Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/2213/25
Провадження № 3/945/851/25
08 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Павленко І.В., перевіривши матеріали, які надійшли з ВЧ НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дубно Рівненської області, посвідчення офіцера серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , начальника відділення логістики штабу ВЧ НОМЕР_1 , майора, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
08 жовтня 2025 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов протокол А4935 № 387/25 про військове адміністративне правопорушення від 30 вересня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Вимогами ст. 278 КУпАП передбаченого, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно зі ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закон України «Про судоустрій і статус суддів», суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Згідно ст. 257 КУпАП, протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 276 КУпАП, справи про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі № 1-11/2015, положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення».
Як вбачається з протоколу А4935 № 387/25 про військове адміністративне правопорушення, складеного 30.09.2025 року відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, останній був виявлений у тимчасовому місці розташування відділення логістики штабу військової частини НОМЕР_1 , поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (стійкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, почервоніння обличчя), в умовах особливого стану, під час дії в Україні воєнного стану.
Отже, місцем вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, є АДРЕСА_2 .
Відповідно до постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807 - ІХ у Миколаївській області було утворено Миколаївський район (з адміністративним центром у місті Миколаїв) у складі територій Березанської селищної, Веснянської сільської, Воскресенської селищної, Галицинівської сільської, Коблівської сільської, Костянтинівської сільської, Куцурубської сільської, Миколаївської міської, Мішково-Погорілівської сільської, Нечаянської сільської, Новоодеської міської, Ольшанської селищної, Очаківської міської, Первомайської селищної, Радсадівської сільської, Степівської сільської, Сухоєланецької сільської, Чорноморської сільської, Шевченківської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України. А також ліквідовано у Миколаївській області: Арбузинський; Баштанський; Березанський; Березнегуватський; Братський; Веселинівський; Вітовський; Вознесенський; Врадіївський; Доманівський; Єланецький; Казанківський; Кривоозерський; Миколаївський; Новобузький; Новоодеський; Очаківський; Первомайський; Снігурівський райони.
При цьому, пунктами 3, 3-1 розділу ХII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
До набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Відповідно до відкритих джерел, с. Лимани, що розташоване на території Галицинівської сільської громади відноситься до Миколаївського (ліквідованого Вітовського (Жовтневого) району Миколаївської області, с. Лимани, що розташоване на території Березанської селищної громади відноситься до Миколаївського (ліквідованого Березанського) району Миколаївської області, а отже до територіальної юрисдикції (підсудності) Миколаївського районного суду Миколаївської області не відноситься.
Вітовський районний суд Миколаївської області та Березанський районний суд Миколаївської області продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX.
За змістом ст. 278 КУпАП України, при виявленні недоліків в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному всупереч вимогам ст. 256 КУпАП України, або в інших матеріалах, що перешкоджають або унеможливлюють об'єктивний розгляд справи, особа, що провадить підготовку до розгляду справи, повертає матеріали справи відповідному правоохоронному органу, що порушив провадження в адміністративній справі на дооформлення.
Верховний Суд України в постанові Пленуму № 11 від 11.06.2004 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення» в пунктах 1-2 зазначив, що згідно з ч. 1 ст. 276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем їх вчинення. Виключно у випадках коли законом передбачається альтернативна підсудність (ч. 2 ст. 276 КУпАП), питання про те, в який саме суд надіслати протокол про адміністративне правопорушення, вирішується відповідальним органом внутрішніх справ.
При цьому, за змістом ст. 257 КУпАП, місце розгляду справи про адміністративне правопорушення визначається особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, яка після його складання, направляє матеріали справи до органу, уповноваженого розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Порушення правил підсудності є істотним порушенням процесуального законодавства та підставою для скасування судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, вказана справа не підсудна Миколаївському районному суду Миколаївської області, у зв'язку з чим матеріали справи про адміністративне правопорушення підлягають поверненню до військової частини НОМЕР_1 , для подання до належного суду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 245, 256, 257, 276, 278 КУпАП, суддя
Справу про військове адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП повернути до військової частини НОМЕР_1 , для подання до належного суду.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Павленко