07 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/7696/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Києві, про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Києві (далі - відповідач, ТУ ДБР у м.Києві), про визнання незаконним та скасування рішення від 13.06.2025 №124/11-13/25 про відмову в зарахуванні до стажу служби (роботи), що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стажу служби в податковій міліції з 11.11.2015 по 02.08.2021;
зобов'язання зарахувати до стажу служби (роботи), що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стаж служби в податковій міліції з 11.11.2015 по 02.08.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до комісії ТУ ДБР у м. Києві щодо зарахування стажу служби в податковій міліції з 11.11.2015 по 02.08.2021 до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань, який дає право на доплату за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки працівникам Державного бюро розслідувань, з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 (справа №520/13641/23), яким прирівняний статус позивача, що проходив службу в органах податкової міліції, до статусу осіб, що перебували на службі в органах внутрішніх справ України.
Позивач зазначає, що комісією ТУ ДБР у м. Києві відмовлено у задоволенні його вимог (відповідь від 13.06.2025 №124/11-13/25), посилаючись на те, що в частині 2 статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік періодів служби, які зараховуються до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань, до яких служба в податковій міліції не входить.
ОСОБА_1 не погоджується з такими доводами відповідача та вказує, що статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України, прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, а тому стаж служби в податковій міліції повинен зараховуватись як стаж служби в органах внутрішніх справ на підставі пункту 2 частини 2 статті 78 78 Закону України «Про Національну поліцію».
З наведених підстав позивач просив позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.40).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, мотивуючи тим, що відповідно до частини 2 статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» закріплено вичерпний перелік видів служби та періодів роботи в тих органах, які надають право зараховувати поліцейським до стажу роботи в поліції, проте служба в органах податкової міліції у цьому переліку відсутня.
Правила обчислення стажу служби в поліції регламентовані приписами наведеної норми закону, якими не передбачено включення до стажу служби в поліції періоду служби в органі, підпорядкованому Міністерству фінансів України.
Представник відповідача зазначає, що посилання позивача на норми Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей», Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» при вирішенні цього спору є безпідставними, стаж служби в поліції та стаж вислуги років не є ідентичними правовими поняттями.
Правова категорія «вислуга років» запроваджена положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виключно у цілях вирішення управлінських та кадрових питань з приводу призначення пенсії.
За своєю правовою суттю та характером поняття вислуга років і стаж служби в поліції співвідносяться як загальне та часткове, а тому вислуга років поглинає собою стаж служби в поліції, який є лише невід'ємним структурним складовим елементом вислуги років.
Водночас із цим, стаж служби в поліції та стаж служби в податковій міліції можуть бути враховані при обчисленні один одного лише за наявності прямої вказівки про це у законі.
Крім того, органи Державної податкової служби України ніколи не були підпорядковані Міністерству внутрішніх справ України, а працівники цих органів ніколи не перебували в кадрах цього міністерства, служба в органах Державної податкової служби України не є службою в органах внутрішніх справ (а.с.43-46).
Інших заяв по суті справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 15.04.2025 до сьогодні проходить службу в ТУ ДБР у м. Києві та з 01.05.2025 у порядку переведення призначений капітаном ДБР на вакантну рівнозначну посаду оперуповноваженого ТУ ДБР у м. Києві, що підтверджується витягом з наказу від 30.04.2025 №50-ос-ДСК (а.с.52зворот).
Позивач у період з 11.11.2015 по 02.08.2021 проходив службу у податковій міліції, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с.30-36), витягом з послужного списку (а.с.37-38), довідкою ТУ ДБР у м. Києві від 16.06.2025 №74-13-25 (а.с.29).
11.06.2025 позивач звернувся до відповідача з рапортом (вх.№221/11-07/25), в якому просив зарахувати до стажу служби (роботи) в ДБР, який має право на доплату за вислугу років, вислугу років у податковій міліції, наявну на момент призначення на службу в ДБР (а.с.25-26, 53).
У ході розгляду рапорта позивача протоколом від 12.06.2025 №4 Комісія вирішила відмовити ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу служби періодів проходження ним служби в органах податкової міліції з 11.11.2015 по 02.08.2021 (а.с.54-56).
Листом ТУ ДБР у м. Києві від 13.06.2025 №124/11-13/25 повідомило ОСОБА_1 (а.с.23-24, 56зворот-57) про те, що Комісія ухвалила рішення про відсутність правових підстав зарахувати йому до стажу служби період проходження служби в органах податкової поліції 11.11.2015 по 02.08.2021 (а.с.23-24, 56зворот-57).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною третьою статті 8 Конституції України, принцип верховенства права є однією з основних засад діяльності держави, а стаття 55 Конституції України гарантує право кожного на захист своїх прав і свобод, у тому числі в судовому порядку.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 12.11.2015 №794-VIII «Про Державне бюро розслідувань» (далі - №794-VIII) Державне бюро розслідувань є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його компетенції.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону №794-VIII систему Державного бюро розслідувань складають центральний апарат, територіальні управління, спеціальні підрозділи, навчальні заклади та науково-дослідні установи. У складі Державного бюро розслідувань діють слідчі, оперативні підрозділи, підрозділи внутрішнього контролю та інші підрозділи.
Відповідно до частин першої, другої статті 14 Закону №794-VIII до працівників Державного бюро розслідувань належать особи рядового і начальницького складу, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір (контракт) із Державним бюро розслідувань.
Служба в Державному бюро розслідувань є державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України. Час проходження служби в Державному бюро розслідувань зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 19 Закону №794-VIII особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань користуються соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та інших законів України з урахуванням положень, встановлених цим Законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
За приписами частин першої та другої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до частини першої статті 78 Закону №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР (ч.2 ст.78 Закону №580-VIII).
За приписами пункту 348.1 статті 348 Податкового кодексу України у редакції, чинній з 12.08.2012 (далі - ПК України) податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Завданнями податкової міліції є: запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері; запобігання і протидія корупції у контролюючих органах та виявлення її фактів; забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків (п.348.2 ст.348 ПК України).
Згідно з пунктом 353.1 статті 353 ПК України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Відповідно до пункту 356.1 статті 356 ПК України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Частиною четвертою статті 78 Закону №580-VIII передбачено, що порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
Приписами підпунктів 3-6 пункту 7 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №580-VIII зобов'язано Кабінет Міністрів України в місячний строк: прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону.
Законом України від 23.12.2015 №900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей», який набрав чинності 29.12.2015, пункт 15 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №580-VIII доповнено абзацами другим і третім такого змісту: «За колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Відповідно до статті 19 Закону України від 04.12.1990 №509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон №509-XII, який був чинний до 20.11.2012) податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Завданнями податкової міліції є: запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів; запобігання, виявлення та припинення корупційних правопорушень в органах державної податкової служби; забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.
У статті 21 Закону №509-XII, яка визначала повноваження податкової міліції, зазначено, що податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань: приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення; здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування заподіяних державі збитків; виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення; забезпечує безпеку діяльності органів державної податкової служби та їх працівників, а також захист працівників від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними службових обов'язків; запобігає, виявляє, припиняє корупційні правопорушення працівників органів державної податкової служби; складає протокол про вчинення корупційного правопорушення відповідно до закону; збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з оподаткуванням (частина перша).
За приписами частини першої статті 24 Закону №509-XII особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.
Згідно зі статтею 26 Закону №509-XII держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу не зарахування відповідачем стажу служби позивача в органах податкової міліції до стажу служби в ДБР. Такий стаж впливає на встановлення позивачеві надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки тощо.
Суд зазначає, що особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань користуються соціальними гарантіями відповідно до Закону №580-VIII (ч.2 ст.19 Закону №794-VIII).
У свою чергу, згідно з пунктом 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII, до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.
Водночас приписами статей 353, 356 ПК України визначено, що особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ; на них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Те, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, також передбачалося приписами частини першої статті 24 Закону №509-XII.
Аналізуючи повноваження, завдання та функції відповідних органів, Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 у справі №826/16143/18, у якій склалися подібні правовідносини, дійшов висновків про те, що і податкова міліція, і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що, визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби, необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались, та визначення чинним на момент проходження служби законодавством статусу такої служби.
Чинним на час проходження позивачем служби в податковій міліції та виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в податковій міліції, прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, а відповідно до пункту 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII, до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені і у постанові Верховного Суду від 13.08.2021 у справі №440/1564/20.
У контексті спірних правовідносин у справі №380/7750/20 Верховний Суд дійшов висновку, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України.
Така правова позиція надалі підтримана Верховним Судом у постановах від 13.08.2021 у справі №440/1564/20, від 11.11.2021 у справі №280/1546/21, від 02.06.2022 у справі №280/8419/20, від 22.12.2022 у справі №380/8659/20.
Таким чином, стаж служби позивача у податковій міліції з 11.11.2015 по 02.08.2021 підлягає зарахуванню до стажу проходження служби у поліції, відповідно, як наслідок, і до стажу служби в ДБР.
Протоколом від 12.06.2025 №4 засідання Комісії ТУ ДБР про стаж для виплати доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки розглянуто рапорт позивача, за наслідками чого відмовлено, у тому числі і позивачу, у зарахуванні стажу служби в податковій міліції до стажу служби в ДБР.
Наказом ДБР від 08.10.2021 №524 затверджено Інструкцію про механізм реалізації норм законодавства щодо встановлення доплати за вислугу років та обчислення стажу служби (роботи), який дає право на доплату за вислугу років працівникам ДБР (далі - Інструкція №524).
Нормами вказаної Інструкції передбачено, що обчислений кадровим підрозділом стаж служби виноситься на розгляд Комісії з обчислення стажу служби (роботи), який дає право особам рядового та начальницького складу ДБР на отримання доплати за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки (далі - Комісія) для прийняття рішення, яка у свою чергу, утворюється в центральному апараті Державного бюро розслідувань та територіальних управліннях (пп.2.2.1 п.2.2 Розділу 2 Інструкції №524).
Підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 Розділу 2 Інструкції №524 передбачено, що результати роботи Комісії оформлюються протоколом, який реєструється в журналі та передається для зберігання до кадрового підрозділу.
Рішення Комісії оформлюється висновком, який складається в одному примірнику та зберігається в особовій справі особи рядового чи начальницького складу.
Доказів прийняття Комісією висновку відповідачем суду не надано.
Лист від 13.06.2025 №124/11-13/25, яким повідомлено позивача про відсутність підстав для зарахування стажу, не є рішенням суб'єкта владних повноважень.
За вказаних обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, та з врахуванням вимог статті 245 КАС України належать до задоволення шляхом визнання протиправними дій ТУ ДБР у м. Києві щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби в ДБР стаж служби в податковій міліції з 11.11.2015 по 02.08.2021, зобов'язання відповідача зарахувати до стажу служби ОСОБА_1 в ДБР, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стаж його служби в податковій міліції з 11.11.2015 по 02.08.2021.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1211,20 грн, сплачений згідно з квитанцією.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до стажу служби в Державному бюро розслідувань стажу служби в податковій міліції з 11.11.2015 по 02.08.2021.
Зобов'язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, зарахувати до стажу служби ОСОБА_1 в Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стаж його служби в податковій міліції з 11.11.2015 по 02.08.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.)
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач: Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Києві (01113, м.Київ, б-р Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 42332040).
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій