Справа № 642/6186/25
Провадження № 2/642/2115/25
про залишення позовної заяви без руху
08 жовтня 2025 року м. Харків
Суддя Холодногірського районного суду міста Харкова Гримайло А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_3 до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради провизнання права на приватизацію квартири,-
07.10.2025 через систему «Електронний суд» до Холодногірськкого районного суду м.Харкова надійшла вищевказана позовна заява, в якій позивачі просять визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 право на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Вивчивши матеріали позовної заяви, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу термін для усунення недоліків, виходячи із наступного.
Так, відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За нормою статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Частиною 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Слід зауважити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, «Мельник проти України» від 28.03.2006 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Крім того, статтею 175 ЦПК України визначено вимоги, яким має відповідати позовна заява, зокрема позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п. 5 ч. 3ст. 175 ЦПК України); відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору (п.6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Звертаючись до суду з даним позовом позивачка не зазначила, чи зверталася до органу приватизації житла для реалізації свого права на приватизацію.
Будь-яких доказів, які б свідчили про звернення позивачки до органу приватизації, так само і документів, якими підтверджується відмова у здійсненні приватизації, до матеріалів позову не долучені.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачкою заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру: про визнання права на приватизацію.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір», судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.2 ч. 3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено прожитковий мінімум у 2025 році для працездатних осіб у розмірі 3028 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, у якій об'єднано одночасно дві позовні вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відтак, сума сплаченого судового збору за 1 вимогу немайнового характеру повинна становити 1211,20 грн.
При звернені до суду ОСОБА_1 в додатках до позову зазначено квитанція про сплату судового збору.
Позовна заява була сформована в системі «Електронний суд», однак доказів сплати судового збору позивачкою не надано, що підтверджується актом про відсутність вкладення - квитанція про сплату судового збору в підсистемі «Електронний суд» складеного 08.10.2025 співробітникам Холодногірського районного суду міста Харкова.
Судовий збір у даній справі має бути сплачено позивачем на рахунок з наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Холодног/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.), рахунок отримувача UA088999980313101206000020656, код класифікації доходів бюджету - 22030101. Вказати призначення платежу: 101 РНОКПП: ______; Судовий збір, за позовом ______, Холодногірський районний суд м. Харкова.
На підтвердження сплати судового збору до суду необхідно подати відповідні документи, що підтверджують таку сплату.
За правилами ст.185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, враховуючи вказані недоліки, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням позивачам строку для усунення недоліків, а саме надання документів, якими підтверджується відмова у здійсненні приватизації, а також доказів сплати судового збору.
Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175 і 177 цього кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного вище, позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Недоліки необхідно усунути шляхом виконання всіх вимог зазначених в цій ухвалі суду.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали суду, позовна заява, відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_3 до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради провизнання права на приватизацію квартири - залишити без руху, надавши позивачу строк п'ять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків.
Надати заявнику строк п'ять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя А. М. Гримайло