08 жовтня 2025 рокуСправа № 160/26643/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши у м. Дніпрі матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОБЕЙС» до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
17 вересня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОБЕЙС» (далі - позивач) до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до відповідача-2: Державної податкової служби України, що надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.05.2025 р. №12905201/43854656 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 09.04.2025 року, що подана ТОВ «АГРОБЕЙС»;
- зобов'язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 09.04.2025, подану ТОВ «АГРОБЕЙС», датою її подання на реєстрацію.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішення відповідача-1, винесеного щодо позивача.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/26643/25 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, та усунути недоліки позовної заяви.
03 жовтня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву про усунення недоліків позовної заяви, яка надійшла від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». Позивач просить поновити строк звернення до суду, в обґрунтування заяви позивач зазначає, що з 2022 року у зв'язку із запровадженням військового стану Позивач фактично не здійснював господарську діяльність через постійні обстріли, оскільки його діяльність напряму пов'язана із сільськогосподарськими виробниками, а саме Позивач є постачальником насіннєвого матеріалу та добрив для фермерських господарств. Проте через військову агресію російської федерації до України обсяги ведення господарської діяльності фермерських господарств значно зменшились, і до 2024 року ситуація значно погіршувалась. У цей період у Позивача звільнився головний бухгалтер, у зв'язку із чим підписантом на електронних документах ДПС став директор. При цьому не маючи бухгалтерської освіти та фактично не працюючи у особистому кабінеті платника податків, оскільки всю звітність здавала головний бухгалтер, а підпис проставляла від імені директора підприємства. Крім того в період з 2022 року по березень 2025 підприємство фактично не працювало і знаходилось у дистанційному режимі. У квітні 2025 в період весняно-польових робіт у Позивача відбулася перша господарська операція з поставки насіннєвого матеріалу саме державній установі - Державному професійно-технічниму навчальним закладу «Кам'янський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту» (ЄДРПОУ 02541527). Таким чином, Позивач почав поетапно відновлювати свою господарську діяльність. Реєстрацію податкової накладної та пояснення подавала бухгалтер, яка погодилась зробити цю роботу дистанційно, проте вона не відслідкувала в особистому кабінеті, коли саме прийшла відмова по скарзі від органу ДПС, у зв'язку із чим про дату отримання Позивач дізнався вже коли пропустив строк на оскарження в 11 днів. Дані факти підтверджуються штатним розписом Позивача за 2024 та 2025 рік, які збереглися, а також формою 20-опп, яка підтверджує оренду офісу з 2020 року. Окремо звертаємо увагу суду, що Позивач не погоджувався отримати в електронному вигляді документи від податкового органу, оскільки фактично не володіє навиками користування особистим кабінетом платника податків, оскільки цю роботу здійснював бухгалтер. Саме через те, що Позивач почав поетапно відновлювати господарську діяльність, він звернувся до ТОВ «Про баланс» провести йому бухгалтерський аудит, після чого було виявлено відмову на скаргу від 05.06.2025, проте з пропуском строку звернення до суду. Наступного дня Позивач звернувся до адвоката, у зв'язку із чим було подано позовну заяву 17.09.2025 року. Також зазначаємо, що в період з 16.09.2025 по 17.09.2025 була відсутня робота системи «Електронний суд», що підтверджується скрін-шотами.
Вирішуючи таку заяву суд зазначає наступне.
Передусім слід підкреслити, що позивач факт пропуску строку звернення до суду визнав, навівши обставини, які на його думку свідчать про поважність причин такого пропуску.
Установлення законом строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексу адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2025 року у справі №990/20/25, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі №9901/415/21.
Строки звернення до суду за захистом свого порушеного права мають кілька важливих цілей, а саме: гарантувати правову визначеність шляхом фіксації провадження, захистити потенційних відповідачів від пізніх скарг, які можуть бути важкими для вирішення, та запобігти несправедливості, яка могла б статися, якщо суди були б покликані ухвалювати рішення про події, що мали місце в далекому минулому, на підставі доказів, у які вже не можна було повірити і які були б неповними через те, що минув час (такого змісту висновки були сформульовані в одному з рішень ЄСПЛ, фактичні обставини якого з певними винятками чи особливостями частково можна застосувати до обставин цієї справи. У цьому рішення ЄСПЛ послався на аналогічну прецедентну практику у справі «Стербінс та ін. проти Сполученого Королівства», рішення від 24 вересня 1996 року, Звіти про судові рішення та рішення 1996-IV, pp. 1502-1503, § 51; «Вo проти Франції» [GC], № 53924/00, § 92, ECHR 2004-VIII).
Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28 жовтня 1998 року, Reports 1998-VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, № 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Суд зауважує, що положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко визначено момент, з яким пов'язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2024 року у справі №990/226/24.
Використання процедури адміністративного оскарження засвідчує сформованість позицій сторін, що і зумовлює пов'язаний з таким оскарженням більш стислий строк у зверненні до суду. Саме з цими обставинами законодавець пов'язує скорочений строку звернення до суду.
В даній справі позивач посилається на те, що з 2022 року по початок 2025 року підприємство не працювало, однак відповідні докази до суду не надано (накази про оголошення простою, штатні розписи за 2022-2023 роки, податкова звітність і тд).
Стверджувана обставина про звільнення бухгалтера документально також не підтверджена, як відсутні і докази покладання саме на нього відповідних обов'язків, адже як вказує сам позивач підпис на звітності вказувався директора.
Наведені обставини про те, що бухгалтер не відслідкувала результат адміністративного оскарження суд оцінює критично, оскільки йдеться про внутрішньоорганізаційні питання діяльності позивача, які перебувають повністю в межах його сфери відповідальності.
Більш того, сам позивач зазначає, що для нього спірна господарська операція мала виключний, штучний характер. Як наслідок, відстеження питань, пов'язаних з реєстрацією податкової накладної по такій операції не вимагало надмірних зусиль.
Посилання на незгоду позивача отримувати документацію відповідним чином суд оцінює критично, оскільки сам позивач вказує, що подавав звітність дистанційно, більш того - для вирішення спірного питання юридичне значення має саме стан фактичної обізнаності.
Доводи щодо роботи підсистеми «Електронний Суд» не обґрунтовують невикористання позивачем інших способів звернення (поштою, нарочно).
Фактично, доводи позивача зводяться до того, що через його байдуже ставлення до юридично значущого питання строк звернення до суду пропущено, в зв'язку з чим слід втрутитись в стабільність спірних правовідносин. При цьому суд повторює, що йдеться про випадок використання адміністративного оскарження, тобто - за сформованої правової позиції, вже значною мірою опрацьованої ситуації, в зв'язку з чим навіть на рівні законодавства вимоги до дотримання строку звернення до суду є суворішими.
Подібне правозастосування здійснене Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 15.10.2024 року у справі №280/3021/24.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пунктів 1, 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву належить повернути, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки позовна заява подана через підсистему «Електронний Суд», направленню позивачу підлягає тільки ухвала про повернення позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до суду по справі 160/26643/25.
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОБЕЙС» про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОБЕЙС» до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві.
Роз'яснити, що згідно з ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко