Справа № 944/912/25
Провадження №2/944/1105/25
(заочне)
07.10.2025 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Білецької М.О.
з участю секретаря судового засідання Хархаліс Л.А.,
розглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi в залі суду в м.Яворові в порядку загального позовного провадження цивільну спpаву за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Виконавчий комітет Новояворівської міської ради Львівської області, як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання малолітньої дитини,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа Виконавчий комітет Новояворівської міської ради Львівської області, як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 11.02.2017 між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. У даному шлюбі в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 15.04.2021 шлюб між ними було розірвано. Однак станом на сьогоднішній день між нею та відповідачем не вирішено питання та не досягнуто згоди з приводу місця проживання їхнього малолітнього сина ОСОБА_4 , який на її думку має залишитись проживати разом з нею з наступних підстав. З боку відповідача були постійні залякування, які полягали в тому, що він забере сина та не буде давати можливості з ним бачитись. Вказані залякування супроводжувались її приниженням та образами. Відповідач зловживає алкогольними напоями та приходить до місця її проживання, тероризує, в стані алкогольного сп'яніння вчиняє неадекватні речі, при цьому це все відбувається на очах їхнього сина.
Крім цього, постановою Яворівського районного суду Львівської області від 12.11.2021, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. Вказаною постановою було встановлено факт вчинення відповідачем домашнього насильства відносно неї.
Вона з сином проживає в житловому будинку, який належить її батькам та розташований за адресою: АДРЕСА_2 . В зазначеному будинку створено всі належні житлово-побутові умови для проживання дитини, зроблено сучасні ремонти та даний будинок обладнаний всіма необхідними меблями. В свою чергу дитина повністю забезпечена на всі сезони одягом, взуттям, речима особистої гігієни та іншими речами особистого вжитку.
На даний час з сином вони проживають в Республіці Польща, де вона офіційно працевлаштована, а син ходить в школу. Нею приділяється належна увага щодо належного медичного забезпечення їхнього сина, а саме за необхідності відвідує лікаря, виконує всі рекомендації та здійснює купівлю всіх медичних препаратів та засобів необхідних для лікування сина.
Крім цього, відповідно до судового наказу №944/754/21 від 03.03.2021,, виданого Яворівським районним судом Львівської області, з відповідача в її користь стягуються аліменти в розмірі частини всіх видів заробітку, однак відповідач не має стабільного доходу, а тому аліменти сплачує нерегулярно, внаслідок чого постійно утворює заборгованість зі сплати аліментів. Відповідно до розрахунку заборгованості від 30.01.2025, заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів складає 135132,67 грн.
Відтак позивач вважає, що є всі підстави для задоволення позову та визначення місця проживання дитини разом з матір'ю, оскільки таке рішення відповідатиме найвищим інтересам самої дитини.
Ухвалою суді Яворівського районного суду Львівської області від 12.03.2025 відкрито провадження у справі. З метою виконання вимог ч.1 ст.189 ЦПК України розпочато підготовче провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 29.05.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, однак її представник, адвокат Савка Т.В., скерував до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими відправленнями рекомендованої кореспонденції та оголошеннями, в порядку ст. 128 ЦПК України. Правом на подачу відзиву на позов та подачу заяви про розгляд справи за його відсутності не скористався.
В свою чергу, сторона зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З врахуванням тривалості провадження у справі, забезпечення судом можливості сторонам в повній мірі реалізувати свої процесуальні права, а також того, що відповідач неодноразово не з'являвся в судове засідання, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.
Суд приходить до висновку про наявність законних підстав для вирішення спору по суті. При цьому, суд наголошує, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні відповідача, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Отже, з врахуванням тривалості провадження, з метою забезпечення розумних строків розгляду у справі, суд вважає, що розгляд справи у відсутності відповідача є можливим, а законні підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, сторона позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.
В судове засідання представник органу опіки та піклування Новояворівської міської ради Львівської області не з'явився, однак скерував до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його участі та під час розгляду справи врахувати висновок органу опіки та піклування.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання учасників справи.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 24 вересня 2025 року, є дата складення повного судового рішення 07 жовтня 2025 року.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 15.04.2021 було розірвано.
Під час перебування у шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 01.09.2017.
З довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №201 від 03 лютого 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
З довідки виконавчого комітету Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області встановлено, що ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_3 проживають без реєстрації в селищі Шкло Яворівського району Львівської області.
Судовим наказом Яворівського районного суду Львівської області від 03.03.2021 вирішено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11.02.2021.
З розрахунку заборгованості по аліментах від 31.01.2025, виданого головним державним виконавцем Яворівського ВДВС у Яворівському районі Львівської області ЗМУ МЮ встановлено, що станом на січень 2025 року у ОСОБА_2 наявна заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 135 132,67 грн.
Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 12.11.2021 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП за те, що він 04.10.2021 близько 20:48 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_1 домашнє насильство, а саме висловлювався в її сторону нецензурною лайкою, чим могла бути завдана шкода психічному здоров'ю останньої.
Згідно довідки початкової школи ім. Дітей Замойщизни в Звежинці від 05.02.2025, перекладеної з польської на українську мову, вбачається, що ОСОБА_5 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учнем даного навчального закладу в 2024/2025 шкільному навчальному році, відвідує 1а клас.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Згідно із ч.2 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ч.1, 2 ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Законодавством визначено права та обов'язки батьків щодо виховання дитини, при цьому пріоритетним та принциповим визначенням є інтереси дитини, що вони повинні бути непорушними в незалежності від стосунків батьків між собою.
Згідно із ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Відповідно до ст.161 СК України у випадку, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Згідно із ч.4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Стаття 19 СК України передбачає, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним, обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою (ч. 4).
Відповідно до ст.ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки, або, у відповідних випадках, законні опікуни, - несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У п. 1 ст. 9 вказаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують право дитини не розлучатися з обома батьками усупереч їх бажанню, за винятком випадків, якщо в разі компетентні органи, згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно ухвалити рішення щодо місця проживання дитини.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що вирішують питання соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).
Місце проживання малолітньої дитини з одним з батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.
Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч.ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 161 СК України вбачається висновок, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини
Згідно із Висновку комісії Виконавчого комітету Новояворівської міської ради Львівської області, затвердженого рішенням виконавчого комітету Новояворівської міської ради №245 від 02 квітня 2025 року «Про затвердження висновку про визначення місця проживання малолітньої дитини» встановлено, що Виконавчий комітет Новояворівської міської ради, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_2 . Окрім цього, даним висновком рекомендовано батькам дитини ОСОБА_3 здійснювати свої дії, керуючись інтересами та потребами дитини, враховуючи його вік та психологічний стан, налагодити стосунки між собою для вирішення питання, пов'язаних із спільної дитиною.
Із врахуванням наведених вище обставин, враховуючи ставлення обох батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, та з огляду на те, що на даний час визначення місця проживання дитини разом з матір'ю не суперечить інтересам дитини, суд, з врахуванням окремого проживання батьків малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , у зв'язку з чим такі підлягають задоволенню.
Окрім цього, у відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати в розмірі 1211,20 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Виконавчий комітет Новояворівської міської ради Львівської області, як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання малолітньої дитини - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Яворівським районним судом Львівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 07 жовтня 2025 року.
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 .
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Виконавчий комітет Новояворівської міської ради Львівської області, як орган опіки та піклування, ЄДРПОУ: 04373301, адреса: м.Новояворівськ Яворівського району Львівської області, вул.Шевченка, 2.
Суддя М.О. Білецька