с-ще Новомиколаївка
Іменем України
08 жовтня 2025 року ЄУ № 322/1485/25 (Провадження № 1-кс/322/344/25)
Слідчий суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , секретарка судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВн ВнП № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 (далі по тексту слідчий), погоджене начальником Новомиколаївського відділу Запорізької окружної прокуратури ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.10.2025 за № 12025082300000158, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України про арешт майна,
встанвив:
06.10.2025 до слідчого судді надійшло вказане клопотання зі змісту якого випливає, що 02.10.2025, приблизно о 08:00, у приміщенні Запорізької обласної клінічної лікарні, за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Оріхівське Шосе, 10 померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка раніше доставлялась з місця свого мешкання з селища Тернувате Запорізького району з тілесними ушкодженнями.
За даним фактом 2 жовтня 2025 року, розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Опитаний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надав пояснення про те, що у один із днів, приблизно в період із 7 по 9 вересня 2025 року, у обідній час, у ного виникла сварка з дружиною ОСОБА_5 у зв'язку з тим що остання вирішила піти від нього жити окремо та хотіла забрати їхнє спільне майно. Під час вказаної сварки дружина перебувала у нетверезому стані. В ході сварки, у той час коли вони перебували на подвір'ї їхнього домоволодіння по АДРЕСА_1 , дружина кинулася до нього битися і в той момент коли вона наблизилася, він наніс їй один удар нижньою частиною долоні в область лівої брови. Від даного удару дружина впала на землю, а саме на тротуарну плитку. Впала вона на задню поверхню тіла, переважно на сідниці. Головою та потилицею вона не вдарилася, так як встигла виставити назад руки і вдарилася ліктями. Після цього, він підійшов до неї та допоміг їй підвестися на ноги, а також вибачився за те що завдав їй удару. Внаслідок вказаного удару у дружини на обличчі ніяких тілесних ушкоджень не було. У подальшому він запропонував дружині в знак примирення випити горілки, на що вона погодилася і вони сіли за стіл у бесідці та почали вживати алкоголь. Під час вживання спиртного вони спілкувалися і більше не сварилися.
Допитана у якості свідка ОСОБА_7 надала покази про те, що вона була близькою подругою ОСОБА_5 та добре знала чоловіка останньої ОСОБА_6 . Їй відомо, що чоловік часто вчиняв сварки та бив ОСОБА_5 за те, що вона зловживала спиртними напоями, хоча сам також зловживає ними. Також останнім часом чоловік часто бив її через ревнощі. Вона особисто часто ставала очевидцем вказаних подій. У один із днів, на початку вересня 2025 року, вона зустріла ОСОБА_5 , та побачила що у останньої на обличчі та на голові були гематоми. На питання про походження вказаних тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 спочатку сказала, що отримала їх самостійно із власної необережності, але потім зізналася, що її нещодавно вдома побив чоловік, в ході чого вдарив її по голові скляною вазою.
До матеріалів кримінального провадження долучено копію медичного висновку за результатами комп'ютерної томографії головного мозку ОСОБА_5 від 12.09.2025, відповідно до якого у останньої діагностовано КЕ-ознаки ЧМТ, поширеного геморагічного забою м'яких тканин лобної області голови з одиночним дрібним підшкірним неметалевим стороннім тілом лівої периорбітальної області. Об'ємної та вогнищевої патології головного мозку, внутрішньочерепних гематом та ознак САК не виявлено. Кістки склепіння та основи черепа, а також лицевого черепу без ознак травматичних змін. .
02.10.2025, в період часу з 20:51 по 21:34 годину, з письмового дозволу ОСОБА_6 , який є володільцем домоволодіння, був проведений огляд місця події на території домоволодіння за місцем мешкання останнього, за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено фрагменти скляного предмета схожого на вазу чорного кольору, які внаслідок вилучення упаковано до картонної коробки, опечатаної паперової биркою з пояснювальним написом та підписами учасників огляду.
Дані матеріальні об'єкти, відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України, набули статус тимчасово вилученого майна, та визнані у даному кримінальному провадженні речовими доказами.
З метою збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та проведення необхідних експертиз, слідчий просив накласти арешт на згадані фрагменти із заборонами користування, розпоряджання та відчуження.
Прокурор, слідчий і ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили. Про час і місце його проведення повідомлялися належним чином. Вказані обставини не перешкоджають розгляду клопотання по суті.
Дослідивши клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Клопотання подано слідчим, який включений до групи слідчих у вказаному кримінальному провадженні і погоджене прокурором, який здійснює у ньому процесуальне керівництво. Клопотання відповідає вимогам ст.171 КПК України.
Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (речові докази).
Згідно з витягом із Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вказане кримінальне правопорушення внесені 02.10.2025 за №12025082300000158, з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 115 КК України.
Згадані фрагменти скляного предмета, відповідають зазначеним у статті 98 КПК критеріям, зокрема можуть бути фрагментами знаряддя кримінального правопорушення і можуть містити на собі сліди правопорушення.
Хоча фрагменти скляного предмета в розумінні положень ЦК України не можна вважати майном, втім існує вірогідність, що особа, яка може бути причетна до вчинення кримінального правопорушення, може під різними приводами претендувати на право власності чи володіння на згадані об'єкти. В разі підтвердження законності таких вимог, не накладення арешту на вилучені фрагменти, потягне за собою наслідки у виді їх повернення такій особі, а це в свою чергу вказує на ризики, передбачені абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.
З огляду на зазначені обставини, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання і накладення арешту на вилучені фрагменти із забороною користування і розпорядження ними.
При цьому слідчий суддя звертає увагу, що у даному випадку окрема вказівка про заборону відчуження майна є непотрібною, на відміну від випадку щодо застосування заборони або обмеження користування і розпорядження майном адже арешт майна за своєю суттю і являє собою позбавлення права особи на відчуження майна.
Керуючись ст.ст. 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
клопотання слідчого, задовольнити.
Накласти арешт на фрагменти скляного предмета схожого на вазу чорного кольору, які 02.10.2025 вилучено під час проведення огляду місця події, із забороною користування і розпорядження ними.
Роз'яснити, що арешт майна може бути скасовано в порядку ст. 174 КПК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Особи, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_1