08 жовтня 2025 рокуСправа №160/20110/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" до Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «С» від 25.06.2025 № 387/32-00-07-13 та від 25.06.2025 № 388/32-00-07-13.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками від 28.05.2025 № 118-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ОМЕГА»» було призначено проведення фактичної перевірки ТОВ «ОМЕГА» на підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України. За результатами проведеної фактичної перевірки, ТОВ «ОМЕГА» отримало Акт фактичної перевірки від 06.06.2025 № 392/32-00-07-13/30982361. 03.07.2025 року ТОВ «ОМЕГА» отримало: податкове повідомлення-рішення форми «С» від 25.06.2025 № 387/32-00-07-13, відповідно до якого ТОВ «ОМЕГА» нараховано штрафні санкції у розмірі 857 646,28 грн.: суть порушення: проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без зазначення штрихованого коду марки акцизного податку; законодавча підстава: пункт 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі по тексту - Закону № 265); податкове повідомлення-рішення форми «С» від 25.06.2025 № 388/32-00-07-13, відповідно до якого ТОВ «ОМЕГА» нараховано штрафні санкції у розмірі 24 000,00 грн.: суть порушення: встановлено зберігання алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог чиновного законодавства (зберігання двох пляшок з пошкодженими марками акцизного податку); законодавча підстава: пункт 11 статті 73 Закону № 3817. ТОВ «ОМЕГА» вважає указані податкові повідомлення-рішення необґрунтованими та протиправними.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 року продовжено строк розгляду справи на 30 днів.
Згідно довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "ст.262 ч.5 "Ухвала про відкриття спрощеного провадження" (без повідомлення сторін) від 15.07.25 №160/20110/25 було надіслано одержувачу Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 15.07.25 18:10.
Відзив від Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків на адресу суду не надходив.
Статтею 261 КАС України визначенні особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, а саме відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі (ч.1). Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч.2).
Відповідно до положень ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи обставини ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк (протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі) та законодавчу встановлену послідовність надання письмових заяв по суті, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі викладеного вище, суд зазначає, що останній вжив заходи, щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, у порядку визначеним КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОМЕГА» (код ЄДРПОУ 30982361, 49041, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Панікахи, будинок 15) зареєстровано 12.06.2000, про що внесено запис № 12241200000007063.
Основний вид діяльності: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Інші види діяльності: Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами, Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, Загальне прибирання будинків, Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у., Неспеціалізована оптова торгівля, Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет, Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, Складське господарство, Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність, Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у., Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування, Рекламні агентства, Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.
Наказом від 28.05.2025 року №118-п Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "ОМЕГА" (код ЄДРПОУ 30982361)" керуючись пп.75.1.3 п.75.1 статті 75, п.80.1, п.80.2, п.80.5 та на підставі пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України наказано провести фактичну перевірку господарської одиниці ТОВ "ОМЕГА" за адресою: м.Дніпро, пр.Олександра Поля, буд.11, з 28 травня 2025 року тривалістю не більше 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 01.02.2023 року по дату закінчення перевірки з метою дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у т.ч. про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
На підставі вищевказаного наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 28.05.2025 року №118-п та направлень на перевірку від 28.052025 р. №98/32-00-07-13, №99/32-00-07-13, посадовими особами Східного МУ ДПС по роботі з ВПП 28.05.2025 р. о 14 год. 50 хв. розпочато проведення фактичної перевірки ТОВ «ОМЕГА» за адресою: м.Дніпро, пр.Олександра Поля, буд.11.
За результатом проведеної перевірки Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків складено акт від 06.06.2025 №392/32-00-07-13/30982361.
Так, згідно розділу 3 Висновок перевірки акту перевірки від 06.06.2025 №392/32-00-07-13/30982361, під час перевірки встановлено порушення:
- порушено п.2 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг;
- порушено п.2 р.ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13;
- порушено пп.226.6, пп.226.9 ст.226 ПК України;
- порушено ст.62 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 18.06.2024 №3817;
- Не порушено - Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвер. постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148;
- Не порушено - Кодекс законів про працю України.
Згідно відмітки п.4.1 Зауваження до акта перевірки - не згодна підпис. (керуюча магазину Тупалова О.)
На підставі акту перевірки від 06.06.2025 №392/32-00-07-13/30982361, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийняті податкові повідомлення-рішення:
- податкове повідомлення-рішення форми «С» від 25.06.2025 №387/32-00-07-13, відповідно до якого ТОВ «ОМЕГА» нараховано штрафні санкції у розмірі 857646,28 грн.: суть порушення: проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без зазначення штрихованого коду марки акцизного податку (сері та номер), що призвело до нероздрукування та невидачі відповідних розрахункових документів на загальну суму 571797,52 грн.;
- податкове повідомлення-рішення форми «С» від 25.06.2025 №388/32-00-07-13, відповідно до якого ТОВ «ОМЕГА» нараховано штрафні санкції у розмірі 24000,00 грн.: суть порушення: встановлено зберігання алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог чиновного законодавства (зберігання двох пляшок загальною вартістю 1118,00 грн. з наклеєними, проте пошкодженими марками акцизного податку, які унеможливлюють зчитування цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку, напої вважаються такими що немарковані).
Не погоджуючись з оскаржуваними податковими повідомленнями, позивач з їх оскарження звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно із п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами передбачений статтею 80 ПК України.
Згідно із п.80.1 ст.80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п.80.5 ст.80 ПК України).
Пунктом 81.1 ст.81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
Отже, фактична перевірка суб'єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов як наявність підстав для проведення фактичної перевірки та пред'явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.
Так, як вбачається зі змісту наказу відповідача від 28.05.2025р. №118-п, підставою для проведення фактичної перевірки магазину позивача за адресою: м. Дніпро, пр.Олександра Поля, б.11 зазначено підпункт 80.2.2 пункту 80.2 ст.80 ПК України, а саме: проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без зазначення цифрового значення штрихованого коду марки акцизного податку (серія та номер).
За приписами підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Згідно із підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
За правилами пункту 226.1 статті 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (пункт 226.2 статті 226 ПК України)
Згідно із пунктом 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
За змістом пунктом 226.11 статті 226 ПК України ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.
Згідно із приписами пункту 226.7 статті 226 ПК України кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, місяць і рік випуску марки.
Відповідно до пункту 228.9 статті 228 ПК України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.
З 27.07.2024 року набрав чинності Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 18.06.2024 р. №3817-IX (далі - Закон № 3817-IX).
Цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України.
Відповідно до пункту 11 частини 2 статті 73 Закону № 3817-IX до суб'єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах: виробництво та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без паперових марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку (крім випадків, передбачених законодавством, та випадків, якщо маркування марками акцизного податку таких алкогольних напоїв не передбачено зовнішньоекономічним договором (контрактом) - 200 відсотків вартості таких товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Згідно із вимогами частини 3 статті 73 Закону №3817-IX податкові органи застосовують та стягують фінансові санкції у вигляді штрафів, передбачені частиною другою (крім пунктів 3, 6, 24) цієї статті, у порядку, визначеному ПК України.
При цьому, станом на дату винесення податкового повідомлення-рішення відсутні відомості стосовно приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із Законом № 3817-IX Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пункту 20 постанови КМУ від 27.12.2010 р. № 1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі - Положення № 1251), маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.
Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.
Пунктами 21, 22 цього Положення №1251 передбачено, що для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження, у тому числі під час відкупорювання (розкривання) товару, і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання.
Марки наклеюються на пляшку П- чи Г-подібним способом через горловину.
У разі реалізації напоїв в упаковках (типу "Tetra Pak") марки наклеюються по осі упаковки на верхній площині.
Суд звертає увагу, що склад правопорушення, за яке пунктом 11 частини 2 статті 73 Закону №3817-ІХ передбачена відповідальність, утворює факт виробництва, зберігання, транспортування чи реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без паперових марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку.
Водночас, необхідною передумовою для прийняття рішення про застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій є наявність необхідних доказів на підтвердження порушення таким суб'єктом вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (далі - Закон №265/95-ВР).
За змістом статті 3 Закону № 265/95-ВР встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема:
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (пункт 2).
Абзацом дев'ятнадцятим статті 2 Закону № 265/95-ВР визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 265/95-ВР передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21 січня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (далі - Положення).
В силу п.2 розділу ІІ Положення, визначено, що фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихованого коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).
У відповідності до пункту 1 статті 17 Закону № 265-ВР у разі встановлення в ході перевірки факту:
- проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
- непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи;
- невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання,
- застосовується штрафна санкція у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
- 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Щодо виявлених порушень під час проведення фактичної перевірки позивача, наведених у акті перевірки від 06.06.2025 №392/32-00-07-13/30982361, суд зазначає, що зафіксовані у наведеному акті обставини, не є підставами для застосування штрафу, з огляду на те, що Податковий кодекс України визначає окремі процедури, які безпосередньо проводяться контролерами під час фактичної перевірки: 1) контрольна розрахункова операція (до проведення перевірки) - п.80.4 ПК; 2) хронометраж (під час проведення перевірки) - п.14.1.264 п.14.1 ПК України.
Аналогічний висновок стосовно позивача зроблений і у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 18.04.2023р. у справі №160/19595/22.
З приводу обставин щодо проведення позивачем РО через РРО без зазначення цифрового значення штрихованого коду МАП (серія та номер) згідно додатку №5 до акту перевірки, суд зазначає про таке.
За позицією контролюючого органу, відсутність у виданих під час перевірки фіскальних чеках інформації про відображення у них цифрового значення штрихованого коду МАП (серія та номер) є порушенням пунктів 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Як встановлено судом із наявних в матеріалах справи копій документів, матеріали перевірки (у тому числі і акт перевірки та додатки №5 до акту) не містять доказів того, що розрахункові документи не було роздруковано та не було видано покупцям, а відповідачем суду цих доказів не надано.
При цьому, наведені у додатках №5 до акту перевірки перелік фіскальних чеків, виданих позивачем під час здійснення продажу товару, містять дату і час операції, фіскальний номер, загальну суму операції, найменування товару та інші дані, що надає можливість не тільки відтворити, зрозуміти та ідентифікувати розрахункову операцію за місцем її проведення не приховуючи її сутність за допомогою реєстратора розрахункових операцій (тощо), але і підтвердити її виконання .
В той же час, аналіз наведених вище норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб'єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов'язків:
1) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки;
2) непроведення розрахункової операції через РРО;
3) невидача відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Перші два обов'язки суб'єкта господарювання походять зі змісту пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення, за яке настає відповідальність за пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР.
При цьому, якщо звернути увагу на об'єктивну сторону складу правопорушення, а саме дії, які складають суть протиправної поведінки платника податків, то в контексті пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР відповідальність настає за дії, які за своєю суттю та способом спрямовані на приховування належного обліку здійсненої розрахункової операції на повну суму з використанням реєстраторів розрахункових операцій, тощо.
У цій справі позивача притягнуто до фінансової відповідальності за невиконання обов'язків, встановлених пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а саме: за видачу розрахункового документа, який встановленій законом формі відповідає, однак не містить зазначення у них цифрового значення штрихованого коду марки акцизного податку (серія та номер) при продажу підакцизних товарів, що призвело до нероздрукування та невидачі відповідних розрахункових документів.
Водночас, законодавець не визначив як самостійний склад правопорушення та не встановив відповідальності, за видачу розрахункового документу з використанням реєстраторів розрахункових операцій, в якому не відображається той чи інший елемент наведеного у згаданому вище Положенні, а саме: не зазначення цифрового значення штрихованого коду МАП (серія та номер) при продажу підакцизних товарів.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що відсутність відображення цифрового значення штрихованого коду МАП (серія та номер) при продажу підакцизних товарів у розрахункових документах не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а вказані чеки підтверджують виконання розрахункової операції. Зокрема, з наявної в матеріалах справи інформації про зміст фіскальних чеків, наведених у додатках №5 до акту перевірки можливо ідентифікувати назву суб'єкта господарювання, дату покупки, номер чека, загальну суму, продавця товару, вид товару, найменування товару, кількість товару, тощо, а відповідно, у конкретному випадку, що розглядається у цій справі, не можна вважати приховуванням від належного обліку здійсненої розрахункової операції на повну суму з використанням реєстраторів розрахункових операцій.
Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що позивачем допущено порушення пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР в частині невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, що обумовлює висновок про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 1 абзацу першого статті 17 Закону № 265/95-ВР.
Відповідно до акта перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області встановлено, що в магазині "Варус" за адресою: м.Дніпро, пр.Олександра Поля, 11 встановлено зберігання алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог абз.4 п.20 Положення №1251 та порушення статті 62 Закону №3817-ІХ.
Пунктом 228.3 статті 228 ПК України визначено, що у разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, контролюючі органи, зазначені у пункті 228.2 цієї статті, вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).
Отже, ПК України зобов'язує контролюючий орган у разі виявлення факту реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку вилучити такий товар з вільного обігу з метою подальшої його конфіскації.
Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів того, що посадовими особами відповідача проводилась виїмка товару (алкогольної продукції без марок акцизного податку), який зберігався з метою його подальшої реалізації.
Акт перевірки не містить достатньої інформації, яка дозволяє встановити факт порушення ТОВ «ОМЕГА» правил реалізації алкогольних виробів з огляду на відсутність будь-якої деталізації виявленого порушення, повних реквізитів оглянутої продукції, в тому числі посилань на документи, що підтверджують її придбання, опису дій, вчинених посадовими особами в ході фактичної перевірки.
Також, в акті перевірки відповідачем не конкретизовано, який саме пункт 20 Положення №1251 порушено позивачем, не вказано також номер партії та дату виробництва алкогольного напою, які в обов'язковому порядку зазначаються на кожній пляшці алкогольного напою.
Складання посадовими особами фактичної перевірки із відображенням у ньому лише твердження щодо наявності відкритого розриву навпіл, відсутність фрагменти марки акцизного податку є недостатнім і повинно здійснюватись шляхом повного фіксування та збирання всіх необхідних доказів на підтвердження таких обставин, у тому числі шляхом фіксування місця правопорушення (здійснення господарської діяльності) фото- або відеозасобами, відповідачем долучено лише фото бальзаму Блек Ризький 0,7 мл, 45% Латвія та віскі О Брайн 0,5 мл, 40%,Ірландія, вилучення продукції, детального опису порушників, а також обставин, що перешкоджали таким діям, у разі якщо вони мали місце.
Утім, посадові особи відповідача під час перевірки вказаними правами не скористались, докази на підтвердження обставин, які зазначені в акті перевірки суду не надали.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 12.03.2019 у справі №810/2728/15.
Відтак, наявні у справі докази у своїй сукупності свідчать про те, що перевірка проведена неповно.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, та не довів правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався.
Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення форми «С» від 25.06.2025 № 387/32-00-07-13 та від 25.06.2025 № 388/32-00-07-13, яке прийняте Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, та як наслідок наявність підстав для їх скасування.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду у загальному розмірі 15892,69 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №173241465 на суму 3028 грн. та №173240733 на суму 12867,69 грн.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, збір становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Ціна позову 881646,28 грн., відтак сума судового збору складає 13224,69 грн.*0,8=10579,75 грн.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір у сумі 10579,75 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
При цьому надмірно сплачений судовий збір у розмірі 5312,94 грн., згідно із положеннями пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" підлягає поверненню за клопотанням позивача.
Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА» (вул.Панікахи, буд.15, м.Дніпро, 49041, код ЄДРПОУ 30982361) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками (пр.Олександра Поля, буд.57, м.Дніпро, 49031, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» від 25.06.2025 № 387/32-00-07-13, яке прийняте Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» від 25.06.2025 № 388/32-00-07-13, яке прийняте Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр.Олександра Поля, буд.57, м.Дніпро, 49031, код ЄДРПОУ 43968079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА» (вул.Панікахи, буд.15, м.Дніпро, 49041, код ЄДРПОУ 30982361) судові витрати по справі у розмірі 10579,75 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Турлакова