Справа № 143/955/25
про залишення позовної заяви без руху
08.10.2025 року м. Погребище
Суддя Погребищенського районного суду Вінницької області Тітова Т. Л., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання двох малолітніх дітей, -
установила:
06.10.2025 до суду надійшла вказана вище позовна заява, в якій позивачка просить:
- розірвати шлюб з ОСОБА_2 , зареєстрований Широківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 12.07.2022, актовий запис № 152;
- стягнути аліменти на утримання двох малолітніх дітей.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви встановлено статтями 175, 177 ЦПК України.
Згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення звільняються від сплати судового збору. Таким чином, за однією зазначеною вимогою позивачка звільнено від сплати судового збору.
Разом з тим, заявлена позовна вимога про розірвання шлюбу у порядку ст. 110 Сімейного кодексу України не підпадає під перелік пільг, передбачених ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Отже, судовий збір підлягає сплаті лише за вимогу про розірвання шлюбу.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим законом.
Судовий збір включається до складу судових витрат. Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом підпункту 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2025 становить 3 028 грн 00 коп.
Таким чином, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 211 гривень 20 копійок.
Відтак, позивачка мала сплатити судовий збір у розмірі 1 211 гривень 20 копійок за одну немайнову вимогу про розірвання шлюбу та надати суду докази такої сплати або ж надати суду клопотання про звільнення від сплати судового збору із відповідними доказами.
Проте, у поданому позові ОСОБА_1 просить, зокрема, звільнити її від сплати судового збору, тому що вона не має власного доходу та фінансової можливості сплатити судовий збір.
Частиною другою статті 133 ЦПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та частини першої і третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є:а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
Разом із тим, Верховний Суд зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 11.03.2020 року у справі №585/2357/19 дійшов висновку, що при вирішенні питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Позивачкою не надано жодних доказів, які б свідчили про неможливість сплати нею судового збору.
З огляду на наведене, слід відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Отже, недоліки позовної заяви повинні бути усунуті шляхом сплати позивачкою судового збору в розмірі 1 211 грн 20 коп. або надання підтверджуючих обставин, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Рахунок для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у Вінницькій області /м. Погребище/ 22030101, код отримувача 37979858, МФО 899998, рахунок отримувача UA638999980313161206000002892, код класифікації доходів 22030101, призначення платежу Погребищенський районний суд Вінницької області.
Таким чином, згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з наведеним, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, надавши позивачці строк для усунення зазначених недоліків.
У разі невиконання вимог суду в встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачці.
На підставі викладеного та керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
ухвалила:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання двох малолітніх дітей - залишити без руху.
Встановити строк для усунення позивачкою недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити позивачці, що в разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Копію ухвали надіслати позивачці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя