за результатами розгляду заяви про зміну порядку та способу виконання рішення суду
07 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/12587/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні заяву представника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну порядку та способу виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у нездійсненні нарахування та виплати поточної індексації грошового забезпечення за період проходження позивачем військової служби з 08 квітня 2015 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, згідно з «Порядком проведення індексації грошових доходів населення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
2. Зобов'язати здійснити нарахування та виплатити поточну індексацію грошового забезпечення за період проходження позивачем військової служби з 08 квітня 2015 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, згідно з «Порядком проведення індексації грошових доходів населення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
3. Визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у не нарахування та не виплаті індексації різниці грошового забезпечення за період проходження служби з 01 березня 2018 року по 11 листопада 2022 року та з 14 листопада 2022 року по 04 жовтня 2024 року, розрахованої відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
4. Зобов'язати здійснити нарахування та виплатити фіксовану індексацію різницю грошового забезпечення за період проходження служби з 01 березня 2018 року по 11 листопада 2022 року та з 14 листопада 2022 року по 04 жовтня 2024 року, розрахувавши її відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
5. Визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у не проведенні нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовця: щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення за період проходженням позивачем військової служби з 30 січня 2020 року по 11 листопада 2022 року та з 14 листопада 2022 року по 04 жовтня 2024 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а саме:
- з 30.01.2020 по 31.12.2020 року - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року;
- з 01.01.2021 по 31.12.2021 року - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року;
- з 01.01.2022 по 11.11.2022 року - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року;
- з 14.11.2022 по 31.12.2022 року - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року;
- з 01.01.2023 по 31.12.2023 року - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року;
- з 01.01.2024 по 04.10.2024 року - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01 січня 2024 року.
6. Зобов'язати здійснити перерахунок грошового забезпечення: щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704:
- за період проходження позивачем військової служби від 30 січня 2020 по 31 грудня 2020 року - із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2020 року за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»;
- за період проходження позивачем військової служби від 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2021 року за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»;
- за період проходження позивачем військової служби від 01 січня 2022 року по 11 листопада 2022 року - із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2022 року за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»;
- за період проходження позивачем військової служби від 14 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року - із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2022 року за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»;
- за період проходження позивачем військової служби від 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2023 року за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»;
- за період проходження позивачем військової служби від 1 січня 2024 року по 04 жовтня 2024 року - із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2024 року за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»,
та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
7. Визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті згідно наказу №233 від 11.11.2022 одноразової грошової допомоги у випадку звільнення, передбаченої пунктом 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням при визначенні її розміру посадового окладу (ПО) і окладу за військовим званням (ОВЗ), а також, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років(НВР), премії, надбавки за особливості проходження служби (НОПС), надбавки за роботу в умовах режимних обмежень (НРУРО), грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 роки, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань за 2020, 2021, 2022 роки, розрахованих не із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» на 1 січня 2022 року на шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт.
8. Зобов'язати провести перерахування та здійснити виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої пунктом 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням при визначенні її розміру посадового окладу (ПО) і окладу за військовим званням (ОВЗ), а також, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років(НВР), премії, надбавки за особливості проходження служби (НОПС), надбавки за роботу в умовах режимних обмежень НРУРО), грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 роки, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань за 2020, 2021, 2022 роки, розрахувавши посадовий оклад та оклад за військове звання із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт, враховуючи раніше виплачені суми, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
9. Визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті грошової компенсації, нарахованої та виплаченої згідно наказу №233 від 11.11.2022 за не відбуту відпустку, всього за 150 діб, з них: невикористаної ним додаткової відпустки 112 діб, як учасника бойових дій (за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки) та за 38 діб невикористаної ним щорічної основної відпустки за 2022 рік з неврахуванням при визначенні її розміру посадового окладу (ПО) і окладу за військовим званням (ОВЗ), а також, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років(НВР), премії, надбавки за особливості проходження служби (НОПС), надбавки за роботу в умовах режимних обмежень НРУРО), розрахованих із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» на 1 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт, враховуючи раніше виплачені суми, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
10. Зобов'язати здійснити нарахування та виплату нарахованої та виплаченої згідно наказу №233 від 11.11.2022 грошової компенсації за невикористані позивачем 150 діб відпусток, з них: 112 діб додаткової відпустки, як учасника бойових дій (за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки) та за 38 діб невикористаної позивачем щорічної основної відпустки за 2022 рік, з врахуванням при визначенні її розміру посадового окладу (ПО) і окладу за військовим званням (ОВЗ), а також, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років(НВР), премії, надбавки за особливості проходження служби (НОПС), надбавки за роботу в умовах режимних обмежень (НРУРО), розрахованих із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» на 1 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт, враховуючи раніше виплачені позивачу суми, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
11. Визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті грошової компенсації, нарахованої та виплаченої згідно наказу №214 від 04.10.2024 за не відбуту відпустку, всього за 107 діб, з них: невикористаної ним додаткової відпустки 79 діб, та 28 діб як учасника бойових дій (за 2023, 2024 роки) з неврахуванням при визначенні її розміру посадового окладу (ПО) і окладу за військовим званням (ОВЗ), а також, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років(НВР), премії, надбавки за особливості проходження служби (НОПС), надбавки за роботу в умовах режимних обмежень НРУРО), розрахованих із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» на 1 січня 2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт, враховуючи раніше виплачені суми, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
12. Зобов'язати здійснити перерахунок та виплату нарахованої та виплаченої згідно наказу №233 від 11.11.2022 грошової компенсації за невикористані позивачем 107 діб відпусток, з них: 28 діб додаткової відпустки, як учасника бойових дій (за 2023, 2024 роки) та за 79 діб невикористаної позивачем щорічної основної відпустки за 2022, 2023, 2924 роки, з врахуванням при визначенні її розміру посадового окладу (ПО) і окладу за військовим званням (ОВЗ), а також, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років(НВР), премії, надбавки за особливості проходження служби (НОПС), надбавки за роботу в умовах режимних обмежень (НРУРО), розрахованих із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» на 1 січня 2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт, враховуючи раніше виплачені позивачу суми, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №140/12587/24 адміністративний позов задоволено частково, вирішено:
«Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року без врахування базового місяця - січня 2008 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, з врахуванням базового місяця - січня 2008 року, згідно з «Порядком проведення індексації грошових доходів населення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації різниці грошового забезпечення за період проходження служби з 01 березня 2018 року по 11 листопада 2022 року та з 01 січня 2024 року по 04 жовтня 2024 року, розрахованої відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 фіксовану індексацію різницю грошового забезпечення за період проходження служби з 01 березня 2018 року по 11 листопада 2022 року та з 01 січня 2024 року по 04 жовтня 2024 року у розмірі 3 941,87 грн в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 яка полягає у не проведенні ОСОБА_1 нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовця: щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення за період проходженням позивачем військової служби з 30 січня 2020 року по 11 листопада 2022 року та з 14 листопада 2022 року по 19 травня 2023 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а саме:
- з 30.01.2020 по 31.12.2020 - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений статтею 7 Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року;
- з 01.01.2021 по 31.12.2021 - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений статтею 7 Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року;
- з 01.01.2022 по 31.12.2022 - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений статтею 7 Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року;
- з 01.01.2023 по 19.05.2023 - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 30 січня 2020 року по 11 листопада 2022 року та з 14 листопада 2022 року по 19 травня 2023 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме:
- з 30.01.2020 по 31.12.2020 - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений статтею 7 Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року;
- з 01.01.2021 по 31.12.2021 - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений статтею 7 Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року;
- з 01.01.2022 по 31.12.2022 - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений статтею 7 Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року;
- з 01.01.2023 по 19.05.2023 - зважаючи на прожитковий мінімум, встановлений Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 яка полягає у не проведенні ОСОБА_1 нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у випадку звільнення, передбаченої пунктом 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням при визначенні її розміру посадового окладу (ПО) і окладу за військовим званням (ОВЗ), а також, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років(НВР), премії, надбавки за особливості проходження служби (НОПС), надбавки за роботу в умовах режимних обмежень (НРУРО), грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань за 2022 рік, розрахованих не із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» на 1 січня 2022 року на шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 провести ОСОБА_1 перерахування та здійснити виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої пунктом 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням при визначенні її розміру посадового окладу (ПО) і окладу за військовим званням (ОВЗ), а також, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років(НВР), премії, надбавки за особливості проходження служби (НОПС), надбавки за роботу в умовах режимних обмежень НРУРО), грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань за 2022 рік, розрахувавши посадовий оклад та оклад за військове звання із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт, враховуючи раніше виплачені суми, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації, нарахованої та виплаченої згідно наказу №233 від 11.11.2022 за не використану відпустку за 2022 рік з неврахуванням при визначенні її розміру посадового окладу (ПО) і окладу за військовим званням (ОВЗ), а також, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років(НВР), премії, надбавки за особливості проходження служби (НОПС), надбавки за роботу в умовах режимних обмежень НРУРО), розрахованих із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» на 1 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт, враховуючи раніше виплачені суми, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації, нарахованої та виплаченої згідно наказу №233 від 11.11.2022 за не використану відпустку за 2022 рік, з врахуванням при визначенні її розміру посадового окладу (ПО) і окладу за військовим званням (ОВЗ), а також, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років(НВР), премії, надбавки за особливості проходження служби (НОПС), надбавки за роботу в умовах режимних обмежень НРУРО), розрахованих із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» на 1 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт, враховуючи раніше виплачені суми, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити»
Вказане рішення суду набрало законної сили 31.01.2025.
З метою примусового виконання зазначеного судового рішення ОСОБА_1 судом видано виконавчі листи від 05.03.2025 №1663/2025р., №1664/2025р., №1665/2025р., №1666/2025р., №1667/2025р.
У виконавчих провадженнях державним виконавцем Трофимюком П.В. 14.03.2025 винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП №77507597, №77509351, №77506477, ВП 77509110, №77509228.
Також у вказаних провадженнях виносились і надсилались до виконання вимоги 01.08.2025 №12639, №12640, вих№12641, №12642 №12643.
17.09.2025 через систему «Електронний суд» від представника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява про зміну порядку та способу виконання рішення суду в порядку ст.378 КАС України, у зв'язку з не виконанням рішення у повному обсязі.
У вказаній заяві представник позивача просить суд змінити порядок і спосіб виконання рішення у справі №140/12587/24, за яким видано 05.03.2025 виконавчі листи №1664/2025, №1663/2025, №1667/2025, 1665/2025, №1666/2025 в частині, яка залишається не виконаною - із зобов'язання на стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 1 324 720,00 грн заборгованості.
22.09.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання, у якому просила задовольнити заяву представника Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції подана до суду 16.09.2025 представником ОСОБА_2 про зміну порядку і способу виконання рішення у справі №140/12587/24, за яким видано 05.03.2025 виконавчі листи №1664/2025, №1663/2025, №1665/2025, №1666/2025, в частині, яка залишається не виконаною - із зобов'язання на стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь на користь ОСОБА_1 1 324 720,00 грн. заборгованості. Долучила до матерів справи №140/12587/24 лист Міноборони України від 22.08.2025 за вих.№220/1425.
Розгляд заяви призначено на 11:00 07.10.2025.
Відповідно до довідки від 07.10.2025 у судове засідання, призначене на 11:00 07.10.2025, щодо розгляду заяви представника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Трофимюка П.В. про зміну порядку і способу виконання судового рішення в адміністративній справі №140/12587/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, сторони не прибули.
Відповідно до положень частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вирішуючи дану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Суд вважає, що оскільки справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи, розгляд подання можливо провести відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 6 ст. 12 КАС України, справа є незначної складності. Крім того, оскільки сторони не прибули, та положення ст. 378 КАС України передбачають можливість розгляду заяви без учасників справи та державного виконавця.
Згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Виключною правовою підставою для прийняття судом рішення про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють його виконання у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.
При цьому, під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання в раніше встановлений порядок і спосіб.
Разом з тим, здійснення судом зміни порядку чи способу виконання рішення не повинно змінювати способу захисту порушеного права, обраного судом при вирішенні справи.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 30.01.2018 у справі №281/1820/14-а, від 16.05.2018 у справі №556/2609/14-а, які суд, з урахуванням ч.5 ст. 242 КАС України враховує при вирішенні спірних правовідносин.
Так, заява державного виконавця мотивована неможливістю виконання відповідачем в повному обсязі рішення суду у даній справі через відсутність коштів на забезпечення виконання судових рішень.
Зазначено, що у відповідях, які надійшли на адресу відділу 22.08.2025, вказано, що згідно статті 15 Закону України «Про Збройні Сили України» фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. Відповідно до вимог Бюджетного кодексу України ІНФОРМАЦІЯ_2 є лише розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, платежі за дорученням розпорядника бюджетних коштів здійснюються Державним казначейством України в разі наявності у розпорядників невикористаних бюджетних асигнувань, відповідності намірів витрачання бюджетному асигнуванню і наявності бюджетного зобов'язання та платежу.
Згідно з п.1.4 Наказу МО України №590 від 12.11.2010 «Про затвердження положення про фінансове господарство військових частин ЗС України» начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 є розпорядником бюджетних коштів за кошторисом МО України третього ступеня. ІНФОРМАЦІЯ_2 отримує асигнування від розпорядників коштів другого ступеня та є бюджетною установою, яка фінансується виключно з Державного бюджету, здійснює оплату за наявності бюджетних асигнувань та за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету.
Також ІНФОРМАЦІЯ_2 не здійснює прибуткової господарської діяльності, тому не має альтернативних джерел фінансування. На виконання вимог рішення суду по справі №140/12587/24 проведено розрахунки суми індексації згідно постанови КМУ від 17.07.2003 №1078 - нараховано до виплати 85 934,75 грн.
Також додано розрахунок суми індексації грошового забезпечення відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації, яка належить до виплати ОСОБА_1 . Сума індексації 299 031,05, розмір підвищення грошового забезпечення лютий - березень 34 925,76, сума індексації 257 916,98 грн. Суми грн 676 525 (індексація доходів 85935), 112 100 (індексація доходів 95 000), 112 100 (індексація доходів 95 000) та 80142 (сума індексації 67 917) грн ОСОБА_3 включені в загальний рахунок потреби в коштах на серпень 2025 для військовослужбовців, звільнених з військової служби, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення та щомісячно подається начальнику забезпечувального органу (відповідальному за бюджетну підпрограму).
Проінформовано, що станом на серпень 2025 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 має потребу в коштах за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» у сумі - 15 752 201,00 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_2 звертався з відповідними листами до оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та до ІНФОРМАЦІЯ_6 з проханням виділення фінансового ресурсу (додано відповідні документи), однак не отримав належного реагування.
Заходів вжито, проте безпосереднє нарахування коштів на рахунки стягувача - ОСОБА_1 можливе лише після надходження бюджетних коштів за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».
Вказане підтверджується розрахунками сум індексації ОСОБА_1 згідно постанови КМУ від 17.07.2003 №1078 та відповідно до п.5 Порядку проведення індексації проведення виплат, основна заявка-розрахунок на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення на серпень 2025 року.
Також ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено (вих.1453юс від 22.08.2025), що на виконання вимог рішення суду по справі №140/12587/24 проведено розрахунок нарахування ОСОБА_1 відповідних виплат, зокрема здійснено перерахунок грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби - всього нараховано 1 774 440,00 грн, різниця нарахувань 597 602,50 грн.
Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
При цьому, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (частина четверта статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади за даних обставин. Відтак, поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке стосується виконавчого провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту.
Зі змісту рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 вбачається, що судом не було здійснено розрахунок суми належної до сплати позивачу, як і не визначався розмір належних до виплати позивачу сум, а розмір недоотриманих коштів, який позивач просить стягнути, було обраховано ІНФОРМАЦІЯ_2 вже після розгляду справи по суті.
Суд зазначає, що не виконання рішення у повному обсязі не є обставиною, що вказує на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надає достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту встановлення порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 КАС України.
В свою чергу, зобов'язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.
Відтак, змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов'язання на стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 1 324 720.00грн. заборгованості, відбудеться зміна рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне зазначити, що обраний заявником спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 1 324 720,00 грн. заборгованості не узгоджується зі змістом статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України та потягне за собою фактично зміну судового рішення по суті, що є неприпустимим, оскільки рішення у справі набрало законної сили, та матиме наслідком зміну обраного судом способу відновлення порушеного права позивача.
Оскільки зміна на підставі статті 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання суб'єктів владних повноважень здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.
Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.01.2018 у справі №281/1820/14-а (К/9901/1034/17), в якій суд відмітив, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.
Отже, зазначені представником позивача обставини не вказують на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту зміни порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 КАС України.
Доводи позивача про невиконання відповідачем судового рішення тривалий час суд вважає такими, що не свідчать про неможливість виконання судового рішення у спосіб, визначений у судовому рішенні.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення суду у даній справі, оскільки встановлення способу виконання рішення суду шляхом, який обраний заявником, фактично змінить рішення суду у зв'язку зі зміною обраного способу захисту прав позивача.
Керуючись статтями 241-242, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну порядку та способу виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя В.В. Дмитрук