Справа № 643/15292/24
Провадження № 2/643/1290/25
(заочне)
08.10.2025
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого Тимош О.М.,
за участю секретаря судового засідання Кизим К.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ нерухомого майна шляхом визнання права власності на частку,
встановив:
У грудні 2024 року позивач в особі свого представника звернулася до суду з позовом, в остаточній редакції якого просила поділити між сторонами квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , визнавши за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право власності на ідеальну частку за кожним на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги мотивувала тим, що 17.11.1993 позивач, ОСОБА_4 , скористалася своїм правом на приватизацію державного житлового фонду та отримала на праві приватної спільної сумісної власності квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 17.11.1993. Зазначене право власності на спірну квартиру було належним чином зареєстроване у Харківському міському Центрі приватизації державного житлового фонду та внесено запис у реєстрову книгу під №5-93-29588.
Згідно з технічними характеристиками спірна квартира складається з двох кімнат, загальна площа 47,7 кв. м, що підтверджується технічним паспортом на квартиру.
Співвласником спірної квартири відповідно до вищевказаного свідоцтва про право власності є відповідач (син позивачки) ОСОБА_3
29 жовтня 1994 року, при укладені шлюбу із ОСОБА_5 , позивач змінила своє прізвище з « ОСОБА_6 » на прізвище « ОСОБА_7 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 від 29.10.1994.
20 листопада 2015 року Харківська міська рада рішенням № 12/15 «Про перейменування об'єктів топоніміки міста Харкова» (http://kharkiv.rocks/reestr/644875) змінила найменування проспекту «50-річчя ВЛКСМ» на проспект «Ювілейний».
23 травня 2023 року позивач звернулася до Департаменту реєстрації Харківської міської ради, яким було внесено запис про право власності на спірну квартиру у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою №365309142.
Разом з тим, у свідоцтві про право власності на спірну квартиру, частки між співвласниками визначені не були; досягнути домовленості щодо поділу спірної квартири та визначення часток у праві спільної власності позивачу та відповідачу не вдалося. За таких обставин, виникла необхідність у зверненні до суду з позовом про визнання часток у спільному майні.
Заходи досудового врегулювання спору проводилися шляхом звернень позивача до відповідача з пропозицією укладення Договору про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, однак відповідач не погоджувався.
Враховуючи те, що розміри часток квартири, яка є у спільній сумісній власності позивача і відповідача не визначені, зважаючи рівність часток кожного із співвласників та відсутність жодних інших домовленостей про розмір часток між співвласниками, керуючись ст. 368, 372 Цивільного кодексу України та ст. 4,77 ЦПК України, позивач просила позов задовольнити.
Ухвалою судді від 11.12.2024 позов залишено без руху.
18.12.2024 від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою від 23.12.2024 провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 29.04.2025 підготовче провадження у справі закрито та призначено до судового розгляду.
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, в обгрунтування позову навів аргументи аналогічни викладеним у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно й належним чином, правом подання відзиву на позов не скористався, тому суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, місце і час судового засідання, у судове засідання не з'явився повторно, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України та, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, вислухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи та наявні у справі докази, встановив такі обставини.
Згідно зі свідоцтвом про право власності на житло від 17.11.1993 квартира за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_8 , яка є позивачем по справі, та ОСОБА_3 , який є відповідачем по справі. Квартира зареєстрована у міському Центрі державного житлового фонду на праві спільної сумісної власності і записана у реєстрову книгу за №5-93-29588. Також право спільної сумісної власності на квартиру зареєстровано за ОСОБА_9 , ОСОБА_3 у Харківському міському бюро технічної інвентаризації 07.12.1993 (а.с.7-8,141).
Відповідно до технічного паспорту, виданого на ім'я ОСОБА_9 , на квартиру АДРЕСА_3 , яка зареєстрована у Харківському міському центрі приватизації державного житлового фонду на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності, записана у реєстрову книгу за №5-93-29588. Квартира розташована на 3 поверсі 5 поверхового будинку та складається з 2 кімнат житловою площею 32,7 кв.м, загальна площа квартири 47,7 кв.м (а.с.9-11).
29.10.1994 між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 виданим 29.04.1994 відділом реєстрації актів громадського стану Орджонікідзевського райвиконкому м. Харкова, актовий запис №597. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_7 » (а.с.12).
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №365309142 від 10.02.2025 право спільної сумісної власності на об'єкт нерухомого майна квартиру загальною площею 47,7 кв.м, житловою площею 32,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , 23.05.2023 зареєстровано на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за власником ОСОБА_2 . Відповідно до поданих документів право власності належить двом власникам. Відомості про реєстрацію іншого речового права, про державну реєстрацію іпотеки та обтяжень відсутні (а.с.13-14).
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №444946334 від 24.09.2025 право спільної сумісної власності на об'єкт нерухомого майна квартиру загальною площею 47,7 кв.м, житловою площею 32,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , 23.05.2023 зареєстровано на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за власником ОСОБА_2 . Відповідно до поданих документів право власності належить двом власникам. Відомості про реєстрацію іншого речового права, про державну реєстрацію іпотеки та обтяжень відсутні (а.с.142).
За адресою АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с.19).
Відповідно до довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості оціночна вартість квартири за адресою: АДРЕСА_1 - 1 185 544,82 грн (а.с.27-29).
Позивач ОСОБА_2 в особі свого представника зверталася до відповідача ОСОБА_3 із пропозицією з'явитися 17.01.2025 о 10:00 до приватного нотаріуса Арістової І. В. за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний, 57-А, прим. 6,7 з метою укладення договору щодо поділу спільної квартири та визначення часток у праві спільної власності (а.с.55-58).
У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Ч. 1 ст. 369 УК України встановлює, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Відповідач відзив на позов не подав, рівність часток у праві спільної сумісної власності на квартиру не спростував.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 19.05.2021 по справі №501/2148/17.
“Згідно з частинами першою, другою статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
Відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними.
При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються.
При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна.
Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.»
Як вбачається зі змісту статтей 368 та 372 ЦК України їх положення аналогічні за виключенням виду права власності, до якого застосовується. Так, положення ст. 368 ЦК України застосовуються при поділі майна, що знаходиться в спільній частковій власності, ст. 372 ЦК України - при поділі майна, що є у спільній сумісній власності.
Отже, у цій справі оскільки спірне майно належить на праві спільної сумісної власності двом співвласникам, позивачу та відповідачу по справі, в рівних частках, позивачем вірно заявлено вимогу про поділ спільного майна.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст.141 ЦПК України та оскільки у позов задоволено, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню з останнього на користь позивача.
Керуючись ст. 2,5, 12,13,76-82, 89, 141, 259,263-265, 273, 280-284, 289, 354,355 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ нерухомого майна шляхом визнання права власності на частку задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 5928,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя О.М.Тимош