Справа № 489/8218/25
Провадження № 1-кс/489/2897/25
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
іменем України
07 жовтня 2025 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , ознайомившись зі скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого ТУ ДБР у м. Миколаєві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
встановив:
06.10.2025 до слідчого судді Інгульського районного суду міста Миколаєва надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого ТУ ДБР у м. Миколаєві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за поданим нею повідомленням (текст скарги складений та зданий адміністрації слідчого ізолятора для направлення до суду 30.09.2025).
Ознайомившись зі скаргою, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
При цьому, відповідно до ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. Скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК України, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.
Комплексний аналіз процитованих норм КПК України вказує на те, що, по-перше, строк подання скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення чітко законом обмежений у часі, оскільки така скарга може бути подана слідчому судді протягом десяти днів після закінчення встановлених законом 24 годин, протягом яких вказані особи зобов'язані внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі поданої заяви про вчинення кримінального правопорушення.
По-друге, у випадку подання скарги після закінчення встановленого законом десятиденного строку на її подання, скарга може бути прийнята до розгляду виключно, якщо особа, яка її подала, заявить клопотання про поновлення пропущеного нею строку та наведе підстави, які свідчать про поважність пропуску такого строку.
Зі скарги слідує, що заява про вчинення кримінального правопорушення була подана до ТУ ДБР у м. Миколаєві 08.09.2025 та фактично отримана 09.09.2025, тому відомості за такою заявою слідчий мав внести до ЄРДР до 10.09.2025 включно, а з 11.09.2025 почав відраховуватись десятиденний строк на оскарження бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відповідних відомостей за період з 09.09.2025 до 10.09.2025 включно.
У зв'язку з цим, заявник мав право звернутися до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи щодо невнесення відомостей за його заявою до ЄРДР, з урахуванням факту припадання десятиденного строку оскарження бездіяльності на вихідний день, до 22.09.2025 включно.
Подальше ж отримання заявником відповіді з ТУ ДБР у м. Миколаєві від 19.09.2025 щодо того, що відомості за його заявою до ЄРДР не були внесені, на перебіг такого строку не впливає, оскільки, як вказано вище, бездіяльність, яка може бути предметом судового розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України є вчиненою після спливу 24 годин з часу подання уповноваженій законом особі заяви про кримінальне правопорушення, і строк оскарження такої бездіяльності відраховується саме з цього часу, а не з часу, коли про таку бездіяльність довідався скаржник.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на тому, що скаржником не було подано до суду ні власне копії заяви про кримінальне правопорушення, поданої до ТУ ДБР у м. Миколаєві, ні відповіді за результатами її розгляду, про яку він зазначає у тексті скарги.
Проте заявник звернувся до слідчого судді Інгульського районного суду міста Миколаєва із даною скаргою на бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР лише 30.09.2025 (склавши вказаного дня текст скаргу та здавши її до адміністрації слідчого ізолятора для направлення до суду), тобто через тиждень після закінчення встановленого законом десятиденного строку з моменту відповідної бездіяльності щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за відповідною заявою (повідомленням) скаржника.
При цьому, у поданій слідчому судді скарзі заявник просить поновити пропущений строк звернення зі скаргою, вказуючи, що він дізнався про те, що відомості за його заявою про кримінальне правопорушення не були внесені до ЄРДР лише після отримання повідомлення щодо цього з ТУ ДБР у м. Миколаєві від 19.09.2025.
Однак, враховуючи імперативність положень статей 214, 218, 304 КПК України, слідчий суддя не вважає, що вказані обставини свідчать про поважність пропуску скаржником визначеного законом десятиденного строку звернення до Інгульського районного суду міста Миколаєва для оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, оскільки, по-перше, граничні дати, в межах яких скаржник міг оскаржити таку бездіяльність до слідчого судді вказані вище, натомість останній пропустив такий строк на тиждень. Натомість, як вказувалось вище, строк оскарження бездіяльності відраховується саме з часу допущення такої бездіяльності, а не з часу, коли про таку бездіяльність довідався скаржник.
По-друге, скаржник взагалі не додав до скарги копію заяви про кримінальне правопорушення та відповіді ТУ ДБР у м. Миколаєві про результати її розгляду, що позбавляє слідчого суддю встановити вказані обставини.
За такого, посилання в тексті скарги на те, що скаргу подано до слідчого судді протягом десяти днів з часу отримання письмової відповіді не є поважною причиною пропуску встановленого законом строку на оскарження відповідної бездіяльності слідчого при зверненні до суду, оскільки після спливу 24 годин з моменту подання заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення заявник в межах визначеного ст. 304 КПК України десятиденного строку міг та мав право звернутися одразу і безпосередньо до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, без отримання офіційного письмового повідомлення щодо з'ясування результатів розгляду заяви, і щодо цього слідчому судді не надано доказів наявності обставин, які б об'єктивно унеможливлювали звернення зі скаргою безпосередньо до слідчого судді в межах десятиденного строку після завершення 24 годин з моменту подання повідомлення про кримінальне правопорушення.
При цьому, зазначення будь-яких інших поважних причин пропуску строку оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, скарга не містить.
За такого, пропуск заявником визначеного ч. 1 ст. 304 КПК України строку на оскарження бездіяльності слідчого за відсутності зазначення ним поважних причин, які б об'єктивно унеможливлювали звернення зі скаргою до суду, не дає слідчому судді достатніх підстав для поновлення пропущеного протягом тривалого періоду часу строку звернення зі скаргою до суду та відкриття провадження за такою скаргою, і однозначно зобов'язує слідчого суддю, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, повернути скаргу особі, яка її подала.
З урахуванням викладеного, оскільки скаржником не наведено поважних причин, які б об'єктивно унеможливлювали його звернення зі скаргою на бездіяльність слідчого до суду протягом визначеного ст. 304 КПК України десятиденного строку з моменту вчинення бездіяльності, тому зазначене є підставою для повернення скарги.
Керуючись статтями 303-304, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого ТУ ДБР у м. Миколаєві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - повернути особі, яка її подала, у зв'язку з пропуском строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України, та відсутністю підстав для його поновлення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1