Справа № 420/17220/22
Провадження № 6/522/625/25
07 жовтня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючої судді - Ковтун Ю.І.,
за участі секретаря - Лахматової С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі подання представника Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - Білаша Євгенія Геннадійовича, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , стягувач: ГУ ДПС в Одеській області,
До Приморського районного суду м. Одеси надійшло подання представника Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - Білаша Євгенія Геннадійовича, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , стягувач: ГУ ДПС в Одеській області, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України фізичну особу - боржника ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчий лист №420/17220/22 виданий 08.06.2023.
Подання обґрунтоване тим, що на виконанні у Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) головний державний виконавець Білаш Є.Г. знаходиться виконавче провадження 72334446 з виконання виконавчого листа № 420/17220/22 виданого 08.06.2023 про стягнення коштів 153254,76 грн. За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який згідно матеріалів виконавчого провадження є громадянином Україна. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п'ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження». Вжитими виконавцем заходами встановлено, що боржнику належить нерухоме майно та цінні папери на праві власності, однак ОСОБА_1 рішення не виконує. ОСОБА_1 одержує доходи в товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-ЮГ», однак кошти по рішенню суду не сплачує. Враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів. Отже, боржником рішення виконано не було, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання.
Ухвалою суду від 29 вересня 2025 року прийнято до розгляду подання представника Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - Білаша Євгенія Геннадійовича та призначено судове засідання.
У судове засідання учасники розгляду справи не з'явилися, про розгляд справи судом повідомлялися належним чином.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Відповідно до ст. 268 ЦПК України датою складання повного тексту судового рішення є 07 жовтня 2025 року.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що Одеським окружним адміністративним судом 08.06.2023 у справі № 420/17220/22, видано виконавчий лист відповідно до якого стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 153254,76 грн.(сто п'ятдесят три тисячі двісті п'ятдесят чотири гривні сімдесят шість копійок) на бюджетний рахунок UA198999980314090699000015744, банк отримувача Казначейство України, код 37607526, КБК 18050400, отримувач коштів ГУК в Од. Обл./м.Одеса/18050400. (а.с. 20)
27.07.2023 старшим державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - Білаш Є.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №72334446 з примусового виконання виконавчого листа № 420/17220/22, виданого 08.06.2023 Одеським окружним адміністративним судом, боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3).
Також старшим державним виконавцем Білаш Є.Г. у виконавчому провадженні №72334446 (боржник ОСОБА_1 ) винесено постанови:
- про арешт коштів боржника від 27.07.2023;
- про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 31.07.2023;
- про арешт майна боржника від 31.07.2023
- про арешт майна боржника від 13.12.2023 (а.с. 3 - 6).
З відповіді на запит до Пенсійного фонду України від 25.09.2025 вбачається, що боржник ОСОБА_1 отримує дохід в товаристві з обмеженою відповідальністю «АГРО-ЮГ» (а.с. 6).
З відповіді Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2025 вбачається, що відсутні дані про зареєстровані за боржником ОСОБА_1 транспортні засоби (а.с. 6).
Як слідує з відповіді на запит до Державної податкової служби України від 25.09.2025 боржник ОСОБА_1 отримав дохід в товаристві з обмеженою відповідальністю «АГРО-ЮГ»: 1 квартал 2024 року - 6701,44 грн, 2 квартал 2024 року - 5664,19 грн, 3 квартал 2024 року - 5584,19 грн; в АТ «Грона»: 2 квартал 2024 року - 1788,56 грн, 3 квартал 2024 року - 1746,29 грн; в товаристві з обмеженою відповідальністю «АЛКОЛАЙН»: 3 квартал 2024 року - 2900,00 грн (а.с. 7 - 15).
Відповідно до листа Головного управління держпродспоживслужби в Одеській області від 21.12.2023 - згідно даних уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи-реєстру у ОСОБА_1 наявність технікі не значиться (а.с. 15).
Відповідно до листа ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» від 20.12.2023 ОСОБА_1 не є власником (співвласником) охоронних документів України на винаходи, користі моделі, промислові зразки, зареєстровані компонування напівпровідникових виробів та не є власником авторських прав (а.с. 16- 17).
Згідно з листом ПАТ «МТБ Банк» від 03.08.2023 на адресу старшого державного виконавця Білаш Є.Г. повідомлено, що станом на 02.08.2023 грошові кошти на рахунку, що належить ОСОБА_1 і відкритий в ПАТ «МТБ Банк» недостатньо для виконання постанови про арешт коштів (а.с. 21).
Відповідно до листа АТ «ПУМБ» від 07.08.2023 на адресу старшого державного виконавця Білаш Є.Г. повідомлено, що на рахунки ОСОБА_1 накладено арешт (а.с. 21).
05.10.2023 старшим державним виконавцем Білаш Є.Г. на адресу боржника ОСОБА_1 направлено виклик державного виконавця, яким зобов'язано ОСОБА_1 з'явитися до виконавця 08.11.2023 щодо сплати боргу за виконавчим документом (а.с. 24). Докази отримання вказаного виклику в матеріалах виконавчого провадження відсутні.
Як слідує з витягу з державного реєстру речових прав від 27.02.2025 ОСОБА_1 на праві власності належить нерухоме майно (а.с. 21 - 23).
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 33 Конституції України гарантовано свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як передбачено ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За змістом п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до п. 1 розділу ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.
Отже, ухилення боржника від виконання судового рішення є обов'язковою обставиною для вирішення питання про обмеження його у праві виїзду за межі України.
При цьому, оскільки державний виконавець ініціює відповідне подання та скеровує його до суду, саме на нього покладається обов'язок доказування факту ухилення боржника від виконання судового рішення чи рішення іншого органу (посадової особи).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» Право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Законом не передбачене обов'язкове обмеження в праві виїзду за межі України за наявності невиконаних зобов'язань, а встановлена лише така можливість при наявності відповідних підстав.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Суд бере до уваги, що невиконання судового рішення полягає у невжитті фізичною особою, до якої звернуто виконання вироку, рішення, ухвали або постанови суду, що набрали законної сили, передбачених законом заходів щодо їх виконання. Невиконання може виражатися у прямій відмові виконати судове рішення або в ухиленні від його виконання. Відмова означає явне, відкрите, висловлене усно або письмово небажання фізичної особи виконати судове рішення. Ухилення - та сама відмова, яка має завуальований характер: фізична особа відкрито не заявляє про відмову виконати судове рішення, але діє таким чином, що фактично унеможливлює його виконання.
Судова практика орієнтує на те, що під ухиленням від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням, розуміються будь-які свідомі діяння (дії, бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у боржника є всі реальні можливості (наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об'єктивні обставини (непереборні сили, події тощо).
З подання та доданих до нього документів вбачається, що приватним виконавцем здійснені виконавчі дії, запитана інформація щодо коштів, рухомого та нерухомого майна, доходів тощо.
Відсутність у особи коштів, майна, достатніх доходів тощо не є свідченням ухилення від виконання зобов'язання; дане вказує на відсутність у боржника реальної можливості виконати свій обов'язок з незалежних від нього об'єктивних обставин.
Згідно з ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Згідно ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 7. абз. 2. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених зокрема, за позовами, що випливають із кредитних правовідносин, у порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» та положеннями ЦПК України, зокрема у разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Із аналізу вказаних вище норм чинного законодавства, можна зробити висновок, що під ухиленням боржника від виконання зобов'язань, покладених рішенням суду, слід розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.
Окрім іншого, фактично звернення державного виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України повинно бути як крайній захід, який застосовується до боржника коли державним виконавцем виконані вже всі можливі дії щодо примусового виконання судового рішення, оскільки це веде до обмеження вказаного права громадянина.
Не піддаючи сумніву ту обставину, що державний виконавець дійсно вживав передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи з метою виконання рішення суду про стягнення заборгованості, суд приходить до висновку про недоведеність державним виконавцем зазначеного у поданні доводу про ухилення боржника від виконання зобов'язань.
Суд дійшов висновку, що державним виконавцем не надано всі необхідні докази, які б свідчили про ухилення боржника від виконання зобов'язання, а також не надано належних доказів цілеспрямованого ухилення боржника від виконання рішення на час подання заявником, як і доказів наміру боржника вибути за межі України з метою ухилення від виконання виконавчого листа, також не вбачається наявності обґрунтованого припущення, що вирішення питання про заборону боржникові виїзду за кордон сприятиме виконанню зобов'язання, у зв'язку з чим, подання є необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 81, 261, 441 ЦПК України, суд
У задоволенні подання представника Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - Білаша Євгенія Геннадійовича, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , стягувач: ГУ ДПС в Одеській області, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Юлія КОВТУН