Справа № 523/11601/24
Провадження №2/523/7466/25
"08" жовтня 2025 р. м. Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси у складі:
головуючої судді Малиновського О.М.,
при секретарі Березніченко В.Є.
розглянувши заяву представника ТОВ «Консалт Солюшенс» - Коваленко С.О. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних за користування грошовими коштами,
В провадженні Пересипського районного суду м. Одеси на розгляді перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних за користування грошовими коштами.
Представник ТОВ «Консалт Солюшенс» - Коваленко С.О. 06.10.2025 року звернувся до суду через додаток "Електронний суд" із заявою в якій просить забезпечити позовні вимоги шляхом накладання арешту на належне відповідачу на праві власності нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 ; 2/3 частки квартири АДРЕСА_2 .
Заява мотивована тим, що невжиття судом заходів на даній стадії судового розгляду щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, може істотно ускладнити реальне та ефективне виконання судового рішення.
Вивчивши заявлене клопотання суд дійшов наступного висновку.
Зміст і форма заяви про забезпечення позову, з якою до суду звертається представник ТОВ «Консалт Солюшенс» - Коваленко С.О. відповідає вимогам передбачених статтею 153 ЦПК України.
Частиною другою статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов забезпечується накладанням арешту на майно та (або)грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. (п.п.1,2 ч.ч.1,2 ст.150 ЦПК).
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Пунктом 3 частини 1 статті 152 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розяснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Пунктом 6 зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України, визначено, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, щодо виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Аналогічна правова позиція наведена у постанові ВП ВС від 15.09.2020 № 753/22860/17 (14-88цс20).
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Аналогічний правовий висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 року по справі №753/16185/18
Верховний Суд зауважує, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.
Верховний Суд звертає увагу, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.
Вирішуючи питання забезпечення позовних вимог суд приймає до уваги зміст та підстави позовних вимог ТОВ «Консалт Солюшенс», з яких убачається, що між сторонами дійсно виник спір з приводу боргових зобов'язань відповідача перед позивачем.
З доданої позивачем відповіді КП «БТІ» Одеської міської ради від 30.04.2024 року
№ 1702/03.01.-15 вбачається, що ОСОБА_1 (дівоче прізвище - ОСОБА_2 ) є власником квартиру АДРЕСА_1 .
З представленого позивачем витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.10.2025р. слідує, що ОСОБА_1 є власником 2/3 частки квартири АДРЕСА_2 .
З урахуванням матеріалів справи, наданих доказів представником позивача, а також дій відповідача, суд погоджується з твердженнями представника позивача, що на теперішній час відповідач може в будь-який час розпорядитися належним їй на праві власності нерухомим майном під час невирішеного між сторонами спору у даній справі, що призведе до ускладнення та/або неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позовної заяви.
Вид забезпечення позову, який просить застосувати представник позивача є співмірним та відповідає обсягу позовних вимог.
Зазначені вище обставини дають підстави вважати, що на теперішній час існує реальна загроза утруднення виконання рішення суду, а незабезпечення позовних вимог на даній стадії може ускладнити подальший розгляд справи по суті та може позбавити позивача ефективного способу захисту своїх прав та інтересів.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що заявлене клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, шляхом накладання арешту на квартири до розгляду справи по суті.
Підстав для застосування зустрічного забезпечення в силу ст.154 ЦПК України, суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 149-153, 261 ЦПК України,
Заяву представника ТОВ «Консалт Солюшенс» - Коваленко С.О. про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на :
- квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
- 2/3 частки квартири АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Ухвала суду набирає законної сили з дня її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання повної ухвали. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повна ухвала складена та підписана суддею 08 жовтня 2025р.
Суддя