Справа № 676/7582/25
Номер провадження 2/676/3727/25
про скерування справи за територіальною підсудністю
08 жовтня 2025 року суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Пилипенко І.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації Кам'янець-Подільської міської ради про визнання права власності на частку квартири
06.10.2025 року через систему електронний суд адвокат Васильєва Т.В. звернулась до суду в інтересах ОСОБА_1 до управління державної реєстрації Кам'янець-Подільської міської ради про визнання права власності на належну їй частку квартири АДРЕСА_1 .
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2025 р., справу №676/7582/25 передано на розгляд судді Пилипенко І.О.
Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що заяву подано до Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області з порушенням правил підсудності, а тому її необхідне направити за підсудністю до іншого суду з наступних підстав.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Отже, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил предметної та суб'єктної юрисдикції, інстанційної юрисдикції та територіальної юрисдикції (підсудності).
Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст.27 ЦПК України), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст.28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст.30 ЦПК України).
Згідно із ч.1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Разом з тим, приписами ч.1 ст.30 ЦПК України визначено зокрема, що позови, які виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Як вбачається із позовної заяви, цивільно-правовий спір між сторонами виник з приводу нерухомого майна, а саме визнання за позивачкою права власності на належну їй частку квартири АДРЕСА_1 .
Положеннями ст.30 ЦПК України визначено перелік позовів для яких установлена виключна підсудність, та такий перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Разом з тим поняття «позови, що виникають з приводу нерухомого майна» (ч.1 ст.30 ЦПК України) є більш широке, ніж поняття «позови, де предметом спору є нерухоме майно», а тому правило вказаної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).
Згідно Постанов пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 № 5 та «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 № 3 спори, пов'язані із захистом права власності та інших речових прав, розглядаються судами відповідно до визначеної процесуальним законом юрисдикції. Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Велика палата Верховного суду у Постанові від 16.02.2021 року у справі №911/2390/18 зазначила, що виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Оскільки позов виник із приводу нерухомого майна, а саме визнання права власності на належну позивачу частку квартири АДРЕСА_1 , суддя приходить висновку, що відповідно до вимог ч.1 ст.30 ЦПК України, позовна заява повинна розглядатися за правилами виключної підсудності місцевим судом, юрисдикція якого поширюється на територію, на якій розташоване вказане нерухоме майно.
Виключна підсудність - це особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, договірної, альтернативної або підсудності пов'язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.
Пунктом 1 ч.1 ст.31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Разом з цим, слід зазначити, що відповідно до розпорядженням Голови Верховного Суду від 6 березня 2022 року № 1/0/9-22 визначено територіальну підсудність судових справ Сіверськодонецького міського суду Луганської області - Самарівському міськрайонному суду Дніпропетровської області.
З огляду на викладене, вказана справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Відповідно до ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ст.ст. 27, 31, 260 ЦПК України, суддя
матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації Кам'янець-Подільської міської ради про визнання права власності на частку квартири передати на розгляд до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області (51200, м. Самар, вул. Велика Ковалівка, 10-б, Самарівський район, Дніпропетровська область).
Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Суддя І.О. Пилипенко