08 жовтня 2025 року Справа №160/16877/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника заявника Ключенкової Христини Владиславівни про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника Ключенкової Христини Владиславівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
09.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 09.06.2025 року через систему "Електронний суд" позовна заява ОСОБА_1 в особі представника Ключенкової Христини Владиславівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , Код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ), що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (до системи “Оберіг») інформації про виключення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) з військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , Код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ), внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (до системи “Оберіг») інформацію про виключення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) з військового обліку.
За наслідками розгляду означеної позовної заяви, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника Ключенкової Христини Владиславівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо не виключення з військового обліку ОСОБА_1 у зв'язку з непридатністю до військової служби.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути питання щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних у зв'язку з непридатністю та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та прийняти рішення за результатами такого розгляду, з урахуванням висновків суду
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
29.09.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 26.09.2025 через систему “Електронний суд» заява представника заявника Ключенкової Христини Владиславівни про ухвалення додаткового рішення.
В означеній заяві представник заявника просить суд ухвалити додаткове судове рішення у справі №160/16877/25, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 , Код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 12 000 грн. 00 коп. (дванадцять тисяч гривень, 00 коп.).
Аргументи даної заяви зводяться до того, що при поданні позовної заяви представником позивача було заявлено попередню суму витрат на правову допомогу у розмірі 12 000 тис. грн. Відтак, в межах законодавчо встановленого строку, представник позивача звертається із заявою про ухвалення додаткового судового рішення. Так як в позовній заяві позивачем було повідомлено про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, повідомляємо, що загальна сума витрат позивача на правову допомогу склала 12 000 тис. грн. (дванадцять тисяч гривень 00 копійок), що підтверджується: 1. Договором про надання правової допомоги №465 від 09.04.2025 року. 2. Актом наданих послуг №1 від 09 червня 2025 року на суму 8000,00 грн. 3. Додатковою угодою №1 від 09 червня 2025 року до Договору про надання правової допомоги №465 від 09.04.2025 року. 4. Актом наданих послуг №2 від 22 липня 2025 року на суму 4000,00 грн. (чотири тисяч гривень). 5. Додатковою угодою №2 від 22 липня 2025 року до Договору про надання правової допомоги №465 від 09.04.2025 року. 6. Платіжною інструкцією № 0.0.4397392613.1 від 06 червня 2025 року на суму 7212 грн. (1212 грн. з яких - сума для сплати судового збору). 7. Платіжною інструкцією № 1.278912631.1 від 26 серпня 2025 року на суму 6000 грн. 8. Рахунком на оплату №465/1 від 05.06.2025 року. 9. Рахунком на оплату №465/2 від 22.07.2025 року.
Слід зазначити, що згідно з п.10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи відсутність правового регулювання процедури розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, керуючись приписами ч. 3 ст. 166 КАС України, суд приходить до висновку про можливість розгляду поданої заяви одноособово у порядку письмового провадження без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що означену заяву слід задовольнити частково з огляду на наступне.
Особливості ухвалення додаткового рішення врегульовано статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною першою цієї статті передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.
Види судових витрат, підстави та порядок їх розподілу врегульовано приписами глави 8 розділу 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої другої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Правове регулювання витрат на професійну правничу допомогу містить стаття 134 КАС України.
Так, частиною першою цієї статті визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частин другої-п'ятої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
В обґрунтування понесених витрат представником заявника подано до суду копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 18.01.2022 року (Серія ЗП 001916) відносно адвоката Ключенкової Христини Владиславівни; копією акту №2 наданих послуг від 22.07.2025 року як додаток №1 до договору про надання правової допомоги №465 від 09.04.2025 року на загальну суму 4000 грн.; копію додаткової угоди №2 від 22.07.2025 року до договору про надання правової допомоги №465 від 09.04.2025 року; копію договору №465 про надання правової допомоги №465 від 09.04.2025 року; копію додаткової угоди №1 від 05.06.2025 року до договору про надання правової допомоги №465 від 09.04.2025 року; копію акту №1 наданих послуг від 09.06.2025 року як додаток №1 до договору про надання правової допомоги №465 від 09.04.2025 року на загальну суму 8000 грн.; копію рахунку №465/1 від 05.06.2025 року на суму 8000 грн.; копію рахунку №465/2 від 22.07.2025 року на суму 4000 грн.; копію платіжної інструкції №1.278912631.1 від 26.08.2025 року щодо сплати за інформаційно-консультативні послуги у сумі 6000 грн.; копію платіжної інструкції №0.0.4397392613.1 від 06.06.2025 року щодо сплати за інформаційно-консультативні послуги у сумі 7212 грн.; копію ордеру на надання правничої допомоги від 06.06.2025 року (Серія АЕ № 1393558) відносно адвоката Ключенкової Христини Владиславівни.
Таким чином, представник заявника зазначає, що загальна вартість наданих послуг становить 12 000 грн., а тому просить суду стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу в повному обсязі.
Суд відзначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, необхідно враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Приписами Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Верховний Суд у постановах від 29 листопада 2021 року у справі № 420/13285/20, від 14 липня 2021 року у справі № 808/1849/18 вказав наступне: «…Відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо».
Аналогічні правила застосовуються у постановах Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі №200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі №520/4012/19, від 23 квітня 2021 року у справі №521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі №826/13244/16.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, Верховний Суд у постанові від 01 вересня 2022 року у справі № 640/16093/21 зазначив, що суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Cуд має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Також, у вищевказаній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
З огляду на викладене, обраховуючи доцільність понесених позивачем витрат належить аналізувати через призму не тільки долучених доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, але і з урахуванням складності справи та складності наданих послуг.
Суд зазначає, що Єдиний державний реєстр судових рішень містить достатню кількість судових рішень щодо справ у подібних правовідносинах, що відповідно не потребувало значного часу на опрацювання нормативно-правових актів, пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень та вивчення практики в аналогічній категорії справ.
До того ж, розгляд даної справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягає зменшенню у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.
Таким чином, заявлені представником заявника до відшкодування 12 000 гривень витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).
Суд звертає увагу на те, що суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку, тому, суд вважає, що заявлений позивачем до відшкодування розмір правничої допомоги є завищеним та таким, що підлягає зменшенню. На думку суду, обґрунтованим, об'єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, враховуючи, що вказана справа є типовою, є визначення вартості послуг адвоката у сумі 1000 грн. Аналогічні висновки щодо необхідності застосування критеріїв співмірності при оцінці наданих адвокатом послуг викладено у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 по справі №200/14113/18-а.
За таких обставин з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову та розміру судового збору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних робіт (наданих послуг), суд уважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в суді першої інстанції в сумі 1000,00 грн.
Відтак, на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відтак, заява представника заявника Ключенкової Христини Владиславівни про ухвалення додаткового судового рішення підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст. ст., 74, 75, 76, 77, 90, 94, 241, 245, 246, 250, 252, 255, 295 КАС України, суд, -
Заяву представника заявника Ключенкової Христини Владиславівни про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 1000 грн. (одна тисяча гривень).
В решті вимог заяви - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник