м. Вінниця
08 жовтня 2025 р. Справа № 120/12694/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду з урахуванням заяви про уточнення надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі військова частина НОМЕР_2 відповідач) про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Заявлені позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди відповідно постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 за час перебування у відділенні медичної реабілітації та відновлювального лікування у військовій частині НОМЕР_3 з 19 січня 2024 року по 01 лютого 2024 року, у відділенні медичної реабілітації хірургічного профілю військової частини НОМЕР_3 з 09 лютого 2024 року по 27 лютого 2024 року, на реабілітаційному лікуванні в ДУ «ТМО МВС України по Вінницькій області» з 30 квітня 2024 року по 20 травня 2024 року та перебування у стаціонарі Вінницького обласного клінічного медичного реабілітаційного центру ветеранів війни та радіаційного захисту населення з 21 жовтня 2024 року по 06 листопада 2024 року включно у розмірі 100000 грн. щомісячно пропорційно часу лікування.
Ухвалою від 02.10.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою від 08.10.2024 судом відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні). Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.
Відповідач копію ухвали про відкриття провадженні у справі від 08.10.2024 отримав в електронний кабінет 08.10.2024 о 13:59, про що свідчить відповідна довідка, яка наявна в матеріалах справи. Однак своїм правом на подання відзиву не скористався.
Наведені обставини згідно ч. 6 ст. 162 КАС України не є перешкодою в розгляді справи за відсутності відзиву від відповідача.
Ухвалою від 13.06.2025 витребувано у відповідача додаткові доказ.
30.06.2025 та 08.07.2025 на виконання вимог ухвали від 13.06.2025, представником відповідача до суду надано витребувані докази.
Вивчивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд встановив, що позивач
ОСОБА_1 з березня 2020 року проходить військову службу у Збройних Силах України.
Як слідує з матеріалів справи, позивач брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в н.п. Вербове Пологівського району Запорізької області.
03.10.2023 в ході виконання бойового завдання в районі н.п. Вербове Пологівського району Запорізької області внаслідок мінометного обстрілу позиції з БОП, ОСОБА_1 отримав поранення "Вибухова травма, вогнепальне осколкове сліпе поранення обох нижніх кінцівок з наявністю сторонніх тіл. Відкритий вогнепальний перелом кісток середнього відділу правої стопи та ПМЕ кісток лівої гомілки. Вогнепальне осколкове сліпе поранення м'яких тканин грудної клітки справа. Акубаротравма".
У зв'язку з отриманим пораненням, відповідно до перевідного епікризу №135 молодший лейтенант в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 з 19.01.2024 року по 01.02 2024 року перебував на лікуванні у відділенні медичної реабілітації та відновлювального лікування в/ч НОМЕР_4 . Для подальшого лікування позивача було переведено до ВМКЦ ЦР, перевід узгоджено із полковником медичної служби ОСОБА_3 .
З 09.02.2024 року по 27.02.2024 року позивач перебував на лікуванні у відділені медичної реабілітації хірургічного профілю в/ч НОМЕР_4 , виписаний в задовільному стані у відпустку для лікування після поранення на 30 календарних днів, що підтверджується виписним епікризом №336.
Відповідно до довідки ВЛК №274 від 27.02.2024 року госпітальною ВЛК військової частини НОМЕР_3 , проведено медичний огляд та визначено, що ОСОБА_1 на підставі статті 81 графи Ш Розкладу хвороб - потребує відпустки для лікування після поранення на 30 (тридцять) календарних днів.
Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №24/0559 від 20.05.2024 року ОСОБА_1 поступив на реабілітаційне лікування в Державну установу «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області» та перебував у стаціонарі з 30.04.2024 року по 20.05.2024 року.
Відповідно до довідки № 413/Д молодший лейтенант в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 пройшов медичний огляд у медичній (військово-лікарській) комісії ДУ «ТМО МВС України по Вінницькій області» 30 серпня 2024 року. Рішення медичної (військово-лікарської) комісії: Травма, поранення, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини (Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 30.10.2024 N50/28/13- 5198). «Хронічний гастродуоденіт, стадія ремісії». Захворювання, ТАК, пов'язані проходженням військової служби.
На підставі ст. 78в, 616, 52в графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад ступінь придатності (непридатності) до військової служби, що визначають служби військовому резерві (наказ МВС України від 03.04.2017 № 285) - Придатний до служби у військових частинах забезпечення, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
В подальшому ОСОБА_1 згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №4540 від 05.11.2024 року перебував у стаціонарі Вінницького обласного клінічного медичного реабілітаційного центру ветеранів війни та радіаційного захисту населення з 21.10.2024 року по 06.11.2024 рік із діагнозом: Наслідки ВТ (03.10.2023). Консолідований уламковий вогнепальний внутрішньо суглобовий перелом медіального виростка лівої великогомілкової кістки, після травматичний деформуючий артроз лівого колінного суглоба III ст, з больовим синдромом. Та згідно лікувальних та трудових рекомендацій ОСОБА_1 після проходження 05.11.2024 року ВЛК встановлено, що згідно статті 81 графи ІІ - потребує відпустки після травми(поранення) на 30 календарних днів.
На підставі вказаного позивач не погоджується, що військовою частиною НОМЕР_1 протиправно за період з 19.01.2024 року по 01.02.2024 року, з 09.02.2024 року по 27.02.2024 року, з 30.04.2024 року по 20.05.2024 рік, та з 21.10.2024 року по 06.11.2024 рік не було виплачено додаткову винагороду для військовослужбовців під час дії воєнного стану, встановлену постановою Кабінет Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та і сім'ям під час дії воєнного стану» та наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 № 729 «Особливості виплати на період воєнного стану винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України».
Вважаючи наведену поведінку відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Статтею 2 Закону № 2232-XII визначено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Положеннями статті 3 Закону № 2232-XII передбачено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За змістом статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
28.02.2022 на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі Постанова № 168).
Пунктом 1 вказаної постанови установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
У відповідності до абзацу 4 пункту 1-2 Постанови № 168 (в редакції станом на час отримання позивачем травми) до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 01.09.2023 №729 «Деякі питання виплати військовослужбовцям Національної гвардії України винагород, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Наказ № 729).
Відповідно до підпункту 1 пункту 15 Наказу № 729 відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень, до таких наказів включаються військовослужбовці, зазначені в пункті 2 цих Особливостей, у тому числі такі, які: 1) у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - з дня отримання такого поранення та за час стаціонарного лікування, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (у тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або за час такої відпустки.
Отже, як Постановою № 168 так і Наказом № 729 безальтернативно унормовано, що додаткова винагорода в розмірі до 100000 грн. виплачується у тому числі тим військовослужбовцям, які у зв'язку з травмою чи пораненням, пов'язаними із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у тому числі і закордонних з дня отримання такого поранення/травми, включаючи час переміщення до лікарняного закладу, зокрема з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
При цьому суд зауважує, що для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, немає обов'язкової умови щодо безперервного перебування особи на стаціонарному лікуванні.
Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.
Визначальним, на думку суду, є саме причинно-наслідковий зв'язок між пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) та перебуванням на стаціонарному лікуванні такого поранення (контузії, травми, каліцтва).
Під час розгляду справи встановлено, що 03.10.2023 в ході виконання бойового завдання в районі н.п. Вербове Пологівського району Запорізької області внаслідок мінометного обстрілу позиції з БОП, ОСОБА_1 отримав поранення "Вибухова травма, вогнепальне осколкове сліпе поранення обох нижніх кінцівок з наявністю сторонніх тіл. Відкритий вогнепальний перелом кісток середнього відділу правої стопи та ПМЕ кісток лівої гомілки. Вогнепальне осколкове сліпе поранення м'яких тканин грудної клітки справа. Акубаротравма".
Наявні у справі докази свідчать про те, що вказана травма (поранення), Так, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби та захистом Батьківщини.
Водночас, як вже було встановлено судом, у спірні період з з 19.01.2024 року по 01.02 2024 року перебував на лікуванні у відділенні медичної реабілітації та відновлювального лікування в/ч НОМЕР_4 . Для подальшого лікування позивача було переведено до ВМКЦ ЦР, перевід узгоджено із полковником медичної служби ОСОБА_3 .
З 09.02.2024 року по 27.02.2024 року позивач перебував на лікуванні у відділені медичної реабілітації хірургічного профілю в/ч НОМЕР_4 , виписаний в задовільному стані у відпустку для лікування після поранення на 30 календарних днів, що підтверджується виписним епікризом №336.
В подальшому, згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №24/0559 від 20.05.2024 року ОСОБА_1 поступив на реабілітаційне лікування в Державну установу «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області» та перебував у стаціонарі з 30.04.2024 року по 20.05.2024 року.
Також, ОСОБА_1 згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №4540 від 05.11.2024 року перебував у стаціонарі Вінницького обласного клінічного медичного реабілітаційного центру ветеранів війни та радіаційного захисту населення з 21.10.2024 року по 06.11.2024 рік із діагнозом: Наслідки ВТ (03.10.2023). Консолідований уламковий вогнепальний внутрішньо суглобовий перелом медіального виростка лівої великогомілкової кістки, після травматичний деформуючий артроз лівого колінного суглоба III ст, з больовим синдромом.
Поряд із тим зі змісту вказаних документів вбачається, що причиною госпіталізації позивача та його лікування стали наслідки поранення, отриманого 03.10.2023.
Що ж до обставин проходження позивачем реабілітаційного лікування, то з цього приводу суд зауважує, що відповідно до Закону України "Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я" реабілітація може надаватись у стаціонарних та амбулаторних умовах.
Тобто реабілітаційне лікування є видом лікування, яке може надаватись як в умовах стаціонару, так і в амбулаторних умовах.
Водночас Постановою № 168 передбачено, що виплата додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. зберігається за військовослужбовцем за час стаціонарного лікування.
Отже, законодавство пов'язує виникнення у військовослужбовця права на виплату додаткової винагороди за час перебування на лікуванні не з видом такого лікування (реабілітаційне, терапевтичне, хірургічне), а з умовами його надання в умовах стаціонару або ж іншими словами "стаціонарне лікування".
В даному випадку судом безспірно встановлено, що в спірний період часу з 19.01.2024 по 01.02.2024, з 09.02.2024 по 27.02.2024, з 30.04.2024 по 20.05.2024, та з 21.10.2024 по 06.11.2024, останній перебував на стаціонарному лікуванні, тобто лікувався в умовах стаціонара, перебуваючи у відповідному медичному закладі. Доказів протилежного відповідачем не надано.
Таким чином суд доходить висновку, що у позивача наявні обидві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я або у відпустці для лікування, а саме:
- пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини;
- факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Відтак з огляду на викладене, суд вважає, що позивач набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн. на місяць відповідно до Постанови № 168 у зв'язку з перебуванням на реабілітаційному лікуванні в період з 19.01.2024 по 01.02.2024, з 09.02.2024 по 27.02.2024, з 30.04.2024 по 20.05.2024, та з 21.10.2024 по 06.11.2024.
При цьому обираючи належний спосіб захисту суд враховує те, що не нарахування та не виплата додаткової винагороди є пасивною формою поведінки відповідача, а тому в даному випадку відповідач допустив саме протиправну бездіяльність.
Поряд із тим, суд також бере до уваги і те, що відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень, відзиву на позовну заяву не подав, належними й допустимими доказами правомірності своєї бездіяльності не обґрунтував, доводів позивача не спростував.
Отже враховуючи вищезазначене, з метою належного захисту прав позивача, суд доходить висновку про необхідність зобов'язання військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (травмою), пов'язаним із захистом Батьківщини, за період з 19.01.2024 по 01.02.2024, з 09.02.2024 по 27.02.2024, з 30.04.2024 по 20.05.2024, та з 21.10.2024 по 06.11.2024 включно в розрахунку до 100 000 грн. на місяць, враховуючи фактично виплачені суми за вказаний період.
Окремо суд зауважує, що не виключено, що певна частина спірної додаткової винагороди вже могла бути виплачена відповідачем, а тому в даному випадку слід зобов'язати відповідача здійснити відповідне нарахування та виплату додаткової винагороди за спірний період з урахуванням фактично виплачених сум.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).
Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши зібрані у справі докази та враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо позову, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у визначений судом спосіб та в межах заявлених позовних вимог.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат пов'язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат у справі судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" збільшеної до 100000 грн. на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (травмою), пов'язаним із захистом Батьківщини, за період з 19.01.2024 по 01.02.2024, з 09.02.2024 по 27.02.2024, з 30.04.2024 по 20.05.2024, та з 21.10.2024 по 06.11.2024 включно.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (травмою), пов'язаним із захистом Батьківщини, за період з 19.01.2024 по 01.02.2024, з 09.02.2024 по 27.02.2024, з 30.04.2024 по 20.05.2024, та з 21.10.2024 по 06.11.2024 включно в розрахунку до 100 000 грн. на місяць, враховуючи фактично виплачені суми за вказаний період.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 )
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 )
Рішення суду сформовано: 08.10.2025.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна