Справа № 127/31587/25
Провадження № 2-о/127/569/25
07 жовтня 2025 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Ан О.В.,
за участю секретаря судового засідання Поляруш І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території,
У жовтні 2025 до суду зі заявою звернулась ОСОБА_1 , яка просила встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьк у віці 93 року, внаслідок набряку легень, хронічної серцевої недостатності та дифузного кардіосклерозу. Обґрунтовувала заявлені вимоги, тим, що ОСОБА_2 є її бабою, яка ІНФОРМАЦІЯ_2 померла на тимчасово окупованій території. При зверненні до відділу ДРАЦС для отримання свідоцтва про смерть отримала відмову оскільки не надала жодних документів на підставі яких відбувається державна реєстрація смерті.
Ухвалою суду від 07.10.2025 заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження.
Заявниця до судового засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду повідомлялася належним чином про причини неявки суд не повідомила.
Представник заінтересованої особи до судового засідання не прибув про причини неявки до суду не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Оскільки дана категорія справ розглядається негайно, суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності заінтересованої особи та заявниці.
Судом установлено, що ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьки: ОСОБА_7 , ОСОБА_2 .
ОСОБА_4 одружився із ОСОБА_6 , спільним прізвищем подружжя стало « ОСОБА_8 ».
ОСОБА_3 уклала шлюб із ОСОБА_9 та змінила прізвище на « ОСОБА_10 ».
Згідно довідки про причини смерті виданої 07.03.2025 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 від набряку легень, хронічної серцевої недостатності та дифузного кардіосклерозу.
Згідно лікарського свідоцтва про смерть виданого «Республіканського бюро судово-медичної експертизи» ДНР ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовив заявниці у отриманні свідоцтва про смерть ОСОБА_2 оскільки та не надала жодних документів на підставі яких відбувається державна реєстрація смерті.
За змістом частини першої статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України».
Відповідно до положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий цими органами та/або особами є недійсним і не створює правових наслідків.
А тому видане свідоцтво про смерть не створює правових наслідків.
Разом з тим, оцінюючи надані заявником докази, суд виходить з того, що смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.
Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Практикою Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці, зокрема в рішеннях ЄСПЛ «Лоізіду проти Туреччини», «Кіпр проти Туреччини» та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії». Зокрема ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих де-факто органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Кіпр проти Туреччини). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу. Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]».
Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи «Намібійські винятки», сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.
На підставі вищевикладеного, враховуючи сукупність наданих доказів, суд вважає факт смерті ОСОБА_2 установленим.
Судові витрати у відповідності з вимогами ч. 7 ст. 294 ЦПК України слід віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись статтями 10, 19, 76, 77, 81, 263-265, 268, 273, 315 ЦПК України, суд
Заявлені вимоги задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьк у віці 93 років, внаслідок набряку легень, хронічної серцевої недостатності та дифузного кардіосклерозу.
Рішення суду допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заявник: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), адреса: вул. Замостянська, 26 а, м. Вінниця, ЄДРПОУ 25497415.
Повний текст рішення суду складено 07.10.2025
Суддя: