Справа № 643/12128/25
Провадження № 2/643/5152/25
08.10.2025
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого Тимош О.М.,
за участю секретаря судового засідання Кизим К.В.,
розглянувши в судовому заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Тимош О.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 душ ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , про визнання дій протиправними, стягнення моральної та матеріальної шкоди,
У провадженні суду перебуває зазначена вище справа.
Ухвалою судді від 25.07.2025 позов залишено без руху.
01.08.2021 ухвалою судді відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 01.09.2025 залучено до справи як третю особу ОСОБА_4 .
У підготовчому засіданні 01.09.2025 оголошено перерву до 26.09.2025 у зв'язку із залученням третьої особи для виклику його до суду та надання часу для ознайомлення з позовом та поданням пояснень.
У підготовчому засіданні 26.09.2025 було оголошено перерву у зв'язку із клопотанням позивача, який просив час для отримання документів, поданих відповідачем та подання своїх зауважень щодо них.
07 жовтня 2025 року через канцелярію Салтівського районного суду міста Харкова надійшла заява про відвід судді Тимош О.М. від позивача ОСОБА_1 . Заяву про відвід судді було передано судді 08 жовтня 2025 року.
В обґрунтування заяви про відвід судді позивач посилався на те, що з боку головуючої Тимош О.М. він зазнав дискримінації, надмірний формалізм вражає цинізмом. Суддя відмовилася роз'яснити його права та обов'язки, "проводить за відсутності відповідача та третьої особи", не повідомила сторони про час, місце розгляду справи, не вникла у сіть справи тощо. Крім того, позивач зазначає, що залучення третьої особи є передчасним; суд відмовив в отриманні та ознайомленні з наданими невідомими особами клопотаннями; йому нав'язана пам'ятка з правами та обов'язками; двічі досліджувався його паспорт; проігноровано інформаційний запит.
Суд, перевіривши доводи заяви про відвід судді та матеріали справи, встановив таке.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція) закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Оскільки заява про відвід судді надійшла не пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, суд доходить висновку про наявність підстав для її розгляду судом, який розглядає справу.
Згідно з ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п. 1 ст. 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Заявляючи про відвід, заявник не навів очевидних фактів, з яких би вбачалося, що суддя Тимош О.М. прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду цієї справи, поза тим поведінка судді не дає жодних об'єктивних підстав вважати, що вона не є безсторонньою або що їй бракує неупередженості. Доводи заявника щодо нероз'яснення йому прав, перевірку його паспорту, залучення третьої особи тощо мають суб'єктивний характер, деякі з них зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями судді.
Крім цього, враховуючи положення ст. 36 ЦПК України, суд зазначає, що не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Задоволення заяви про відвід судді повинно обґрунтовуватися посиланням на обставини, про які йдеться в ст. 36 ЦПК України, із зазначенням та поданням доказів, які їх підтверджують.
Відтак, суд доходить висновку, що доводи заявника щодо наявності підстав для відводу судді є необґрунтованими, а заява про відвід не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, тому не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 260 ЦПК України,
Визнати необґрунтованим заявлений позивачем ОСОБА_5 ем відвід судді Тимош О.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 душ ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , про визнання дій протиправними, стягнення моральної та матеріальної шкоди.
Заяву про відвід судді передати для розгляду в порядку, визначеному ч. 1 ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М.Тимош