Справа № 344/10906/25
Провадження № 2/349/470/25
іменем України
08 жовтня 2025 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
у складі головуючого судді Гаврилюк О.О.
з участю секретаря судового засідання Гошко І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У червні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», інтереси якого представляє адвокат Тараненко А.І., звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 47 812,00 грн.
В обгрунтування позову зазначено, що 14 липня 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №455756415 у формі електронного документу з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов договору відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 10 000,00 грн.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» умови договору виконало повністю, надавши ОСОБА_1 кредит в розмірі 10 000,00 грн, шляхом зарахування коштів на платіжну карту позичальника.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт відступив факторові зазначені у відповідних реєстрах права вимог.
28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Додаткову угоду №26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2020 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. У Додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладання залишена як 28 листопада 2018 року та №28/1118-01.
31 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. Умови договору залишено без змін в редакції від 31 грудня 2020 року.
31 грудня 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року.
31 грудня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №194 від 13 вересня 2022 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року з врахуванням додаткових угод, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідачки по справі на суму 21 588,00 грн.
23 лютого 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №23/0224-01, строк дії якого до 31 грудня 2024 року.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 23 лютого 2024 року до договору факторингу №23/0224-01 від 23 лютого 2024 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму боргу 47 812,00 грн.
29 травня 2025 року між ТОВ «Онлайн Фінанс» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» було укладено Договір факторингу №29/05/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором.
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 29 травня 2025 року до договору факторингу №29/05/25-Е від 29 травня 2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «»Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 на загальну суму боргу 47 812,00 грн.
Враховуючи викладене, позивач просили стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 47 812,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10 000,00 грн та заборгованості за відсотками в розмірі 37812,00 грн. Також просили стягнути з відповідачки судові витрати по справі, які складаються з 2 422,40 грн сплаченого судового збору та 7 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Відповідачка ОСОБА_1 не подала відзив на позов.
Ухвалою судді Івано-Франківського міського суду від 23 червня 2025 року справу передано на розгляд до Рогатинського районного суду Івано-Франківської області.
Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 21 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, з ініціативи суду розгляд справи вирішено проводити в судовому засіданні з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача адвокат Тараненко А.І. не з'явився, просив справу розглядати за його відсутності, про що зазначив в позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не прибула. На адресу суду направила заяву про розгляд справи без її участі. У заяві зазначила, що позовні вимоги в частині стягнення відсотків визнає в межах строку кредитування. Послуги на правову допомогу вважає завищеними. Крім того, надала суду копію свідоцтва про шлюб відповідно до якого 23 серпня 2025 року змінила прізвище на ОСОБА_2 .
Судом встановлено наступні обставини справи.
14 липня 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №455756415.
Кредитний договір укладено в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідачки на веб-сайті в мережі Інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором MNV64 F3Q.
Відповідно до п. 2.1. Кредитного договорукредитодавець зобов'язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 10 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику
Згідно п. 2.3. Кредитного договорукредитодавець надає позичальнику перший транш за Договором в сумі 10 000,00 грн одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 13 серпня 2022 року.
За п.3.1 договору позичальнику надається дисконтний період кредитування протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту в межах кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту На момент укладення договору строк дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу.
У п.8.3 договору погоджено, що протягом дисконтного періоду позичальник сплачує відсотки 2,10 в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожен день користування кредитом. після закінчення дисконтного періоду позичальник сплачує відсотки 2,98 в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування кредитом.
Відповідно до довідки від 21 вересня 2025 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 10 000,00 грн на банківську карту № НОМЕР_1 , де отримувачем зазначено ОСОБА_1 , надавач платіжних послуг АТ "Універсалбанк".
За наданою АТ "Універсалбанк" інформацією на ім'я ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 банком було емітовано картку НОМЕР_3 . За період з 14 липня 2022 року по 19 липня 2022 року на цю платіжну картку було перераховано платіж в сумі 10 000,00 грн., що також підтверджується випискою про рух грошових коштів.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» станом на 13 вересня 2022 року заборгованість відповідачки за Кредитним договором № 455756415 від 14 липня 2022 року становить 21290,00 грн., з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11 290,00 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» станом на 10 грудня 2022 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 455756415 від 14 липня 2022 року становить становить 247 812,00 грн., з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 37812,00 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.
Звертаючись до суду із вказаним позовом, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» зазначає, що право вимоги до відповідачки за Кредитним договором № 455756415 від 14 липня 2022 року становить перейшло до товариства на підставі договорів факторингу.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» був укладений Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до п. 2.1. якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року, інші умови договору залишилися без змін.
31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Додаткову угоду №26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2020 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. У Додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, дата укладання залишена 28 листопада 2018 року та №28/1118-01.
31 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. Умови договору залишено без змін у редакції від 31 грудня 2020 року.
31 грудня 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року.
31 грудня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №194 від 13 вересня 2022 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року з врахуванням додаткових угод, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідачки по справі право вимоги до відповідачки по справі на суму 21 588,00 грн.
23 лютого 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №23/0224-01, строк дії якого до 31 грудня 2024 року.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 23 лютого 2024 року до договору факторингу №23/0224-01 від 23 лютого 2024 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму боргу 47 812,00 грн.
29 травня 2025 року між ТОВ «Онлайн Фінанс» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» було укладено Договір факторингу №29/05/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором.
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 29 травня 2025 року до договору факторингу №29/05/25-Е від 29 травня 2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «»Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 на загальну суму боргу 47 812,00 грн.
Згідно копії виписки ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» з особового рахунку за Кредитним договоромід 14 липня 2022 року станом на 05 червня 2025 року заборгованість за цим кредитним договором не погашена та становить 47 812,00 грн., з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 37 812,00 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.
23 серпня 2025 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 . Після державної реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтв про шлюб серія НОМЕР_4 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції.
Застосовані норми права та висновки суду за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до ч. 1, 2 та ч. 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, підтверджених доказами.
Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Позивачем надано належні та допустимі докази виникнення між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем по справі ОСОБА_1 правовідносин у зв'язку з укладенням кредитного договору № 455756415 від 14 липня 2022 року.
Відповідно до положень статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина 1 статті 1077 ЦК України).
Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі №910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора. Виходячи із загальних правил та положень ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора. Обсяг цих прав та умови їх переходу визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора. Тобто новий кредитор отримує право вимагати виконання зобов'язання в обсязі, що існував на момент підписання договору цесії (відступлення права вимоги).
Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про заміну кредитора. Однак неповідомлення боржника про заміну кредитора не є підставою для відмови у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.
Щодо стягнення заборгованості за відсотками за договором позики то необхідно зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1-3 ст. 10561 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно з частиною 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз указаних норм права свідчить, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Відповідно до п.11.1 умов кредитного договору №455756415 від 15 липня 2022 року кредитний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання.
Проценти нараховані в межах строку дії кредитгого договору, а тому підлягають до стягнення з відповдачки на користь позивача в заявленій сумі 37 812,00 грн.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Встановлено, що позовна заява подана через систему "Електронний суд" та відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір позивачем сплачено з застосуванням понижуючого коефіцієнта відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 16 червня 2025 року №16764.
Позовні вимоги задоволено повністю, таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 2 422,40 грн сплаченого судовго збору.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини 1,2 статті 133 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п'ята статті 137 ЦПК України).
Позивачем на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу надано суду такі документи: договір про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29 травня 2025 року, укладений між адвокатським бюро "Тараненко та партнери" і ТОВ "ФК"ЕЙС", протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги до цього договору, додаткову угоду №25770713894 до договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29 травня 2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг на суму 7000,00 грн.
Враховуючи складність цієї справи, яка з врахуванням п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України є малозначною справою, обсяг виконаних адвокатом робіт, керуючись принципом співмірності та розумності судових витрат, клопотання відповідачки щодо неспівмірності цих витрат суд зменшує витрати позивача на правничу допомогу до суми 3 000,00 грн.
Таким чином з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 5 422,40 грн судових витрат , з яких: 3000,00 грн витрат позивача, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, 2422,40 грн судового збору.
Керуючись ст. 263-265 ЦПК України,
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія ЕЙС" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія ЕЙС" заборгованість за кредитним договором №455756415 року від 14 липня 2022 року в розмірі 47 812,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10 000,00 грн та заборгованості за відсотками в розмірі37 812,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" судові витрати в розмірі 5422, 40 грн. з яких 3 000,00 грн. витрат позивача, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, 2422,40 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", місцезнаходження: Харківське шосе, 19 офіс 2005 м. Київ, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідачка: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 08 жовтня 2025 року.
Суддя О.О.Гаврилюк