06 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/6791/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмедіал» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмедіал» (далі - ТзОВ «Укрмедіал») звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень від 08 квітня 2025 року №UA205140/2025/000154/2 та №UA205140/2025/000155/2 про коригування митної вартості товарів.
В обґрунтування позову позивач вказав, що з метою митного оформлення товару (напівпричіп - товар №1, тягач - товар №2) декларантом на митний пост Волинської митниці подано митні декларації (МД) від 07 квітня 2025 року №25UA205140021943U8 (щодо товару №1) та №25UA205140021945U6 (щодо товару №2), а разом із митними деклараціями відповідно до приписів частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) - документи, на підставі яких товари були куплені та доставлені до митного кордону України та які підтверджують складові митної вартості товарів, визначеної за основним методом - за ціною договору (контракту). Однак відповідач відмовив у митному оформленні товарів за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 08 квітня 2025 року №UA205140/2025/000154/2 та №UA205140/2025/000155/2 відповідно, визначивши митну вартість за резервним методом. При цьому митний орган дійшов висновку, що вартість товарів, які ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.
Позивач вважає безпідставними твердження митного органу про наявність розбіжностей у поданих для митного оформлення разом із митними деклараціями документах, що могли б викликати сумніви у достовірності та у повноті визначеної декларантом митної вартості товарів. Вказав, що загальні зауваження відповідача щодо поданих документів не містять конкретного обґрунтування, яка складова митної вартості ними не підтверджена, а у повідомленні декларанту про надання додаткових документів не роз'яснено, які показники можуть підтвердити витребувані документи та чому надані документи є недостатніми. Позивач зауважив, що у помилково оформленій декларації вказано транспортні витрати у розмірі 1500,00 грн (не містить номера та по суті є чорновиком), однак у поданій МД від 07 квітня 2025 року №25UA205140021943U8 такі витрати відсутні з огляду на умови поставки. На переконання позивача, відповідач упереджено та з надуманих причин застосував резервний метод; у своїх рішеннях, крім номера та дати іншої митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, відповідач не навів пояснення щодо зроблених коригувань та порівняльного аналізу, тобто, не довів, чи з точно такими ж характеристиками товар ввозився на митну територію України.
З урахуванням наведеного позивач просив задовольнити позов.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.63-79). В обґрунтування цієї позиції вказав, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару за МД №25UA205140021943U8 від 07 квітня 2025 року та №25UA205140021945U6 від 07 квітня 2025 року встановлено, що в наданих до митного оформлення документах є ряд розбіжностей: у рахунках-фактурах вартість товарів не відповідає вартості в митній декларації країни відправлення; платіжні інструкції не відповідають нормам Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон №2473-VIII), оскільки не містять належних відомостей про надавача платіжних послуг чи його ID-ключа, які б підтверджували виконання операцій за такою платіжною інструкцією; висновок про вартісні характеристики товару від 07 квітня 2025 року №44/25 (щодо товару №1) не може бути використано (експертом надано витяги з інтернет-джерел, вартість товару за якими не відповідає вартості товарів, наявних в мережі інтернет (сайти «mobile», «autoline», «truck1»). Крім того, у вказаному висновку експертом вказано митну вартість напівпричепа на основі середньої вартості додатків з інтернет-джерел, але не враховано умов та ціни придбання транспортного засобу, умов поставок, стану товарів тощо. Також у рахунку-фактурі (щодо товару №2) визначені умови поставки DAP-Луцьк й до митної вартості товару включені витрати в сумі 1500,00 грн, проте інформацію щодо суб'єктів надання транспортних послуг, транспортних (перевізних) документів не подано до митного оформлення.
Відповідач також зауважив, що у кожному випадку митного оформлення товару мало місце автоматичне спрацювання профілів ризику Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР). У зв'язку із наявністю розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, а також у зв'язку з спрацюванням ризиків АСУР, декларанту запропоновано надати додаткові документи. ТзОВ «Укрмедіал» надало частину документів. Неподання декларантом усіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 МК України, зумовило неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості та виникнення права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів - за резервним методом на підставі цінової інформації в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби (ЄАІС).
З урахуванням наведеного відповідач вважає, що відсутні підстави для скасування оскаржуваних рішень.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
07 квітня 2025 року для митного оформлення ввезеного на територію України товару №1 «Напівпричіп вантажний ізотермічний без холодильної установки - 1шт, марка - Schmitz, модель - SKO 24/L-13.4 FP 45 Cool, календарний рік випуску - 2013, модельний рік випуску - 2013, шасі - WSM00000005115926, власна маса - 7564 кг, повна маса - 39000 кг, вантажопідйомність - 31436кг, кількість осей - 3, категорія ТЗ - О4, тип ТЗ - напівпричіп ізотермічний фургон без холодильної установки, торгівельна марка - Schmitz. Виробник - Schmitz Сargobull AG, DE» декларант подав МД №25UA205140021943U8 (а.с.83). Митна вартість товару заявлена за основним методом та становить 259648,68 грн (еквівалентно 5700,00 євро). До митної декларації додано (графа 44 МД): зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу від 26 березня 2025 року №1/2025 (а.с.89), рахунок-фактуру від 27 березня 2025 року №FVS/27/03/2025 (а.с.90), платіжний документ від 31 березня 2025 року №26 (а.с.93), автотранспортну накладну від 01 квітня 2025 року №1278308 (а.с.93 зворот), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 15 листопада 2024 року №DR/BAU5345730 (а.с.90 зворот), декларацію про походження товару від 27 березня 2025 року №FVS/27/03/2025, висновок автотоварознавчого дослідження від 07 квітня 2025 року №44/25 (а.с.95-100), декларацію країни відправлення від 01 квітня 2025 року №25PL3010101164B4 (а.с.91 зворот).
Також 07 квітня 2025 року для митного оформлення партії товару №2 «Сідельний тягач, призначений для перевезення напівпричепів по дорогах загального користування, марка згідно з довідником - Scania, модель згідно з довідником - R410, календарний рік виготовлення-2016, модельний рік виготовлення-2016, шасі №YS2R4X20005420879, номер двигуна - HB, потужність - 302кВт, тип двигуна - дизельний, об'єм двигуна - 12742см3, колісна формула - 4х2, кількість місць - 2, тип ТЗ-сідельний тягач, власна маса - 7840 кг, повна маса - 19000кг, вантажопідйомність - 11160 кг категорія ТЗ за документами виробника-N3, виробник Scania Aktiebolag, SE торгівельна марка - Scania» митному органу подано МД №25UA205140021945U6 (а.с.107). Митна вартість визначена за основним методом та становить 584570,72 грн (загальна фактурна вартість за рахунком 12800,00 євро та 1500,00 грн - транспортні витрати). До митної декларації додано: зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу від 26 березня 2025 року №2/2025 (а.с.114), рахунок-фактуру від 27 березня 2025 року №FVS/28/03/2025 (а.с.115), платіжний документ від 31 березня 2025 року №25 (а.с.117), автотранспортну накладну від 01 квітня 2025 року №1278307 (а.с.116 зворот), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 05 січня 2024 року № НОМЕР_1 (а.с.118 зворот), декларацію про походження товару від 27 березня 2025 року №FVS/28/03/2025, висновок автотоварознавчого дослідження від 07 квітня 2025 року №42/25 (а.с.120 зворот-126), декларацію країни відправлення від 01 квітня 2025 року №25PL301010001164B4 (а.с.116 зворот).
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за МД №25UA205140021943U8 (щодо товару №1) та МД №25UA205140021945U6 (щодо товару №2), митницею в електронних повідомленнях (а.с.86 зворот, 11 зворот) з посиланням на розбіжності у поданих документах декларанту запропоновано подати документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації; 6) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
При цьому направлення зазначених вимог щодо надання додаткових документів відповідач мотивував тим, що під час опрацювання документів, поданих для підтвердження митної вартості товару, встановлено такі розбіжності:
1) за МД №25UA205140021943U8 від 07 квітня 2024 року (а.с.86 зворот):
- відповідно до рахунка-фактури від 27 березня 2025 року №FVS/27/03/2025 вартість товару становить 5700,00 євро, курс валют 1EUR=4,1686, що в перерахунку становить 23761,02 злотих, що суперечить вартості товару, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 01 квітня 2025 року №25PL3010101164B4 - 23847;
- платіжна інструкція в іноземній валюті від 31 березня 2025 року №26 не містить належних відомостей про надавача платіжних послуг чи його ID ключа, які б підтверджували виконання операцій за такою платіжною інструкцією, отже не відповідає нормам Закону №2473-VIII;
- висновок про вартісні характеристики товару від 07 квітня 2025 року №44/25, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, не може бути використано як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оскільки, відповідно до Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2013 року №1140, під час підготовки висновку оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків; оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані із об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна та іншу істотну інформацію; зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього. Експертом надано витяги з інтернет-джерел. Для перевірки наданих відомостей митницею здійснено аналіз наданих інтернет-джерел та визначено, що на дату подання декларації, а також на дату видачі висновку автотоварознавчого дослідження від 07 квітня 2025 №44/25 вартість товару ні одного із наданих джерел не відповідає вартості товарів, наявних в мережі інтернет. Здійснено аналіз сайтів «mobile», «autoline», «truck1» та визначено, що вартість товару, заявленого на додатку 1 становить 4522,00 євро брутто (3800,00 євро нетто); додатку №2 - 9559,00 євро брутто (7900,00 євро нетто); додатку №3 - 7021,00 євро брутто (5900,00 євро нетто); додатку №4 - 8500,00 євро, додатку №5 - 8211,00 євро брутто (6900,00 євро нетто). Вказане свідчить про наявність ризиків надання неправдивих відомостей. Також у висновку експертом вказано митну вартість напівпричепа на основі середньої вартості додатків з інтернет-джерел, однак експертом не враховано умов та ціни придбання транспортного засобу, умов поставок, стану товарів тощо;
2) за МД №25UA205140021945U6 від 07 квітня 2024 року (а.с.111 зворот):
- відповідно до рахунка-фактури від 27 березня 2025 року № FVS/28/03/2025 вартість товару становить 12800 євро, курс валют 1EUR=4,1686, що в перерахунку є 53358,08 злотих, що суперечить вартості товару, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 01 квітня 2025 року №25PL301010001164B4 - 53628;
- відповідно до рахунка-фактури від 27 березня 2025 року №FVS/28/03/2025 умови поставки зазначені DAP-Луцьк, однак до митної вартості товару, згідно з графою 20 декларації митної вартості (ДМВ) включені витрати в сумі 1500,00 грн; інформації щодо суб'єктів надання транспортних послуг, а також транспортних (перевізних) документів не подано до митного оформлення;
- платіжна інструкція в іноземній валюті від 31 березня 2025 року №25 не відповідає нормам Закону №2473-VIII: не містить належних відомостей про надавача платіжних послуг чи його ID ключа, які б підтверджували виконання операцій за такою платіжною інструкцією.
На електронні повідомлення митниці ТзОВ «Укрмедіал» листами від 08 квітня 2025 року №2/04 надало роз'яснення щодо митного оформлення товару №1 (а.с.101), від 08 квітня 2025 року №1/04 - роз'ясненнями щодо митного оформлення товару №2 (а.с.126 зворот), довідку про балансову вартість від 27 березня 2025 року (а.с.28 зворот-29), платіжні інструкції від 31 березня 2025 року; підтвердження виконаної операції від 08 квітня 2025 року (а.с.94 зворот, 119 зворот), виписку з банку від 31 березня 2025 року (а.с.34 зворот-35).
Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 08 квітня 2025 року №UA205140/2025/000154/2 (а.с.82) та від 08 квітня 2025 року №UA205140/2025/000155/2 (а.с.106). Як зазначено у графі 33 рішень, документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини другої, третьої статті 53 МК України про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості та у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно зі статтею 57 МК України. Митну вартість визначено за резервним методом (стаття 64 МК України) на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на подібні товари, а саме: на рівні 10470 євро/од за МД №UA209180/2025/018373 від 17 березня 2025 року (рішення від 08 квітня 2025 року №UA205140/2025/000154/2) та на рівні 23100,00 євро/од за МД №UA400040/2025/006215 від 19 березня 2025 року (рішення від 08 квітня 2025 року №UA205140/2025/000155/2).
Одночасно із прийняттям рішень про коригування митної вартості товарів Волинська митниця видала картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2025/000966, №UA205140/2025/000967 (а.с.109 зворот).
Товар №1 було випущено у вільний обіг за МД №25UA205140022440U8 від 08 квітня 2025 року (а.с.18 зворот-19), а товар №2 - за МД №25UA205140022441U7 від 08 квітня 2025 року (а.с.19 зворот-20).
Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 21 жовтня 2021 року у справі №420/4820/19.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) декларант у кожному випадку подав разом із митною декларацією документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару згідно з частиною другою статті 53 МК України (з урахуванням заявлених умов поставки):
щодо товару №1 - зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу від 26 березня 2025 року №1/2025 (а.с.89), рахунок-фактуру від 27 березня 2025 року №FVS/27/03/2025 (а.с.90), платіжний документ від 31 березня 2025 року №26 (а.с.93);
щодо товару №2 - зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу від 26 березня 2025 року №2/2025 (а.с.114), рахунок-фактуру від 27 березня 2025 року №FVS/28/03/2025 (а.с.115), платіжний документ від 31 березня 2025 року №25 (а.с.117).
Додатково надано автотранспортні накладні, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, декларації про походження товару, висновки автотоварознавчого дослідження, декларації країни відправлення.
На думку суду, подані декларантом документи дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню, як те вимагається частиною другою статті 53 МК України.
Так з матеріалів справи слідує, що ввезення товарів №1 на митну територію України відбулося на підставі зовнішньоекономічного договору від 26 березня 2025 року №1/2025, укладеного між ТзОВ «Укрмедіал» та експортером компанією OK Trans Sр. z о.о., а товару №2 - на підставі зовнішньоекономічного договору від 26 березня 2025 року №2/2025, укладеного між тими самими сторонами.
Зокрема, за умовами договору від 26 березня 2025 року №1/2025 продавець зобов'язується передати майно - напівпричіп вантажний у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити обумовлену грошову суму (пункти 1.1, 1.2); ціна за напівпричіп становить 5700,00 грн (пункт 2.1); форма оплати - повна попередня оплата на розрахунковий рахунок згідно з фактурою (пункт 2.2).
Також відповідно до умов договору від 26 березня 2025 року №2/2025 продавець зобов'язується передати майно - сідельний тягач у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити за нього обумовлену грошову суму (пункти 1.1, 1.2); ціна автомобіля становить 12800,00 євро (пункт 2.1); форма оплати - повна попередня оплата на розрахунковий рахунок згідно з фактурою (пункт 2.2).
Отже, договорами визначено предмет поставки, ціну товару, основні зобов'язання продавця та покупця.
За МД №25UA205140021943U8 ввозився товар №1 на підставі рахунку-фактури від 27 березня 2025 року №FVS/27/03/2025 на суму 5700,00 євро, а за МД №25UA205140021945U6 - товар №2 згідно з рахунком-фактурою від 27 березня 2025 року №FVS/28/03/2025 на суму 12800,00 євро.
Ідентифікаційні ознаки товарів та їх вартість в рахунках-фактурах (інвойсах) від 27 березня 2025 року №FVS/27/03/2025 та 27 березня 2025 року №FVS/28/03/2025 відповідають даним, зазначених в МД №25UA205140021943U8 від 07 квітня 2025 року та МД №25UA205140021945U6 від 07 квітня 2025 року (графа 22).
До митної декларації МД №25UA205140021943U8 від 07 квітня 2025 року надано платіжний документ від 31 березня 2025 року №26, відповідно до якого позивач перерахував на рахунок продавця 5700,00 євро, а до МД №25UA205140021945U6 від 07 квітня 2025 року - платіжний документ від 31 березня 2025 року №25, згідно з яким на рахунок продавця позивачем перераховано кошти у сумі 12800,00 євро.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що ці документи не можуть бути підтвердженням оплати за товари, адже у платіжному документі від 31 березня 2025 року №26 вказано призначення платежу «prepayment for trailer, contr 1/2025 from 26.03.2025 factura №FVS/27/03/2025 from 27.03.2025» (передоплата за напівпричіп відповідно до договору від 27 березня 2025 року №1/2025, рахунку-фактури від 27 березня 2025 року №FVS/27/03/2025), а у платіжному документі від 31 березня 2025 року №26 - «prepayment for semi-trailer, contr 2/2025 from 26.03.2025 factura №FVS/27/03/2025 from 27.03.2025» (передоплата за сідельний тягач відповідно до договору від 26 березня 2025 року №2/2025, рахунку-фактури від 27 березня 2025 року №FVS/28/03/2025). Платежі здійснено на рахунок продавця - компанії OK Trans Sр. z о.о., платіжні реквізити якого відповідають тим, що зазначені в контракті. Платіжні інструкції засвідчені підписом посадової особи Акціонерного банку «Південний» та печаткою.
Крім того на вимогу митного органу ТзОВ «Укрмедіал» з метою підтвердження здійснення оплати за товари згідно з договорами купівлі-продажу від 26 березня 2025 року №1/2025 та №2/2025 надало виписки із свого банківського рахунку про переказ компанії OK Trans Sр. z о.о. коштів у сумі 5700,00 євро та 12800,00 євро (а.с.34 зворот-35). Отримання компанією OK Trans Sр. z о.о. вказаних коштів підтверджується виписками із її рахунку (а.с.94 зворот, 119 зворот).
