08 жовтня 2025 рокуСправа №160/19362/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, відповідача-2: 10 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, відповідача-3: 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
03.07.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 02.07.2025 року через систему "Електронний суд" позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо ненарахування та ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.05.2021 із застосуванням щомісячної індексації-різниці відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.05.2021 виходячи з фіксованої величини 4463,15 грн. щомісячно, в загальному розмірі 174 062,85 грн. що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01.03.2018 по день фактичної виплати грошового забезпечення.
В обґрунтування позову зазначено щодо протиправної бездіяльності Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року та щодо ненарахування та ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.05.2021 із застосуванням щомісячної індексації-різниці відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
19.08.2025 року від представника 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача-3 заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповіача-3 зазначив наступне. Позивач проходив службу цивільного захисту у 10 ДПРЗ відповідно до Кодексу цивільного захисту України та Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593. Право на індексацію грошового забезпечення у період з 01.03.2018 по 18.07.2022 позивач набув тільки у грудні 2018, коли індекс споживчих цін перевищив 103%. В свою чергу у позовній заяві вказано про застосування базовим місяцем січень 2008 р. та березень 2018 р., водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку січня 2008 року - березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.
Відповідачі: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області та 10 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області не скористалися своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 04.07.2025 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 року прийнято справу до свого провадження означену позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 року у задоволенні клопотання Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про заміну неналежного відповідача у справі №160/19362/25 відмовлено. Залучено 10 державний пожежно-рятувальному загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області (52500, Дніпропетровська область, Синельниківський район, м. Синельникове, вул. Виконкомівська, буд. 20 (код ЄДРПОУ 38064804), e-mail: 10dprz.dp@dsns.gov.ua) до участі у справі №160/19362/25 у якості другого відповідача. Залучено 6 державний пожежно-рятувальному загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області (51400, Дніпропетровська область, Павлоградський район, м. Павлоград, вул. Героїв-рятувальників, буд. 6 (код ЄДРПОУ 38101636), e-mail: 6dprz.dp@dsns.gov.) до участі у справі №160/19362/25 у якості третього відповідача. Розпочато спочатку розгляд адміністративної справи №160/19362/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, відповідача-2: 10 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, відповідача-3: 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано у: 1) Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області; 2) 10 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області та у 3) 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області: 1) довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за лютий 2018 року, а також довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за березень 2018 року, із зазначенням складових грошового забезпечення, які не мають разового характеру; 2) письмові та вмотивовані пояснення щодо нарахування (не нарахування) та виплати (не виплатити) індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; 3) письмові та вмотивовані пояснення щодо нарахування (не нарахування) та виплати (не виплатити) індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.05.2021 виходячи з фіксованої величини 4463,15 грн. щомісячно, в загальному розмірі 174 062,85 грн. що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; 4) письмові та вмотивовані пояснення щодо нарахування (не нарахування) та виплати (не виплатити) компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01.03.2018 по день фактичної виплати грошового забезпечення. Судом зобов'язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 05.09.2025 року. Судом попереджено Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, 10 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області та 6 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що повивач, ОСОБА_2 , позивач проходив службу цивільного захисту на посадах визначених штатним розписом підпорядкованого Головному управлінню підрозділі - 59 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - 59 ДПРЧ ГУ ДСНС) (код ЄДРПОУ: 37909031).
Наказом Головного управління від 26.05.2021 № 180 старшого прапорщика ОСОБА_1 , командира відділення 59 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління звільнено із служби цивільного захисту, 31 травня 2021 року, відповідно до підпункту 4 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового ї начальницького складу (у зв'язку Із скороченням штатів).
59 ДПРЧ ГУ ДСНС (код ЄДРПОУ: 37909031) була припинена шляхом приєднання до 10 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 38064804), згідно наказу ДСНС від 26.04.2021 р. № 238.
Так, з метою встановлення правильності нарахування та виплати індексації позивачу грошового забезпечення за період служби, останній звернувся до адвоката за правовою допомогою. Після чого, представник позивача адвокат Черніков Денис Юрійович звернувся до Відповідача із адвокатським запитом , в якому, просив:
1. Надати розрахунок розміру грошового забезпечення, яке виплачувалося позивачу, за кожен календарний місяць служби у ДСНС України у Дніпропетровській області у відповідності до розрахунково-платіжних відомостей, у розрізі: щомісячних основних видів грошового забезпечення з визначенням 1) суми посадового окладу, 2) суми окладу за військовим званням, 3) суми надання послуг років; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з визначенням 1) суми підвищення посадового окладу; 2) суми надання за особливість проходження служби, надання за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил України, надання за кваліфікацію, надання військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, надання за почесні звання, надбання за спортивні звання; 3) суми доплати, в тому числі, доплати за науковий ступінь та за вчене звання; 4) суми премій; одноразових додаткових видів грошового забезпечення з визначенням 1) суми винограду, в тому числі суми, винограду за бойове чергування, а також 2) суми додаткової винограду на період дії військового стану, зокрема згідно з Постановою КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168; грошової допомоги з оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових потреб; грошової компенсації за невикористані дні відпусток (основної та додаткових).
10 ДПРЗ ГУ ДСНС листом № 49-1002-1070/49-10 03 від 18.06.2025, повідомив позивача, що його особові картки з нарахування грошового забезпечення за період 2020-2021 р. зберігаються в архіві 10 ДПРЗ та надав довідку про його грошове забезпечення за спірний період. Головне управління просить суд звернути увагу, що виплачував одноразову грошову допомогу при звільненні, компенсацію за 15 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2021 рік та оформляв грошовий атестат підрозділ з якого позивача було звільнено.
Не погоджуючись з бездіяльністю та діями Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 звернувся з вказаною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011- XII) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими аконами.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону №2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.
Згідно з положеннями ст. 8 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-ХІІ.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, яка спрямована на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру:
- пенсії;
- стипендії;
- оплата праці (грошове забезпечення);
- суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування;
- суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Частиною 1 ст. 4 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до ч.2 ст. 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок №1078).
Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Тобто, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Суд зауважує, що виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Дана позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, від 09 січня 2024 року у справі № 320/9144/21.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №206/4411/16-а).
Разом з тим, позивачу з 01.01.2016 по 31.05.2021 року належним чином не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення у відповідності до положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, зокрема з урахуванням базового місяця при виплаті індексації грошового забезпечення - січня 2008 року.
Щодо застосування «січня 2008 року» як базового місяця при виплаті індексації грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).
Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Згідно п.1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
З аналізу положень Закону №2011-XII та Закону №1282-ХІІ вбачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці.
Через вимоги законодавства проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків(абзац перший пункту 5).
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий пункту 5).
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац третій пункту 5).
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий пункту 5).
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення).
Також, з аналізу наведених вище норм убачається, що місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Водночас, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Таким чином, Порядок №1078 у редакції, яка застосовувалася після 1 грудня 2015 року при розрахунку індексації грошового забезпечення не прив'язується до місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової.
Водночас, із 1 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
Вказане підтверджується висновками Верховного Суду, у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, від 16 вересня 2020 року у справі №815/2590/18, від 09 січня 2024 року у справі № 320/9144/21.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018), якою встановлювались підвищені посадові оклади військовослужбовців.
Втім, підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям після 01.01.2008 і до 01.03.2018, не відбувалося.
Таким чином, нарахування індексації має здійснюватися до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця, яке, відбулось у березні 2018 року, на підставі наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 №90 «Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України».
Тож, відповідно до Порядку № 1078, нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 повинно здійснюватися із застосуванням базового місяця січень 2008 року, а збільшення грошового забезпечення не за рахунок зростання тарифної ставки (окладу), а завдяки додатковим видам грошового забезпечення, не дає підстав вважати відповідний місяць базовим для подальшої індексації, тому дії відповідача є протиправними, і з метою належного захисту прав позивача необхідно зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період служби відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 з врахуванням січня 2008 року як базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення.
Всупереч зазначеним вище нормам відповідач протиправно не нараховував та не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення за період служби із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року.
Щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період після 01.03.2018 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 Постановою Кабінету Міністрів України № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 р. в редакції від 24.02.2018 р., яка набрала чинності з 01.03.2018 р. (далі Постанова №704), було змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок. Пунктом 4 Постанови № 704 визначено, що розміри посадових окладів, окладів за званнями осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатком 6.
Таким чином, Постановою №704 визначено інший порядок встановлення розміру посадового окладу осіб рядового та начальницького складу.
Пунктом 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у п. 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100%.
Отже, враховуючи те, що підвищення посадового окладу позивача з березня 2018 року відбулося у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №704, якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за званням осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту саме березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу першого пункту 5 Порядку №1078 є місяцем підвищення доходів позивача (базовим місяцем), а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків.
Абзацом 2 пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Разом з тим, як вбачається з офіційних даних, що містяться на інтернет-сайті Державної служби статистики України, з березня 2018 року по листопад 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%.
Між тим, у контексті спірних правовідносин необхідно звернути увагу на те, що питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами 3, 4, 6 пунктом 5 Порядку №1078.
Як вбачається з абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці 1 цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3).
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац 4).
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац 6).
Аналізуючи вищевказані положення спеціального підзаконного нормативно-правового акта, Позивач вважає за необхідне зазначити, що підвищення посадового окладу у певному місяці не тягне за собою безумовне припинення виплати індексації у подальших періодах.
В даному випадку, суб'єкту владних повноважень необхідно вираховувати розмір підвищення доходу і визначати різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідної особи.
Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.
Якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку №1078.
При цьому, відповідно до вимог Закону №1282 та Порядку №1078 обов'язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.
Відтак, відповідачем враховано лише норми абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку №1078, згідно з якими у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Щодо розрахунку індексації-різниці за період після 01.03.2018 Верховний Суд неодноразово, зокрема й в постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, зазначав, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 суд повинен встановити:
1) розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
2) суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
3) чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Приписи абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 визначають суму індексації грошового забезпечення, яка мала б скластися в місяці підвищення (березень 2018 року), якби в тому місяці не відбулося підвищення окладів військовослужбовців.
З огляду на це суму індексації грошового забезпечення, яка мала скластися у березні 2018 року, слід визначати на основі застосування січня 2008 року як місяця підвищення доходу.
Для правильного розрахунку суми можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року потрібно визначити розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на березень 2018 року, а також величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, застосовуючи січень 2008 року як місяць підвищення доходу.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 №2246-VIII в березні 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1762,00 грн.
Для визначення величини приросту індексу споживчих цін в березні 2018 року необхідно розрахувати індекс споживчих цін в березні 2018 року наростаючим підсумком (шляхом перемноження індексів інфляції (поділених на 100), починаючи з місяця, наступного за базовим, - до перевищення порогу індексації), від якого віднімається 100%.
У постанові від 23.05.2024 у справі №160/15411/23 Верховний Суд розрахував, що величина приросту індексу споживчих цін в березні 2018 року, застосовуючи січень 2008 року як місяць підвищення доходу, становить 253,3%.
Верховний Суд зазначив, що оскільки станом на березень 2018 року величина приросту індексу споживчих цін становила 253,3 %, у березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, то сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 році, якби не відбулося чергового підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, мала становити 4463,15 грн (1762,00 грн х 253,30% / 100 = 4463,15 грн).
Згідно довідки про нараховане грошове забезпечення позивача, підвищення доходу Позивача в березні 2018 року у порівнянні із доходом за лютий 2018 року не відбулося.
Оскільки підвищення доходу позивача в березні 2018 року не відбулося, позивач має право на отримання щомісячної індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.05.2021 у розмірі 4463,15 грн. щомісячно.
Виходячи з вищенаведеного, бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації-різниці у період з 01.03.2018 по 31.05.2021 є протиправною. Згідно з проведеним розрахунком індексація-різниця за період з 01.03.2018 по 31.05.2021 становить 174 062,85 грн (39 місяців х 4463,15 грн. = 174 062,85 грн).
Таким чином, індексація грошового забезпечення позивачу в період з 01.03.2018 по 31.05.2021 повинна бути перерахована та виплачена із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року, з урахуванням абзацу 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 червня 2024 року у справі № 440/1497/22, від 23.03.2023 по справі № 400/3826/21, від 28 серпня 2023 року по справі № 420/17338/22, від 28 серпня 2023 року по справі №420/17338/22, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21.
Тож, оскільки за період з 01.03.2018 по 31.05.2021 відповідачем не здійснено належного обрахування сум індексації-різниці грошового забезпечення позивача, тому належним способом захисту є визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу належних сум індексації грошового забезпечення за вказаний період та зобов'язання здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.05.2021 виходячи з фіксованої величини 4463,15 грн щомісячно, в загальному розмірі 174 062,85 грн що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо недискреційності повноважень щодо розрахунку та виплати індексації.
Так, питання не виключної компетенції військових частин з розрахунку та виплати індексації вже неодноразово досліджувалося Верховним Судом, зокрема в постанові від 27 червня 2024 року у справі № 440/1497/22, суд зазначив про наступне:
«45. Водночас Суд не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що розрахунок індексації грошового забезпечення є виключною компетенцією відповідача, як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення.
46. Слід зазначити, що дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». У такому випадку дійсно суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один із правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.
46.1. При цьому повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку (зокрема, постанови Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №802/412/17-а, від 11.04.2018 у справі №806/2208/17).
46.2. З огляду на те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, Верховний Суд вважає, що повноваження відповідача щодо розрахунку, нарахування та виплати цієї суми не є дискреційними.
46.3. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, неврахування судами якої і стала підставою для відкриття касаційного провадження в цій справі.
47. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно було перевірити обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити».
Тож повноваження відповідача щодо нарахування та виплати суми індексації військовослужбовця не можна вважати дискреційними, оскільки в даній справі є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Сама така позиція Верховного Суду викладена у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 27.06.2024 у справі № № 440/1497/22.
Щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.
Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація), визначено Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 №44.
За правилами пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Пунктами 4, 5 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, передбачено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Аналіз наведених положень Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, дає підстави для висновку, що виплата щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат.
З огляду на викладене, суд вважає, що виплата позивачу перерахованого грошового забезпечення (індексації) на підставі рішення суду повинна здійснюватися одночасно з компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Щодо компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 № 9-рп/2013 у справі № 1-18/2013, Суд дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. Також, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
При цьому, зі змісту статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) вбачається, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Згадані вище статті 2, 3 цього Закону встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, визначення поняття доходи для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.
Пункти 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
У пункті 4 цього Порядку прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.
При цьому, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов'язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Як розтлумачив Верховний Суд у постанові від 18.12.2018 року № 816/301/16, використане у статті 3 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або такий, який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1 - 3 вказаного Закону дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Верховний Суд у постанові від 03 квітня 2025 року у справі №420/1581/24 розглядаючи справу нарахування та виплати позивачу компенсацію втрати частини доходу індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 08 січня 2019 року, у зв'язку з порушенням строків її виплати наголосив:
«52. Разом із тим, колегія суддів зазначає, що у постановах Верховного Суду від 27 квітня 2020 року у справі №803/1314/17, від 29 жовтня 2020 року у справі №280/729/19, від 29 квітня 2021 року у справі №240/6583/20, від 29 березня 2023 року у справі №120/9475/21-а, від 20 грудня 2024 року у справі №440/6875/24 тощо сформулював правову позицію, яка є усталеною та відповідно до якої право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені. Нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов'язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги».
Правові висновки щодо того, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені, викладені в постановах Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі №280/788/19; від 30 вересня 2020 року у справі №280/676/19; від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19 (індексація грошового забезпечення), від 29 жовтня 2020 року у справі №280/729/19, від 29 квітня 2021 року у справі №240/6583/20 (індексація грошового забезпечення), 21 березня 2023 року у справі №620/7687/21 (індексація грошового забезпечення), від 29 березня 2023 року у справі №120/9475/21-а (індексація грошового забезпечення), від 20 грудня 2024 року у справі №440/6875/24 (індексація грошового забезпечення).
Тож, вимоги щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму не виплаченого грошового забезпечення відповідно до положень Закону №2050-ІІІ та усталеної практики Верховного Суду не є передчасними та підлягають задоволенню одночасно з іншими вимогами.
Щодо визначеності належного відповідача у даній справі, суд зазначає наступне.
Наказом Головного управління від 26.05.2021 № 180 старшого прапорщика ОСОБА_1 , командира відділення 59 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління звільнено із служби цивільного захисту, 31 травня 2021 року, відповідно до підпункту 4 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового ї начальницького складу (у зв'язку Із скороченням штатів) (копія додається).
59 ДПРЧ ГУ ДСНС (код ЄДРПОУ: 37909031) була припинена шляхом приєднання до 10 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - 10 ДПРЗ ГУ ДСНС) (код ЄДРПОУ: 38064804), згідно наказу ДСНС від 26.04.2021 р. № 238.
Так, 10 ДПРЗ ГУ ДСНС листом № 49-1002-1070/49-10 03 від 18.06.2025, повідомив позивача, що його особові картки з нарахування грошового забезпечення за період 2020-2021 р. зберігаються в архіві 10 ДПРЗ та надав довідку про його грошове забезпечення за спірний період.
Суд зазначає, що виплачував одноразову грошову допомогу при звільненні, компенсацію за 15 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2021 рік та оформляв грошовий атестат підрозділ з якого позивача було звільнено.
Наказом ДСНС України "Про припинення юридичних осіб шляхом приєднання" від 15.04.2025 року №426 вирішено розпочати процедуру реорганізації 10 ДПРЗ ГУ ДСНС шляхом приєднання до 6 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - 6 ДПРЗ ГУ ДСНС).
Відповідно до п.1.1 Положення про Головне управління ДСНС України у Дніпропетровській області, затвердженого наказом ДСНС від 04.02.2013 №3, (у редакції наказу ДСНС від 12,11.2018 № 661) (код ЄДРПОУ - 38598371) (скорочена назва - ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області) є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності з аварійно-рятувальних служб.
Відповідно до Положення про 6 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області затвердженого Наказом ДСНС від 24.05.2013 року №301 (у редакції наказу ДСНС 24.06.2025 № 715):
1.1. 6 ДЕРЖАВНИЙ ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНИЙ ЗАГІН ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (далі - Загін) (ідентифікаційний код 38101636) є державним пожежно-рятувальним підрозділом зі статусом державної аварійно-рятувальної служби. Загін є правонаступником 6 ДПРЗ Головного територіального управління МНС України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 38283752), 67 ДПРЧ Головного територіального управління МНС України у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 38081531), 67 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 38081531), 21 ДПРЧ головного територіального управління МНС України у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 38359077), 47 ДПРЧ Головного територіального управління МНС України у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 38228906), 48 ДПРЧ Головного територіального управління МНС України у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 38064804), 55 ДПРЧ Головного територіального управління МНС України у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 38081615), 57 ДПРЧ Головного територіального управління МНС України у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 38304232), 59 ДПРЧ Головного територіального управління МНС України у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 37909031), 21 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 38359077), 47 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 38228906), 48 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 38064804), 55 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 38081615), 57 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 38304232), 59 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 37909031) та 10 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 38064804).
1.11. Загін має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в установах Державної казначейської служби України та в установах банків України, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
1.12. Загін є бюджетною установою та утримується за рахунок коштів державного бюджету, має право укладати договори та угоди, набувати майнові та особисті немайнові права та обов'язки.
1.13. Загін може бути позивачем і відповідачем у суді відповідно до вимог чинного законодавства.
1.14. Загін несе відповідальність за своїми зобов'язаннями згідно із чинним законодавством. Загін не несе відповідальності за зобов'язаннями територіального органу та ДСНС, відповідно територіальний орган та ДСНС не несуть відповідальності за зобов'язаннями Загону.
7. Начальник Загону:
7.27. Надає всі види відпусток, передбачених законодавством, особовому складу Загону.
7.29. Встановлює посадові оклади, додаткові види грошового забезпечення та надбавки в межах мінімального і максимального розміру, всі види доплат, премій та матеріальної допомоги особовому складу Загону відповідно до вимог чинного законодавства.
Таким чином 6 ДПРЗ ГУ ДСНС є правонаступником усіх прав та обов'язків 59 ДПРЧ ГУ ДСНС (ідентифікаційний код 37909031) та 10 ДПРЗ ГУ ДСНС (ідентифікаційний код 38064804).
Відповідно до частин першої та другої статті 101 КЦЗ України визначено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період. Відповідно пункту 10 Положення № 593 і першим днем проходження служби цивільного захисту вважається день прийняття громадянина на службу цивільного захисту, зарахування його в кадри ДСНС, присвоєння йому відповідного спеціального звання та призначення на посаду в апарат ДСНС, її територіальні органи, підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (аварійно-рятувальні формування центрального підпорядкування, аварійно-рятувальні формування спеціального призначення, спеціальні авіаційні, морські та інші формування, державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини), навчальні центри, формування та підрозділи забезпечення), заклади освіти цивільного захисту, наукові установи та інші підрозділи, в яких особи рядового і начальницького складу проходять службу цивільного захисту (далі - органи і підрозділи цивільного захисту).
У пункті 4 розділу І Інструкції № 623 визначено, що грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу, які займають посади осіб рядового і начальницького складу, передбачені штатами в апараті Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС), зокрема, її територіальних органах та підрозділах оперативно-рятувальної служби цивільного захисту.
Згідно пункту 1. розділу II Положення про Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.07.2014 № 631 (далі - ОРС ЦЗ) ОРС ЦЗ складається з органів управління, аварійно-рятувальних формувань центрального підпорядкування, аварійно-рятувальних формувань спеціального призначення, спеціальних авіаційних та інших формувань, державних пожежно-рятувальних підрозділів (частин), навчальних центрів, формувань та підрозділів забезпечення.
Суд зазначає, що позивач не проходив службу на посадах визначених штатним розписом саме Головного управління. Позивач перебував на всіх видах забезпечення в 59 ДПРЗ ГУ, у тому числі і отримував грошове забезпечення (доплати, премії, матеріальну допомогу, компенсації тощо) та Головне управління не порушувало його матеріального права на грошове забезпечення під час проходження служби у підпорядкованому підрозділі. Таким чином, посилання позивача у позові, що бездіяльність відповідача Головного управління стала підставою не нарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення у період проходження служби є необґрунтованим та безпідставним.
Отже, оскільки наказом ДСНС України "Про припинення юридичних осіб шляхом приєднання" від 15.04.2025 року №426 вирішено розпочати процедуру реорганізації 10 ДПРЗ ГУ ДСНС шляхом приєднання до 6 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, то саме належним відповідачем у даній справі є 6 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області.
Під час розгляду спорів щодо оскарження дій суб'єктів владних повноважень суд перевіряє відповідність спірних дій вимогам, зазначеним у частині другій статті 2 КАС України. Цей обов'язок виникає із завдань адміністративного судочинства, до яких належить справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із вимогами статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору та відсутні докази понесення ним інших судових втрат, жодні судові витрати не належать розподілу та стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, відповідача-2: 10 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, відповідача-3: 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року.
Зобов'язати 6 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
Визнати протиправною бездіяльність 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області щодо ненарахування та ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.05.2021 із застосуванням щомісячної індексації-різниці відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Зобов'язати 6 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.05.2021 виходячи з фіксованої величини 4463,15 грн. щомісячно, в загальному розмірі 174 062,85 грн. що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
Зобов'язати 6 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01.03.2018 по день фактичної виплати грошового забезпечення.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя С. В. Прудник