Справа № 686/18197/25
Провадження № 1-кс/686/9221/25
07 жовтня 2025 року м. Хмельницький
Слідча суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисників підозрюваного - адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5 , погоджене із прокурором, про арешт майна у кримінальному провадженні №12025240000000794,
25.09.2025 старший слідчий ВРЗЗС СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим із прокурором Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_6 , про накладення арешту на мобільний телефон марки «Iphone 16» (серійний номер та номер сім-карти невідомий) та грошові кошти у сумі 18000 доларів США, а саме купюрами номіналом 100 доларів у кількості 180 купюр, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування ними, із метою забезпечення покарання у виді конфіскації майна.
У обґрунтування клопотання указав, що 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 введено в Україні воєнний стан, який у подальшому неодноразово був продовжений відповідними Указами Президента України, зокрема 14 квітня 2025 року № 235/2025 продовжено воєнний стан в Україні з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб.
Установлено, що ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , керуючись корисливим мотивом, маючи умисел на вимагання чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та наслідки щодо позбавлення можливості особи на власний розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном, діючи умисно, усвідомлено посягаючи на чужу власність, передбачаючи спричинення матеріальної шкоди і бажаючи завдати таку шкоду, розробили злочинну схему отримання грошових коштів, яка полягає у вимаганні та отриманні від потерпілого ОСОБА_9 грошових коштів.
З метою отримання грошових коштів від потерпілого, останні вирішили використати надуману ними ситуацію про нібито не повернутий борг який потерпілий ОСОБА_9 в дійсності повернув.
Так, 12.06.2025 ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 під'їхали на автомобілі марки «BMW 750XI» д.н.з. НОМЕР_1 яким користується ОСОБА_7 до будинку АДРЕСА_1 де проживає потерпілий ОСОБА_9 , та в подальшому реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на вимагання та отримання грошових коштів злочинним шляхом, діючи за попередньою змовою групою осіб спільно із ОСОБА_8 здійснив телефонний дзвінок до потерпілого та домовився про особисту зустріч із ним поряд будинком проживання.
Після цього, 12.06.2025 близько 21 год 05 хв ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8 діючи узгоджено між собою перебуваючи неподалік вище вказаного будинку, помітивши потерпілого ОСОБА_9 , шляхом погрози застосування фізичної сили відносно потерпілого, та в супереч його волі наказали йому щоб він зайшов в салон автомобіля марки «BMW 750XI» д.н.з. НОМЕР_1 яким користується ОСОБА_7 . В подальшому, ОСОБА_7 перебуваючи у салоні вказаного автомобіля діючи спільно із ОСОБА_8 , під надуманим приводом неіснуючої заборгованості висунули вимогу ОСОБА_9 , яка полягала у сплаті останнім грошових коштів в сумі 100 тисяч доларів США, при цьому попередили про те, що у разі невиконання їхніх вимог, буде застосовано фізичне насильство шляхом нанесення тілесних ушкоджень, які потерпілий сприймав як реальні, побоюючись за своє життя та здоров'я.
Після цього, на вказаному автомобілі вони поїхали до гаражного приміщення яке орендує потерпілий ОСОБА_9 , та яке знаходиться неподалік будинку № 46 по вул. Депутатській у м. Хмельницький.
Окрім цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , отримавши відмову від ОСОБА_9 у передачі їм коштів, так як ніякої заборгованості не має, застосували насильство щодо потерпілого.
Так, ОСОБА_8 перебуваючи у даному гаражному приміщенні наніс один удар правою ногою в область лівого передпліччя потерпілого, один удар правою ногою в область лівої частини тулуба потерпілого ОСОБА_9 який в той момент сидів на кріслі в даному гаражному приміщенні. Після чого ОСОБА_8 взяв до рук аерозольний балончик та запальничку та погрожуючи спаленням волосся на голові потерпілого висунули спільно з ОСОБА_7 вимогу повернути грошові кошти. В подальшому, ОСОБА_8 пішов у автомобіль марки BMW 750XI д.н.з. НОМЕР_1 яким користується ОСОБА_7 , та повернувся із предметом схожим на пістолет, який він приставив до голови потерпілого ОСОБА_9 та в той момент ОСОБА_7 знову висунув вимогу сплати неіснуючого боргу в розмірі 100 тисяч доларів США. Вказані погрози ОСОБА_9 сприймав як реальні, побоюючись за своє життя та здоров'я.
03.07.2025, ОСОБА_7 затримано у порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189КК України.
04.07.2025, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 4 ст.189 КК України.
03.07.2025, під час проведення особистого обшуку в ході затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_7 , у останнього вилучено мобільний телефон марки «Iphone 16», серійний номер та номер сім-карти невідомий, так як мобільний телефон заблокований.
Крім цього, 04.07.2025 у період часу із 20 год. 30 хв. по 22 год. 11 хв., під час проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , вилучено грошові кошти у сумі 18000 доларів США , а саме купюрами номіналом 100 доларів у кількості 180 купюр.
04.07.2025 указані телефон та грошові кошти визнано речовими доказами.
Вилучене майно належить підозрюваному ОСОБА_7 .
А тому є необхідність у встановленні заборон відчуження, розпорядження та користування вилученим під час обшуку майном ОСОБА_7 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити. Повідомив, що грошові кошти у сумі 18000 доларів США були вилучені у будинку, який належить ОСОБА_10 , належать ОСОБА_7 , який у ньому проживав. Зазначив, що під час обшуку ОСОБА_10 не повідомляла, що грошові кошти належать їй, не вказувала точної суми грошових коштів, а тому твердження щодо належності саме їй грошових коштів не відповідають дійсності. Оскільки у подальшому під час допиту ОСОБА_10 указала, що грошові кошти були нею отримані від реалізації транспортного засобу, слідчим було витребувано відповідну інформацію сервісного центру ГСЦ МВС в м. Хмельницькому, та з'ясовано, що автомобіль
«Hyundai TUCSON» було перереєстровано 17.07.2025, тоді як обшук проведено 03.07.2025, а отже ці кошти не могли були бути отримані ОСОБА_10 внаслідок продажу транспортного засобу, як про це пояснювала ОСОБА_10 . Окрім того, про зазначені обставини ОСОБА_10 під час обшуку не повідомляла.
Володілець майна - підозрюваний ОСОБА_7 у судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечив, пояснив, що грошові кошти у сумі 18000 доларів США насправді належать ОСОБА_10 , а не йому.
ОСОБА_10 у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання та пояснила, що грошові кошти у сумі 18000 доларів США є її особистими, були нею отримані від реалізації транспортного засобу «Hyundai TUCSON», який насправді був проданий раніше, а перереєстрований 17.07.2025 з метою уникнення оподаткування.
Захисники підозрюваного у судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання, оскільки вилучені грошові кошти у сумі 18000 доларів США не є майном підозрюваного, належать ОСОБА_10 , були вилучені у будинку, який їй належить та у якому вона проживає. Жодних доказів того, що грошові кошти були здобуті злочинним шляхом, органом досудового розслідування не надано. Окрім того, КПК України не передбачає можливості накладення арешту на грошові кошти удруге.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши наявні матеріали, приходжу до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Згідно із ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до положень п. 3 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Положеннями ч. 5 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, 132, 173 КПК України, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
17.06.2025 у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12025240000000794 зареєстровано кримінальне провадження із правовою кваліфікацією - ч. 4 ст. 189, ч.2 ст. 146 КК України.
04.07.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 4 ст.189 КК України.
03.07.2025 у ході затримання ОСОБА_7 було проведено особистий обшук останнього, у ході якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Iphone 16», серійний номер та номер сім-карти невідомий, так як мобільний телефон заблокований.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 30.06.2025 було надано дозвіл на проведення обшуку у житловому будинку АДРЕСА_3 , у якому проживає ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою відшукання та вилучення грошових коштів, які були здобуті злочинним шляхом, мобільних телефонів, сім - карток операторів мобільного зв'язку, чорнових записів, боргових розписок, незареєстрованої вогнепальної зброї та банківських карток.
04.07.2025 у період часу із 20 год. 30 хв. по 22 год. 11 хв. під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , вилучено грошові кошти у сумі 18000 доларів США, а саме купюрами номіналом 100 доларів у кількості 180 купюр.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 08.07.2025, з-поміж іншого, було накладено арешт із тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування на мобільний телефон марки «Iphone 16» (серійний номер та номер сім-карти) невідомий та грошові кошти у сумі 18000 тисяч доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США у кількості 180 шт.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 29.08.2025 арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 08.07.2025 на грошові кошти у сумі 18000 тисяч доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США у кількості 180 шт., скасовано у зв'язку із відсутністю достатніх фактичних даних, які б свідчили про те, що кошти набуті в результаті вчинення злочину та є предметом криміналього правопорушення.
При вирішенні клопотання слідча суддя враховує, що чинний кримінальний процесуальний кодекс України не забороняє прокурору повторно звертатися із клопотанням про арешт майна в межах кримінального провадження, однак зазначає, що таке звернення повинно містити інформацію (фактичні обставини), які не були предметом дослідження слідчого судді в порядку ст.174 КПК України. В протилежному випадку таке звернення призводить до переоцінки обставин, які вже були встановлені (оцінені) слідчим суддею у своєму судовому рішенні, яке набрало законної сили.
Такий перегляд також не може використовуватися як прихована апеляція на чинне судове рішення, тобто для повторного розгляду провадження і отримання нової оцінки обставин, оскільки використання такої екстраординарної процедури підриває принцип сталості судового рішення.
З аналізу повторно поданого клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні, слідчою суддею встановлено, що у ньому зазначено інші підстави для ініціювання застосування заходу забезпечення кримінального провадження - з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, тоді як попередньо арешт на грошові кошти та мобільний телефон накладався з метою забезпечення збереження речового доказу, та слідчим у судовому засіданні наведено нові обставини, про існування яких стало відомо 26.09.2025 (повідомлення сервісного центру ГСЦ МВС в м. Хмельницькому щодо факту перереєстрації автомобіля
«Hyundai TUCSON»).
Санкція ч.4 ст. 189 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Важливим при вирішенні даного клопотання є те, що арешт з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання може бути накладено лише на майно підозрюваного, яким у даному випадку є ОСОБА_7 .
У судовому засіданні встановлено, що грошові кошти, на які слідчий просить накласти арешт, які були виявлені у ході проведення обшуку у житловому будинку АДРЕСА_3 , у якому проживав ОСОБА_7 , є його коштами.
Доходячи до вказаного висновку, слідчою суддею враховується відомості, встановлені у судовому засіданні у ході огляду відеозапису проведеної слідої дії - обшуку житлового будинку АДРЕСА_3 .
Так, після віднайдення грошових коштів ОСОБА_10 на двічі поставлене їй запитання щодо того, кому належать відшукані гроші, відповіді не надала. Окрім того, після віднайдення грошових коштів остання спілкувалася з невідомою особою по телефону (спілкування не зафіксоване на відеозапис, оскільки ОСОБА_10 , спілкуючись по телефону, покинула кімнату, де проводився обшук), а тому, ймовірно, мала можливість порадитися щодо варіантів їх походження.
Слідчою суддею враховується також те, що ОСОБА_10 у подальшому, при завершенні підрахунку суми вилучених коштів, повідомила слідчого щодо конкретної суми, яка була відшукана та становила, на її думку, 17800 дол.США, що на переконання сторони захисту указує на те, що вилучені кошти є її особистими.
Однак зазначений аргумент відхиляється слідчою суддею, оскільки, по-перше, ОСОБА_10 була присутня при тому, коли грошові кошти були розкладені на дивані вертикальними та горизонтальними стовпцями, а отже цілком мала можливість підрахувати їх суму та спостерігала за процесом їх підрахунку слідчою, а по-друге, навіть обізнаність останньої щодо суми коштів не указує на те, що грошові кошти є саме коштами ОСОБА_10 , оскільки жодного разу під час проведення обшуку вона не вказала, що гроші належать їй, хоча це питання неодноразово поставало та адресовувалося їй.
Аргументи ОСОБА_10 про те, грошові кошти були отримані нею від реалізації «Hyundai TUCSON» слідчою суддею відхиляються, оскільки відповідно до повідомлення сервісного центру ГСЦ МВС в м. Хмельницькому від 26.09.2025 автомобіль «Hyundai TUCSON» було реалізовано ОСОБА_10 17.07.2025, тоді як обшук проведено 03.07.2025,
Будь-яких інших доказів на підтердження можливості акумулювання ОСОБА_10 грошових коштів, як-от доказів про доходи, довідок про працевлаштування на кількох роботах, фактичний продаж автомобіля до проведення обшуку, про що вказувала у судовому засіданні ОСОБА_10 , не надано.
Вказані обставини переконливо указують на те, що саме ОСОБА_7 є власником грошових коштів, які було вилучені за місцем проживання останнього.
Таким чином, зважаючи на те, що стороною кримінального провадження доведено наявність підстав для накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки надано докази, що грошові кошти належать ОСОБА_7 , останній набув статусу підозрюваного, оскільки 04.07.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, а тому із метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, клопотання про арешт підлягає задоволенню.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню.
А тому клопотання слідчого є обґрунтованим.
Приходячи до такого висновку, слідча суддя ураховує і те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчою суддею не установлено.
У накладенні арешту на мобільний телефон марки «Iphone 16» (серійний номер та номер сім-карти невідомий) слід відмовити, сокільки в судовому засіданні встановлено, що арешт на зазначений телефон уже накладено та він не скасований у встановленому порядку.
Керуючись ст.ст.170-173 КПК України, слідча суддя -
постановила:
Задовольнити клопотання частково.
Накласти арешт із тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування на грошові кошти у сумі 18000 доларів США (180 купюр номіналом 100 доларів США).
В задоволенні решти вимог клопотання, - відмовити.
Виконання ухвали доручити старшому слідчому ВРЗЗС СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5 .
Ухвала про арешт виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення; якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідча суддя