м. Вінниця
06 жовтня 2025 р. Справа № 120/13754/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дончик Віталій Володимирович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства "Інфоресурс" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
01.10.2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства "Інфоресурс" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В силу вимог частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 3028,00 грн.
Згідно з підпунктом 1 пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 1211,20 грн.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, позивачу за подання позову немайнового характеру слід сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (968,96 грн. - у випадку подання позовної заяви в електронній формі).
Суд враховує, що позивачем до позовної заяви додано квитанцію ПриватБанку від 02.07.2025 року про сплату судового збору у сумі 1211,20 грн.
Разом з тим, згідно КП "ДСС" квитанція ПриватБанку від 02.07.2025 року прикріплена та обліковується за адміністративною справою №120/9388/25.
При цьому, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.07.2025 року по справі №120/9388/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства "Інфоресурс" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.
Разом із тим, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Отже, у зв'язку із поверненням позову позивач може скористатися правом на повернення сплаченого у справі №120/9388/25 судового збору в порядку приписів п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Таким чином, зважаючи на те, що відповідно до квитанції ПриватБанку від 02.07.2025 року сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн. саме у іншій справі, і саме за цією справою вона прикріплена та обліковується у КП "ДСС", і може бути в подальшому використана позивачем для повернення сплаченого відповідно до неї судового збору в порядку приписів п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", вважати таку квитанцію належним підтвердженням сплати судового збору у даній справі, що розглядається, неможливо.
З огляду на викладене, позивачу слід надати належні докази сплати судового збору у сумі 1211,20 грн. (968,96 грн. - у випадку подання позовної заяви в електронній формі) саме за подання даного адміністративного позову.
Також, статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені ст.160, 161 КАС України.
Згідно пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
Так, згідно із ч. 1 вказаної статті кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно, п.4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Так, у прохальній частині позовної заяви позивач просить:
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України та технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство "Інфоресурс" внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення черговості здобуття освіти, визначеної ст. 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 ЗУ "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".
Слід зауважити, що передумовою для прийняття рішення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є необхідність встановлення факту про допущення ним порушення прав, свобод або ж законних інтересів позивача внаслідок прийняття відповідних рішень, вчинення дій або ж допущення певної бездіяльності.
Із цього слідує, що заявленим у справі вимогам зобов'язального характеру повинні передувати вимоги щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, позивачу необхідно уточнити суб'єктний склад відповідачів та/або зміст позовних вимог.
Крім того, позивачем у позовній заяві в якості третьої особи вказано: ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, положеннями ст. 49 КАС України визначено наступні статуси третіх осіб, а саме: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача або відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 КАС України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред'явивши позов до однієї або декількох сторін.
Разом з цим, згідно ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Згідно з ч. 4 ст. 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб та у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Частиною 5 ст. 49 КАС України визначено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Враховуючи те, що в позовній заяві позивачем не надано обґрунтувань необхідності залучення до справи третьої особи та не зазначено, на які права чи обов'язки означеної особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі, суд не може визначити склад сторін при відкритті провадження у справі, тому позивачу необхідно надати обгрунтоване клопотання про залучення третьої особи у справі.
За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства "Інфоресурс" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Надати позивачу 5-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом:
- подання до суду доказів сплати судового збору в сумі 1211,20 грн. (968,96 грн. - у випадку подання позовної заяви в електронній формі);
- надання суду нової редакції позовної заяви із уточненим суб'єктним складом відповідачів та/або змістом позовних вимог;
- подання обгрунтованого клопотання про залучення третьої особи у справі із визначенням її статусу у відповідності до норм ст. 49 КАС України.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Дончик Віталій Володимирович