26 березня 2025 року Справа № 160/18782/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.,
за участі секретаря судового засідання: Беседи Г.Р.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: Ковальова О.О.,
представника відповідача: Грановського М.О.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
12.07.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 21 червня 2024 року №1188к про застосування до оперуповноваженого відділу організації розкриття злочинів проти власності управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №658 о/c від 28.06.2024 року про звільнення зі служби в поліції, за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), капітана поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- поновити капітана поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на посаді оперуповноваженого відділу організації розкриття злочинів проти власності управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу з 28.06.2024 року по 656,7грн за кожен день вимушеного прогулу до дня проведення фактичного розрахунку.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що оскаржувані накази про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки в діях позивача відсутній склад дисциплінарного правопорушення, за вчинення якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення, який є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення та крайнім заходом дисциплінарного впливу, натомість матеріали службового розслідування не містять беззаперечних доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, висновок службового розслідування є формальним і не дає змоги встановити які саме посадові обов'язки нібито не виконував позивач, бо на підтвердження такого висновку надано лише довідку за результатами вивчення посадових обов'язків оперуповноваженого відділу організації розкриття злочинів проти власності управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 , складену старшим інспектором ВСР УГІ ГУНП, в якій не наведено конкретних обставин вчинення позивачем таких порушень, а лише вказано перелік його посадових обов'язків з посадової інструкції. Натомість, очевидним є те, що фактично позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності через повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення та проведення обшуку у його службовому кабінеті, проте, копія повідомлення про підозру, витяг з ЄРДР та ухвала про обрання запобіжного заходу жодним чином не підтверджують вчинення дисциплінарного проступку, оскільки відповідно до висновку службового розслідування проступок полягає в порушенні вимог розділу «Завдання та обов'язки» посадової інструкції позивача через те, що, на думку відповідача, позивач несумлінно виконував роботу за закріпленим за ним напрямом, а жодних відомостей, які мають відношення до події кримінального правопорушення, в ході службового розслідування встановлено не було і висновок службового розслідування не містить позиції відповідача щодо вини позивача у його вчиненні. Водночас, відповідну оцінку кримінальному провадженню буде надано органом досудового розслідування у вигляді прийняття відповідного процесуального рішення за результатами досудового розслідування, або судом після направлення обвинувального акта до суду. Також позивач посилався на те, що в ході службового розслідування не взято до уваги позитивну службову характеристику позивача та не враховано жодних пом'якшуючих обставин щодо нього, що, в свою чергу, свідчить про неповноту та упередженість службового розслідування. Відтак, на думку позивача, він повинен бути поновлений на службі в поліції та на займаній посаді, з якої його було протиправно звільнено, відповідно до ст.235 КЗпП України із стягненням з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2024р. прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/18782/23 та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами з 19.08.2024 року.
Крім того ухвалою суду від 17.07.2024р. витребувано у Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області: довідку про розмір середньомісячного та середньоденного грошового забезпечення ОСОБА_1 ; завірену належним чином копію посадової інструкції оперуповноваженого відділу організації розкриття злочинів проти власності управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 .
09.08.2024р. до суду надійшов відзив у Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на позовну заяву, в якому відповідач пред'явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що звільнення позивача відбулося за наявності на те законних підстав та з дотриманням встановленої чинним законодавством процедури, оскільки матеріалами проведеного службового розслідування було встановлено порушення позивачем службової дисципліни, недотримання вимог підпункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, частини 1 статті 38 та частини 1 статті 42 Закону України «Про запобігання корупції», абзацу 2 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, Присяги працівника поліції, абзаців 2, 3, 4, 5, 8 та 11 розділу ІІ «Завдання та обов'язки» посадових інструкцій, що виразилось у не веденні контрольно-спостережного провадження за напрямком діяльності (ст. 185 КК України), відсутності контролю за організацією оперативно-службової діяльності та станом роботи територіальних підрозділів кримінальної поліції за дорученим йому напрямком діяльності, не проведенні аналітичної роботи за закріпленим напрямком діяльності на території області, не виявленні фактів серійності при вчиненні злочинів, причин, що сприяють росту злочинності, ненаданні практичної та методичної допомоги територіальним підрозділам під час розкриття майнових злочинів, нездійсненні узагальнення результатів роботи підрозділів кримінальної поліції, недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану та вчиненні дій не сумісних з вимогами, які пред'являються до поліцейського та призвели до приниження авторитету Національної поліції України, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов'язкам, підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, дискредитують звання поліцейського, тож, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, до оперуповноваженого відділу організації розкриття злочинів проти власності УКР ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 цілком обґрунтовано застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції. Так, службовим розслідуванням встановлено, що в рамках кримінального провадження №42023040000000585 від 08.11.2023, розпочатого за ч.2 ст.369-2 КК України, проведено обшуки в службових кабінетах окремих поліцейських управління карного розшуку ГУНП, в тому числі і у позивача. У цей же день, капітану поліції ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України (обіцянка здійснити вплив на прийняття рішення особою уповноваженого на виконання функцій держави за надання неправомірної вигоди для третьої особи (зловживання впливом). При цьому комісією з проведення службового розслідування зазначено, що обставини, а саме: проведення обшуків в будівлі управління карного розшуку ГУНП, оголошення повідомлення про підозру капітану поліції ОСОБА_1 дискредитують звання поліцейського, підривають авторитет поліції в очах громадськості, довіру суспільства до органів поліції та набувають суспільного резонансу через створення негативної громадської думки. З метою надання повної, всебічної та об'єктивної оцінки ставлення до служби останнього, встановлення попередньої поведінки та рівня кваліфікації, а також роль керівництва в організації роботи цього правоохоронця, комісією з проведення службового розслідування ГУНП було проведена перевірка службової діяльності оперуповноваженого відділу організації розкриття злочинів проти власності управління карного розшуку ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 . Перевіркою службової діяльності капітана поліції ОСОБА_1 встановлено не виконання останнім ряду обов'язків та завдань, передбачених розділом II «Завдання та обов'язки» посадової інструкції позивача, які доводились капітану поліції ОСОБА_1 під підпис 16.01.2024р. Крім цього, капітан поліції ОСОБА_1 був ознайомлений під підпис з доповідними записками начальника ДГІДПЛ НП України «Про стан дисципліни і законності, надзвичайні події за участю поліцейського органів та підрозділів Національної поліції України упродовж другого півріччя 2023» (вх. ВДЗ ГУНП №2587 від 20.02,2024), «Про стан дотримання прав людини в діяльності органів НПУ за 2023 (вх. ВДЗ ГУНП №1302 від 26.01.2024), службовою телеграмою ГУНП від 28.02.2024 №2338/103/01-2024 «Про надсилання доповідної записки ДГІ ДПЛ НП України від 19.02.2024 №15232-2024», листом НПУ №43381-2024 від 15.05.2024 «Про проведення ідентифікацій корупційних ризиків», листом Національного агентства з питань запобігання корупції №123-02/15461-24 від 12.03.2024, листами Міністерства юстиції України від 15.02.2024 №25025/28027/-23-24/5.2.3 та №16485/14230-21-24/5.2.2 від 31.01.2024 щодо рішень Європейського суду з прав людини у справах «Білокінь та інші проти України, Єфремов і Тамков проти України», службовою телеграмою ГУНП від 21.04.2024 №4662/103/01-2024, де неодноразово наголошувалися питання щодо дотримання дисципліни та законності, недопущення надзвичайних подій, пов'язаних з особовим складом. Таким чином, комісія з проведення службового розслідування, аналізуючи зібрані матеріали службового розслідування, положення нормативно-правових актів, котрі регламентують діяльність Національної поліції України, враховуючи наслідки вчинених проступків, обставин за яких вони були вчинені, шкоди, заподіяної авторитету Національної поліції України, ставлення до служби капітана поліції ОСОБА_1 , його попередню поведінку, а також встановлену несумісність подальшого проходження ним служби в поліції, дійшла висновку, що останній в умовах воєнного стану, нехтуючи визначеними вимогами та заборонами, незважаючи на вжиті керівництвом управління карного розшуку, управління головної інспекції, ГУНП та Національної поліції України заходи (вимоги) щодо недопущення випадків порушень працівниками поліції службової дисципліни і законності, вчинив діяння, несумісне зі званням поліцейського, оскільки скоїв проступок, який суперечить покладеному на працівників поліції основним обов'язкам та підривають довіру до них як до правоохоронців і носіїв влади. Відсутність обвинувального вироку щодо капітана поліції ОСОБА_2 не свідчить про відсутність ознак дисциплінарних проступків (невиконання чи неналежне виконання ними службової дисципліни) в його діях. Наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконанням поліцейським службових обов'язків.
15.08.2024р. на виконання вимог ухвали суду від 17.07.2024 року відповідачем надано витребувані судом докази.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2024р. вирішено перейти до розгляду адміністративної справи №160/18782/24 за правилами загального позовного провадження та призначено перше підготовче судове засідання на 23.10.2024 року о 15:30 год.
30.09.2024 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останнім висловлено позицію аналогічну викладеній у позовній заяві, та додатково зауважено, що за матеріалами службового розслідування відповідач позиціонує звільнення як таке, що побудовано на підставах порушення позивачем службової дисципліни, відповідно так як у межах розгляду цієї справи не досліджується питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення злочину, відповідно і проведення обшуку не має відношення до дисциплінарного проступку та підриву авторитету поліції, при цьому жодного резонансу не виникало, ця подія не висвітлювалась в ЗМІ, жодної інформації про обшук в кабінеті позивача або повідомлення про підозру не були приводами для обговорення в суспільстві, особа позивача в жодних інформаційних джерелах не фігурує. Під час самого обшуку нічого, що могло б підтвердити наявність в діях позивача дисциплінарного або кримінального правопорушення, не вилучено. Факту існування події кримінального правопорушення не встановлено вироком суду, відповідно, і факт настання наслідків у виді підриву авторитету поліції не встановлено. Відповідач самостійно зазначає про те, що дисциплінарне та кримінальна відповідальність є окремими видами юридичної відповідальності, однак, фактично відповідач не розмежовує зазначені види відповідальності, та так і не встановивши порушення службової дисципліни фактично притягнув до відповідальності позивача за вчинене кримінальне правопорушення, в якому ще не ухвалено вирок. Також представником позивача зауважено, що середня заробітна плата за час вимушеного прогулу позивача повинна обчислюватися, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому позивач був звільнений, відповідно до приписів Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року (далі - Порядок №100), який підлягає застосуванню в діючий на даний час редакції.
23.10.2024р. підготовче судове засідання відкладено до 13.11.2024р. на 13:00год.
У підготовчому судовому засіданні 13.11.2024р. усною ухвалою суду, постановленою без видалення до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, у представника відповідача витребувано додаткові письмові пояснення відносно того, чи перебував у підпорядкуванні позивача поліцейський, який вів СКСП №21/2023р., та чи міг позивач передоручити йому ведення такої справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2024р. продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/18782/24 до 10 грудня 2024 року та призначено наступне підготовче судове засідання на 10 грудня 2024 року об 11:00год.
10.12.2024 року до суду надійшли додаткові письмові пояснення відповідача, надані на виконання ухвали суду від 13.11.2024р., на яких міститься розписка представника позивача про отримання їх копії 10.12.2024р. У додаткових поясненнях відповідачем, зокрема, зазначалося, що проведеним службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 у порушення вимог абзацу 5 розділу ІІ «Завдання та обов'язки», справа контрольно-спостережного провадження (далі - СКСП) №21/2023 (постанова про заведення від 22.06.2023 №3/28-3272 в 2 томах) за напрямком діяльності (ст.185 КК України) та справи оперативного супроводження кримінальних проваджень по злочинам, капітаном поліції ОСОБА_1 не велись. Вивченням матеріалів СКСП встановлено, що зазначену справу заведено іншим поліцейським, в матеріалах не міститься жодного документа складеного останнім. Слід зазначити, що відповідно до ст.1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18 лютого 1992 року №2135-XII визначено, що завданням оперативно-розшукової діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави. Згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18 лютого 1992 року №2135-XII визначено, що підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, зобов'язані у межах своїх повноважень відповідно до законів, що становлять правову основу оперативно-розшукової діяльності, вживати необхідних оперативно-розшукових заходів щодо попередження, своєчасного виявлення і припинення кримінальних правопорушень та викриття причин і умов, які сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, здійснювати профілактику правопорушень. Згідно п. 22 розділу VI Інструкції про організацію оперативно-розшукової діяльності та негласної роботи оперативними підрозділами Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 05.05.2016 №07т, яка має гриф обмеження доступу «таємно», визначено порядок формування та ведення справи контрольно-спостережного провадження, зокрема, відповідно до постанови про зведення від 22.06.2023 №3/28/-3272, обов'язок зокрема на капітана поліції ОСОБА_1 , який відповідно до абз.2 розділу ІІ «Завдання та обов'язки» Посадової інструкції оперуповноваженого відділу організації розкриття злочинів проти власності УКР ГУНІ, зобов'язаний самостійно здійснювати формування та ведення вищезазначеної СКСП.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2024р. продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/18782/24 до 17.12.2024 року та призначено наступне підготовче судове засідання з розгляду справи на 17.12.2024 року об 11:00 год.
17.12.2024р. на адресу суду представником позивача подані додаткові письмові пояснення, в яких, зокрема, зазначалося, що матеріали справи не містять доказів доручення про призначення відповідальних працівників за організацією формування накопичення матеріалів у номенклатурних справах та справах контрольно-спостережного провадження щодо закріплення за позивачем ведення справи контрольно-спостережного провадження. Матеріали не містять записів щодо отримання ОСОБА_1 на виконання СКСП №3/28-3272, також відсутні відомості з журналу обліку справ контрольно-спостережного провадження, відсутні доручення про здійснення оперативно-розшукових заходів в СКСП та результати їх проведення, відсутня постанова про прийняття позивачем до свого провадження справи контрольно-спостережного провадження. Рапорт не є доказом неналежного ведення позивачем СКСП, той факт що в рапорті стверджується що в матеріалах даної СКСП відсутній будь-який документ за підписом ОСОБА_1 свідчить лише про той факт що позивач не приймав справу до свого провадження, однак, аж ніяк не свідчить про будь-яке порушення з боку позивача. Зазначене свідчить про те, що дисциплінарною комісією взагалі не вживалося жодних заходів щодо зібрання доказів, всебічного та об'єктивного встановлення обставин щодо вчинення дисциплінарного проступку позивачем, що є метою службового розслідування.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу №160/18782/24 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 15.01.2025 року о 14:00 год.
Відповідно до довідки секретаря судового засідання Галайди А.В. справа №160/18782/24 знята з розгляду 15.01.2025р. у зв'язку із перебуванням судді Турової О.М. у відпустці.
Наступне судове засідання у справі призначене на 12.02.2025р. о 14:30год.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2025р. витребувано у Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області додаткові докази у справі №160/18782/24, а саме: матеріали Справи контрольно-спостережного провадження №21/2023 (заведена на підставі постанови про заведення СКСП від 22.06.2023р. №3/28-3272) у двох томах (станом на 17.06.2024р.) для огляду у судовому засіданні, наступне судове засідання у справі призначене на 26 лютого 2025 року о 15:30 год.
25.02.2025 року до суду надійшли додаткові письмові пояснення позивача, в яких, зокрема, зазначалося, що доводи відповідача про порушення ОСОБА_1 вимог абзаців 2, 3, 4, 5, 8, 11 розділу ІІ «Завдання та обов'язки» Посадової інструкції зводяться лише до перелічення абзаців Посадової інструкції та кожен із вказаних абзаців доповнюється словами «не виконувався, не здійснювався, не приймався», без жодного посилання на норми нормативно-правових актів та без зазначення того яким саме документом повинно бути оформлено виконання означених пунктів посадової інструкції, що зайвий раз підтверджує поверхневий та формальний підхід до проведення службового розслідування.
У судовому засіданні 26.02.2025р. оглянуто матеріали Справи контрольно-спостережного провадження №21/2023 (заведена на підставі постанови про заведення СКСП від 22.06.2023р. №3/28-3272) у двох томах (станом на 17.06.2024р.), які були надані відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 12.02.2025р., та оголошено перерву до 11.03.2025р. на 15:30год.
10.03.2025 року до суду надійшли додаткові письмові пояснення відповідача, в яких, зокрема, зазначалося, що в ході огляду СКСП №21/2023 було встановлено наявність записів, за зовнішніми ознаками схожими на документи, однак, слід зазначити, що відповідно до п.1 розділу І положень інструкції з діловодства в Національній поліції України затвердженої наказом Національної поліції України від 20.05.2016 № 414 (надалі - Інструкція), визначено, що ця інструкція встановлює загальні вимоги до документування управлінської інформації та організації та організації роботи з документами в центральному органі управління поліцією, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції України, головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві, закладах та установах, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи та підрозділи поліції), незалежно від способу фіксації та відтворення інформації, яка міститься в документах, уключаючи їх підготовку, реєстрацію, облік і контроль за виконанням. Пунктом 3 Інструкції визначено, що службовий документ - офіційно зареєстрований службою діловодства або відповідним чином засвідчений документ, що одержаний чи створений органом чи підрозділом поліції в процесі його діяльності та має відповідні реквізити. При цьому згідно п. 3 Інструкції визначено, що оригінал службового документа - примірник службового документа, що має оригінальний підпис посадової (службової) особи установи. Відповідно до пп. 1 п. 2 розділу ІІ Інструкції визначено, що документування управлінської інформації полягає у створенні документів, у яких фіксується з дотриманням установлених правил інформація про управлінські дії (рішення). Підпунктом 9 п. 2 розділу ІІ Інструкції визначено, що документ повинен містити обов'язкові для певного його виду реквізити, що розміщуються в установленому порядку, а саме: найменування органу чи підрозділу поліції - автора документа, назву виду документа (крім листів), дату, реєстраційний індекс документа, заголовок до тексту, текст, підпис. Згідно з п. 22 розділу VI Інструкції про організацію оперативно-розшукової діяльності та негласної роботи оперативними підрозділами Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 05.05.2016 № 07т, яка має гриф обмеження доступу «таємно», визначено порядок формування та ведення справи контрольно-спостережного провадження, зокрема, відповідно до постанови про зведення від 22.06.2023 № 3/28/-3272, обов'язок зокрема на капітана поліції ОСОБА_1 , який відповідно до абз. 2 розділу ІІ «Завдання та обов'язки» Посадової інструкції оперуповноваженого відділу організації розкриття злочинів проти власності УКР ГУНП, зобов'язаний самостійно здійснювати формування та ведення вищезазначеної СКСП. Таким чином, досліджені судом СКСП № 21/2023 не містять документів створених ОСОБА_1 в розумінні Інструкції, а відтак твердження позивача, про наявність таких документів, або їх копій в СКСП № 21/2023 є безпідставними та необґрунтованими.
У судовому засіданні 19.03.2025р. оголошено перерву до 26.03.2025р. на 15:00год.
У судових засіданнях позивач та його представник підтримали пред'явлений позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому та у відповіді на відзив та додаткових письмових поясненнях доводи, просили повністю задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача у судових засіданнях пред'явлений позов не визнав та, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву та у додаткових письмових поясненнях, просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, а також представника відповідача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 06.08.2013р. по 06.11.2015р. та в органах Національної поліції України з 07.11.2015р. по 28.06.2024р., в тому числі з 01.11.2023р. по 28.06.2024р. перебував на посаді оперуповноваженого відділу організації розкриття злочинів проти власності управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, у спеціальному званні капітана поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 23.05.2024р. №1191 «Про організацію проведення службового розслідування», з урахуванням того, що 22.05.2024р. працівниками Служби безпеки України спільно з представником Дніпропетровської окружної прокуратури та слідчими Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, в рамках кримінального провадження №42023040000000585 від 08.11.2023, проведено обшуки в службових кабінетах окремих поліцейських управління карного розшуку ГУНП, які можуть бути причетні до злочинної діяльності осіб, а також оперуповноваженому відділу організації розкриття злочинів проти власності управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, капітану поліції ОСОБА_1 оголошено повідомлення про підозру, з метою повної та всебічної перевірки службової діяльності останніх, у тому числі встановлення можливих порушень службової дисципліни, що призвели до вищевказаної події, відповідно до ст.26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018р. №2337-VІІІ, та ст.70 Закону України «Про Національну поліцію України» призначено службове розслідування за відомостями щодо можливого порушення службової дисципліни та неналежної організації роботи окремих поліцейських управлінь карного розшуку ГУНП, що призвели до оголошення повідомлення про підозру до оперуповноваженому відділу організації розкриття злочинів проти власності управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, капітану поліції ОСОБА_1 22.05.2024 та проведення обшуків в службових кабінетах УКР ГУНП.
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 06.06.2024р. №1278 продовжено строк проведення службовоо розслідування, призначеного на підставі наказу ГУНП від 23.05.2024р. №1191, на 15 календарних днів.
За наслідками проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією складено висновок від 21.06.2024р., затверджений начальником ГУНП в Дніпропетровській області 21.06.2024р., відповідно до якого, проведеним службовим розслідуванням встановлено, що 22.05.2024р. до ГУНП надійшла інформація про те, що працівниками Служби безпеки України спільно з представником Дніпропетровської окружної прокуратури та слідчими Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, в рамках кримінального провадження №42023040000000585 від 08.11.2023, розпочатого за ч.2 ст.369-2 КК України (прийняття, пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди), проведено обшуки в службових кабінетах окремих поліцейських управління карного розшуку ГУНП, які можуть бути причетні до злочинної діяльності, а саме: вимагання неправомірної вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Як з'ясовано, 22.05.2024 в рамках цього кримінального провадження проведено обшуки у службових кабінетах оперуповноваженого відділу організації розкриття злочинів проти власності управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, капітана поліції ОСОБА_1 та старшого оперуповноваженому відділу протидії груповій злочинності та розкриття злочинів, спрямованих на порушення рівноправності громадян управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, капітану поліції ОСОБА_3 . За результатами проведених обшуків в службових кабінетах капітана поліції ОСОБА_1 вилучені два записники, а у майора поліції ОСОБА_3 - ноутбук. Після проведення обшуків поліцейські у порядку ст.208 КПК України не затримувались. У цей же день, капітану поліції ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України. Відповідно до змісту повідомлення про підозру встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України (обіцянка здійснити вплив на прийняття рішення особою уповноваженого на виконання функцій держави за надання неправомірної вигоди для третьої особи (зловживання впливом). Так, ОСОБА_1 , достовірно знаючи про вимоги нормативно-правових актів, у тому числі у сфері запобігання корупційним проявам та всупереч обов'язку їх неухильного дотримання, діючи умисно, вчинив корупційний злочин за наступних обставин. 19 грудня 2023 року близько 23.20, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, оперуповноважений УКР ГУНП в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 прибув на зустріч з ОСОБА_4 до місця проживання останнього за адресою: АДРЕСА_1 . Під час вказаної зустрічі ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_4 обговорювали обставини затримання їх спільного знайомого за незаконне зберігання наркотичних засобів. При цьому, свідок ОСОБА_4 висловив стурбованість щодо можливого проведення оперативних заходів та слідчих дій відносно нього через спілкування із затриманою особою, у зв'язку з чим, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 23.30 19.12.2023, у ОСОБА_1 , який достовірно знав, що відповідно до діючого законодавства повідомляти про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та проводити обшук може виключно слідчий та прокурор, виник злочинний умисел, направлений на пропозицію здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави за надання неправомірної вигоди для третьої особи (зловживання впливом) з метою забезпечення не проведення працівниками правоохоронних органів обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 та не притягнення останнього до кримінальної відповідальності. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 у період часу з 23:20 до 23:30 19.12.2023, під час розмови з ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, висловив пропозицію здійснити вплив на прийняття рішення працівниками правоохоронних органів про не проведення обшуків у ОСОБА_4 та не притягнення останнього до кримінальної відповідальності. Такий вплив ОСОБА_1 пропонував здійснити за надання йому для передачі іншим працівникам правоохоронних органів неправомірної вигоди в сумі 500 доларів США, що станом на 19.12.2023 за курсом Національного банку України склало 18596,20 грн. Відповідно до висновку лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи мовлення від 23.04.2024 №116, ОСОБА_1 висловив пропозицію здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функції держави за надання неправомірної вигоди для третьої особи у розмірі 500 доларів США, що станом на 19.12.2023 за курсом Національного банку України складало 18596,20 грн. Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, тобто пропозиція здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави за надання неправомірної вигоди для третьої особи (зловживання впливом). Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.05.2024 (справа №203/2510/24, провадження №І-кс/0203/1735/2024) капітану поліції ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання до 22 липня 2024 року включно, з покладенням на нього протягом вказаного строку обов'язків: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним викликом; не залишати межі Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування у будь-який поза процесуальний спосіб щодо обставин даного кримінального провадження із свідком ОСОБА_4 та іншими свідками. Зі змісту зазначених документів встановлено, що прокурор у судовому засіданні просив обрати запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. Вищевикладені обставини, а саме: проведення обшуків в будівлі управління карного розшуку ГУНП, оголошення повідомлення про підозру капітану поліції ОСОБА_1 дискредитують звання поліцейського, підривають авторитет поліції в очах громадськості, довіру суспільства до органів поліції та набувають суспільного резонансу через створення негативної громадської думки.
Також у висновку службового розслідування зазначено, що з метою надання повної, всебічної та об'єктивної оцінки ставлення до служби останнього, встановлення попередньої поведінки та рівня кваліфікації, а також роль керівництва в організації роботи цього правоохоронця, поліцейськими управління головної інспекції ГУНП було проведена перевірка службової діяльності оперуповноваженого відділу організації розкриття злочинів проти власності управління карного розшуку ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 . Під час перевірки вивчені посадові обов'язки оперуповноваженого відділу організації розкриття злочинів проти власності УКР ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 , затверджені керівником підрозділу. З'ясовано, що відповідно абзацу 1 розділу її «Завдання та обов'язки», останній закріплений за організацією оперативно-розшукових заходів з попередження та розкриття крадіжок колективного та особистого майна громадян, крадіжок пов'язаних з проникненням у житло громадян та інших приміщень, крадіжок скоєних відносно народних депутатів і представників ЗМІ, крадіжок державного майна, крадіжок з автотранспорту, кишенькових крадіжок, крадіжок кабельно-провідникової продукції, металу та його незаконним обігом скоєних на території Дніпропетровської області. Перевіркою службової діяльності капітана поліції ОСОБА_1 встановлено, що:
- у порушення вимог абзацу 2 розділу II «Завдання та обов'язки», останнім контроль за організацією оперативно-службової діяльності та станом роботи територіальних підрозділів кримінальної поліції напрямком діяльності (ст.185 КК України) не здійснювався;
- у порушення вимог абзацу 3 розділу II «Завдання та обов'язки», капітаном поліції ОСОБА_1 аналітична робота за закріпленим напрямком не проводилась, виявлення фактів серійності при вчиненні злочинів, причин, що сприяють росту злочинності не організовувалося, заходи щодо втілення передових методів з розкриття злочинів, не приймались;
- у порушення вимог абзацу 4 розділу II «Завдання та обов'язки», капітаном поліції ОСОБА_1 практична та методична допомога територіальним органам під час розкриття майнових злочинів за вищезазначеним напрямком роботи не надавалася, взаємодія з відділами, відділеннями УКР, структурними підрозділами ГУНП та інших областей, правоохоронними органами держави, не здійснювалась;
- у порушення вимог абзацу 5 розділу II «Завдання та обов'язки», справа контрольно-спостережного провадження (далі - СКСП) №21/2023 (постанова про заведення від 22.06.2023 №3/28-3272 в 2 томах) за напрямком діяльності (ст.185 КК України) та справи оперативного супроводження кримінальних проваджень по злочинам, капітаном поліції ОСОБА_1 не велись. Вивченням матеріалів СКСП встановлено, що зазначену справу заведено іншим поліцейським, в матеріалах не міститься жодного документа складеного останнім;
- у порушення вимог абзацу 8 розділу II «Завдання та обов'язки», узагальнення результатів роботи підрозділів кримінальної поліції не здійснює;
- у порушення вимог абзацу 11 розділу II «Завдання та обов'язки», участь у плануванні роботи відділу управління карного розшуку та підготовці інформаційно-аналітичних матеріалів на наради керівництва УКР ГУНП не приймає.
Крім цього, службовим розслідуванням встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 був ознайомлений під підпис з доповідними записками начальника ДГІДПЛ НП України «Про стан дисципліни і законності, надзвичайні події за участю/ поліцейського органів та підрозділів Національної поліції України упродовж другого півріччя 2023» (вх. ВДЗ ГУНП №2587 від 20.02,2024), «Про стан дотримання прав людини в діяльності органів НПУ за 2023 (вх. ВДЗ ГУНП №1302 від 26.01.2024), службовою телеграмою ГУНП від 28.02.2024 №2338/103/01-2024 «Про надсилання доповідної записки ДГІ ДПЛ НП України від 19.02.2024 №15232-2024», листом НПУ №43381-2024 від 15.05.2024 «Про проведення ідентифікацій корупційних ризиків», листом Національного агентства з питань запобігання корупції №123-02/15461-24 від 12.03.2024, листами Міністерства юстиції України від 15.02.2024 №25025/28027/-23-24/5.2.3 та №16485/14230-21-24/5.2.2 від 31.01.2024 щодо рішень Європейського суду з прав людини у справах «Білокінь та інші проти України, Єфремов і Тамков проти України», службовою телеграмою ГУНП від 21.04.2024 №4662/103/01-2024, де неодноразово наголошувалися питання щодо дотримання дисципліни та законності, недопущення надзвичайних подій, пов'язаних з особовим складом.
Під час службового розслідування були опитані старший оперуповноважений відділу протидії груповій злочинності та розкриття злочинів, спрямованих на порушення рівноправності громадян УКР ГУНП капітан поліції ОСОБА_3 та оперуповноважений відділу організації розкриття злочинів проти власності УКР ГУНП капітан поліції ОСОБА_1 , які відповідно до ст. 63 Конституції України відмовились надавати пояснення відносно себе.
Опитаний начальник відділу організації розкриття злочинів проти власності УКР ГУНП майор поліції ОСОБА_5 пояснив, що в підпорядкованому йому відділі на посаді оперуповноваженого перебуває капітан поліції ОСОБА_1 , який відповідно до посадових інструкцій здійснює супроводження по лінії службової діяльності - крадіжки, в т.ч. крадіжки поєднані з проникненням до житла та інших приміщень, веде аналіз зазначених крадіжок на території Дніпропетровської області, виїздить на крадіжки та відпрацьовує місця скоєння злочину, проводить оперативні наради в підпорядкованих підрозділах для сприяння розкриттю крадіжок, також приймає участь в реалізаціях відділу. Крім цього, майор поліції ОСОБА_5 додав, що кожного дня на оперативних нарадах з підлеглими поліцейськими ним доводиться інформація щодо дотримання дисципліни та законності, роз'яснюється відповідальність за недотримання службової дисципліни, але протоколи зданого приводу не оформлюються. Щодо організації роботи капітана поліції ОСОБА_1 пояснив, що проблемні питання, які виникають при розкритті злочинів останній доповідає йому в усній формі, після чого він особисто доповідає керівництву УКР ГУНП та ініціює заслуховування проблемного підрозділу. Пріоритетом для проведення заслуховування є злочини, які перебувають на контролі в ГУНП та НПУ. В період з 01.01.2024 за ст. 185 КК України жодного злочину на контроль не ставилось, у зв'язку з чим всі проблемні питання вирішувалися в робочому порядку та не потребували заслуховувань. Ведення справи контрольно-спостережного провадження здійснює капітан поліції ОСОБА_1 та інші поліцейські відповідно до посадових інструкцій.
Опитаний заступник начальника відділу організації розкриття злочинів проти власності УКР ГУНП майор поліції ОСОБА_6 надав відомості, аналогічного змісту, викладені у поясненні майора поліції ОСОБА_5 .
Крім цього, досліджуючи ставлення до служби та попередню поведінку поліцейського, за участю якого сталася надзвичайна подія, а саме: оголошення повідомлення про підозру, дисциплінарна комісія звернула увагу на те, що протягом служби в Національній поліції України, до капітана поліції ОСОБА_1 застосовувалося дисциплінарне стягнення у виді зауваження, оголошене наказом ГУНП від 30.12.2018 №5451.
Також дисциплінарна комісія зауважила, що, будучи попередженим про відповідальність за порушення вимог антикорупційного законодавства, капітан поліції ОСОБА_1 під час виконання своїх службових повноважень не дотримався вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, не сумлінно, не компетентно, не результативно і не відповідально виконував службові повноваження.
Таким чином, аналізуючи зібрані матеріали службового розслідування, положення нормативно-правових актів, котрі регламентують діяльність Національної поліції України, враховуючи наслідки вчинених проступків, обставин за яких вони були вчинені, шкоди, заподіяної авторитету Національної поліції України, ставлення до служби капітана поліції ОСОБА_1 , його попередню поведінку, а також встановлену несумісність подальшого проходження ним служби в поліції, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що останній в умовах воєнного стану, нехтуючи визначеними вимогами та заборонами, незважаючи на вжиті керівництвом управління карного розшуку, управління головної інспекції, ГУНП та Національної поліції України заходи (вимоги) щодо недопущення випадків порушень працівниками поліції службової дисципліни і законності, вчинив діяння, несумісне зі званням поліцейського, оскільки скоїв проступок, який суперечить покладеному на працівників поліції основним обов'язкам та підривають довіру до них як до правоохоронців і носіїв влади.
На підставі вищевикладеного, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що, за порушення службової дисципліни, недотримання вимог підпункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, частини 1 статті 38 та частини 1 статті 42 Закону України «Про запобігання корупції», абзацу 2 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, Присяги працівника поліції, абзаців 2, 3, 4, 5, 8 та 11 розділу ІІ «Завдання та обов'язки» посадових інструкцій, що виразилось у не веденні контрольно-спостережного провадження за напрямком діяльності (ст. 185 КК України), відсутності контролю за організацією оперативно-службової діяльності та станом роботи територіальних підрозділів кримінальної поліції за дорученим йому напрямком діяльності, не проведенні аналітичної роботи за закріпленим напрямком діяльності на території області, не виявленні фактів серійності при вчиненні злочинів, причин, що сприяють росту злочинності, ненаданні практичної та методичної допомоги територіальним підрозділам під час розкриття майнових злочинів, нездійсненні узагальнення результатів роботи підрозділів кримінальної поліції, не прийнятті участі в плануванні роботи відділу управління карного розшуку та підготовці інформаційно-аналітичних матеріалів на наради керівництва УКР ГУНП, недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану та вчиненні дій не сумісних з вимогами, які пред'являються до поліцейського та призвели до приниження авторитету Національної поліції України, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов'язкам, підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, дискредитують звання поліцейського, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, слід застосувати до оперуповноваженого відділу організації розкриття злочинів проти власності управління карного розшуку ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 (0108144) дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Відповідно до пункту 1 наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 21.06.2024р. №1188к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських УКР ГУНП», за порушення службової дисципліни, недотримання вимог підпункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, частини 1 статті 38 та частини 1 статті 42 Закону України «Про запобігання корупції», абзацу 2 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, Присяги працівника поліції, абзаців 2, 3, 4, 5, 8 та 11 розділу ІІ «Завдання та обов'язки» посадових інструкцій, що виразилось у не веденні контрольно-спостережного провадження за напрямком діяльності (ст. 185 КК України), відсутності контролю за організацією оперативно-службової діяльності та станом роботи територіальних підрозділів кримінальної поліції за дорученим йому напрямком діяльності, не проведенні аналітичної роботи за закріпленим напрямком діяльності на території області, не виявленні фактів серійності при вчиненні злочинів, причин, що сприяють росту злочинності, ненаданні практичної та методичної допомоги територіальним підрозділам під час розкриття майнових злочинів, нездійсненні узагальнення результатів роботи підрозділів кримінальної поліції, недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану та вчинення дій не сумісних з вимогами, які пред'являються до поліцейського та призвели до приниження авторитету Національної поліції України, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов'язкам, підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, дискредитують звання поліцейського, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, до оперуповноваженого відділу організації розкриття злочинів проти власності УКР ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 28.06.2024 року №658 о/с по особовому складу відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) капітана поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого відділу організації розкриття злочинів проти власності управління карного розшуку, з 28 червня 2024 року звільнено зі служби в поліції. Підстава: наказ ГУНП від 21.06.2024р. №1188к.
Не погодившись з вищевказаними наказами відповідача та вважаючи своє звільнення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 6 статті 43 Конституції України встановлено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України Закону України від 02.07.2015р. №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина перша статті 59 Закону №580-VIII).
Основні обов'язки поліцейського визначено статтею 18 Закону №580-VIII.
Так, ч.1 ст.18 Закону №580-VIII встановлено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з ч.1, ч.2 ст.19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України". Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Частиною 1 статі 64 Закону №580-VIII встановлено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
При цьому, ч.2, ч.3 ст.77 Закону №580-VIII передбачено, що днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018р. №2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут НПУ).
Частинами 1 та 2 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно з п.1 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту НПУ службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України.
Узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських є Правила етичної поведінки поліцейського, затверджені наказом МВС України від 22.02.2016 року №1179 (далі - Правила №1179), які спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Відповідно до абз.2 п.1 розділу І Правил №1179 ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Згідно з абз.2, 3 п.1 розділу ІІ Правил №1179 під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Відповідно до п.п. «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону є: особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, поліцейські.
При цьому ч.1 ст.38 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов'язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.
Згідно з ч.1 ст.42 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, сумлінно, компетентно, вчасно, результативно і відповідально виконують службові повноваження та професійні обов'язки, рішення та доручення органів і осіб, яким вони підпорядковані, підзвітні або підконтрольні, не допускають зловживань та неефективного використання державної і комунальної власності.
Частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту НПУ передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За приписами ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту НПУ дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.13 Дисциплінарного статуту НПУ дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Згідно з ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту НПУ до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Частинами 1-3 статті 14 Дисциплінарного статуту НПУ встановлено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Частиною 4 статті 14 Дисциплінарного статуту НПУ передбачено, що підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до ч.6 ст.14 Дисциплінарного статуту НПУ службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Згідно з ч.10 ст.14 Дисциплінарного статуту НПУ Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Частиною 6 статті 17 Дисциплінарного статуту НПУ передбачено, що поліцейський, якому повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання службових обов'язків (посади) в порядку, визначеному законом.
Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану встановлено розділом V Дисциплінарного статуту НПУ.
Так, за приписами ч.1 ст.26 Дисциплінарного статуту НПУ у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Згідно з абз.1 ч.2 ст.26 Дисциплінарного статуту НПУ службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Частиною 3 статті 26 Дисциплінарного статуту НПУ передбачено, що службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.
Відповідно до ч.5 ст.26 Дисциплінарного статуту НПУ за результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.
Абзацом 1 частини 6 статті 26 Дисциплінарного статуту НПУ передбачено, що службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.
Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018р. №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018р. за №1355/32807 (далі - Порядок №893).
При цьому, п.1 розділу V Порядку №893 встановлено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Згідно з п.4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Пунктом 7 розділу V Порядку №893 встановлено, що розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Абзацом 1 пункту 14 розділу V Порядку №893 встановлено, що під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
При цьому, ч.1 ст.18 Дисциплінарного статуту НПУ визначено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Так, відповідно до ч.2 ст.18 Дисциплінарного статуту НПУ поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
За приписами п.п.1, 2 розділу VІ Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Згідно з ч.2, ч.3 ст.19 Дисциплінарного статуту НПУ висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до п.1 розділу VІІ Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Так, ч.ч.4,5 ст.19 Дисциплінарного статуту НПУ визначено, що обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
За приписами ч.7 ст.19 Дисциплінарного статуту НПУ у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Згідно з ч.8 ст.19 Дисциплінарного статуту НПУ під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану визначено ст.29 Дисциплінарного статуту НПУ, згідно з ч.1, абз.1 ч.2, ч.3 якої у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції. Протягом 10 днів з дня підписання наказу про застосування дисциплінарного стягнення прямий керівник посадової особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, має право його пом'якшити, застосувати суворіше дисциплінарне стягнення або звільнити поліцейського від дисциплінарної відповідальності, якщо встановить невідповідність такого стягнення ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та вини.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що службове розслідування в органах поліції є комплексом заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції та з метою збирання, перевірки і оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, встановлення обставин (часу, місця, способу) його вчинення, уточнення причин та умов, що цьому сприяли, а також ступеня вини особи, яка його вчинила, і визначення виду стягнення, що пропонується до застосування керівником.
Таким чином, мета службового розслідування полягає у повному, об'єктивному та всебічному встановленні обставин (часу, місця), наслідків правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у його вчиненні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявності причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причин правопорушення та умов, що йому сприяли; законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступеня вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки поліцейського і його ставлення до вчиненого.
При цьому, службове розслідування має відбуватися за чітко встановленою законом процедурою, в тому числі із забезпеченням права поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, на захист що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій в порядку приписів ст.18 Дисциплінарного статуту НПУ.
Також з аналізу ст.1 Дисциплінарного статуту НПУ слідує, що підставою для дисциплінарної відповідальності поліцейського є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у недотриманні чи неналежному дотриманні службової дисципліни та означає недотримання поліцейським Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів МВС підпорядкованих йому органів і підрозділів, Присяги поліцейського та наказів керівників.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Як встановлено судом, частина доводів відповідача про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку базуються на матеріалах кримінального провадження №42023040000000585 від 08.11.2023, копії з якого долучено до матеріалів службового розслідування, зокрема, це витяг з ЄРДР, повідомлення про підозру від 22.05.2024р. та ухвала Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.05.2024р. у справі №203/2510/24 про застосування запобіжного заходу.
У вказаному кримінальному провадженні позивач є підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України.
З повідомлення про підозру від 22.05.2024р., копія якого міститься в матеріалах справи, слідує, що 19 грудня 2023 року близько 23.20, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, оперуповноважений УКР ГУНП в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 прибув на зустріч з ОСОБА_4 до місця проживання останнього за адресою: АДРЕСА_1 . Під час вказаної зустрічі ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_4 обговорювали обставини затримання їх спільного знайомого за незаконне зберігання наркотичних засобів. При цьому, свідок ОСОБА_4 висловив стурбованість щодо можливого проведення оперативних заходів та слідчих дій відносно нього через спілкування із затриманою особою, у зв'язку з чим, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 23.30 19.12.2023, у ОСОБА_1 , який достовірно знав, що відповідно до діючого законодавства повідомляти про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та проводити обшук може виключно слідчий та прокурор, виник злочинний умисел, направлений на пропозицію здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави за надання неправомірної вигоди для третьої особи (зловживання впливом) з метою забезпечення не проведення працівниками правоохоронних органів обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 та не притягнення останнього до кримінальної відповідальності. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 у період часу з 23:20 до 23:30 19.12.2023, під час розмови з ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, висловив пропозицію здійснити вплив на прийняття рішення працівниками правоохоронних органів про не проведення обшуків у ОСОБА_4 та не притягнення останнього до кримінальної відповідальності. Такий вплив ОСОБА_1 пропонував здійснити за надання йому для передачі іншим працівникам правоохоронних органів неправомірної вигоди в сумі 500 доларів США, що станом на 19.12.2023 за курсом Національного банку України склало 18596,20 грн. Відповідно до висновку лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи мовлення від 23.04.2024 №116, ОСОБА_1 висловив пропозицію здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функції держави за надання неправомірної вигоди для третьої особи у розмірі 500 доларів США, що станом на 19.12.2023 за курсом Національного банку України складало 18596,20 грн. Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, тобто пропозиція здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави за надання неправомірної вигоди для третьої особи (зловживання впливом).
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.05.2024 (справа №203/2510/24, провадження №І-кс/0203/1735/2024) клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 задоволено частково та застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання на строк до 22 липня 2024 року включно, з покладенням на нього протягом вказаного строку обов'язків: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним викликом; не залишати межі Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування у будь-який поза процесуальний спосіб щодо обставин даного кримінального провадження із свідком ОСОБА_4 та іншими свідками; в іншій частині в задоволенні клопотання відмовлено.
Щодо відкриття кримінального провадження стосовно позивача, проведення обшуку в його службовому кабінеті, оголошення ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, як підстави для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, суд зазначає наступне.
Законодавець розрізняє окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі кримінально-правого та дисциплінарно-правового аспектів.
Кримінальна відповідальність поліцейського настає у випадках вчинення ним кримінального правопорушення, а порядок застосування такого виду юридичної відповідальності визначено Кримінальним процесуальним кодексом України.
Натомість, як визначено частиною другою статті 19 Закону №580-VIII, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарна та кримінальна відповідальність поліцейського є окремими видами юридичної відповідальності, порядок та підстави притягнення поліцейських до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.
Суд зазначає, що реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов'язана із порушенням кримінальної справи та набрання чинності вироком суду. А наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30.08.2022 у справі №120/8381/20-а, від 22 лютого 2023 року у справі №200/11036/20-а, від 14 березня 2023 року у справі №320/1206/21, від 11 липня 2023 року у справі №1.380.2019.002223, від 03 серпня 2023 року у справі №160/7157/19.
Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з'ясовувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
Такий підхід до вирішення питання про правомірність притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, а також Верховним Судом у постановах від 07 лютого 2020 року у справі №260/1118/18, від 28 лютого 2020 року у справі №825/1398/17, від 06 березня 2020 року у справі №804/1758/18 та від 20 жовтня 2020 року у справі №340/1502/19.
В свою чергу, в даному випадку вирішальним є встановлення наявності чи відсутності в діях позивача саме фактів невиконання чи неналежного виконання поліцейським службової дисципліни.
Суд зазначає, що жодних доказів вчинення позивачем кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, а саме: пропозиції здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави за надання неправомірної вигоди для третьої особи (зловживання впливом), матеріали службового розслідування не містять, а висновок службового розслідування фактично цитує зміст наведеного вище повідомлення про підозру ОСОБА_1 , без надання будь-якої оцінки наведеним у цьому повідомленні про підозру обставинам та без з'ясування обставин, про які в ньому йдеться, а також без надання оцінки ступеню вини позивача, характеру вчинених проступків тощо, тобто висновок службового розслідування не містить окремо встановлених обставин невиконання чи неналежного виконання позивачем службової дисципліни в ракурсі описаних у повідомленні про підозру подій.
В аспекті спірних правовідносин слід зауважити, що з'ясування обставин, які слугували приводом для службового розслідування (скоєння кримінального правопорушення), не може обмежуватися лише проміжними офіційними результатами досудового розслідування.
Відповідач у своєму висновку за результатами службового розслідування відтворив виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, який міститься у письмовому повідомленні про підозру позивачеві, і які у своїй сукупності дали органам досудового розслідування підстави допускати, що позивач вчинив кримінальне правопорушення та надати йому правову кваліфікацію.
Водночас, повідомлення про підозру є тільки формальним/офіційним припущенням органу/посадової особи, який/яка проводить досудове розслідування, про те, що конкретна особа причетна до злочину. Таке припущення ґрунтується на неостаточних (неповних) результатах досудового розслідування і кримінально-правова кваліфікація поставленого їй за провину діяння може бути змінена. З часу оголошення цієї підозри особа набуває статусу підозрюваного, однак її вину у вчиненні злочину ще потрібно довести, принаймні на цій стадії кримінального провадження твердити про її винуватість як доконаний факт не можна.
Дисциплінарна відповідальність є окремим/самостійним видом юридичної відповідальності і вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того яку кримінально-правову кваліфікацію ті самі дії особи-поліцейського отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали чи можуть настати для такої особи.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2019 року у справі №802/1969/17-а.
Судом встановлено, що висновок службового розслідування містить лише опис вчиненого позивачем діяння, що має ознаки кримінального правопорушення, а причини та умови вчинення дисциплінарного проступку відповідачем не встановлені, вирок по кримінальному провадженню №42023040000000585 від 08.11.2023 на час розгляду справи не ухвалено.
Разом з цим, вчинення кримінального (корупційного) правопорушення у разі набрання законної сили відповідним рішенням суду є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції, що передбачена пунктом 10 частини першої статті 77 Закону №580-VIII, а тому наказ про звільнення позивача за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону "Про Національну поліцію" є передчасним.
Обґрунтовуючи правомірність оскаржуваних наказів, відповідач також покликається на те, що проведення обшуків в будівлі управління карного розшуку ГУНП, оголошення повідомлення про підозру капітану поліції ОСОБА_1 дискредитують звання поліцейського, підривають авторитет поліції в очах громадськості, довіру суспільства до органів поліції та набувають суспільного резонансу через створення негативної громадської думки. Водночас, відповідач не надає суду жодних доказів того, що вищевказані події дійсно набули суспільного резонансу чи взагалі були будь-яким чином висвітлені серед громадськості, натомість, позивача не було затримано ані у порядку ст.208 КПК України (під час вчинення кримінального правопорушення або одразу після його скоєння), про що безпосередньо вказано у висновку службового розслідування, ані в подальшому.
Щодо висновків службового розслідування про порушення позивачем вимог абзаців 2, 3, 4, 5, 8 та 11 розділу ІІ «Завдання та обов'язки» посадових інструкцій, що виразилось у не веденні контрольно-спостережного провадження за напрямком діяльності (ст.185 КК України), відсутності контролю за організацією оперативно-службової діяльності та станом роботи територіальних підрозділів кримінальної поліції за дорученим йому напрямком діяльності, не проведенні аналітичної роботи за закріпленим напрямком діяльності на території області, не виявленні фактів серійності при вчиненні злочинів, причин, що сприяють росту злочинності, ненаданні практичної та методичної допомоги територіальним підрозділам під час розкриття майнових злочинів, нездійсненні узагальнення результатів роботи підрозділів кримінальної поліції, суд зазначає наступне.
Судом витребувано у відповідача та досліджено копію посадової інструкції оперуповноваженого відділу організації розкриття злочинів проти власності управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 .
Так, відповідно до абзацу 2 розділу ІІ «Завдання та обов'язки» посадової інструкції оперуповноваженого відділу організації розкриття злочинів проти власності УКР ГУНП, капітан поліції ОСОБА_1 повинен здійснювати контроль за організацією оперативно-службової діяльності та станом роботи територіальних підрозділів кримінальної поліції по вищевказаному напрямку, а також виконання ними наказів та доручень МВС України, нормативних документів ГУНП, доручень УКР ГУНП.
Згідно з абзацом 3 розділу II «Завдання та обов'язки» цієї посадової інструкції позивач повинен вести аналітичну роботу за закріпленим напрямком на території області, виявляти факти серійності при вчиненні злочинів, причин, що сприяють росту злочинності, втілювати передові методи з розкриття злочинів.
Відповідно до абзацу 4 розділу II «Завдання та обов'язки» цієї посадової інструкції ОСОБА_1 повинен розробляти та надавати територіальним органам практичну та методичну допомогу під час розкриття майнових злочинів за вищезазначеним напрямком роботи, здійснювати взаємодію з відділами, відділеннями УКР, структурними підрозділами ГУНП та інших областей, правоохоронними органами держави.
Абзацом 5 розділу II «Завдання та обов'язки» цієї посадової інструкції на позивача покладено обов'язок з ведення справи контрольно-спостережного провадження (далі - СКСП) за напрямком діяльності (ст.185 ККУ) та справ оперативного супроводження кримінальних проваджень по злочинам, окрім цього покладений обов'язок безпосередньої участі в організації та проведенні заходів з їх розкриття.
Відповідно до абзацу 8 розділу II «Завдання та обов'язки» цієї посадової інструкції позивач повинен узагальнювати результати роботи підрозділів кримінальної поліції, встановлювати осіб, причетних до скоєння злочинів.
Згідно з абзацом 11 розділу II «Завдання та обов'язки» цієї посадової інструкції позивач, зокрема, повинен приймати участь у плануванні роботи відділу управління карного розшуку, в підготовці інформаційно-аналітичних матеріалів на наради керівництва УКР ГУНП.
Зазначаючи у висновку службового розслідування про те, що позивачем: у порушення вимог абзацу 2 розділу II «Завдання та обов'язки», контроль за організацією оперативно-службової діяльності та станом роботи територіальних підрозділів кримінальної поліції напрямком діяльності (ст.185 КК України) не здійснювався; у порушення вимог абзацу 3 розділу II «Завдання та обов'язки», аналітична робота за закріпленим напрямком не проводилась, виявлення фактів серійності при вчиненні злочинів, причин, що сприяють росту злочинності не організовувалося, заходи щодо втілення передових методів з розкриття злочинів, не приймались; у порушення вимог абзацу 4 розділу II «Завдання та обов'язки», практична та методична допомога територіальним органам під час розкриття майнових злочинів за вищезазначеним напрямком роботи не надавалася, взаємодія з відділами, відділеннями УКР, структурними підрозділами ГУНП та інших областей, правоохоронними органами держави, не здійснювалась; у порушення вимог абзацу 8 розділу II «Завдання та обов'язки», узагальнення результатів роботи підрозділів кримінальної поліції не здійснювалося; у порушення вимог абзацу 11 розділу II «Завдання та обов'язки», участь у плануванні роботи відділу управління карного розшуку та підготовці інформаційно-аналітичних матеріалів на наради керівництва УКР ГУНП не приймалася, відповідач обмежився виключно вказанням самих лише вищенаведених тверджень без наведення будь-яких конкретних обставин чи фактів порушення позивачем означених вимог посадової інструкції.
На підтвердження вищевказаних висновків відповідачем надано рапорт старшого інспектора ВСР УГІ ГУНП в Дніпропетровській області, підполковника поліції Є. Литвиненко від 17.06.2024р., в якому зазначено, що 17.06.2024р. поліцейськими управління головної інспекції ГУНП під час проведення службового розслідування, призначеного наказом ГУНП від 23.05.2024 №1191, здійснено перевірку службової діяльності оперуповноваженого відділу організації розкриття злочинів проти власності УКР ГУНП, капітана поліції ОСОБА_1 , під час якої встановлено, що відповідно до посадових інструкцій останній здійснює управлінську діяльність та аналітичну роботу у розкритті злочинів проти власності, а також є відповідальним за ведення справи контрольно-спостережного провадження (крадіжки за ст.185 КК України). Так, у відділі відділу організації розкриття злочинів проти власності заведено справу контрольно-спостережного провадження №21/2023 на підставі постанови про заведення СКСП від 22.06.2023 №3/28-3272 та на день перевірки складається з двох томів. У зазначеній справі відсутній жоден документ, складений капітаном поліції ОСОБА_1 . Крім цього капітаном поліції ОСОБА_1 службові обов'язки відповідно до посадових інструкцій не здійснюються.
Будь-яких інших доказів на підтвердження порушення позивачем вимог абзаців 2, 3, 4, 8 та 11 розділу ІІ «Завдання та обов'язки» посадової інструкції відповідачем не надано. Також відповідачем не зазначено, в тому числі із посиланням на відповідні нормативно-правові акти, які конкретно дії позивач повинен був вчиняти чи які документи повинен був складати на виконання наведених вище вимог його посадової інструкції, які на думку відповідача були порушені не вчиненням/ не складенням таких дій/документів.
Натомість, у самому ж висновку службового розслідування наведено пояснення керівника позивача - начальника відділу організації розкриття злочинів проти власності УКР ГУНП, майора поліції Рутковича Романа Миколайовича, який, зокрема, пояснив, що в підпорядкованому йому відділі на посаді оперуповноваженого перебуває капітан поліції ОСОБА_1 , який відповідно до посадових інструкцій здійснює супроводження по лінії службової діяльності - крадіжки, в т.ч. крадіжки поєднані з проникненням до житла та інших приміщень, веде аналіз зазначених крадіжок на території Дніпропетровської області, виїздить на крадіжки та відпрацьовує місця скоєння злочину, проводить оперативні наради в підпорядкованих підрозділах для сприяння розкриттю крадіжок, також приймає участь в реалізаціях завдань відділу. Крім цього, майор поліції Руткович Р.М. щодо організації роботи капітана поліції ОСОБА_1 пояснив, що проблемні питання, які виникають при розкритті злочинів останній доповідає йому в усній формі, після чого він особисто доповідає керівництву УКР ГУНП та ініціює заслуховування проблемного підрозділу. Пріоритетом для проведення заслуховування є злочини, які перебувають на контролі в ГУНП та НПУ. В період з 01.01.2024 за ст. 185 КК України жодного злочину на контроль не ставилось, у зв'язку з чим всі проблемні питання вирішувалися в робочому порядку та не потребували заслуховувань. Ведення справи контрольно-спостережного провадження здійснює капітан поліції ОСОБА_1 та інші поліцейські відповідно до посадових інструкцій.
Опитаний заступник начальника відділу організації розкриття злочинів проти власності УКР ГУНП майор поліції ОСОБА_6 надав відомості, аналогічного змісту, викладені у поясненні майора поліції ОСОБА_5 .
Крім цього, відповідно до службової характеристики на позивача, копія якої міститься в матеріалах справи, за час служби в органах Національної поліції України та в займаній посаді капітан поліції ОСОБА_1 зарекомендував себе з позитивного боку, як кваліфікований, професійно грамотний співробітник; у службовій діяльності - дисциплінований, суворо дотримується вимог чинного законодавства та інших нормативних актів, що регламентують діяльність органів Національної поліції України, проявляє принциповість у вирішенні службових питань.
До позивача протягом служби в Національній поліції України застосовувалося дисциплінарне стягнення у виді зауваження, оголошене наказом ГУНП від 30.12.2018 №5451, проте таке дисциплінарне стягнення вважається погашеним, а діючих дисциплінарних стягнень позивач станом на час службового розслідування не мав.
У висновку службового розслідування також зазначено, що керівництво охарактеризувало капітана поліції ОСОБА_1 з позитивного боку.
При цьому у висновку службового розслідування не надано оцінки або спростування конкретними доказами вищевказаним поясненням керівництва позивача відносно того, що ОСОБА_1 належним чином виконувалися посадові обов'язки.
Щодо посилання відповідача на те, що позивачем у порушення вимог абзацу 5 розділу II «Завдання та обов'язки», справа контрольно-спостережного провадження (далі - СКСП) №21/2023 (постанова про заведення від 22.06.2023 №3/28-3272 в 2 томах) за напрямком діяльності (ст.185 КК України) та справи оперативного супроводження кримінальних проваджень по злочинам, не велись, а вивченням матеріалів СКСП встановлено, що зазначену справу заведено іншим поліцейським, в матеріалах не міститься жодного документа складеного позивачем, суд зазначає, що судом було оглянуто у судовому засіданні оригінал матеріалів Справи контрольно-спостережного провадження №21/2023 (заведена на підставі постанови про заведення СКСП від 22.06.2023р. №3/28-3272) у двох томах (станом на 17.06.2024р.), які були надані суду на огляд відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 12.02.2025р., та встановлено, що в цих матеріалах містяться документи, в яких виконавцем зазначений саме ОСОБА_1 (статистичні документи, таблиці тощо).
Доводи відповідача відносно того, що ці документи складені без дотримання вимог щодо наявності в них певних реквізитів не спростовують факту їх складання позивачем, а можуть свідчити лише про певні вади таких документів, а не про їх відсутність та не про неведення позивачем справ контрольно-спостережного провадження взагалі, як на те вказано у рапорті старшого інспектора ВСР УГІ ГУНП в Дніпропетровській області, підполковника поліції Є. Литвиненко від 17.06.2024р. та у висновку службового розслідування.
Крім цього в аспекті спірних правовідносин необхідно зазначити, що вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясовувати чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Навіть якщо погодитися з відповідачем щодо неналежного ведення позивачем справ контрольно-спостережного провадження, то подібний висновок не може стати підставою для застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення та крайнього заходу дисциплінарного впливу, яким є звільнення із служби в поліції, бо у такому разі накладене на позивача дисциплінарне стягнення не є співмірним з інкримінованим йому дисциплінарним проступком.
Підсумовуючи викладене, суд доходить переконання, що рішення відповідача про притягнення позивача до дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби - не відповідає критеріям обґрунтованості, доведеності та пропорційності.
Таким чином, слід задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 21 червня 2024 року №1188к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських УКР ГУНП» в частині щодо застосування до оперуповноваженого відділу організації розкриття злочинів проти власності управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
При цьому цей наказ підлягає скасуванню саме в частині щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, а не в цілому, як просив позивач, бо в іншій частині цим наказом вирішено питання щодо застосування дисциплінарного стягнення до інших осіб і в такій частині спірний наказ не стосується прав та інтересів позивача та, відповідно, не порушує їх, відтак, скасуванню не підлягає.
Також суд доходить висновку про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 28 червня 2024 року №658 о/c «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), капітана поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого відділу організації розкриття злочинів проти власності управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вирішуючи питання щодо способу захисту порушеного права позивача, суд також враховує, що відповідно до ч.ч.1, 2 ст.235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Отже, належним способом поновлення порушених прав позивача є поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції та на посаді, з якої його було незаконно звільнено, а саме: на посаді оперуповноваженого відділу організації розкриття злочинів проти власності управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
При цьому, враховуючи, що незаконне звільнення позивача зі служби в поліції та з займаної посади відбулося відповідно до наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 28.06.2024р. №658 о/с саме з 28.06.2024р. і цей день і є днем звільнення та останнім днем служби на цій посаді у розумінні приписів ч.2, ч.3 ст.77 Закону №580-VIII, тому ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді оперуповноваженого відділу організації розкриття злочинів проти власності управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області саме з 29.06.2024р.
Вирішуючи позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 28.06.2024 року по 656,70грн. за кожен день вимушеного прогулу до дня проведення фактичного розрахунку, суд зазначає наступне.
По-перше, позивачем помилково визначено дату початку вимушеного прогулу як 28.06.2024р., бо, як зазначено вище, 28.06.2024р. було останнім днем служби позивача та, відповідно, оплаченим робочим днем, тож вимушений прогул розпочався саме з 29.06.2024р., відтак, саме з цієї дати слід обчислювати позивачеві середній заробіток за час вимушеного прогулу.
По-друге, позивач безпідставно просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня проведення фактичного розрахунку, бо вимушений прогул незаконно звільненого працівника завершується не днем фактичного розрахунку, а днем поновлення на займаній посаді, при цьому, зважаючи на те, що рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби відповідно до п.3 ч.1 ст.371 КАС України виконуються негайно, то середній заробіток за час вимушеного прогулу слід стягнути саме по дату винесення рішення судом про поновлення такого працівника.
Крім того, суд зазначає, що позивач безпідставно просив суд застосувати при розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу приписи Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (далі - Порядок №100), оскільки у спірних правовідносинах застосуванню підлягає виключно Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016р. №260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.04.2016р. за №669/28799 (далі - Порядок №260), як спеціальний нормативно-правовий акт, що регулює ці питання.
Так, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ. Ця норма є відсилочною та обумовлює існування спеціального нормативно-правового акта для унормування порядку (механізму) нарахування і виплати грошового забезпечення поліцейським.
Саме такий Порядок і умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України № 260 від 06 квітня 2016 року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799 і саме він підлягає застосуванню при визначенні структури, порядку та умов грошового забезпечення поліцейських.
Відповідно до п.6 розділу ІІІ Порядку №260 поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Пунктом 9 розділу І Порядку №260 встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Відповідно до абзацу восьмого пункту 8 розділу III Порядку №260 виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.
Таким чином, зі змісту приписів Порядку №260, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин, слідує, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що відповідно довідки ГУНП в Дніпропетровській області №314 від 07.08.2024р. середньоденне грошове забезпечення позивача на момент звільнення складало 250,83грн., відтак, враховуючи, що кількість днів вимушеного прогулу склала 193 календарних днів, відповідно середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.06.2024 року по 26.03.2025 року складає 48410,19грн. (193 календарних днів х 250,83грн.) і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з подальшим відрахуванням податків та інших обов'язкових зборів і платежів.
Враховуючи вищевикладені обставини у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Зважаючи на зазначену позицію Європейського суду з прав людини, суд надав відповідь на всі аргументи сторін, наведені в заявах по суті справи, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.п.2,3 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції та на посаді оперуповноваженого відділу організації розкриття злочинів проти власності управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 29.06.2024 року та в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць відповідно до ст.371 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що позивач у цій справі є звільненим від сплати судового збору відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», отже, підстави для розподілу судових витрат у даному випадку відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись ст. ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866, місцезнаходження: вул. Троїцька, 20-А, м. Дніпро, 49001) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 21 червня 2024 року №1188к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських УКР ГУНП» в частині щодо застосування до оперуповноваженого відділу організації розкриття злочинів проти власності управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 28 червня 2024 року №658 о/c «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), капітана поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого відділу організації розкриття злочинів проти власності управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на службі в поліції та на посаді оперуповноваженого відділу організації розкриття злочинів проти власності управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 29.06.2024р.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866, місцезнаходження: вул. Троїцька, 20-А, м. Дніпро, 49001) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.06.2024 року по 26.03.2025 року у розмірі 48410,19грн. (сорок вісім тисяч чотириста десять гривень 19 копійок) з подальшим відрахуванням податків та інших обов'язкових зборів і платежів.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на службі в поліції та на посаді оперуповноваженого відділу організації розкриття злочинів проти власності управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 29.06.2024 року відповідно до ст.371 КАС України.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866, місцезнаходження: вул. Троїцька, 20-А, м. Дніпро, 49001) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць відповідно до ст.371 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: О.М. Турова