Справа № 953/10329/25
н/п 1-кп/953/1053/25
"08" жовтня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в залі судового засідання клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про звільнення особи від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження № 62025170020013332 від 02.09.2025 стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Безіменне Козятинського району Вінницької області, який має вищу освіту, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, обіймаючого посаду співробітника (3 категорії) сектору 3 групи 1 відділу військової частини НОМЕР_1 , маючого спеціальне військове звання «молодший сержант», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , к. т. НОМЕР_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
01.10.2025 до Київського районного суду м. Харкова з Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону надійшло клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Згідно клопотання, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за наступних обставин.
Так, наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 352ДСК від 01.12.2025 молодшого сержанта ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду співробітника (3 категорії) сектору 3 групи 1 відділу військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до приписів ст. ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», на момент вчинення злочину, молодший сержант ОСОБА_4 вважався військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Вимоги ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують молодший сержант ОСОБА_4 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
У відповідності до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, співробітник (3 категорії) сектору 3 групи 1 відділу військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.
Пунктом 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно вимог ст.ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків він зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Статтями 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого Верховною Радою України 24.02.2022 (№ 2102-ІХ), відповідно до пункту № 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» по всій території України введено військовий стан, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, який у подальшому продовжено указом Президента України № 29/2022 з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року на 30 діб, який подовжено указом Президента України № 235/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб.
Молодший сержант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, які зобов'язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
Проте, молодший сержант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді співробітника (3 категорії) сектору 3 групи 1 відділу військової частини НОМЕР_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою незаконно ухилитися від неї, маючи об'єктивні можливості продовжувати військову службу, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, за відсутності поважних причин, 17.06.2025, самовільно залишив місце служби в Київському районі м. Харкова (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах правового режиму воєнного стану) та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
10.09.2025 молодший сержант ОСОБА_4 добровільно та з власної ініціативи прибув до Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві та повідомив про себе і вчинений ним злочин.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.5 ст. 407 КК України - самовільне залишення місця служби без поважних причин понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Прокурор у підготовчому засіданні вказане клопотання просив задовольнити, звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження закрити.
У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора, повідомив про своє бажання повернутися до військової служби та просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності. Вказав, що розуміє суть підозри та підставу звільнення від кримінальної відповідальності.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025170020013332 від 02.09.2025 за фактом самовільного залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчиненого в умовах воєнного стану, стосовно ОСОБА_4 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Відповідно до ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4 - 8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України.
Згідно зі ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 - 2 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 КК України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Нормою ч. 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 КК України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
24.02.2022 Президентом України видано Указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", у відповідності до якого, в Україні введено воєнний стан. Також, Президентом України видано Указ № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до вимог Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з ч. 5 ст. 401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової зголи командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
З конструкції положень ч. 5 ст. 401 КК України можна дійти висновку, що підставою цього виду звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язкова сукупність таких умов, як: особа вчинила кримінальне правопорушення вперше; кримінальне правопорушення передбачене статтями 407, 408 КК України учинене під час дії воєнного стану; особа, яка вчинила таке кримінальне правопорушення, добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби; наявність письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Судом встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 під час дії воєнного стану вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України,
10.09.2025 добровільно звернувся із клопотанням до слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, про намір повернутися для продовження проходження військової служби в будь-якій іншій військовій частині Збройних Сил України.
Відповідно до заяви, ОСОБА_4 надав свою згоду на звільнення від кримінальної відповідальності у межах кримінального провадження № 62025170020013332 від 02.09.2025 на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Згідно з письмовою згодою командира військової частини НОМЕР_3 від 05.09.2025 № 2112/5559, останній надає згоду на продовження військової служби молодшому сержанту ОСОБА_4 з наступним призначенням його на вакантну посаду командира відділення 3 радіолокаційного відділення 2 радіолокаційного взводу роти безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_3 , шпк «молодший сержант», ВОС - 555182А, посадовий оклад за 7 тарифним розрядом.
Підозрюваному роз'яснено суть і підстави звільнення від кримінальної відповідальності, його право на розгляд справи, але підозрюваний підтвердив, що бажає закриття справи, у зв'язку зі згодою продовжувати військову службу.
Враховуючи, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, добровільно повернувся для подальшого проходження служби, наявна письмова згода керівника з місця проходження служби, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження відносно нього - закриттю.
Керуючись ст. 284 - 286, 288, 369 - 372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та закриття кримінального провадження № 62025170020013332 від 02.09.2025 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025170020013332 від 02.09.2025 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_3 після набрання ухвалою законної сили невідкладно поновити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1