08 жовтня 2025 рокуСправа №160/1233/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якій позивач просить:
визнати протиправними дії Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ЄДРПОУ: 33339119) щодо відмови, яка викладена у листі від 15.11.2024 року №346/31.30-76, щодо визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; паспорт серія НОМЕР_2 ) батьківства по відношенню до дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
зобов'язати Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ЄДРПОУ: 33339119) повторно розглянути та задовольнити заяву від 05.11.2024р. про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; паспорт серія НОМЕР_2 ) батьківства по відношенню до дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позов мотивовано тим, що 05 листопада 2024 року ОСОБА_1 разом зі своєю дружиною ОСОБА_3 звернулись до Відповідача з заявою про визнання Позивачем батьківства по відношенню до дитини - ОСОБА_2 .
Відповідач надіслав відповідь від 15.11.2024 року №346/31-30-76, де зазначив, що ОСОБА_1 не скористався правом визнати батьківство відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто протягом 12 років від дня народження дитини. Викладені обставини викликали сумніви щодо достовірності відомостей про батька, які викладені в спільній заяві заявників від 05.11.2024 року.
Ухвалою суду від 22.01.2025 року позовну заяву залишено без руху. На виконання ухвали від 22.01.2025 року позивач усунув недоліки зазначені в ухвалі суду.
Ухвалою суду справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та надано термін для надання відзиву на позовну заяву.
Представник відповідача відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач ОСОБА_1 разом зі своєю дружиною 05 листопада 2024 року звернулись до Відповідача з заявою про визнання Позивачем батьківства по відношенню до дитини - ОСОБА_2 .
Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)надав лист, згідно якого: "у відповідь на Вашу заяву про визнання батьківства від 05.11.2024 р. повідомляє наступне:
Дніпровським відділом ДРАЦС було розглянуто матеріали заяви від 05.11.2024 р., щодо визнання батьківства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та визначено, що внесення змін неможливо з наступних підстав.
За результатами перевірки відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі Реєстр), було виявлено актовий запис про народження № 17 від 15.10.2012 року складений виконавчим комітетом Привільнянської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 не скористався правом визнати батьківство відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто протягом 12 років від дня народження дитини. При цьому матір зазначила батьком іншу особу - ОСОБА_4 ."
Позивач вважаючи вищезазначену відмову відповідача протиправною, звернувся до суду із вказаним позовом.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану визначає Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року №2398-VI (далі - Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Згідно положень ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (ч.1 ст. 9 вказаного Закону).
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану (ч.2 ст. 9 вказаного Закону).
Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану (ч.3 ст. 9 вказаного Закону).
Для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт або паспортний документ заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації (ч.4 ст. 9 вказаного Закону).
Внесення змін до актового запису цивільного стану регулюється ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», частинами 1,6 якої встановлено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку (ч.1 ст. 22 вказаного Закону). Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану (ч.6 ст. 22 вказаного Закону).
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюється Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5 (далі - Правила).
Так, відповідно п. 1.1 Правил, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що передбачено два альтернативні варіанти рішень, які можуть бути прийняті відділом державної реєстрації актів цивільного стану: висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
Матеріалами справи підтверджено, що за наслідками заяви позивача та його дружини від 05.11.2024 Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), у порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5 - не склав відповідного висновку про внесення змін або про відмову у внесенні до актового запису, а лише листом 15.11.2024 року №346/31-30-76 повідомив заявників про відсутність підстав у внесенні змін до актового запису про народження дитини ОСОБА_2 .
Суд не надає правову оцінку підставам відмови у внесенні змін до відповідного актового запису, викладеним у листі Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 17.11.2024 №346/31-30-76, оскільки такий документ не є рішенням суб'єкта владних повноважень (індивідуальним актом) у розумінні пункту 19 частини першої статті 4, частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, відтак не може бути предметом судового розгляду.
Тому суд зазначає, що у даному випадку Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) допустив протиправну бездіяльність через не прийняття жодного з рішень, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень (висновків), які передбачені Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5ок, тому належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача прийняти відповідне рішення за результатами розгляду заяви від 05.11.2024 про визнання батьківства, та прийняти рішення по суті, з урахуванням правової оцінки суду, наданої у цьому рішенні.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд висновує, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить до часткового задоволення.
Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.
Згідно норм ст. 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в розмірі 605,60 грн. у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог.
Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання батьківства від 05.11.2024 року.
Зобов'язати Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повторно розглянути спільну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 05.11.2024 року про визнання батьківства щодо дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та прийняти рішення по суті, з урахуванням правової оцінки суду, наданої у цьому рішенні.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 605,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова