Ярмолинецький районний суд Хмельницької області
Справа № 686/23576/24
Провадження № 1-кс/689/139/25
Іменем України
07 жовтня 2025 року с-ще Ярмолинці
Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву судді Ярмолинецького районного суду Хмельницької області ОСОБА_3 про самовідвід у справі №686/23576/24 (номер провадження 1-кп/689/172/25) по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,
В провадженні судді Ярмолинецького районного суду Хмельницької області ОСОБА_3 перебуває кримінальне провадження №686/23576/24 (номер провадження 1-кп/689/172/25) по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
23.09.2025 р. надійшла заява судді ОСОБА_3 про самовідвід з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, яка мотивована тим, що захист обвинуваченого здійснює адвокат ОСОБА_5 , з яким суддя ОСОБА_3 разом працював в одному офісі (адвокатському бюро) з 2004 року по 2010 рік, і з яким суддя перебуває у дружніх відносинах. Крім цього, суддя ОСОБА_3 також знайомий із обвинуваченим ОСОБА_4 з 2005 року.
В судове засідання учасники провадження не з'явились.
Розглянувши заяву про самовідвід, суд прийшов до висновку, що вона підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 22.09.2025 р. до Ярмолинецького районного суду надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженні, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
З обвинувального акту вбачається, що захист обвинуваченого здійснює адвокат ОСОБА_5 , з яким, як визнав суддя ОСОБА_3 , він разом працював в одному офісі (адвокатському бюро) з 2004 року по 2010 рік та продовжує перебувати у дружніх відносинах. Крім цього, суддя ОСОБА_3 визнав, що особисто знайомий із обвинуваченим ОСОБА_4 з 2005 року, а тому не може залишатись неупередженим.
Пунктом 4 ч.1 ст. 75 КПК України визначено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з п. п. 28, 29, 31, 32 рішення Європейського суду з прав людини від 15.07.2010 р. «Газета Україна-Центр проти України» відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість.
У відповідності до п.2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 р., схвалених Резолюцією ЕкоСоР ООН від 27.07.2006 р. № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Враховуючи, що обставини, визнані суддею ОСОБА_3 у заяві про самовідвід можуть викликати сумнів у неупередженості судді, заяву про самовідвід слід задовольнити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 75, 81 КПК України, суд
Задовольнити заяву судді Ярмолинецького районного суду ОСОБА_3 про самовідвід.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1