Не є обґрунтованими, на думку суду, й аргументи митного органу щодо наявності числових розбіжностей в деклараціях країни відправлення від 01 квітня 2025 року №25PL3010101164B4 (а.с.91 зворот) та від 01 квітня 2025 року №25PL301010001164B4 (а.с.116 зворот) та в рахунках-фактурах (інвойсах) від 27 березня 2025 року №FVS/27/03/2025 та від 27 березня 2025 року №FVS/28/03/2025.
За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 03 травня 2023 року у справі №140/6689/20, оскільки конвертація валют здійснювалася на території Євросоюзу та на основі даних банківської системи Євросоюзу й вказувалася відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації, то митний орган не може вказувати на неточності щодо заявлення митної вартості позивачем, яким митна вартість товару визначена на підставі рахунка-фактури.
У наданих на електронне повідомлення митниці листах від 08 квітня 2025 року №2/04 (а.с.101) та від 08 квітня 2025 року №1/04 (а.с.126 зворот) ТзОВ «Укрмедіал» повідомило, що у деклараціях країни відправлення вартість розрахована по курсу валюти станом на 01 квітня 2025 року, а у фактурах - по курсу валюти станом на 26 березня 2025 року, так як на момент виписки документу ще не було офіційно затвердженого курсу, то бухгалтерською програмою обрано курс валют попереднього дня.
Суд також зазначає, що митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.
Як видно з договору купівлі-продажу від 26 березня 2025 року №1/2025 та рахунку-фактури від 27 березня 2025 року №FVS/27/03/2025, поставка товару №1 здійснювалась на умовах DAP-Луцьк та її вартість не була включена у митну вартість.
Такі ж умови поставки товару №2 були визначені у договорі купівлі-продажу від 26 березня 2025 року №2/2025 та рахунку-фактурі від 27 березня 2025 року №FVS/28/03/2025. Разом з тим в ДМВ декларантом вказано умови поставки товару №2 FCA-Хелм та вартість транспортних послуг у сумі 1500,00 грн (а.с.108-109).
Суд зауважує, що у листі від 08 квітня 2025 року №1/04 ТзОВ «Укрмедіал» підтвердило, що згідно з пунктом 3.3.3 договору від 26 березня 2025 року №2/2025 та рахунком-фактурою від 27 березня 2025 року №FVS/28/03/2025 умовами поставки товару №2 є DAP-Луцьк, а включені транспортні витрати до митної вартості товару №2 у сумі 1500,00 грн є технічною помилкою брокера, яка була виправлена; транспортні послуги іншими суб'єктами не надавалися.
Митне оформлення товару №2 проведено за МД №25UA205140022441U7 від 08 квітня 2025 року, за змістом якої умови поставки - DAP-Луцьк (а.с.19 зворот-20); у ДМВ розрахована митна вартість за першим методом - 12800,00 євро (відповідає фактурній вартості товару, поставленого на умовах DAP-Луцьк) (а.с.17).
Згідно з базисом DAP (Delivered At Place - поставка в місце призначення) Правил Інкотермс продавець бepe нa ceбe відпoвідaльніcть зa тpaнcпopтувaння вaнтaжу дo узгoджeнoгo міcця. Умова може застосовуватися до будь-якого способу перевезення.
В контексті наведеного суд вважає, що висновки відповідача у спірних рішеннях про не підтвердження складових митної вартості (транспортних витрат) є необґрунтованими, адже умови поставки DAP-Луцьк були визначені договором купівлі-продажу від 26 березня 2025 року №2/2025 і в рахунку-фактурі від 27 березня 2025 року №FVS/28/03/2025 ці умови не змінювалися. З міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) А №1278307 видно, що відправник і перевізник є однією особою - компанія OK Trans Sр. z о.о. (продавець). Тобто, позивач не мав обов'язку організовувати транспортування оцінюваного товару, а отримав його у визначеному договором місці (місто Луцьк, Україна).
Суд не заперечує, що митний орган має повноваження упевнюватися в достовірності документів, поданих до митного оформлення товару, однак наголошує, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частині третій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленнях декларанту, може мати місце лише тоді, коли подані згідно з частиною другою цієї статті документи містять такі розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
За обставин цієї справ митним органом не доведено відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).
Стосовно твердження митного органу про те, що висновок автотоварознавчого дослідження від 07 квітня 2025 року №44/25 (а.с.95-100) не може бути використано як документ, що підтверджує заявлену митну, то суд зазначає, що відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, встановлюється не у висновках експерта, а безпосередньо в інвойсах, зокрема, у цьому випадку, в інвойсі від 27 березня 2025 року №FVS/27/03/2025.
Експертний висновок носить консультаційний характер та по своїй суті є результатом практичної діяльності фахівця оцінювача щодо визначення вартості об'єкта оцінювання, а тому такий висновок може вказувати лише на можливу достовірність контрактної вартості товару з урахуванням того, що розбіжностей з іншими документами, наданими при розмитненні, висновки експерта не містять.
У постановах від 25 серпня 2023 року у справі №810/693/17, від 25 серпня 2023 року у справі №826/3098/16, від 16 червня 2023 року у справі №825/2410/16, від 31 липня 2024 року у справі №815/2564/18 Верховний Суд дотримується такої ж позиції.
Отже, надані декларантом до митного органу висновки експерта не є документами, що підтверджують митну вартість у розумінні частини другої статті 53 МК України, а є додатковими документами на підтвердження відсутності заниження рівня митної вартості товарів, проте дослідження відповідачем нечислових значень свідчить про вихід за межі предмета контролю та намагання також ще й виконати функцію експерта.
Також матеріали справи не містять доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами, тож не містить належного обґрунтування вимога митного органу надати договір з третіми особами, пов'язаними з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), виписку з бухгалтерської документації.
Зі змісту договорів купівлі-продажу від 26 березня 2025 року №1/2025 та №2/2025, а також рахунків-фактур від 27 березня 2025 року №FVS/27/03/2025 та №FVS/28/03/2025 вбачається, що відомості щодо страхування товарів відсутні, що свідчить про те, що товари не були застраховані.
З огляду на те, що страхування товарів не здійснювалось, такі витрати до митної вартості товарів, придбаних позивачем, не включаються, а тому витребовування митним органом страхових документів є необґрунтованим.
За встановлених у справі обставин, суд вважає, що у спірних рішеннях неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості декларантом, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню. У рішеннях також не вказано, чому додатково надані позивачем документи (підтвердження оплати товару, довідка про балансову вартість) та письмові пояснення щодо опреацій купівлі-продажу оцінюваних товарів не упевнили митницю в достовірності поданих для підтвердження митної вартості документів.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
У спірних рішеннях митний орган вказав про використання для коригування митної вартості МД №UA209180/2025/018373 від 17 березня 2025 року та №UA400040/2025/006215 від 19 березня 2025 року (суду не надано), що не дає підстав перевірити їх відомості.
При вирішенні спору суд також враховує, що за усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в АСАУР, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Тож вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки тощо. Тому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за обраним декларантом методом.
Між тим принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2025 у справі №300/784/24).
Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів №1 (напівпричіп) та №2 (сідельний тягач) чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товари (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товарів за визначеною декларантом митною вартістю товарів. Тому підстави вважати, що рішення відповідача від 08 квітня 2025 року №UA205140/2025/000154/2 та №UA205140/2025/000155/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованими та мотивованими у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже ці рішення підлягають скасуванню як протиправні.
Таким чином, позов належить задовольнити повністю.
Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір у сумі 3258,96 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 18 червня 2025 року №135, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.9, 59).
Ціною позову у цій категорії справ у вимогах майнового характеру є різниця між податками, нарахованими на митну вартість товару, заявлену декларантом, та податками, нарахованими на митну вартість, визначену митницею (вказану правову позицію викладено в ухвалі Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі №804/2035/17).
Згідно з МД №25UA205140022440U8 від 08 квітня 2025 року (а.с.18 зворот-19) та МД №25UA205140022441U7 від 08 квітня 2025 року, за якими товари були випущені у вільний обіг, різниця між сумами митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваних рішеннях, становить 217264,55 грн. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) розмір судового збору за подання цього позову юридичною особою (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) становить 3258,97 грн.
Позовна заяви подана через підсистему «Електронний суд», а згідно з частиною третьою статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, з урахуванням наведених приписів розмір судового збору за подання цього позову становить 2607,17 грн (3258,97 грн х 0,8).
Оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 2607,17 грн. Решту судового збору може бути повернуто позивачу відповідно до статті 7 Закону №3674-VI.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмедіал» (44601, Волинська область, село Липини, вулиця Окружна, будинок 32в, ідентифікаційний код юридичної особи 38009429) до Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці від 08 квітня 2025 року №UA205140/2025/000154/2 та №UA205140/2025/000155/2 про коригування митної вартості товарів.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмедіал» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 2607,17 грн (дві тисячі шістсот сім грн 17 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк