діяльність.
За умови, якщо законодавством прямо передбачене звільнення від ліцензування, а також за умови відсутності у особи джерела іонізуючого випромінювання, складу відповідного правопорушення немає і не може бути у зв'язку з відсутністю об'єктивної сторони.
Згідно із частинами 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч.1ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
Дослідивши всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець з 27.09.2005, основним видом діяльності якого є стоматологічна практика (КВЕД: 86.23) та є зареєстрованим та провадить господарську діяльність на території Дніпропетровської області, тобто території підконтрольній Центральній інспекції з ядерного та радіаційної безпеки (на правах самостійного відділу) Державної інспекції ядерного регулювання України.
З метою провадження своєї господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 було отримано відповідну ліцензію медичної практики за спеціальністю молодших спеціалістів з медичною освітою: рентгенологія.
Для здійснення професійної діяльності, ОСОБА_1 було придбано:
- цифровий дентальний рентгенапарат NewTom GO 3D (заводський № 70ВЕ0041), який у встановленому законодавством порядку зареєстровано в Реєстрі нерадіонуклідної установки чи пристрою, що генерує іонізуюче випромінювання за № 8-07-0000002483,
- апарат рентгенівський цифровий для обстеження щелепи Point 3D Combi 500 (заводський номер PNC5H-EBQ02205), який у встановленому законодавством порядку зареєстровано в Реєстрі нерадіонуклідної установки чи пристрою, що генерує іонізуюче випромінювання за № 8-07-0000002076.
В рамках здійснення заходів державного нагляду Центральною інспекцією було проведено аналіз інформації про стан радіаційної безпеки, викладеної у листі Управління Служби безпеки у Дніпропетровській області № 55/2-5864 нт вих від 09.10.2024, та інформації Державного регістру джерел іонізуючого випромінювання та індивідуальних доз опромінення (далі - Державний регістр ДІВ), наданої листом № 07-011/24-СП від 11.11.2024 на запит Центральної інспекції, стосовно наявних у ФОП ОСОБА_1 джерел іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ).
За результатами аналізу зазначеної інформації було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) здійснює діяльність з використання ДІВ (зберігання/експлуатацію пристроїв, що генерують іонізуюче випромінювання, Point 3D Combi 500 (зав. № PNC5H-EBQ02205), NEWTOM GO 3D (зав. № 70BE0041)) без отримання ліцензії на право провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії, що може завдати шкоди здоров'ю людей, що є порушенням абзацу сьомого частини першої статті 7 Закону України «Про дозвільну діяльність в сфері використання ядерної енергії».
За фактом порушення на ФОП ОСОБА_1 був складений протокол № ПрЮО-34/35 від 12.11.2024 року.
Протокол та документи до нього, разом з пропозиціями щодо накладення штрафу протягом трьох робочих днів після оформлення були подані заступнику Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України для розгляду та прийняття відповідного рішення.
Протокол № ПрЮО-34/35 від 12.11.2024 складений у двох примірниках, один з яких був надісланий позивачу рекомендованим листом з повідомленням (поштове відправлення 4900003281626 від 13.11.2024, копія додається) на офіційну адресу ФОП ОСОБА_1 , що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України.
Розгляд справи Держатомрегулюванням здійснювався відповідно до пункту 12 Порядком розгляду справ про порушення вимог законодавства та застосування санкцій до суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, затвердженим наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 28.12.2012 № 256, розгляду справ без участі представників позивача.
За результатами розгляду справи заступником Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України була винесена постанова № ПсЮО-1/35 від 21.01.2025 на підставі абзацу другого частини першої статті 171 Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 8500,00 грн.
Вважаючи оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії, а також загальні положення регулювання суспільних відносин, що виникають під час її провадження, як виняток із загальних положень, установлених Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначає Закон України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» від 11.01.2000 № 1370-XIV (далі - Закон № 1370-XIV).
Відповідно до ст. 2 Закону № 1370-XIV основними завданнями цього Закону є правове регулювання відносин під час провадження дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії.
Щодо посилання позивача на відсутність складу порушення, суд зазначає таке.
Правові та організаційні засади дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії, а також загальні положення регулювання суспільних відносин, що виникають під час її провадження, як виняток із загальних положень, установлених Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначає Закон України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» від 11.01.2000 № 1370-XIV (далі по тексту також Закон №1370-ХІV).
Відповідно до статті 4 Закону № 1370-XIV метою дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії є:
- забезпечення використання тільки тих ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об'єктів, рівень ядерної та радіаційної безпеки яких визнано таким, що відповідає міжнародно визнаним вимогам на основі всебічної оцінки усіх факторів, які впливають на безпеку, включаючи забезпечення фізичного захисту;
- забезпечення провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії тільки тими фізичними та юридичними особами, які можуть гарантувати виконання вимог законодавства, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, фізичного захисту ядерних матеріалів, ядерних установок, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання.
Статтею 5 Закону №1370-ХІV визначено, що одним із основних принципів дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії є пріоритетність забезпечення ядерної та радіаційної безпеки над іншими інтересами.
Відповідно до статті 7 Закону №1370-ХІV виробництво джерел іонізуючого випромінювання підлягає обов'язковому ліцензуванню.
За змістом статті 14 Закону №1370-ХІV ліцензії у сфері використання ядерної енергії видаються органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки на бланках спеціального зразка, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У ліцензії, поміж іншого, зазначається:
- технологічні процеси або види господарської діяльності, в яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання (у ліцензії на провадження окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії);
- перелік документів, на підставі яких прийнято рішення про видачу ліцензії;
- перелік посадових осіб, до службових обов'язків яких належить здійснення організаційно-розпорядчих функцій,
- умови провадження діяльності.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про імперативно закріплений обов'язок отримання ліцензії на здійснення діяльності з виробництва ДІВ.
Положеннями абзацу 2 частини першої статті 17-1 Закону № 1370-XIVвизначено що суб'єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії несуть відповідальність за: провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії, щодо якої цим Законом встановлені вимоги обов'язкового отримання ліцензії та/або іншого документа дозвільного характеру і реєстрації, без одержання таких документів або реєстрації - штраф у розмірі від п'ятисот до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Критерії, за якими діяльність з використання джерел іонізуючого випромінювання звільняється від ліцензування, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 р. № 1174 «Про затвердження критеріїв, за якими діяльність з використання джерел іонізуючого випромінювання звільняється від ліцензування».
Підпунктом 2 пункту 3 критеріїв, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1174, визначено, що діяльність з використання нерадіонуклідних установок та пристроїв, які генерують іонізуюче випромінювання, звільняється від ліцензування для дентальних рентгенівських апаратів панорамної рентгенографії(пантомографії, ортопантомографії) та конусно-променевої комп'ютерної томографії за умови:
- якщо величина номінальної напруги на рентгенівську трубку не більш як 90 кВ для ортопантомографів і не більш як 120 кВ для конусно-променевих комп'ютерних томографів;
- виконання не більш як 50 знімків на тиждень;
Суд встановив, що згідно із технічних характеристик апарату рентгенівського цифрового для обстеження щелепи Point 3D Combi 500, які містять в санітарному паспорті на право експлуатації рентгенівського кабінету, протоколі дозиметричного контролю, та формі реєстраційної картки нерадіонуклідної установки чи пристрою, що генерує іонізуюче випромінювання, номінальна напруга пристрою становить 50-90 кВ, тобто відповідає критеріям звільнення від ліцензування, передбаченим Кабінетом Міністрів України.
Отже, номінальна напруга цифрового дентального рентгенапарату NewTom GO 3D становить 90 кВ, що відповідає критеріям, визначеним Кабінетом Міністрів України для звільнення від ліцензування.
Стосовно кількості знімків, які виконуються за допомогою вказаних рентгенівських апаратів протягом тижня, то суд погоджується з твердженнями позивача, що зважаючи на складання протоколу поза межами державного контролю, зазначена обставина не була предметом перевірки, а отже не була встановлена державним інспектором при складанні протоколу. Доказів протилежного відповідач суду не надав.
За наявності відомостей, які вказують на відсутність підстав для ліцензування використання джерел іонізуючого випромінювання та за відсутності встановлених підстав для відповідного ліцензування, суд встановив, що номінальна напруга цифрового дентального рентгенапарату NewTom GO 3D становить 90 кВ, що відповідає критеріям, визначеним Кабінету Міністрів України для звільнення від ліцензування.
З урахуванням встановлених під час розгляду справи фактів, суд вважає, що позивач довів протиправність постанови Державної інспекції ядерного регулювання України № ПсЮО-1/35 від 21 січня 2025 року про накладення штрафу за порушення вимог Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , тому остання підлягає скасуванню , як протиправна.
У контексті викладеного суд вважає за необхідне підкреслити, що у справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, суд зробив висновок про недоведеність відповідачем зазначених в оскаржуваній постанові порушень абзацу 7 частини першої статті 17 Закону України «Про дозвільну діяльність в сфері використання ядерної енергії», у зв'язку з чим позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивач при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1211,20 грн, що документально підтверджується квитанцією від 31.07.2025.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211,200 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної інспекції ядерного регулювання України (01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11, код ЄДРПОУ 21721086) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Державної інспекції ядерного регулювання України № ПсЮО-1/35 від 21 січня 2025 року про накладення штрафу за порушення вимог Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції ядерного регулювання України (01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11, код ЄДРПОУ 21721086) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук