07 жовтня 2025 рокуСправа №160/19461/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
03.07.2025 року через систему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.05.2025 про перерахунок пенсії;
- зобов'язати Пенсійний фонд України Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.05.2025 та провести з 01.12.2019 перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких осіб». 11.07.2025 Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) було видано та направлено до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області довідку за № 31/29/30-287 про розмір грошового забезпечення на ім'я ОСОБА_1 станом на листопад 2019 року. Однак орган ПФУ не надав відповідь на заяву позивача та не виконав перерахунок. Позивач вважає, що така бездіяльність відповідача є протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимушений звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 позовна заява була залишена без руху та у встановлений судом строк недоліки позовної заяви були усунуті.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами з 19.08.2025 року, відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач станом на 07.10.2025 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом доставлення ухвали про відкриття спрощеного провадження в його електронний кабінет системи «Електронний суд», про що в матеріалах справи міститься відповідна довідка.
За приписами п. 5, 7 ст. 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи.
Відповідач має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, тому суд вважає його належним чином повідомленого про розгляд цієї справи.
Згідно ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалам.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких осіб».
11.07.2025 Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) було видано та направлено до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області довідку за № 31/29/30-287 про розмір грошового забезпечення на ім'я ОСОБА_1 станом на листопад 2019 року.
З матеріалів справи вбачається, що 31.05.2025 позивач направив запит до МВС України ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» щодо надання довідки про оновлене грошове забезпечення та письмове звернення до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо перерахунку пенсії з 01.12.2019 року на підставі наданої довідки з Міністерства внутрішніх справ Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» про розмір грошового забезпечення.
Станом на день звернення до суду відповідей від вказаних державних органів позивач не отримав.
13.08.2025 позивач долучив до матеріалів справи супровідний лист та довідку Регіонального сервісного центра ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) від 11.07.2025 № 31/29/30-287 про розмір грошового забезпечення на ім'я ОСОБА_1 станом на листопад 2019 року.
Як вбачається з вищевказаного супровідного листа Регіонального сервісного центра ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) від 28.07.205 №31/29/30/Н-3555/10-2025-3934-2025, сектором з пенсійних питань з обслуговування Дніпропетровської області оформлено довідку з урахуванням положень Постанови № 988 та направлено реєстром № 25 від 11.07.2025 р. до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для залучення її до матеріалів пенсійної справи.
Разом з тим, пенсійний орган не здійснив перерахунок пенсія позивача на підставі оновленої довідки від 11.07.2025 № 31/29/30-287 про розмір грошового забезпечення.
Вважаючи бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправною, не погоджується із діями відповідача у нездійсненні перерахунку пенсії згідно оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Таким чином, предметом розгляду цієї справи є бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у нездійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки Регіонального сервісного центра ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) від 11.07.2025 № 31/29/30-287, виданої станом на листопад 2019 року, згідно вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначаються Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Вказаний Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Відповідно до частини третьої статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно цьому Закону, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Тобто, підставою для здійснення перерахунку раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 №103 (далі - Постанова №103) встановлено перерахувати з 01 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
11.11.2015 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова №988), яка набрала чинності 02 листопада 2015 року та якою затверджені схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно додатків 3-10.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45), передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Додаток 2 до Порядку №45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яка Постановою №103 викладена в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 в справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року в справі №826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови № 103.
Отже, з 19.11.2019 з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/12704/18 пункт 3 Постанови № 103 втратив чинність, а інші нормативні акти, які б надалі обмежували склад та розмір грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) для обчислення та перерахунку пенсії, відсутні.
Відповідно до пункту 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок № 3-1), перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-XII. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
З огляду на вищевикладене, позивач має право на отримання пенсії з 01.12.2019 з урахуванням складових згідно Постанови №988 і відповідно до вимог статей 43, 63 Закону №2262-XII станом на листопад 2019 року.
Відтак, відповідач, отримавши довідку про розмір грошового забезпечення, мав обов'язок здійснення перерахунку пенсії позивачеві.
Вищевикладене свідчить про бездіяльність відповідача, який мав здійснити відповідний перерахунок пенсії, а не оскаржувану відмову, у зв'язку із чим, відмовляючи у частині позовних вимог щодо оскаржуваної відмови, суд зазначає про допущену відповідачем протиправну бездіяльність, наслідком якої є порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій), в результаті чого перерахунок пенсії не здійснено.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у проведенні перерахунку пенсії на підставі поданої позивачем заяви та доданих до неї документів.
Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так суд для найбільш ефективного захисту порушеного права особи може вийти за межі позовних вимог. Виходячи зі змісту позовних вимог та доказів, наявних в матеріалах справи суд дійшов висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача на перерахунок пенсії буде визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у нездійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) від 11.07.2025 №31/29/30-287, у зв'язку з чим порушені права позивача підлягають відновленню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.12.2019 перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) від 11.07.2025 № 31/29/30-287, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням раніше виплачених сум.
Інші доводи позивача не спростовують вказані вищі висновки суду.
При цьому, суд також враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд доходить висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 968,96 грн, що документально підтверджується квитанцією № 2AHP-C6EK-8B8E-16KA від 09.07.2025 року.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок) підлягає стягненню на користь позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст.2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257, 262-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у нездійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) від 11.07.2025 №31/29/30-287.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.12.2019 перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) від 11.07.2025 № 31/29/30-287, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець