м. Вінниця
08 жовтня 2025 р. Справа № 120/141/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в письмовому проваджені заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 03.09.2025 року адміністративний позов задоволено.
До суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю, що мотивована не виконанням відповідачем рішення суду.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Зі змісту наведених норм вбачається, що відповідач зобов'язаний виконати судове рішення, яке набрало законної сили, в межах покладених на нього цим рішенням зобов'язань.
У рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
У справі "Сорінг проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 року визначив, що на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції.
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 року, "Ромашов проти України" від 27.07.2004 року, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Таким чином, Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Конвенції, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Відтак, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Рішення суду, яке набуло законної сили - має бути виконане. Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами. Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.
З метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення.
Відповідно до статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.З наведеного слідує, що судовий контроль за виконанням рішення суду у формі зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання такого рішення, є формою забезпечення виконання судових рішень.
Передбачивши в КАС України вищезазначений механізм, законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що він зобов'язав вчинити суб'єкта владних повноважень у своєму рішенні.
Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню судового рішення та відновленню порушених прав особи-позивача.
У рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Водночас, згідно наданого позивачем листа головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, рішення суду не виконано, з огляду із не введенням в експлуатацію інформаційної системи, розробленої на виконання постанови КМУ від 14.07.2025 року "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень".
Разом з тим, суд зауважує, що казаною постановою надано Пенсійному фонду України строк до 01.09.2025 року на забезпечення доопрацювання інформаційних систем для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування.
Суд зауважує, що суб'єкти владних повноважень зобов'язані неухильно виконувати судові рішення після набрання ними законної сили.
Разом з тим, жодних відомостей щодо виконання рішення суду або неможливості його виконання, шляхом здійснення перерахунку розміру пенсії, відповідачем не зазначено.
Таким чином, розглянувши заяву про встановлення судового контролю, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення та встановлення судового контролю за виконанням цього рішення суду шляхом та зобов'язання головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною 3 статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Відтак, враховуючи наведене та предмет спірних правовідносин в цій справі, суд вважає, що строком, який є достатнім для підготовки та подачі звіту про виконання рішення є строк тривалістю в 30 календарних днів з дня отримання управлінням копії цієї ухвали.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.05.2025 року у справі № 120/141/25 задовольнити.
Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.05.2025 року у справі № 120/141/25 протягом 30 календарних днів з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення..
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Альчук Максим Петрович