24.09.2025 Справа №607/19206/25 Провадження №3/607/7121/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ромазан В.В., розглянувши матеріали, які надійшли із Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення ,-
Як встановлено у судовому засіданні, гр.. ОСОБА_1 , повторно протягом року, 10 вересня 2025 року о 15 год. 58 хв., на автодорозі АДМ-19 329 км., в смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області, керував транспортним засобом марки «Opel Kadett», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці ока, які не реагують на світло, почервоніння шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» ТОР, відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Окрім цього, громадянин ОСОБА_1 , повторно протягом року, а саме 10 вересня 2025 року о 15 год. 58 хв. в смт. Велика Березовиця вул.. Микулинецька, 7 Тернопільського району Тернопільської області, керував транспортним засобом марки «Opel Kadett», державний номерний знак НОМЕР_2 , будучи позбавлений права керування транспортними засобами, чим порушив п.2.1 «а» Правил дорожнього руху України.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явився, хоча про день та час судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому Законом порядку про, що свідчить його підпис у протоколах про адміністративні правопорушення щодо розгляду справи судом 24.09.2025 о 11 год. 30 хв..
В рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи вищевикладене, у відповідності до частини 2 статті 268 КУпАП, вважаю за можливе справу розглядати у відсутності особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який не з'явився до зали судових засідань, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП знайшла своє підтвердження, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення визначається законодавством України про адміністративні правопорушення, зокрема Кодексом України про адміністративні правопорушення, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України № від 1395 від 07.11.2015 року.
Крім того направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, а також відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ № 1452/7356 від 09.11.2015 року.
Як вбачається з протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №449660 від 10.09.2025 та ЕПР1 №449645 від 10.09.2025, ОСОБА_1 інкриміновано порушення передбачені п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також порушення п.2.1 «а» Правил дорожнього руху України відповідно до якого водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Окрім цього, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 10.09.2025 керував транспортним засобом марки «Opel Kadett», державний номерний знак НОМЕР_2 в смт. Велика Березовиця вул.. Микулинецька, 7 Тернопільського району Тернопільської області, та був зупинений працівниками поліції. В подальшому, в ході перевірки документів працівниками поліції було виявлено, що водій вищевказаного автомобіля ОСОБА_1 не має права керування таким транспортним засобом. Також, під час спілкування з водієм ОСОБА_1 , у останнього поліцейські виявили ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці ока, які не реагують на світло, почервоніння шкірного покриву обличчя, після чого працівники поліції запропонували йому проїхати у медичний заклад для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, на що ОСОБА_1 відмовився.
Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 р. № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Крім цього, згідно п. 6 Розділу I вказаної Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У відповідності до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень повністю доведена матеріалами справи, а саме даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №449660 від 10.09.2025 та протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №449645 від 10.09.2025, даними на аудіовізуальних дисках із нагрудних відеокамер поліцейських №477665, відео із службового ТЗ 9425, направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР від 10.09.2025 р.; копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5692291 від 10.09.2025, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП; копії постанови Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 130 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 51 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що сукупність досліджених доказів є переконливими і в повній мірі, поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_1 , а саме те, що адміністративні правопорушення мали місце внаслідок порушення ним: п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України відповідно до якого водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених в матеріалах справи обставин адміністративних правопорушень не вбачається, оскільки вони є повними, послідовними та повністю узгоджуються між собою.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 керував транспортним засобом, що являється джерелом підвищеної небезпеки і це потенційно може завдати серйозної шкоди, а тому він, як водій добровільно погодився взяти на себе додаткові зобов'язання та обмеження щодо своїх прав, в тому числі виконувати вимогу про зупинку, підкорятися вимозі працівників поліції вийти з транспортного засобу та надати документи, що надають право керувати транспортним засобом, не керувати транспортним засобом в стані сп'яніння та виконувати вимоги працівників поліції у проходженні медичного огляду на стан наркотичного чи іншого сп'яніння, однак як засвідчують матеріали справи він ці вимоги свідомо ігнорував, а залишення працівниками поліції таких дій без реагування могло завдати серйозної шкоди.
За таких обставин, в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто - повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом; ч.2 ст.130 КУпАП, повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у відповідності до ст. 36 КУпАП, в межах санкції статті встановленої за більш серйозне правопорушення, якою є ч.2 ст.130 КУпАП.
Приймаючи рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Крім цього, слід зазначити що, санкцією ч.2 ст.130 КУпАП передбачено стягнення у виді штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Згідно довідки інспектора відділу адміністративної практики УПП в Тернопільській області ДПП від 11.09.2025, долученої до адміністративних матеріалів, вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово був позбавлений права керування транспортними засобами, востаннє 10.07.2025 р., посвідчення водія не отримував, однак згідно правової позиції яка викладена у постанові ВС від 04.09.2023 року по справі №702/301/20, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
З вищенаведеної постанови випливає, що навіть за відсутності в особи посвідчення водія її може бути позбавлено права керувати транспортними засобами, адже особи, які керують транспортними засобами не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши в передбаченому законом порядку посвідчення водія, несуть суспільну небезпеку для оточуючих.
В свою чергу слід зазначити, що у разі якщо особи, які керують транспортними засобами без посвідчення водія, та перебувають або можуть перебувати в стані алкогольного чи іншого сп'яніння, вірогідність спричинення ще більш серйознішої шкоди в такому випадку є значно вищою, а тому запобігальна мета покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами в такому разі набуває особливого значення.
Разом з тим, вирішуючи питання про застосування додаткового стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, суд враховує те, що згідно Довідки наданої інспектором відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП від 11.09.2025 по даних Інформаційного порталу Національної поліції України за громадянином ОСОБА_1 транспортних засобів не зареєстровано.
Відповідно до положень частини першої ст. 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Згідно зі ст. 41 Конституції України (норма прямої дії), кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчинених правопорушень, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за вчинені правопорушення, вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк в межах, встановлених санкцією ч. 2 ст.130 КУпАП та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки саме таке стягнення буде відповідати рівню суспільної небезпеки вчинених правопорушень, а також буде достатнім для запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень в майбутньому.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 8, 36, 126, 130, 283, 284 КУпАП , -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч.5 ст.126 КУпАП, із врахуванням вимог ст.36 КУпАП, накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 03 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн.. 00 коп. в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) в дохід держави.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяВ. В. Ромазан