Справа № 308/6986/24
03 жовтня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42024072030000035 від 17.04.2024 року про продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 процесуальних обов'язків, у межах кримінального провадження №42024072030000035 від 17.04.2024 року,-
Прокурор Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42024072030000035 від 17.04.2024 року звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 процесуальних обов'язків, у межах кримінального провадження №42024072030000035 від 17.04.2024 року.
Подане клопотання мотивує тим, що у провадженні слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №42024072030000035 від 17 квітня 2024 року за ознаками складу кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що у невстановлені органом досудового розслідування точний день, час та місці, але не пізніше серпня 2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, розробив протиправний план незаконного придбання на підставі підроблених документів прав на об'єкти нерухомого майна - земельні ділянки колишнього колективного сільськогосподарського підприємства ім. Горького, розташованого на території Холмківської (раніше - Сторожницької) сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, які увійшли до площі земель, що підлягають розподілу, але не були виділені власникам земельної частки (паю).
З метою підшукування відповідних земельних ділянок, яким не було присвоєно кадастрові номери в Державному земельному кадастрі, на які можна було би протиправно оформити правовстановлюючі документи на землю, ОСОБА_4 залучив громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, який в серпні 2023 року, перебуваючи на території Холмківської сільської ради Ужгородського району, Закарпатської області, підшукав масив земельних ділянок колишнього колективного сільськогосподарського підприємства ім. Горького, розташованого на території Холмківської (раніше - Сторожницької) сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, які увійшли до площі земель, що підлягають розподілу, але не були виділені власникам земельної частки (паю) та яким не було присвоєно кадастрові номери, встановив власників суміжних земельних ділянок з метою відображення відповідної інформації у документації із землеустрою, інформацію про що в кінці серпня 2023 року передав ОСОБА_4 в ході особистої зустрічі в Києві.
Також з метою реалізації вищевказаного протиправного плану ОСОБА_4 залучив ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який підшукав осіб, що погодились за заздалегідь обумовлену грошову винагороду виготовити на їх ім'я підроблені правовстановлюючі документи на відповідні земельні ділянки з метою їх подальшого відчуження.
Так, на виконання заздалегідь обумовленого з ОСОБА_4 плану ОСОБА_8 у невстановлені органом досудового розслідування точний день, час та місці, але не пізніше осені 2023 року, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, відсутні жодні майнові права на земельні ділянки колишнього колективного сільськогосподарського підприємства ім. Горького, розташованого на території Холмківської (раніше - Сторожницької) сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, з корисливим мотивом, за заздалегідь обумовлену грошову винагороду у розмірі 100 доларів США, домовився з вищевказаною особою про незаконне оформлення на нього права власності на земельну ділянку, що знаходиться в межах нерозподілених земель вказаного КСП, шляхом підроблення правовстановлюючих документів на неї.
На виконання вказаної протиправної домовленості ОСОБА_8 отримав від ОСОБА_9 з допомогою месенджеру засоби, необхідні для підроблення правовстановлюючих документів на земельну ділянку - фотокопії персональних документів, а саме: паспорту на ім'я ОСОБА_9 серії НОМЕР_1 , виданого Волноваським РВ ГУ ДМС України в Донецькій області, та довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків НОМЕР_2 , які в подальшому передав ОСОБА_4 .
Надалі, ОСОБА_4 у невстановлені органом досудового розслідування точний день, час та місці, використовуючи отримані від ОСОБА_8 персональні документи ОСОБА_9 , а також надану ОСОБА_7 інформацію щодо земельних ділянок КСП, розташованого на території Холмківської (раніше - Сторожницької) сільської ради Ужгородського району, Закарпатської області, які увійшли до площі земель, що підлягають розподілу, але не були виділені власникам земельної частки (паю) та яким не було присвоєно кадастрові номери, організував внесення до бланку державного акту серії І-КВ №104362, що видається Ужгородською районною адміністрацією Закарпатської області, завідомо недостовірних відомостей щодо наявності у ОСОБА_9 на підставі рішення Ужгородської райдержадміністрації від 08.08.2002 №276/3 у приватній власності земельної ділянки площею 1,4956 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована території Сторожницької сільської ради, внесення до даного державного акту завідомо недостовірних відомостей про реєстрацію акту в Книзі записів державних актів на право приватної власності за №1663 та нанесення на державний акт завідомо недостовірних підписів голови райдержадміністрації ОСОБА_10 та інженера-землевпорядника ОСОБА_11 .
З метою забезпечення належної реєстрації вказаної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі ОСОБА_4 шляхом обману залучив ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який не був обізнаний із його злочинними намірами та який, в свою чергу, підшукав інженера-землевпорядника - фізичну особу-підприємця ОСОБА_13 для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
З метою виготовлення відповідної технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та внесення до неї завідомо недостовірних відомостей про наявність у ОСОБА_9 у приватній власності земельної ділянки площею 1,4956 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована території Сторожницької сільської ради, ОСОБА_4 використав завідомо підроблений документ - державний акт серії НОМЕР_3 , який разом з отриманими від ОСОБА_8 персональними документами ОСОБА_9 , у невстановлені органом досудового розслідування точний день, час та місці, але не пізніше 21.12.2023, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, надав з допомогою месенджера ОСОБА_12 .
В свою чергу ОСОБА_12 21.12.2023 переслав за допомогою месенджера вказаний підроблений державний акт серії І-КВ №104362 та особисті документи ОСОБА_9 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_13 . На підставі отриманих документів ФОП ОСОБА_13 , не будучи обізнаним із протиправними намірами ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та не усвідомлюючи, що наданий йому державний акт серії І-КВ №104362 є підробленим, розробив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянина ОСОБА_9 , площею 1,4956 га, яка розташована за адресою: Сторожницька сільська рада, Ужгородський район, Закарпатська область, та відправив дану документацію із землеустрою разом з відповідною заявою та електронним документом в установленому законом порядку Державному кадастровому реєстраторові для державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
За результатами розгляду відповідної заяви ФОП ОСОБА_13 відділом №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області 23.01.2024 відкрито поземельну книгу на земельну ділянку та присвоєно їй кадастровий номер 2124886300:10:017:0029, де визначено власником земельної ділянки ОСОБА_9 .
Закінчуючи розроблений ОСОБА_4 спільний злочинний умисел на придбання прав на вказану земельну ділянку ОСОБА_9 , 26.01.2024, перебуваючи у приватного нотаріуса ОСОБА_14 , за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 20, офісний центр, 11 поверх, достовірно знаючи, що він не являється власником земельної ділянки за кадастровим номером 2124886300:10:017:0029, площею 1,4956 га, оформив довіреність, яку зареєстровано в реєстрі за №124, на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якою уповноважив останнього здійснювати представництво його інтересів в органах державної влади та місцевого самоврядування, державних, недержавних підприємствах, установах, організацій незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої приналежності, в тому числі нотаріуса (нотаріальних конторах), у Держгеокадастрі, Центрі ДЗК, центрі надання адміністративних послуг, у державних реєстраторів, у кадастрових реєстраторів, бюро технічної інвентаризації, установах банків тощо, як власника земельної ділянки, кадастровий номер 2124886300:10:017:0029, площею 1,4956 га, яка знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, Сторожницька сільська рада.
За таких обставин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за попередньою змовою групою осіб, шляхом обману, придбали права на майно в особливо великих розмірах, а саме - на земельну ділянку за кадастровим номером 2124886300:10:017:0029, площею 1,4956 га, яка знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, Сторожницька сільська рада, вартістю 4 820 020, 00 грн.
За таких обставин, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, а саме: в придбанні права на майно шляхом обману (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.
Окрім того, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, а саме: в підробленні іншого офіційного документа, який видається установою і який надає права, з метою використання його підроблювачем та іншою особою, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Окрім того, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, а саме: у використанні завідомо підробленого документа.
Окрім того, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, а саме: в придбанні права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.
Окрім того, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, а саме: в підробленні іншого офіційного документа, який видається установою і який надає права, з метою використання його підроблювачем та іншою особою, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Окрім того, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, а саме: розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчинення правочину з таким майном, особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Прокурор зазначає, що 24.02.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України.
04.03.2025 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_15 винесено ухвалу про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 24.04.2025 включно.
23.04.2025 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 винесено ухвалу про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 08.05.2025 включно.
17.04.2025 в.о. керівника Ужгородської окружної прокуратури за клопотанням слідчого винесено постанову про продовження строку досудового розслідування до трьох місяців, а саме до 24.05.2025.
07.05.2025 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_16 винесено ухвалу про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 24.05.2025 включно.
20.05.2025 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_16 винесено ухвалу про продовження строку досудового розслідування до 5 місяців, а саме до 24.07.2025.
21.05.2025 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_16 винесено ухвалу про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 18.07.2025 включно.
14.07.2025 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_17 винесено ухвалу про продовження строку досудового розслідування до 24.08.2025.
16.07.2025 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_17 винесено ухвалу про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 24.08.2025 включно.
08.08.2025 слідчим за дорученням прокурора Ужгородської окружної прокуратури, ОСОБА_4 та його захиснику повідомлено про відкриття сторонам матеріалів кримінального провадження та завершення досудового розслідування та надано можливість ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Прокурор зазначає, що 15.08.2025 ОСОБА_4 вніс заставу у розмірі 1 211 200 (один мільйон двісті одинадцять тисяч двісті) гривні, внаслідок чого на останнього були покладені наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає (м. Київ) без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого судді або суд про зміну місця свого проживання/роботи;
- утримуватись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні щодо обставин вчинення вказаного кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
22.08.2025 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області винесено ухвалу про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави строком до 05.10.2025 включно.
Прокурор зазначає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленнями про кримінальне правопорушення від 16.04.2024 та 22.04.2024, поземельними книгами на вищевказані земельні ділянки, показами ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_9 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , протоколом обшуку від 29.07.2024, протоколами огляду предмета від 13.09.2024 та від 11.11.2024, висновками оціночно-земельної експертизи від 16.01.2015, комплексної судової експертизи з питань землеустрою та оціночної-земельної експертизи від 26.09.2024, судових почеркознавчих експертиз від 23.09.2024 - 27.09.2024, протоколами тимчасового доступу до речей та документів від 29.07.2024 та 30.07.2024.
Прокурор зазначає, що ризики якими керувався слідчий суддя під час обрання та продовження відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися а продовжують існувати, та виправдовують продовження обов'язків визначених ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду на даному етапі досудового розслідування.
Проте завершити досудове розслідування до закінчення даного строку неможливо внаслідок виняткової складності провадження та необхідності проведення низки слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на збір доказів з метою повного, всебічного і неупередженого з'ясування всіх обставин вчинених особливо тяжких злочинів, а саме:
-ознайомити всіх підозрюваних та їх захисників з матеріалами кримінального провадження які є великими за обсягами;
-скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування;
Перелічені вище слідчі та процесуальні дії мають доказове значення у провадженні, є необхідними для об'єктивного розслідування кримінального провадження.
Провести вказані слідчі дії у двомісячний строк не видалось за можливе у зв'язку із значною кількістю та тривалістю проведення інших слідчих, процесуальних дій без яких неможливо завершити досудове розслідування.
Прокурор зазначає, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Беручи до уваги, вищевикладене, та враховуючи те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які підтвердженні ухвалою слідчого судді, існують і на даний час, а тому виникла обґрунтована необхідність у зверненні до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії покладених обов'язків на підозрюваного ОСОБА_4 , зокрема забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
-переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зокрема це підтверджується тим, що усвідомлюючи невідворотність покарання, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності у вигляді реальної міри покарання - позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки вказаний злочин є особливо тяжким.
Вищевказані обставини дають підстави вважати, що підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду протягом тривалого часу, а саме, перебуваючи на волі, матиме можливість покинути територію України поза межами пункту пропуску та перебувати за її межами тривалий час, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судовий розгляд даного кримінального провадження.
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на свою користь. Це підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, а тому підозрюваний ОСОБА_4 , має реальну можливість спілкуватися з свідками, зокрема перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, умовляння до свідків даного кримінального провадження.
Оцінюючи можливість впливу на свідків, слід виходити із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків, їх родичів, в тому числі із застосуванням психологічного та фізичного насильства або ж шляхом підкупу з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, приховування їх від органів досудового розслідування та суду, що утруднить встановлення дійсних обставин справи.
З огляду на вищевикладене, зазначене обумовлює необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику.
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином у зв'язку з тим що досудове розслідування триває, в органу досудового розслідування є необхідність для збереження речей і документів, які будуть мати значення для досудового розслідування, а саме тому, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може знищити, сховати чи спотворити речі і документи, які можуть мати значення для досудового розслідування чи штучно створити докази, в тому числі в електронному вигляді, які б підвереджували його невинуватість у вчиненні інкримінованого злочину.
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, враховуючи зухвалість вчинення даного злочину, його характер та корисливий мотив, в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати що дана особа є суспільно небезпечною і потребує ізоляції від суспільства, інакше, перебуваючи на волі, продовжить умисно вчиняти кримінальні правопорушення, в тому числі і з метою приховання вказаного злочину чи спотворення його фактичних обставин.
