Миколаївської області
Справа №477/1816/25
Провадження №2/477/1469/25
про залишення заяви без руху
01 вересня 2025 року м. Миколаїв
Суддя Вітовського районного суду Миколаївської області Саукова А.А., Розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Воскресенської селищної ради про визнання права власності у порядку спадкування за законом,
Представник позивача - ОСОБА_2 звернулась із позовною заявою про визнання права власності, а саме : визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті чолвоіка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вивчивши заяву та додані до неї матеріали вважаю, що вона подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, і підлягає залишенню без руху.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Ціна позову - це грошовий вираз майнових вимог позивача. Ціна позову визначається лише щодо майнових вимог, тобто тих вимог, які мають грошову оцінку.
Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду.
Частиною 4 ст.177 ЦПК України передбачено, до поданої до суду заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Пред'являючи позов з вимогою майнового характеру (визнання права власності на земельну ділянку та житловий будинок в порядку спадкування за законом) представник позивача зазначив ціну позову, яка складається з грошової суми в гривнях, що відображає заявлену грошову матеріально-правову вимогу позивача до відповідача лише в межах житлового будинку.
Разом з тим, документальних підтверджень дійсної вартості земельної ділянки на час подання позовної заяви до суду не надано.
Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 372/1080/19, який суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст.263 ЦПК України та ч. 6ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається дійсною вартістю цього майна. При цьому вартість майна це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно тощо.
При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Згідно п. п. 2, 9, 10 ч. 1ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності вартістю майна, а у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості, а якщо позов складається з кількох самостійних вимог, як в даному випадку, ціна позову визначається сумою всіх вимог.
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог майнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу майнового характеру.
Оскільки, в позовній заяві не зазначено ціну позову то з доданої квитанції від 26.08.2025 року №HB43-X0H3-302H-7H2X на суму 1211,20 грн неможливо встановити чи відповідає сплачений судовий збір вартості спірного майна.
У зв'язку з цим позивачу необхідно визначити ціну позову, яка повинна відповідати дійсній ринковій вартості житлового будинку на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження визначеної вартості майна та сплатити судовий збір, виходячи з вартості спірного майна, а саме житлового будинку.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що позивач вказує, що відповідачем по справі є Воскресенська селищна рада, однак не викладає обставин, в чому полягає порушення прав позивача з боку відповідача, а саме - яким чином відповідачем оспорюється або не визнається право власності ОСОБА_1 на житловий будинок та не зазначає докази, що підтверджують дані обставини.
Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 43,177,185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Воскресенської селищної ради про визнання права власності у порядку спадкування за законом, залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки, вказані в мотивувальній частині ухвали впродовж десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання вимоги суду у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернеться позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.А. Саукова