08 жовтня 2025 року Справа 160/28824/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
06.10.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов скріплений електронно-цифровим підписом адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить: визнати протиправними та скасувати (анулювати) складенні (сформовані) Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області податкові повідомлення-рішення, які не відповідають Додатку 1 до порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (пункту 2; розділу II) форма "Ф".та надмірно нарахований податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, - квартири за 2020, 2021, 2023, 2023, 2024 роки, а саме:
- від 12.05.2025 № 0829782-2410-0462 - UA12020010000033698 за 2020 рік на суму, 3489 грн. 59 коп.;
- від 12.05.2025 № 0829788-2410-0462- UA12020010000033698 за 2021 рік на суму 2143 грн.70 коп.;
- від 12.05.2025; № 0829799-2410-0462- UA12020010000033698 за 2022 рік на суму 865 грн. 80 коп.;
- від 27.09.2024 № 2298206-2411-0467- UA12020010000033698 за 2023 рік на суму 2606 грн. 86 коп.;
- від 12.05.2025 № 0829799-2410-0462- UA12020010000033698 за 2023 рік на суму 892 грн. 44 коп.;
- від 12.05.2025 № 0829806-2410-0462- UА12020010000033698 за 2024 рік на суму 945,72 грн.
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що його подано з порушенням вимог ст.ст. 160,161 КАС України, з наступних підстав.
Так, згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Так, в порушення вказаної норми, у позові відсутні відомості щодо позивача, а саме: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта, відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, а також, відомості про наявність або відсутність у сторін електронного кабінету.
Крім того, відповідно до ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 зазначеного Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 1 січня 2025 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 3028,00 гривні.
З позовних матеріалів вбачається, що позивачем заявлено майнові вимоги на загальну суму 10944,11 грн., таким чином сума судового збору за вимоги майнового характеру складає 1211,20 грн.
Водночас, судовий збір позивачем не сплачено, при цьому, заявлено клопотання про відстрочення (розстрочення, зменшення), або звільнення від сплати судового збору, оскільки з технічних причин неможливо сформувати в електронному вигляді довідку із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, що підтверджує тяжке майнове становище позивача.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення (розстрочення, зменшення), або звільнення від сплати судового збору, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Подібні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 17 вересня 2020 року у справі № 460/3138/19 та від 18 травня 2023 року у справі №160/19572/21 і підстави для відступлення від них відсутні.
На підтвердження скрутного матеріального становища позивач надав довідку, згідно якої, з технічних причин неможливо сформувати в електронному вигляді довідку із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.
Суд зазначає, що надана довідка не може свідчити про те, що позивач не має джерел для існування та забезпечення своїх потреб зокрема для сплати судового збору (сукупний дохід родини, тощо), та не відображає відомості про об'єктивний матеріальний стан позивача станом на дату подання адміністративного позову.
До того ж, позивачем не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про його скрутне матеріальне становище.
Таким чином, надані документи не можуть бути розцінені як належний доказ на підтвердження скрутного матеріального становища позивача.
Оскільки обставини, які зазначив позивач, відповідно до вказаних статей Закону України «Про судовий збір», не є умовою для відстрочення (розстрочення, зменшення), або звільнення від сплати судового збору, а сам позивач не надає доказів наявності інших підстав для його звільнення від сплати судового збору, суд наразі не знаходить правових підстав для відстрочення (розстрочення, зменшення), або звільнення від сплати судового збору, виходячи з наданих ним доказів.
Суд зазначає, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою..
Враховуючи, що відстрочення (розстрочення, зменшення), або звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, а також враховуючи, що позивачем не надано суду належних доказів щодо неможливості сплати судового збору, суд вважає, що у задоволенні клопотання про відстрочення (розстрочення, зменшення), або звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Таким чином, несплачена позивачем сума судового збору складає 1211,20 грн.
Для сплати судового збору за подання адміністративного позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: Отримувач коштівГУК у Дн-кiйобл/Чечел.р/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО)899998; Рахунок отримувача UA368999980313141206084004632; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення (розстрочення, зменшення), або звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити позивачу строк у 5 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків визначених в ухвалі суду.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Дєєв