Беручи до уваги, вищевикладене, та враховуючи те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які підтвердженні ухвалою слідчого судді, існують і на даний час виникла обґрунтована необхідність у зверненні до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії обов'язків покладених на підозрюваного ОСОБА_4 згідно ухвали слідчого судді, а тому прокурор просить слідчого суддю продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Молдова, м. Матеуци, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, тимчасово не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, строк дії покладених на нього обов'язків строком на два місяці. Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає (м. Київ) без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого судді або суд про зміну місця свого проживання/роботи; утримуватись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні щодо обставин вчинення вказаного кримінального провадження; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Позиція сторони обвинувачення в суді
У судовому засіданні прокурор клопотання про продовження строку дії відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покладених на нього обов'язків підтримав та просив суд його задовольнити з підстав викладених у клопотанні. Зазначив, що наявні ризики відносно підозрюваного ОСОБА_4 передбачені у п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Зазначені ним ризики, існували на час обрання запобіжного заходу та не зменшились на час розгляду клопотання, а відтак просив клопотання задовольнити.
Позиція сторони захисту в суді
Захисник підозрюваного в судовому засіданні залишив вирішення клопотання на розсуд суду.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши думку прокурора про доцільність продовження строку дії покладених на ОСОБА_4 обов'язків, пояснення підозрюваного, доводи захисника, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, що можуть бути покладені на підозрюваного при застосуванні запобіжного заходу, та які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України можуть бути обрані на строк не більше двох місяців. Однак, у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання прокурора, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують дію додаткових обов'язків; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.
Крім того, ч. 4 ст. 199 КПК України визначає, що слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку додаткових обов'язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
З аналізу вказаних норм, при вирішенні питання про продовження строку дії обов'язків, слідчий суддя має керуватися положеннями, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків. Зважаючи на вищевказане, під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов'язків, слідчий суддя має встановити:
- чи можливо продовжити дію покладених на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України;
-чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- чи наявно достатньо підстав вважати, що продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 КПК України;
- чи існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про продовження обов'язків;
- чи можливо застосування більш м'якого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 178 КПК України.
Щодо можливості продовження дії покладених на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України
У ході дослідження клопотання та долучених сторонами матеріалів, слідчим суддею встановлено, що 04.03.2025 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_15 винесено ухвалу про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 24.04.2025 включно з можливістю внесення застави у розмірі 1 211 200,00 гривень та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
23.04.2025 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 винесено ухвалу про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 08.05.2025 включно.
07.05.2025 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_16 винесено ухвалу про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 24.05.2025 включно.
21.05.2025 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_16 винесено ухвалу про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 18.07.2025 включно.
16.07.2025 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_17 винесено ухвалу про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 24.08.2025 включно.
Слідчим суддею встановлено, що 08.08.2025 слідчим за дорученням прокурора Ужгородської окружної прокуратури, ОСОБА_4 та його захиснику повідомлено про відкриття сторонам матеріалів кримінального провадження та завершення досудового розслідування та надано можливість ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
15.08.2025 ОСОБА_4 вніс заставу у розмірі 1 211 200 (один мільйон двісті одинадцять тисяч двісті) гривні, внаслідок чого на останнього були покладені наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає (м. Київ) без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого судді або суд про зміну місця свого проживання/роботи;
- утримуватись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні щодо обставин вчинення вказаного кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
22.08.2025 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області продовжено підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії обов'язків, покладених на нього у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави до 05.10.2025 року включно.
Частинами 1, 3 статті 28 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Відповідно до частини першої статті 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Згідно з частиною першою статті 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Абзацом 1 частини третьої статті 219 КПК України передбачено, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня повідомлення підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Як встановлено слідчим суддею, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні завершено, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
Вказані обставини з урахуванням продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 177 КПК України надають слідчому судді підстави для продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрювану ОСОБА_4 ще на два місяці, оскільки, такий строк має бути достатнім для вчинення усіх необхідних дій та прийняття одного з процесуальних рішень, передбачених статтею 290 КПК України.
Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України.
Указане підтверджується і тим, що відкриття матеріалів іншій стороні, порядок якого визначений статтею 290 КПК України, регламентовано параграфом 3 глави 24 КПК України, яким визначено одну з форм закінчення досудового розслідування - звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
За змістом статті 290 КПК України вбачається, що повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування здійснюється слідчим чи прокурором виключно у разі складання обвинувального акта та/або клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, що є передумовою для подальшого направлення обвинувального акту до суду для його розгляду по суті.
Частина шоста статті 299 КПК України передбачає, що у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Враховуючи наведені положення у системному взаємозв'язку між собою, вбачається і те, що строк дії обов'язків покладених на підозрюваного за настання обставин визначених статтею 290 КПК України може бути продовжений до проведення підготовчого судового засідання.
Щодо обґрунтованості повідомленої підозри
Так, при розгляді клопотання про продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.
Також, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України , оскільки, зокрема, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, приходжу до висновку про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні кримінального правопорушення за викладених в клопотанні обставин. Зокрема, кримінальне правопорушення передбачене ч.5 ст. 190 КК України відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено зокрема, покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Прокурором наведено обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень. Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та доданими до клопотання доказами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, і на підставі яких слідчий виніс повідомлення ОСОБА_4 про підозру, копія якого 08.08.2025 року, йому вручена. Суд звертає увагу сторони захисту , що дослідження доказів з метою визнання їх такими, які можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого злочину відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Дослідивши матеріали судового провадження, приєднані прокурором до клопотання докази, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України.
Слідчий суддя, виходячи з положень ч.5 ст.9 КПК України, враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає,що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбеллі Гартлі проти Сполученого Королівства'від 30серпня 1990 року, п.32, SeriesA,N182)
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Разом з тим, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, слідчий суддя виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Слідчий суддя, звертає увагу сторони захисту на те, що питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України за наведених у повідомленні про підозру обставин, суд керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», під обґрунтованою підозрою слід розуміти існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин слідчий суддя лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Виходячи з наявних матеріалів, слідчий суддя приходить до висновку про можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень та відповідно встановлення викладених вище обставин за стандартом доказування «обґрунтована підозра».
Такий висновок також узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року, де Суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
На переконання слідчого судді стороною обвинувачення наведені достатні відомості про обставини вчинення ОСОБА_4 кваліфікованих за ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209 злочинів, які в сукупності з дослідженими матеріалами у судовому засіданні та наданими сторонами поясненнями дають підстави для висновку, що мали місце події, про які зазначається у цьому клопотанні, ОСОБА_4 міг вчинити інкриміновані йому кримінальні правопорушення, тобто про те, що підозра є обґрунтованою. На підтвердження цього сторона обвинувачення надала достатні матеріали.
Слідчий суддя зазначає, що на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати слідчий суддя під час розгляду по суті, зокрема, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину.
Щодо продовження ризиків
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні зазначається про продовження існування ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Щодо існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Так, на переконання слідчого судді, ймовірна можливість переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він обвинувачується, передбачає, зокрема, покарання за ч. 5 ст. 190 КК України у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Існування цього ризику пов'язане, у першу чергу, із тяжкістю злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 . Так, санкція ч. 5 ст. 190 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Означена обставина сама по собі може бути причиною для переховування підозрюваного від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Співставлення негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його покарання у невизначеному майбутньому, з засудженням до покарання у разі доведення прокурором його винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Слідчий суддя вважає, що небезпека переховування підозрюваного здається явно переконливою.
Про актуальність цього ризику вказують і умови, в яких перебуває Україна. На думку слідчого судді, з урахуванням введення воєнного стану, ресурси контролю за поведінкою підозрюваних у контексті встановлення місцезнаходження, перетину державного кордону є більш обмеженими. Це вимагає вжиття додаткових заходів з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваних, в тому числі шляхом застосування запобіжних заходів та покладення обов'язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, який обумовлений саме існуванням саме ризику переховування. На даний час не всі ділянки державного кордону України контролюються українською владою, а тому, на переконання слідчого судді, ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду наразі є високим.
Окрім того, переховуватись від органів досудового розслідування та суду можливо не лише за кордоном, а і в межах території України. Більше того, слідчий суддя зазначає, що існують способи виїзду за кордон чоловіків призовного віку, до прикладу, з волонтерською місією тощо. А тому стверджувати, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, у тому числі, за кордоном нівельовано повністю, неможливо.
Отже, обставини, встановлені під час розгляду клопотання, у сукупності дають підстави для висновку про те, що ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду є актуальним.
Даний факт у сукупності з обставинами, що характеризують особу підозрюваного, його соціальні зв'язки, вказує на наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Кримінальні правопорушення, у яких підозрюється ОСОБА_4 належать до тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачено відповідальність у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Дана обставина, може спонукати підозрюваного до переховування від органів досудового розслідування та суду.
З огляду на зазначене, а також в сукупності з іншими встановленими слідчим суддею обставинами, передбаченими ст. 178 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, а належна процесуальна поведінка ОСОБА_4 у статусі підозрюваного не може свідчити про відсутність даного ризику.
Щодо існування ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Слідчий суддя прийшов до висновку щодо наявності ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення не знайшов свого підтвердження, оскільки на даному етапі досудове розслідування завершено, стороні захисту відкриті всі матеріали.
Щодо існування ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.
Перевіряючи наявність продовження ризику впливу підозрюваного ОСОБА_4 на свідків, слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, слідчий суддя може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки, потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Слідчий суддя вважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, потерпілого та дослідження їх судом.
На переконання слідчого судді, ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, підозрюваний стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні.
Відповідний незаконний виплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв'язку із його особою (наприклад показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
Слідчий суддя вважає ризик впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні обгрунтованим, оскільки їх показання відповідно, є процессуальними джерелами доказів ( ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування.
Тож суд не виключає можливості незаконного впливу на свідків з боку підозрюваного з використанням свого кола звязків з метою схилити їх до зміни показань під час допиту на стадії досудового розслідування або в суді, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
З огляду не це, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків є актуальним.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
Слідчий суддя вважає реальним існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності матиме можливість домовлятись із іншими можливими співучасниками злочину, про спільну позицію та процесуальну поведінку, консультуватись з приводу можливих способів уникнення від передбаченої законом відповідальності.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється
Обставини, на які орган досудового розслідування посилається в обґрунтування ризику продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання.
Слідчий суддя вважає недоведеною прокурором можливості продовження кримінального правопорушення підозрюваним, оскільки інкриміновані йому кримінальні правопорушення кваліфіковані стороною обвинувачення як закінчений злочин.
Отже існування ризику - продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, слідчий суддя вважає не доведеним.
На підтвердження наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України свідчить те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу немає, а відтак може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваного злочину та відомостями про ймовірну участь у ньому підозрюваного, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді про високу ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків.
Ураховуючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків.
Дані про особу ОСОБА_4 : має постійне місце проживання, раніше не судимий, неодружений, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, не свідчать про наявність тісних соціальних зв'язків та не спростовують визнані доведеними вказані вище ризики.
Щодо можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 178 КПК України та необхідності продовження строку дії обов'язків
При вирішенні питання про продовження строку дії покладених на підозрюваного обов'язків, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України;
- пред'явлення йому підозри у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна;
- відсутність відомостей про міцні соціальні зв'язки;
Водночас, оцінюючи вказані доводи, слідчий суддя відзначає, що стороною захисту не надано доказів на підтвердження існування об'єктивних обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про необхідність скасування додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
З огляду на викладене, а також враховуючи, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні ще не завершено, слідчий суддя дійшов висновку, що потреба забезпечення інтересів кримінального провадження виправдовує такий ступінь обмежень прав і свобод підозрюваного ОСОБА_4 яких він зазнає у зв'язку із покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 1-4 та 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
На думку слідчого судді, ті незручності які обумовленні вказаними обов'язками, не є занадто обтяжливими для підозрюваного, не впливають на якість його життя та не перешкоджають отриманню ним кваліфікованої медичної допомоги.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити дію обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 до 05.10.2025 включно.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 182, 194, 199, 201, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42024072030000035 від 17.04.2024 року про продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 процесуальних обов'язків, у межах кримінального провадження №42024072030000035 від 17.04.2024 року - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Республіки Молдова, м. Матеуци, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , українцю, громадянину України, із середньою спеціальною освітою, тимчасово не працюючому, не одруженому, раніше не судимому, підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, строк дії обов'язків, покладених на нього у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави до 26 листопада 2025 року включно, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає (м. Київ) без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого судді або суд про зміну місця свого проживання/роботи;
- утримуватись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні щодо обставин вчинення вказаного кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_6 .
ОСОБА_4 повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Встановити строк дії обов'язків, покладених на ОСОБА_4 до 26.11.2025 року. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення. Дата оголошення повного тексту ухвали - 07.10.2025 року о 09 год. 05 хв.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1