Справа № 645/880/25
Провадження № 2/645/1221/25
(заочне)
07 жовтня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Феленко Ю.В.,
за участі секретаря судових засідань Товстої Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Немишлянського районного суду м.Харкова цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,
Представник позивача Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , яка є власником кв. АДРЕСА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за комунальні послуги, пов'язані з постачанням теплової енергії та гарячої води в розмірі 72026,23 грн., та судові витрати в сумі 3028,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач є власником кв. АДРЕСА_1 та споживачем послуг з централізованого опалення та гарячої води. Однак в порушення приписів чинного законодавства свого обов'язку щодо проведення оплати за вказані комунальні послуги не здійснює, внаслідок чого у відповідача перед позивачем за період з 01.12.2016 по 31.12.2024 утворилась заборгованість у розмірі 72026,23 грн., з яких: 63313,20 грн. за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.12.2016 по 31.12.2024; 911,40 грн. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.12.2024; 5826,19 грн. за послугу з постачання гарячої води за період з 01.12.2016 по 31.12.2024; 528,24 грн. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.12.2024; 1092,00 грн. за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.12.2024; 355,20 грн. за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 31.12.2024.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13.02.2025 по справі відкрито спрощене позовне провадження.
У судове засідання представник позивача КП «ХТМ» - Редька С.І. не з'явився, повідомлявся про дату та час слухання справи своєчасно та належним чином, надав суду заяву, з якої вбачається, що сторона позивач просить розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просять позов задовольнити, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечує.
Відповідач повідомлялася про дату та час слухання справи своєчасно та належним чином, не з'явилась в судове засідання без повідомлення причин, не подала відзиву на позов.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання ЦПК України, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.
Крім того, недотримання строків розгляду справ порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади.
Будучи обізнаною про розгляд справи судом, відповідач відзиву та жодних доказів не подала, а тому розгляд справи здійснений судом на підставі наявних доказів, що містяться в матеріалах справи.
Суд у зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача та не подання відзиву відповідачем, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, який не з'явився, у порядку заочного розгляду справи за наявними в справі матеріалами.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, квартира за адресою: АДРЕСА_2 , на праві власності належить відповідачу.(а.с.4)
За вказаною адресою КП «ХТМ» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім'я відповідача ОСОБА_1 ..
Відповідач користується тепловою енергією, яку КП «Харківські теплові мережі» подає в житлове приміщення.
На підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 23 грудня 1998 року № 1407 комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» є виконавцем послуг з централізованого теплопостачання та підігріву гарячої води в житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Харкова.
За визначенням, наданим у пункті першому статті 1 вказаного Закону, житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, на час виникнення спірної заборгованості регулювалися Законом України № 1875-ІV від 24.06.2004 «Про житлово-комунальні послуги» (надалі Закон № 1875-ІV), що діяв на час виникнення спірних правовідносин.
Статтею 3 цього Закону визначені предмет його регулювання і суб'єкти у сфері житлово-комунальних послуг. Так, предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 13 Закону №1875-ІV, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону №1875-ІV відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону № 1875-ІV передбачене право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг. Водночас відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 цього Закону такому праву прямо відповідає обов'язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 року № 2633 IV, місцева (розподільча) теплова мережа сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.
Згідно з положеннями частини 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 року № 2633 IV, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Підведення централізованого опалення до стояка в межах нежитлових приміщень свідчить про виконання послуг позивачем. Таким чином, КП «Харківські теплові мережі» виконало свої зобов'язання щодо надання послуг централізованого опалення, а відповідач зобов'язаний оплатити надані послуги.
31 жовтня 2021 року на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Договір), що встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу, та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 2 Договору даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на веб-сайті виконавця www.hts.kharkov.ua.
Виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором (пункту 5 Договору).
Пунктом 32 Договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Згідно пункту 33 Договору виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до пункту 34 Договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком виплата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця.
Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, статті2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/808-2019-п#Text (пункту 30 Договору).
Відповідно до положень статті19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Системне тлумачення вказаних норм свідчить, що на споживачів покладено законодавчий обов'язок укласти договір та вносити плату за постачання теплової енергії; а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору на постачання теплової енергії або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.
Відповідно до пункту 4 Договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.
Матеріали справи не містять заяви-приєднання відповідача до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії з позивачем.
Факт відсутності договору сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі №6-2951цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.04.2020 у справі №910/7968/19, від 11.04.2018 у справі №904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі №904/7377/17.
Система опалення приміщень за адресою: АДРЕСА_2 , є невід'ємною частиною централізованої системи опалення житлового будинку, тому при подачі теплової енергії у централізовану систему опалення житлового будинку одночасно опалюються житлові приміщення відповідача.
Оскільки законодавством передбачено двосторонній обов'язок щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, та праву споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, відповідає обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, суд дійшов висновку про те, споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Враховуючи те, що факт відсутності письмового договору про надання послуги з постачання теплової енергії сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Судом встановлено, що позивач свої договірні зобов'язання виконав та надав теплову енергію відповідачу з 01.12.2016 по 31.12.2024, що підтверджується відомостями про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу.
Також встановлено, що протягом місяця з дня розміщення позивачем індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії відповідачі про свою відмову укласти договір на постачання теплової енергії чи про свою незгоду із умовами договору до позивача у письмовому вигляді не направили, втім споживав надану позивачем теплову енергію, а тому відповідачі вважаються такими, що прийняв пропозицію позивача щодо укладення договору на постачання теплової енергії, положення якого відповідають типовому договору.
Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.
Доказів відсутності опалення, або відключення від опалення споживача матеріали справи не містять. З наданого позивачем розрахунку теплового навантаження на опалення житлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2 , неможливо, проявивши розумну обачність, достовірно встановити за який період він здійснений.
Статтею 526 ЦК України визначені загальні умови виконання зобов'язання, зокрема, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Так, статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 11 ЦК України.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, у якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Факт наявності заборгованості на суму 72026,23 грн. за період з 01.12.2016 по 31.12.2024 підтверджено належними та допустимими доказами, наявними у справі.
Водночас, відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази належної повної оплати спожитої у спірний період теплової енергії згідно умов Договору.
Приймаючи до уваги викладені обставини, враховуючи доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та чинного законодавства, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача вартість спожитої теплової енергії на потреби опалення без укладання договору за період з 01.12.2016 по 31.12.2024 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо нарахування абонентської плати суд зазначає наступне.
Cтаттею 1 Закону України "Про Житлово-комунальні послуги" визначено, що плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
Відповідно до пункту 32 Договору плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок нарахувань 911,40 грн. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.12.2024 та 528,24 грн. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.12.2024, суд визнає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
КП «Харківські теплові мережі» з 01.07.2022 виконало нарахування плати за послуги з технічного обслуговування внутрішньо-будинкових систем теплопостачання та внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води. Вартість ремонту внутрішньобудинкових систем зазначена у Публічному договорі з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності , який розміщено на сайті www.hts.kharkov.ua. Відповідач не сплатила плату за обслуговування внутрішньобудинкових систем у розмірі 1092,00 грн. та 355,20 грн. за період з 01.07.2022 по 31.12.2024.
У відповідності до статей 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.ч. 1, 4, 5 ст. 27 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. У разі проведення перевірки якості наданих послуг з централізованого водопостачання, централізованого постачання гарячої води або постачання природного газу споживач має право здійснити забір проб. Інформація про забір проб включається до акта-претензії. У разі встановлення за результатами дослідження відібраних проб факту постачання послуг неналежної якості витрати споживача на оплату проведених досліджень проб підлягають компенсації за рахунок виконавця відповідної послуги.
Належних та допустимих доказів, які б свідчили про ненадання позивачем послуг з централізованого опалення відповідачем суду не надано, факт ненадання або неналежного надання цих послуг визначеним законодавством способом не зафіксований.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 3 ст. 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Враховуючи відсутність заяви відповідача про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про стягнення з відповідача заборгованості за постачання теплової енергії в розмірі 72026,23 грн. є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини: принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
За приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, окрім іншого, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Представник позивача просив стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 3073,00 грн.. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи судові витрати складаються зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн., що підтверджується відповідною платіжною інструкцією № 18250 від 13.12.2024. Інших доказів про сплату судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, суду не надано.
З урахуванням повного задоволення позовних вимог КП «ХТМ», здійснюючи розподіл судових витрат у справі, що розглядається, суд вважає можливим відшкодувати позивачу понесені судові витрати зі сплати судового збору з відповідачів на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» у розмірі 3028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 141, 200, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Комунального підприємства "Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість у сумі 72026,23 грн., з яких: 63313,20 грн. за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.12.2016 по 31.12.2024; 911,40 грн. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.12.2024; 5826,19 грн. за послугу з постачання гарячої води за період з 01.12.2016 по 31.12.2024; 528,24 грн. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.12.2024; 1092,00 грн. за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.12.2024; 355,20 грн. за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 31.12.2024.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім ) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним Кодексом України не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
позивач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», р/р НОМЕР_2 в ФХОУ ОАО «Державний ощадний банк України», ЄДРПОУ 31557119, юридична адреса: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, адреса листування 61091, м. Харків, вул. Каденюка, 11/1,
представник позивача - Редька Сергій Іванович, довіреність № 01-40/9514/108 від 05.09.2023 р., адреса листування 61091, м. Харків, вул. Каденюка, 11/1;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя Ю.В. Феленко