08 жовтня 2025 рокуСправа №160/12815/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправною дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст.43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн.), встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704 надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2023 рік для проведення з 01.02.2023 перерахунку основного розміру пенсії;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023 відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону У країни «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн.), встановленого законом на 2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом 2023 рік, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 31.05.2024 (суддя ОСОБА_2 ) відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
У зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади, адміністративну справу №160/12815/24 призначено на повторний автоматизований перерозподіл.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративну справу №160/12815/24 розподілено судді Маковській О.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування позову зазначено, що з 29.01.2020, тобто з дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18, пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 втратив чинність та була відновлена дія п.4 постанови КМУ №704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У зв'язку з чим, позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив підготувати та надати нову довідку до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, проте відповідач відмовив позивачу з посиланням на те, що законодавчих актів стосовно нових посадових окладів та окладів за військове (спеціальне) звання на теперішній час не встановлено. Позивач не погоджується із такою бездіяльністю відповідача, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки станом на 01.01.2023 не відбулось фактичного збільшення розміру грошового забезпечення, як обов'язкової передумови для виникнення у відповідача обов'язку зі складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, що свідчить про відсутність підстав для видачі оновленої довідки позивачу.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до положень Закону України від 09.04.1992 №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Проте, відповідач листом від 26.03.2024 №4902-2910/4909 повідомив позивача про відсутність підстави для складання оновленої довідки.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розмір грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема, визначався постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова КМУ №704), згідно з п.4 якої у первісній редакції було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Постанова КМУ №704 набрала чинності з 01.03.2018.
На момент набрання чинності постановою КМУ №704 п.4 цього нормативно-правового акту був викладений у редакції згідно з п.6 постанови КМУ від 21.02.2018 №103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Пункт 6 постанови КМУ №103 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18.
Тобто, з 29.01.2020, враховуючи дату ухвалення даного судового рішення, була відновлена дія п.4 постанови КМУ №704 у первісній редакції, котра запроваджувала у якості однієї із величин алгоритму розрахунку показника окладу за посадою - мінімальний розмір заробітної плати.
В той же час, 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 06.12.2016 №1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
За змістом пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №1774 мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.
Таким чином, за загальним правилом дії норм права у часі, у зв'язку з набранням чинності Законом України від 06.12.2016 №1774, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Під час розв'язання колізії між нормами п.3 розділу II Закону України від 06.12.2016 №1774 та п.4 постанови КМУ №704 у редакції до внесення змін постановою КМУ №103 (після скасування таких змін у судовому порядку) перевагу належить віддати положенням закону, як акту права вищої юридичної сили.
Оскільки норма п.3 розділу II Закону України від 06.12.2016 №1774 не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за приписи п.4 постанови КМУ №704, то відсутні правові підстави для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Подібні правові висновки щодо розв'язання колізії норм права (п.3 розділу II Закону України від 06.12.2016 №1774 та п.4 постанови КМУ №704), зроблені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11.12.2019 (справа №240/4946/18).
Таким чином, згідно з Постановою КМУ №704, в редакції і після скасування п.6 постанови КМУ №103, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
З огляду на викладене, суд доходить висновку щодо відсутності правових підстав для застосування з 29.01.2020 при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням такої розрахункової величини, як мінімальна заробітна плата, оскільки зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови № 704 не узгоджуються з пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1774.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити те, що фактично суть спору у даній справі полягає у тому, який саме прожитковий мінімум (станом на 01.01.2018 або станом на 01.01.2023) підлягає застосуванню для розрахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням.
Так, відповідно до п. 4 Постанови КМУ №704 у редакції, що була чинною до 24.02.2018, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У свою чергу додатки 1, 12, 13, 14 до п.4 Постанови КМУ №704 також містять примітки, у яких в якості розрахункової величини зазначений розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
З 24.02.2018 набула чинності постанова КМУ від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» , якою п. 4 Постанови КМУ №704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, з 24.02.2018 змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) передбачено використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та нечинним п. 6 Постанови №103, яким п. 4 Постанови № 704 викладений у новій редакції.
Таким чином, у зв'язку з ухваленням судового рішення від 29.01.2020 відновлено дію п. 4 Постанови КМУ №704 у редакції, яка передбачає використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21.
Отже, з огляду на відсутність правових підстав для застосування такої розрахункової величини, як мінімальна заробітна плата та приймаючи до уваги відновлення дії положень постанови КМУ №704, які діяли до внесення змін постановою КМУ №103, суд доходить висновку про наявність правових підстав для перерахунку позивачеві складових грошового забезпечення шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2023.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Під час розгляду справи, відповідачем не доведено правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст.72-77, 242-246, 250, 255, 257 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023.
Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону У країни «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська