07 жовтня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/20443/25
Провадження № 22-ц/820/2112/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 серпня 2025 року (суддя Порозова І.Ю.) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів,
У липні 2025 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про зменшення розміруаліментів.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що згідно судового наказу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 жовтня 2024 року, з нього на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу). У зв'язку з тим, що має довгострокове зобов'язання з іпотечного кредиту №K8K9G900000259/1 від 02.04.2025, та на його утриманні з'явилася ще одна малолітня дитина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач просив встановити розмір аліментів, які стягувати з нього на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 серпня 2025 року цивільну справу передано на розгляд за підсудністю до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, за правилами загальної підсудності.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити для продовження розгляду до Хмельницького міськрайонного суду.
Посилається на порушення норм процесуального права. Суд першої інстанції не врахував те, що вона є внутрішньо переміщеною особою і з 2022 року зареєстрованим місцем її проживання є АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №6825-5000821343 від 07.04.2022 року, що судом першої інстанції не взято до уваги.
Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників у справі не надходило.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах1,5,6,910,14,19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
В силу ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у такому випадку судове засідання не проводиться, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Згідно з п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Постановляючи ухвалу про передачу справи за правилами територіальної юрисдикції (підсудності) на розгляд до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, суд першої інстанції виходив з того, що справа не підсудна Хмельницькому міськрайонному суду і має розглядатися за місцем реєстрації відповідача.
Такий висновок суду не відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу з таких підстав.
Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у пункті 1 статті 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 статті 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону (частина 1 статті 5 Закону).
Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частини 1 та 2 статті 4 Закону).
Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, регулює як механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, так і облік даних про внутрішньо переміщених осіб, включених до Єдиної інформаційної бази, у тому числі, містить дані про фактичне місце проживання/перебування таких особи, які по суті являють собою реєстрацію фактичного місця проживання/перебування цих осіб у зв'язку із тимчасовою окупацією частини території України, на якій була проведена реєстрація місця проживання/перебування осіб до їх переселення до інших регіонів країни.
Отже, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи можна визнати документом, що підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування заявника при визначені підсудності розгляду справ за частиною 1 статті 27 ЦПК України.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд мав враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (постанова Верховного Суду від 29 липня 2019 у справі № 409/2636/17).
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково не взято до уваги довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №6825-5000821343 від 07.04.2022 року видану ОСОБА_1 , згідно з якою фактичним місцем проживання/перебування заявниці є АДРЕСА_1 та дійшов помилкового висновку про передачу справи на розгляд до іншого суду.
З огляду на викладене ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати та направити справу для продовження розгляду до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
Керуючись ст.ст. 374, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 серпня 2025 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 07 жовтня 2025 року.
Судді Т.О. Янчук
Л.М. Грох
О.І. Ярмолюк