Справа № 347/1642/25
Провадження № 2/347/899/25
07 жовтня 2025 року Косівський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючої судді Драч Д.С.,
за участі секретаря Атаманюк О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , зареєстрованому 26.09.2017 року актовим записом №20 виконавчим комітетом Старокутської сільської ради Косівського району. У шлюбі спільних дітей не сторони мають.
Позивач вказує, що вони проживають окремо з 2022 року, спільне господарство не ведуть, спільного побуту не підтримують, майнових претензій одне до одного не мають. Шлюбні стосунки фактично припинені.
Також, позивач зазначає, що вони неодноразово намагалися врегулювати подружні відносини, проте всі спроби примирення виявилися безрезультатними.
Відповідач відмовляється розірвати шлюб добровільно, однак збереження шлюбу стало формальністю, оскільки подружні стосунки втратили зміст. Подальше спільне життя є неможливим через відсутність взаєморозуміння, близькості, підтримки, різні погляди на життя та несумісність характерів.
Позивач переконаний, що за таких обставин сім'я не може бути збережена, оскільки між ними втрачене почуття поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто втрачена моральна основа шлюбу, і тому позивач вважає, що подальше продовження існування шлюбу за таких відносин суперечить його інтересам.
За змістом ч.2, п.4 ч.6 ст. 19, п.1 ч.1 ст. 274 ЦПК України суд розглядає за правилами спрощеного провадження малозначні справи, в тому числі - справи про розірвання шлюбу.
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч.1 ст.279 ЦПК України).
Ухвалою Косівського районного суду від 14.08.2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін. На підставі даної ухвали відповідачу було надано термін для подачі відзиву або інших клопотань пов'язаних із розглядом даної позовної заяви.
Сторони в судове засідання не з'явились. У матеріалах справи міститься клопотання позивача про розгляд справи у відсутності позивача.
Відповідач в судове засідання повторно не прибула, причини неявки не повідомила, відзив не подавала, заяв, що перешкоджають розгляду справи від неї не надходило.
Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.
За вказаних обставин фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює, що відповідає ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, суд вважає позов підставним та таким, що підлягає до задоволення з огляду на нижче наведене.
Судом встановлено, що відповідно до витребуваної судом копії актового запису про шлюб №20 від 26.09.2017 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було зареєстровано шлюб 26.09.2017 року про, що видано свідоцтво серії НОМЕР_1 від 26.09.2017 року.
Сторони тривалий час подружніх відносин не підтримують та не ведуть спільного господарства, позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу та вказаних у позові обставин.
Згідно ч.1 ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч.2 ст.104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно до ч. 2 ст. 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11: охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Судовий збір в сумі 1211,20 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в порядку ст.141 ЦПК України.
На підставі ст. ст. 24, 105, 110, 112, 113, 160 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований виконавчим комітетом Старокутської сільської ради Косівського району 26.07.2017 року, актовий запис № 20.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , проживаючої по АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , проживаючого по АДРЕСА_2 , судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, тобто якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Суддя: Д.С. Драч