Справа № 147/1185/25
Провадження № 2/147/464/25
(заочне)
08 жовтня 2025 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Мудрак А.М.
з участю секретаря Чудак Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
у липні 2025 року ТОВ "ФК «СУПЕРІУМ" звернулися до Тростянецького районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обгрунтування позовних вимог покликаються на те, що 27.11.2020 між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «УКРСІББАНК» було укладено кредитний договір №97051456000 (надалі за текстом договір). Відповідно до умов кредитного договору банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.
Згідно із договором факторингу № 285 від 09.12.2024 (далі договір факторингу), Акціонерне товариство «УКРСИББАНК» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» (надалі за текстом позивач, фактор, ТОВ «ФК «Суперіум»), право вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором № 97051456000 від 27.11.2020, в якому відповідач виступаєте позичальником.
Таким чином ТОВ «ФК «Суперіум» набуло право вимоги до відповідача та стало новим кредитором за вищевказаним договором.
У зв'язку із неналежним виконанням умов кредитного договору, загальна сума заборгованості відповідача відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 285 від 09.12.2024 складає 55409,63 грн, яка складається із: заборгованість за основним боргом 41776,61 грн, заборгованість за відсотками 13455,91 грн, заборгованість за комісією 177,11 грн.
Позивачем не перераховувався вказаний розмір заборгованості, вказаний в реєстрі боржників розмір заборгованості нарахований первісним кредитором до моменту передачі права вимоги.
Тому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 55409,63 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою судді від 25 липня 2025 року прийнято до свого провадження позов, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 29.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, одночасно з позовом подав заяву про розгляд справи у відсутність представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання призначені на 24 вересня та 08 жовтня 2025 року повторно не з'явилась, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлялась належним чином, однак конверти з повідомленням повернуті на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Заяв та відзиву від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.
У постанові Верховного Суду від 01.12.2023 у справі №591/4832/22 (61-10261св23) зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з «відсутністю за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 752/11662/20 (провадження № 61-14813св21), від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) .
Крім того, відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України відповідач ОСОБА_1 була повідомлена про дату, час і місце проведення судового засідання, призначеного на 08.10.2025 через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про що в матеріалах справи наявне підтвердження. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно з ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Згідно з ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 27 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулась до АТ «УКРСИББАНК» в проханням надати їй споживчий кредит, підписавши анкету-заявку на надання споживчого кредиту, договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з правилами) №97051456000 від 27.11.2020, паспорт споживчого кредиту, довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб (а.с.5-9). Договір підписаний власноручним підписом позичальника.
Відповідно до п.2.1.1 договору-анкети ліміт кредитування встановлюється у розмірі 20000 грн. Строк дії ліміту кредитування з дати укладення договору по 05.12.2022.
09 грудня 2024 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ» укладено договір факторингу №285.
Відповідно до п.2.1, п.2.2 договору факторингу, за цим договором фактор надає клієнту фінансову послугу з факторингу відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії». Клієнт відступає фактору, а фактор зобов'язується прийняти права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах визначених цим договором. За домовленістю сторін та згідно положень ч.1 ст. 1084 Цивільного кодексу України фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права вимоги. Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, що передбачені умовами первинних договорів, та зазначені в реєстрі боржників, підписуються сторонами у паперовому вигляді.
17 березня 2025 року ТОВ «СУПЕРІУМ» на адресу відповідача було надіслано вимогу про усунення порушень основного зобов'язання (а.с.18-19).
З витягу з реєстру боржників за договором факторингу №285 від 09.12.2024 наданого ТОВ «СУПЕРІУМ» вбачається, що під №815 наявний боржник ОСОБА_1 за договором №97051456000 в сумі 55409,63 грн (а.с. 20).
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч.1, ч.3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною першою статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до положень ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження тих обставин, що на момент підписання кредитн6ого договору відповідач звертався до банку із заявою про надання роз'яснень незрозумілих йому умов заяви, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодившись зі всіма умовами такої заяви.
Відповідачем до суду не надано заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд доходить висновку про укладеність кредитного договору, невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення отриманих в борг коштів, та наявності в нього боргових зобов'язань перед позивачем.
Як вбачається з довідки за заборгованістю боржника ОСОБА_1 за договором №97051456000 від 27.11.2020: заборгованість за основним боргом становить 41776,61 грн, заборгованість за відсотками 13455,91 грн, заборгованість за комісіями 177,11 грн, загальна заборгованість 55409,63 грн. (а.с.29).
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним (що відповідає належному виконанню відповідно до ст. 516 ЦК України). Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов'язання первинному кредитору належним.
Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 06 лютого 2019 року у справі №361/2105/16-ц.
Отже, суд встановив, що до позивача перейшло право вимоги за вказаним вище кредитним договором до боржника ОСОБА_1 .
Як зазначає позивач, станом на день звернення з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 55409,63 грн, що підтверджується детальним розрахунком заборгованості.
Відповідачем відповідно до ст. 81 ЦПК України не спростовано розрахунки заборгованості надані позивачем до суду.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Разом з тим, у порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаними договорами належним чином не виконала.
Таким чином, суд дійшов висновку, що права позивача відповідачем ОСОБА_1 порушені, а тому вони підлягають захисту, тобто позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 247, 258, 263-265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» заборгованість у розмірі 55409,63 грн (п'ятдесят п'ять тисяч чотириста дев'ять гривень 63 коп.) та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч.1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем та третіми особами апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне ім'я сторін:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» , ЄДРПОУ 42024152, адреса місцезнаходження: м. Київ, Вознесенський узвіз, 23-А, нежитлове приміщення №35А.
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 08 жовтня 2025 року.
Суддя А.М. Мудрак