Справа № 347/1794/25
Провадження № 2/347/973/25
08 жовтня 2025 року м. Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
Головуючої судді: Крилюк М.І.,
Секретаря: Лазорик Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем - ОСОБА_2 з 2010 року по 2022 рік. В шлюбі в них із відповідачем народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Спільне життя з відповідачем не склалося а в останні роки шлюбні відносини погіршилися, між сторонами виникали конфлікти, втрачено взаєморозуміння, повагу та любов, що призвело до розриву стосунків.
На час подання позову сторони фактично проживають окремо, шлюбні відносини не підтримують. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, участі у їхньому вихованні не бере. За вимогами викладеними в позовній заяві позивачкою, з моменту окремого проживання відповідач не цікавиться життям дітей та фактично ухиляється від виконання обов'язку щодо їх утримання.
У зв'язку з цим позивачка просить суд стягнути з відповідача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей: по 5000 грн щомісячно на утримання кожної із дітей а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до досягнення ними повноліття.
Позивачка подала до суду заяву, у якій просить розглянути справу без її участі. Позовні вимоги підтримує та просить постановити рішення суду яким стягувати із відповідача в справі на утримання їх неповнолітніх дітей по 3500 грн на кожну дитину.
Відповідач у судове засідання не з'явився, представник відповідача, адвокат Козар Т.В. подав суду заяву про розгляд справи без їх участі.
На виконання вимог частини третьої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав. У своєму відзиві відповідач зазначив, що надає посильну матеріальну допомогу дітям та утримує їх у межах власних фінансових можливостей, проте суму аліментів, зазначену позивачкою, вважає завищеною та такою, що не відповідає фактичним витратам на утримання дітей.
Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:
З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 2010 року по 2022 рік. На момент розгляду справи шлюб між сторонами не розірвано однак позивачка в позовній заяві стверджує, що вони спільного господарства не ведуть та не підтримують подружніх відносин, проживають окремо.
У шлюбі у сторін народилося троє дітей: ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_4 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_5 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Батьківство відповідача - ОСОБА_2 - підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей (а.с. 6, 7, 8) та останнім не оспорюється.
Позивачка у поданій позовній заяві зазначає, що відповідач не бере участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дітей, відповідної допомоги не надає, що змушує її самостійно нести всі витрати, пов'язані з утриманням дітей. Для забезпечення нормального життя, харчування, лікування, освіти, одягу та інших потреб дітей потрібні значні кошти, яких вона самотужки забезпечити не може.
Факт проживання та утримання дітей разом з позивачкою відповідачем не заперечується.
Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
А згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3 196 грн.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Судом встановлено, що діти сторін проживають з позивачкою та знаходяться на її утриманні. Відповідач ухиляється від покладеного на нього обов'язку утримувати дітей, хоча є здоровим, працездатним чоловіком молодого віку.
Доказів того, що відповідач не може надавати дітям матеріальну допомогу, має на утриманні інших неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб, суду не надано.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України) і кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).
Суд, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, врахувавши, що відповідач є фізично здоровим чоловіком працездатного віку, його матеріальне становище, відсутність інших його утриманців, а також, що батьки мають рівні права та обов'язки щодо утримання дітей і цей обов'язок не може бути покладено лише на одного з них, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивачки слід стягнути аліменти на утримання їх трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в твердій грошовій сумі по 3500 грн. на місяць на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ними повноліття.
На думку суду такий розмір аліментів відповідає принципам розумності та справедливості, є необхідним для забезпечення гармонійного розвитку дітей і не поставить відповідача у скрутне матеріальне становище.
Не підтверджені будь-якими доказами доводи відповідача щодо його витрат та неможливість виконання рішення суду щодо сплати аліментів в розмірі, визначеному судом. Відповідач не надав належних та допустимих доказів щодо свого дійсного майнового стану і посилається в поданому суду відзиві, що бере участь в утриманні дітей а розмір заявлений позивачкою в сумі 5000 грн є завищеним і непосильним для нього.
Таким чином визначений судом розмір аліментів на дитину в сумі 3500 грн не є надмірним, а є об'єктивним та справедливим з врахуванням встановлених судом обставин, відповідає вимогам закону та може забезпечувати частину потреб неповнолітніх дітей а також не призведе до погіршення забезпеченості відповідача.
Згідно ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тому аліменти слід стягувати з 28.08.2025р., тобто з дня пред'явлення позову.
Крім цього, враховуючи норми ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судовий збір.
На підставі наведеного, ст.ст.141, 180-185, 191 СК України та керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд , -
Позов задоволити частково.
Стягувати із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі щомісячно по 3500 грн., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі щомісячно по 3500 грн, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в твердій грошовій сумі щомісячно по 3500 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку починаючи від дня пред'явлення позову, до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 - 1 211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок) судового збору, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України ).
Стягнення аліментів розпочати з 28.08.2025 р.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: Крилюк М.І.