Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/9165/25
Провадження № 1-кп/644/918/25
08.10.2025
Іменем України
08 жовтня 2025 року м. Харків
Індустріальний районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Харкова в режимі відеоконференції клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170020014183 від 17 вересня 2024 року:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шпола Черкаської області, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, не одруженого, має малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, військовослужбовця, водія-радіотелефоніста 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
встановив:
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжено до теперішнього часу.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройові частині) ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу частини на посаду водій-радіотелефоніст 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення.
Згідно зі ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Являючись військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
За приписами статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. З ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Однак, солдат ОСОБА_4 , під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , 16.03.2024 року вирішив стати на злочинний шлях, та діючи умисно, в умовах воєнного стану, без дозволу командування та поважних причин тимчасово, незаконно ухилитись від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, та за відсутності законних підстав 16.03.2024 року в умовах воєнного стану без поважних причин самовільно залишив місце служби у с. Старовірівка Куп'янського району Харківської області та без відповідних дозволів командирів і начальників, без документального оформлення відпустки чи відрядження, перебував у невстановленому місці.
ОСОБА_4 в період з 16.03.2024 по 16.09.2025 включно, в умовах воєнного стану, незаконно постійно перебував поза межами місця несення військової служби у АДРЕСА_2 , та проводив час на власний розсуд не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та без поважних причин, понад три доби.
За час відсутності ОСОБА_4 , обов'язки з військової служби за посадою не виконував, перебуваючи поза межами території місця служби в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд, до 16.09.2025 до з'явлення останнього до органу досудового розслідування.
Проте, солдат ОСОБА_4 достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
Так, у зв'язку з виконанням завдань за призначенням, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України військова частина НОМЕР_1 виконує завдання за призначенням на території Харківської області.
До 16.09.2025 року солдат ОСОБА_4 , усвідомлюючи реальну можливість участі у веденні бойових дій, був відсутнім на службі без поважних причин тривалістю понад три доби у місці тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 .
Так, солдат ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та проходячи її на посаді водій-радіотелефоніст 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , в порушення ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно- небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, 16.03.2024 року, у невстановлений в ході досудового розслідування час, був відсутнім на службі без поважних причин тривалістю понад три доби у місці тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_2 та ухилявся від несення обов'язків військової служби, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби до 16.09.2025 доки самостійно не з'явився до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, де повідомив про намір далі проходити військову службу, тим самим припинив вчиняти зазначене триваюче кримінальне правопорушення.
16 вересня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, посилаючись на викладені в ньому обставини та просив звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, відповідно до ч.5 ст. 401 КК України та закрити кримінальне провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засідання свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України визнав повністю та щиро каявся, підтримав клопотання прокурора та просив суд його задовольнити, оскільки щиро бажає продовжити військову службу.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до висновку, що клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності підлягає задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КПК України, встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
Положеннями п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Як вбачається з ч. 2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Відповідно до ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Судом встановлено, що указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та продовжує діє і на момент розгляду даного клопотання судом.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_4 призваний під час мобілізації та проходить службу на посаді водія-радіотелефоніста 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти ВЧ НОМЕР_1 .
З письмової згоди підозрюваного на звільнення від кримінальної відповідальності вбачається, що військовослужбовець ОСОБА_4 виявив бажання та намір продовжити військову службу у лавах ЗСУ.
Згідно з листом командира ВЧ НОМЕР_2 № 659 від 15.09.2025 р., останній надав письмову згоду на проходження ОСОБА_4 військової служби на вакантній посаді у ВЧ НОМЕР_2 .
Зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягувався, добровільно висловив своє бажання продовжити військову службу у ЗСУ, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, та закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170020014183 від 17 вересня 2024 року.
При цьому, судом з'ясовано, що підозрюваний ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 5 ст. 401 КК України, ст.ст. 203, 284, 285, 286, 288, 370, 371, 372 КПК України, суд
ухвалив:
Клопотання прокурора, задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170020014183 від 17 вересня 2024 року за підозрою ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, закрити.
Зобов'язати ОСОБА_4 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили, прибути до ВЧ НОМЕР_2 .
Зобов'язати командира ВЧ НОМЕР_2 , після набрання ухвалою законної сили, забезпечити продовження проходження військової служби ОСОБА_4 у ВЧ НОМЕР_2 .
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1