29 вересня 2025 рокуСправа №160/21346/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до 1-Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, 2- Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до 1- Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області; 2- Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 18.06.2025 року № 047050032364 про відмову в призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України - періоди роботи з 11.11.1997 по 15.09.2013 та з 28.02.2014 по 02.08.2021 в Публічному акціонерному товаристві "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ".
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах - з 25.05.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувся із заявою і документами в підтвердження стажу про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, проте Головним Управлінням Пенсійного фонду протиправно відмовлено у призначенні пенсії, не зарахувавши всіх періодів роботи позивача.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі №160/21346/25 призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області і Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відзиви на позовну заяву у встановлений судом строк не надали.
Відповідачі про розгляд справи повідомлені належним чином, шляхом доставлення 29.07.2025 до їх електронних кабінетів ухвали суду, що підтверджується довідкою Дніпропетровського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа.
За правилами ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся 10.06.2025 із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 і документами до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
За принципом екстериторіальності заява позивача розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 18.06.2025 №047050032364 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Відмовляючи у призначенні пенсії Головне управління Пенсійного фонду зазначило, що особа має право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області встановлено, що страховий стаж особи - 37 років 6 місяців 20 днів, з них на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1, Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць - 0 років 0 місяців 0 днів.
Відповідно до наданих документів до страхового стажу зараховані всі періоди.
Відповідно до наданих документів до пільгового стажу по Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць не зараховані періоди роботи з 06.04.1990 по 02.08.2021 згідно архівних довідок №П-21/2-09/602 від 05.05.2025, №П-21/2-09/603 від 05.05.2025, оскільки відсутнє рішення комісії про підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Позивач вважає рішення відповідача-1, протиправним, таким, що порушує конституційне право особи на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
За ч. 1 ст. 114 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(Закон №1058-IV) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
За ч. 5 ст. 114 Закону №1058-IV у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Частиною 1 ст. 45 Закону України № 1058-IV встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
За ч. 1 ст. 24 Закону України № 1058-IVстраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону України № 1058-IV.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закон України № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах (Порядок №383).
Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які були чинними на період роботи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637.
Статтею 62 закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, щ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 N 58 затверджена Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників (Інструкція №58).
До трудової книжки вносяться, зокрема:
відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження;
відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення (п. 2.2.Інструкції №58).
Відповідно до п. 2.14 Інструкції якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок №637).
Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (п. 20 Порядку №637).
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (Порядок № 442) і розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (Методичні рекомендації).
Частиною 2 п. 4 Порядку № 442 встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Згідно п.4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці № 41 від 01.09.1992 р., періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Зміст вищезазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
Таким чином, законодавцем покладений обов'язок своєчасного та якісного проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому не проведення або несвоєчасне та неякісне проведення з вини керівників підприємств атестації не може позбавити позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Тобто, навіть не проведення або своєчасність проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників і не може позбавити їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язати відповідача-2 зарахувати до пільгового стажу за Списком 2 періоди роботи з 11.11.1997 по 15.09.2013, з 28.02.2014 по 02.08.2021 у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», суд зазначає наступне.
З копії трудової книжки НОМЕР_2 від 20.07.1987 встановлено, що ОСОБА_1
11.11.1997 був прийнятий до ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е. Дзержинського» електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування 5 розряду вісепрокатного цеху відповідно до розпорядження №1190 від 30.10.1997 (запис №11);
16.09.2013 переведений до ремонтно-сервісного центру електроенергоремонтного цеху, дільниця технічного обслуговування і ремонту електроустаткування прокатного виробництва електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування 6 розряду відповідно до розпорядження №3969 від 30.08.2013 (запис №16);
01.09.2020 переведений до прокатного цеху, дільниця технічного обслуговування і ремонту електроустаткування електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування 6 розряду відповідно до розпорядження №2101 від 01.09.2020 (запис №20);
02.08.2021 був звільнений у зв'язку з переведенням за п. 5 ст. 36 КЗпП України до ПрАТ «Дніпровський коксохімічний завод» відповідно до наказу №840 від 02.08.2021 (запис №24).
Трудова книжка містить також записи про атестацію робочого місця позивача по Списку №2 ( записи №№ 13, 15, 17,19,21), що не заперечено відповідачем-1.
На підтвердження роботи у спірні періоди позивачем також була надана архівна довідка Архівного управління Кам'янської міської ради Дніпропетровської області від 05.05.2025 №П-21/2-09/602, яка складена на підставі копій документів з атестації робочого місця, копій особових карток ф. П-2, документів з особового складу.
Документи з особового складу ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» прийняті на довгострокове зберігання без додаткових умов до архівного управління міської ради на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 №904/2104/19 та наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 №904/2104/19.
Акт приймання-передавання документів від 23.08.2023 №05. Підстава: ф. ОС-701, справа №4775 (особові справи звільнених працівників за 2021 рік, особові картки ф. П-2), історична довідка.
Крім того, позивачем надана архівна довідка Архівного управління Кам'янської міської ради Дніпропетровської області від 05.05.2025 №П-21/2-09/603 про нарахування заробітної плати позивачу за період 1997-2000рр.
Довідки підписані посадовими особами і скріплені печаткою установи.
Суд зазначає, що системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, з метою визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.05.2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17, від 10.12.2020 року у справі №372/403/17, від 29.03.2023 у справі №360/4129/20.
З урахуванням вищезазначеного копія трудової книжки, яка є первинним джерелом інформації про стаж позивача, підтверджує його роботу у спірні періоди.
Діючим законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед іншими відомостями.
При цьому, визначальним для призначення пенсії є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16.
Суд вважає необхідним зазначити про безпідставне і помилкове виділення позивачем у позовних вимогах про зарахування до пільгового стажу окремого періоду 28.02.2014 по 02.08.2021.
Записи трудової книжки, як і архівної довідки не містять даних про початку роботи позивача за якоюсь окремою професією чи посадою з 28.02.2014.
Не був окремо виділений такий період і Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області при прийнятті спірного рішення, а отже суд вважає правильним зарахувати до пільгового стажу позивача період з 15.09.2013 по 02.08.2021.
При цьому зарахування спірних періодів позивача слід покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не розглядало заяву позивача про призначення пенсії і не приймало рішення по суті.
Вказане Управління Пенсійного фонду є неналежним відповідачем у даній справі.
Згідно ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
За приписами ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи по суті керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Щодо зобов'язальних вимог призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Засіб правового захисту, що передбачений зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно із Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнято Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження- це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визнавати повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.
У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", призначення, розрахунок, нарахування та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку відповідач має виключну компетенцію щодо призначення позивачу пенсії.
На час розгляду справи пенсія позивачу ще не призначена. Призначення пенсії за законом віднесено до компетенції відповідних управлінь Пенсійного фонду України. Суд не має права перебирати на себе функції органів пенсійного фонду щодо призначення пенсії, тому відсутні підстави для зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком, отже, підстав для задоволення позовних вимог в цій частині немає.
Суд зазначає, що зобов'язавши відповідача-1 врахувати періоди роботи позивача до пільгового стажу, суд не може зобов'язати призначити пенсію, оскільки саме на пенсійний орган покладено обов'язок обрахування стажу роботи особи та встановлення всіх необхідних умов для призначення пенсії.
Вказані вимоги є передчасними, оскільки вказаним діям передує належний розгляд заяви про призначення пенсії.
На підставі викладеного суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог.
Пунктом 10 ч. 2 ст. 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Враховуючи наведене, а також дискреції Пенсійного фонду в питаннях призначення та нарахування пенсії, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.06.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду в цій справі.
Відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачі під час розгляду справи не надали.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем за подання позовної заяви згідно платіжної інструкції на переказ готівки №191326934 від 16.07.2025 сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до 1- Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, буд. 43, м.Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013), 2-Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії-задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 18.06.2025 року № 047050032364 про відмову в призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, буд. 43, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України - періоди роботи з 11.11.1997 по 02.08.2021 в Публічному акціонерному товаристві "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, буд. 43, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 10.06.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду в цій справі.
В решті позовних вимог -відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, буд. 43, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона