Справа 127/30964/25
Провадження 1-кс/127/12203/25
07 жовтня 2025 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, за відсутності фіксації судового розгляду технічними засобами, -
До суду надійшло клопотання слідчого ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором про накладення арешту на майно.
Клопотання мотивовано тим, що слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні № 12025020000000467 від 18.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, у зв'язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.
Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що до СУ ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення з правоохоронних органів про те, що група осіб за попередньою змовою, з корисливих мотивів, на території Вінницької області організували незаконне переправлення осіб призовного віку, через державний кордон України, а саме методом укладання фіктивних шлюбів із особами жіночої статі, які мають групу інвалідності.
Так в ході проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження, в тому числі в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, було встановлено, що до вчинення даного кримінального провадження, може бути причетний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 23.12.2024 у Гайворонському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), уклав фіктивний шлюб із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка являється інвалідом 2-ї групи (безтерміново).
Крім того, в межах даного кримінального провадження встановлено, що у ОСОБА_5 , є сестра ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка і безпосередньо сприяла спільно із своїм чоловіком, в укладенні фіктивного шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та по теперішній час щомісячно отримує грошову винагороду за вказаний шлюб.
Під час проведення санкціонованого обшуку від 30.09.2025 за місцем проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено вилучено:
- довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААГ №691879 на 1 аркуші, видана на ім'я ОСОБА_5 ;
- індивідуальна програма реабілітації інваліда №60634 на 1 аркуші, видана на ім'я ОСОБА_5 ;
- індивідуальна програма реабілітації інваліда №221 на 1 аркуші, видана на ім'я ОСОБА_5 .
Вищевказані речі дають можливість встановити обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також інші обставини, що мають значення для провадження. У зв'язку з цим, слідчим у кримінальному провадженні 01.10.2025 винесено постанову про визнання зазначеного майна речовими доказами у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь - якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Арешт вказаних речей, необхідний для попередження зміни чи знищення їх властивостей в результаті використання третіми особами, що може призвести до втрати ними значення речового доказу та перешкодить встановленню істини у провадженні.
На підставі викладеного, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, однак попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання, а також надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність. Клопотання підтримав у повному обсязі.
ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, про причини неприбуття суд не повідомила, тому відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання розглядається у її відсутність.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу, відповідно до вимог частини першої та другої статті 172 КПК України.
Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за відсутності фіксації судового процесу технічними засобами.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Враховуючи, що вищезазначене майно являється джерелом доказів, при дослідженні яких необхідно буде встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, а також в подальшому виникне необхідність у проведенні ряду експертиз, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено необхідність накладення арешту на речі, які вилучені 30.09.2025 під час проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вони мають значення речового доказу та доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а тому клопотання про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на:
- довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААГ №691879 на 1 аркуші, видана на ім'я ОСОБА_5 ;
- індивідуальну програму реабілітації інваліда №60634 на 1 аркуші, видана на ім'я ОСОБА_5 ;
- індивідуальну програму реабілітації інваліда №221 на 1 аркуші, видана на ім'я ОСОБА_5 .
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 .
Зобов'язати слідчого повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Арешт майна може бути скасований - підозрюваним, обвинуваченим, їх захисником, законним представником, іншим власником або володільцем майна, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, за їх клопотанням до суду про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя