Справа № 352/2230/25
Провадження № 3/352/936/25
08 жовтня 2025 рокум. Івано-Франківськ
Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Олійник М.Ю., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 16 вересня 2025 року о 08 год 08 хв, дорога Н-10 313 км, керуючи транспортним засобом марки Форд Фокус н.з. НОМЕР_1 , перед перестроюванням щоб виконати обгін транспортного засобу котрий рухався попереду, не переконався, що це буде безпечним, створив перешкоду іншому учаснику дорожнього руху, а саме автомобілю марки Джип н.з. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_2 , який вже виконував маневр обгону. В результаті чого транспортний засіб марки Джип н.з. НОМЕР_2 з'їхав в кювет, що спричинило механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 10.1, п 14.2 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину не визнав та пояснив, що вранці 16 вересня 2025 року він керував автомобілем Ford Focus та рухався автодорогою у напрямку села Угринів. Попереду нього їхав великовантажний автомобіль. Проїхавши перехрестя та пішохідний перехід, він вирішив здійснити обгін зазначеного автомобіля, оскільки той рухався зі швидкістю близько 40 км/год. Розпочавши маневр обгону та вже перебуваючи поруч із вантажним автомобілем, він побачив, що із зустрічного напрямку, здійснюючи поворот, виїхав інший автомобіль. З метою уникнення зіткнення він пригальмував і намагався повернутися у свою смугу руху. У цей момент він помітив, що позаду нього на великій швидкості наближається автомобіль Jeep, водій якого, з'їхав ліворуч, виїхав на узбіччя та з'їхав у кювет. Після цього він зупинився, надав допомогу водійці автомобіля Jeep та викликав швидку допомогу. На місце події прибули працівники поліції, яким він надав пояснення щодо обставин пригоди. У поясненнях зазначив, що в його діях не було порушення Правил дорожнього руху, проте працівники поліції склали щодо нього відповідний адміністративний матеріал.
Захисник Любчик С.Р. звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Клопотання мотивував тим, що працівниками поліції не надано жодних належних і допустимих доказів вини ОСОБА_1 . Зазначив, що обставини, викладені поліцейськими у протоколі, є лише припущеннями. Також звернув увагу суду на те, що гальмівний шлях автомобіля Jeep становить 86 метрів, що відображено на схемі місця ДТП. Це, на його думку, свідчить про те, що автомобіль Jeep рухався із перевищенням швидкості та тривалий час гальмував. Крім того, просив врахувати пояснення свідка - очевидця події ОСОБА_3 , який підтвердив пояснення ОСОБА_1 .
Потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що вранці 16 вересня 2005 року вона керувала автомобілем Jeep і рухалася в напрямку села Угринів. Перед нею їхали великий вантажний автомобіль та автомобіль Ford. Вона вирішила здійснити обгін, для чого перестроїлася в ліву смугу руху та збільшила швидкість. Перед нею раптово опинився автомобіль Ford - вона навіть встигла подумати, звідки він узявся. Після цього вона виїхала на узбіччя та потрапила в кювет. Вважає винним у цій дорожньо-транспортній пригоді саме водія автомобіля Ford.
Свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що вранці 16 вересня 2005 року він їхав у автомобілі «Ford Focus», за кермом якого перебував ОСОБА_1 . Під'їжджаючи до села Угринів, перед ними рухався великий вантажний автомобіль. ОСОБА_1 увімкнув покажчик лівого повороту та розпочав маневр обгону. Однак вони побачили, що попереду на зустрічній смузі руху з'явився інший автомобіль. Тому ОСОБА_1 почав пригальмовувати, щоб повернутися за вантажний автомобіль у праву смугу руху. У цей момент свідок помітив, що позаду на великій швидкості наближався сірий автомобіль «Jeep», який виїхав ліворуч на узбіччя, а потім з'їхав у кювет.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , допитавши свідка ОСОБА_3 та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків:
Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винуватість особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 455397 від 16 вересня 2025 року, ОСОБА_1 16 вересня 2025 року о 08 год 08 хв, дорога Н-10 313 км, керуючи транспортним засобом марки Форд Фокус н.з. НОМЕР_1 , перед перестроюванням щоб виконати обгін транспортного засобу котрий рухався попереду, не переконався, що це буде безпечним, створив перешкоду іншому учаснику дорожнього руху, а саме автомобілю марки Джип н.з. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_2 , який вже виконував маневр обгону. В результаті чого транспортний засіб марки Джип н.з. НОМЕР_2 з'їхав в кювет, що спричинило механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 10.1, п 14.2 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП (а.с. 1).
Дорожню обстановку після отримання пошкоджень автомобілем марки Джип н.з. НОМЕР_2 та відповідні заміри (розташування т/з, ширина проїзної частини тощо), пошкодження т/з, отриманих унаслідок ДТП зафіксовано на схеми місця ДТП до протоколу серії ЕПР 1 № 455397 від 16 вересня 2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 . Гальмівний шлях автомобіля Джип н.з. НОМЕР_2 складав 86 метрів (а.с. 2).
Вирішуючи питання наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, слід враховувати, що диспозиція цієї статті сформульована законодавцем як бланкетна, тому для встановлення ознак об'єктивної сторони складу цього правопорушення, потрібно проаналізувати ті нормативно-правові акти, які унормовують правила безпеки руху й експлуатації транспорту, насамперед ПДР, для з'ясування, які саме порушення цих правил були допущені особою, яка керувала т/з у момент ДТП. При цьому правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, є правопорушенням із так званим матеріальним складом, і обов'язковою ознакою його об'єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння (дію чи бездіяльність), є не будь-які з допущених особою порушень ПДР, а лише ті з них, які спричиняють (викликають, породжують) наслідки, передбачені в ст. 124 КУпАП, тобто тільки такі порушення ПДР, які є причиною настання цих наслідків і, отже, перебувають із ними у причинному зв'язку.
Таким чином, об'єктивна сторона даного складу правопорушення включає такі обов'язкові елементи: діяння (дія або бездіяльність); обстановку; наслідки (пошкодження т/з, вантажу, автомобільних доріг тощо); причинний зв'язок між суспільно небезпечним діянням та передбаченими законом наслідками.
Діяння полягає в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності й полягати у: 1) вчиненні дій, заборонених правилами; 2) невиконанні дій, які особа може і зобов'язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту. Обстановка вчинення правопорушення характеризується тим, що діяння вчиняється та наслідки настають в обстановці дорожнього руху. Причинний зв'язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винуватою особою, неминуче зумовлює шкідливі наслідки, передбачені ст. 124 КУпАП.
Допущені особою, яка керує т/з, порушення ПДР можуть бути умовно поділені на дві групи: а) порушення, які самі собою (без порушення інших правил ПДР) не здатні викликати наслідки, зазначені у ст. 124 КУпАП; б) порушення, які самі собою (навіть без будь-яких інших додаткових факторів) містять реальну можливість настання наслідків і тим самим виступають як головна, вирішальна умова, без якої наслідки не настали б і яка з неминучістю викликає (породжує) їх у конкретній ДТП, що мала місце.
Під час розгляду справи суд зобов'язаний виявити, встановити і вказати в мотивувальній частині рішення порушення ПДР, які мали місце під час конкретної ДТП, але водночас він повинен чітко зазначати, які саме з цих порушень були причиною настання наслідків, передбачених ст. 124 КУпАП, тобто перебували у причинному зв'язку з ними, а які з цих порушень виконали лише функцію умов, що їм сприяли.
Тільки порушення ПДР, які містять у собі реальну можливість настання наслідків і виступають безпосередньою причиною їх настання у кожному конкретному випадку ДТП, є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Тобто склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, утворює не будь-яке недотримання особою, яка керує т/з, вимог ПДР, а лише таке, що безпосередньо призвело до зазначених у цій статті наслідків.
У цій справі, протокол про адміністративне правопорушення, складений у відношенні ОСОБА_1 містить посилання на порушення останнім вимог п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 14.2.а ПДР України, перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що: жоден з водіїв транспортних засобів, які рухаються за ним і яким може бути створено перешкоду, не розпочав обгону.
Отже, визначальним в даній справі є питання чи дійсно ОСОБА_1 перед початком маневру обгону не переконався в безпечності даного маневру та у відсутності перешкод для інших водіїв.
Аналізуючи досліджені докази, суд дійшов таких висновків.
1. Стосовно протоколу про адміністративне правопорушення, суд звертає увагу, що хоча сам по собі протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів, при цьому в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.
Відтак, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
2. В наявній в матеріалах справа схемі місця ДТП зафіксовані лише наслідки відповідної події, тому суд не може прийняти її в якості належного доказу порушень правил дорожнього руху саме ОСОБА_1 . Окрім того, відмічений на схемі 86 - метровий гальмівний шлях автомобіля Джип під керуванням потерпілої ОСОБА_2 , на думку суду, свідчить про те, що вказаний автомобіль рухався із значною швидкістю та у водія було достатньо часу для зниження швидкості, аж до зупинки транспортного засобу.
3. Щодо пояснень потерпілої ОСОБА_4 щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, то суд змушений констатувати, що не може обґрунтовувати винуватіть особи у вчиненні правопорушення, лише поясненнями потерпілої особи, оскільки вона є заінтересованою особою і такі її показання не підтверджені жодними належними і допустимими доказами.
4. Водночас показання ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_5 в частині того, що водій ОСОБА_1 перед початком маневру обгону переконався в безпечності даного маневру та не створював перешкод для інших водіїв, є послідовними та такими, що узгоджуються із дослідженими в ході судового розгляду доказами.
При цьому, суд розглядає справу тільки в межах обвинувачення, яке висунуте ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і не надає правову оцінку діям іншим учасників дорожньо-транспортної пригоди, які не притягуються до адміністративної відповідальності в рамках даної адміністративної справи.
Враховуючи викладене, в діях водія ОСОБА_1 не встановлено порушень п. 10.1, 14.2 а ПДР, які б знаходились у причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП, внаслідок чого відсутні як об'єктивна, так і суб'єктивна сторони правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тому провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ст. 283-285, 287, 294 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративні правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Максим ОЛІЙНИК