ЄУН: 336/7136/25
Провадження №: 1-кс/336/795/2025
8 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання
слідчого відділу поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 (телефон НОМЕР_1 )
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, громадянина України, українця, не одруженого, який має загальну середню освіту, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 на посаді стрільця 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 4 стрілецької роти у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
по кримінальному провадженню, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022080020000139 від «20» червня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді із вищевказаним клопотанням, яким просить обрати щодо вищеназваного підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор наполіг на заявленому клопотанні за викладеними в ньому підставами.
Захисник, з думкою якого погодився й підозрюваний, просив визначити домашній арешт.
Заслухавши думки учасників судового засідання, перевіривши клопотання та доводи прокурора наданими доказами, слідчий суддя дійшов висновку про те, що подане клопотання підлягає задоволенню на підставі нижче наведеного.
Так, згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.
Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Як встановлено слідчим суддею та підтверджується матеріалами справи, у провадженні СВ Відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області вищевказане кримінальне провадження.
Слідчим СВ ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області було повідомлено про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України - самовільне залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану військовослужбовцем.
З обставин вказаної підозри слідує наступне.
Солдат ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, в посаді стрільця 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 4 стрілецької роти військової частиниНОМЕР_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, та, бажаючи їх настання, 05 березня 2022 року, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, з метою ухилитись від військової служби в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України»,ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 , що дислокується у населеному пункті АДРЕСА_3 , після чого, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, ввірених йому за посадою, заходів для повернення до пункту дислокації військової частини НОМЕР_2 не приймав, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв.
Таким чином, 05 березня 2022 року військовослужбовець ОСОБА_6 самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 , що дислокується у населеному пункті АДРЕСА_3 , з метою ухилитися від військової служби в умовах воєнного стану та незаконно був відсутній на військовій службі до 27 січня 2025 року.
Обґрунтованість вказаної вище підозри підтверджено зібраними, у кримінальному провадженні доказами, які долучені до клопотання: копією протоколів допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , копією акту службового розслідування, копією витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 за № 3 , копією витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 за №63, копією доповідної головного сержанта 4 стрілецької роти ОСОБА_9 військової частини НОМЕР_2 , копією витягу з наказу першого заступника командира військової частини НОМЕР_3 №53.
У межах цього кримінального провадження підозрюваного повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину - кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 12-ти років.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню, судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного, який (з аналізу наданих стороною захисту документів) у зареєстрованому шлюбі не перебуває та власних дітей не має, переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого особливо тяжкого злочину може вдатися до відповідних дій, зважаючи на характер інкримінованого кримінального правопорушення та його тривалість.
Наведене дає суду достатні підстави вважати наявними щодо підозрюваного ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Отже, прокурор довів наявність ризиків вчинення обвинуваченим дій, спробам вчинення яких в силу закону призвані перешкоджати запобіжні заходи, а саме, можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
При цьому, з наданих стороню захисту протипоказань для утримання підозрюваного в умовах слідчого ізолятора судом не встановлено.
Застосування ж більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для запобігання передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України ризикам, бо за наявності підстав вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення та, як наслідок, з метою уникнення відповідальності за вчинене він може і розпочати переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України.
Суд, співставивши існуючі у справі ризики, характер кримінального правопорушення та його наслідки з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що обвинувачений не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки, та з урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2024 року складає 3028 грн., вважає за необхідне визначити заставу у мінімальному розмірі, передбаченому ч.5 ст. 182 КПК України, оскільки відомостей про матеріальну спроможність обвинуваченого внести більший розмір застави суду надано не було, а застава має бути саме альтернативним запобіжним заходом щодо тримання під вартою, а не створювали для особи «непереборну можливість».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.177, 178, 183, 184,193,196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів - до 5 грудня 2025 року включно.
Одночасно визначити щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обвинувачений обов'язків, визначених КПК України.
Встановити щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області за наступними реквізитами: Отримувач - ТУ ДСА в Запорізькій області, Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер розрахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205; Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172 (при призначенні платежу необхідно вказувати: вид платежу (застава чи вартість частки майна тощо); ПІБ особи, за яку вноситься застава; номер справи (провадження); суд у якому розглядається справа).
Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти наобвинуваченого обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:
- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (несення військової служби);
- не відлучатися із м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Уповноваженій службовій особі місця ув'язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення - негайно здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти.
Копію ухвали надіслати начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» для виконання в частині звільнення вищевказаного підозрюваного з-під варти в разі внесення застави.
Роз'яснити обвинуваченому чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов'язки, що покладаються у зв'язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Встановити строк дії даної ухвали до 5 грудня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.
Визначення часу та дати оголошення повного тексту ухвали - 16-00 год. 08.10.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1