Справа №: 486/1471/25 Провадження № 3/486/638/2025
07 жовтня 2025 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді Далматової Г. А.,
при секретарі Маляновій А.А.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , без участі потерпілого ОСОБА_2 ,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої продавцем - консультантом в магазині «Краш», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 722860 від 17 липня 2025 року, 10 липня 2025 року о 10:00 год. ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 , словесно ображала та виражалася нецензурною лайкою в бік свого діда ОСОБА_2 , чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілому.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, як домашнє насильство, тобто умисне вчинення будь-яких діянь психологічного характеру (погрози, образи), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повідомила про те, що її дід почав перший ображати її нецензурною лайкою, а вона в його бік не виражалась, вину не визнала.
Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
В силу ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
При вирішенні питання щодо доведеності вини особи у скоєнні, в тому числі й адміністративного правопорушення, слід виходити з положень ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.
Такий підхід до тлумачення норм, в тому числі, адміністративного законодавства, відповідає контексту рішення Європейського Суду від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03), в якому зазначено, що правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів доведеності вини обвинуваченого.
Отже, стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено Європейським Судом й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02).
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає за умисне вчинення будь-яких діянь психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до рапорту щодо повідомлення зі служби 102, 15 липня 2025 року о 09:48 год. ОСОБА_2 звернувся з заявою, про те, що його онука ОСОБА_1 10 липня 2025 року близько о 10:00 год. за адресою: АДРЕСА_2 вчинила відносно нього домашнє насильство психологічного характеру. /а.с. 2/.
До протоколу надано протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 15 липня 2025 року /а.с. 3/ та копію письмових пояснень ОСОБА_2 /а.с. 4/ в яких зазначено, що його онук ОСОБА_1 10 липня 2025 року неодноразово вчиняє відносно нього домашнє насильство психологічного характеру, висловлювався нецензурною лайкою та штовхається.
Додані до протоколу про адміністративне правопорушення матеріали не містять доказів вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру відносно ОСОБА_2 .
Доказів того, що такими діями ОСОБА_2 було завдано моральної чи фізичної шкоди, а також доказів вчиненого ОСОБА_1 психічного та фізичного насильства відносно ОСОБА_2 суду надано не було, що дає суду підстави для висновку про недоведеність достатніми та неспростованими доказами факту вчинення ОСОБА_1 10 липня 2025 року домашнього насильства відносно ОСОБА_2 .
Необхідність дотримання вимог статті 62 Конституції України (неможливість обґрунтовувати обвинувачення припущеннями, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь), вимог статті 6 Конвенції (щодо забезпечення прав обвинувачених) та застосування основних принципів та європейських стандартів щодо рівня доказового забезпечення («поза розумних сумнівів»), дає суду підстави для висновку про недоведеність достатніми та неспростованими доказами факту вчинення ОСОБА_1 10 липня 2025 року домашнього насильства відносно ОСОБА_2 .
Вищевказане свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП є підставою для закриття адміністративного провадження.
За таких обставин, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення нею адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Південноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Г.А. Далматова