Справа № 127/16178/25
Провадження № 2/127/3232/25
(заочне)
30 вересня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Жмудя О.О., при секретарі судового засідання Чех А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,
Позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Антонюк Ю.М. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання їхнього сина в період навчання. Позивач зазначає, що вона перебула з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, який 12.03.2009 було розірвано. Від даного шлюбу у сторін народилась дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу позивач та її син змінили прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_1 » та « ОСОБА_1 ». На даний час син досягнув повноліття та є студентом І курсу 2 семестру 2024/2025 навчального року медичного факультету №1 денної форми навчання Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, термін навчання 6 років, дата закінчення навчання 30.06.2030 рік. Син позивача та відповідача проживає в гуртожитку за державні кошти, однак щомісячно витрачає чималі кошти на пересування містом, а також несе витрати на продукти харчування та на засоби особистої гігієни. Зазначені витрати сина позивач несе самостійно. Відповідач сплачував до досягнення сином повноліття аліменти у твердій грошовій сумі 2300,00 грн щомісячно, та окрім аліментів жодної участі в фінансовому забезпеченні сина добровільно не приймав та не приймає, він є працездатною, здоровою особою, має змогу працювати та сплачувати аліменти, на утриманні в нього відсутні неповнолітні діти та непрацездатні батьки, тому позивач звернулась до суду для отримання рішення про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання у розмірі 5000,00 грн щомісячно і до закінчення навчання.
Ухвалою суду від 11.06.2025 призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено розгляд справи по суті. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 26.06.2025 витребувано в Головного управління Державної податкової служби України інформацію про доходи ОСОБА_2 .
09.07.2025 від Головного управління Державної податкової служби України надійшли витребувані докази.
Позивач в судове засідання не з'явилась, однак її представник адвокат Антонюк Ю.М. подала заяву про розгляд справи у її відсутність із зазначенням, що проти заочного розгляду справи не заперечує.
Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву відповідачем не подавався. Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення кореспонденції за його останньою відомою адресою, однак конверт повернувся до суду з відміткою на довідках «Укрпошти» про причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Враховуючи зазначене вище та положення ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Судом встановлені наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, що ґрунтуються на вимогах ст. 182, 199, 200 СК України.
Судом встановлено, 12.03.2009 ОСОБА_6 і ОСОБА_1 розірвали шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Ямпільського районного управління юстиції Вінницької області, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 .
Сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
Відповідно до копії свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_3 від 20.12.2019 ОСОБА_1 змінила прізвище на « ОСОБА_1 » .
Відповідно до копії свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_4 від 28.02.2007 ОСОБА_3 змінив прізвище на « ОСОБА_3 ».
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 01.07.2021 (справа 127/9233/21) з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 щомісячно у розмірі 2300,00 грн.
Довідкою №3728 від 09.04.2025 підтверджується, що ОСОБА_3 є студентом 1 курсу 2 семестру 2024/2025 навчального року медичного факультету №1 денної форми навчання Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Дата початку навчання 01.09.2024. Термін навчання 6 років. Навчання здійснюється за кошти державного бюджету. Дата закінчення навчання: 30.06.2030.
Згідно відомостей, які надійшли з Головного управління Державної податкової служби України інформація про доходи ОСОБА_2 за період з травня 2022 року по травень 2025 року відсутня.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнув повноліття, є меншим 23 років, продовжує навчання, доходів не має, проживає разом з матір'ю та перебуває на її утриманні, а тому суд дійшов висновку, що син потребує матеріальної допомоги, а відповідач має можливість надавати таку допомогу в певній мірі.
Щодо розміру аліментів, то суд враховує, що згідно ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу; при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх син (дочка).
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Разом з тим, судом при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу та проживання за місцем його знаходження.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 761/10510/17.
Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як зазначалося вище суд дійшов висновку, що повнолітній син потребує матеріальної допомоги у зв'язку з продовженням навчання, а батько може надавати таку допомогу в певній мірі.
При визначенні розміру аліментів, суд, зважаючи на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні дитини, взаємний обов'язок батьків по її утриманню, витрати пов'язані з навчанням (вартість навчання, проїзд до навчального закладу, харчування, забезпечення базовими організаційними речами та приладдям) та обставини, що встановленні судом та мають значення в їх сукупності, вважає справедливим встановлення аліментів в розмірі 5000,00 грн щомісячно.
Аліменти підлягають стягненню в контексті ст. 201, 191 СК України з дня пред'явлення позову, тобто у даній справі з 26.05.2025.
Аліменти підлягають стягненню на період навчання. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання ( ч. 2 ст. 199 СК України). Разом з тим поновлення навчання (за умови недосягнення 23-річного віку) дозволяє звернутися з новим позовом до суду про стягнення аліментів.
На підставі ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Оскільки позивач відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, а позов задоволений повністю, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню 1211,20 грн судового збору.
Щодо розподілу судових витрат, то суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно положень ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує ряд обставин, визначених ч. 3 ст. 141 ЦПК України.
Позивачем заявлено про врахування судових витрат понесених ним (професійна правнича допомога) при розподілі судових витрат між сторонами. На підтвердження цих обставин суду надано договір про надання правової допомоги №17 від 21.05.2025, попередній розрахунок судових витрат, платіжна інструкція №@2PL344163від 21.05.2025 про надання правової допомоги адвокатом Антонюк Ю.М. про надання правової допомоги у розмірі 15000,00 грн.
Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13 березня 2025 року у справі 275/150/22, в якій зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконаних робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх не співмірності.
В силу вищевказаних норм закону, з огляду на те, що суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15000,00 грн.
Також суд зауважує, що суд ухвалював рішення за відсутності учасників справи. Відповідно до положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На відповідне застосування вказаних положень також звернула увагу Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 5 вересня 2022 року в справі №1519/2-5034/11.
На підставі викладеного, керуючись ст. 182, 199, 200 СК України, ст. 12, 81-82, 141, 263-265, 279-282, 430 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця в розмірі 5000,00 грн, щомісячно, починаючи стягнення з 26.05.2025, до закінчення навчання, але не більше чим до досягнення ОСОБА_3 23 років.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15000,00 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211,20 грн судового збору.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо позивачу повне рішення не було вручено у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , остання відома адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 30.09.2025.
Суддя О.О. Жмудь